Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Гетьман Таісія Вячеславівна. Оцінка ризику несприятливого перебігу IXC у хворих в перші 6 місяців після дестабілізації стану: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2003. : табл.



Анотація до роботи:

Гетьман Т.В. Оцінка ризику несприятливого перебігу ІХС у хворих в перші 6 місяців після дестабілізації стану. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена визначенню незалежних факторів ризику і створенню моделі індивідуального прогнозування несприятливого перебігу ІХС у хворих в перші 6 місяців, що перенесли прогресуючу стенокардію. Проаналізовано прогностичну значимість кожного методу обстеження та вплив супутніх станів і захворювань на найближчий прогноз перебігу ІХС. Оцінено ризик розвитку кардіальної смерті та дестабілізації стану у хворих в перші 6 місяців після перенесеної прогресуючої стенокардії. Для попередньої оцінки прогнозу та виділення групи осіб, що перенесли прогресуючу стенокардію з максимальним ризиком розвитку несприятливих подій, запропоновані зручні для застосування таблиці, розраховані на основі високоінформативних і незалежних показників, що дозволяє з високою точністю стратифікувати пацієнтів за категоріями ризику на початку диспансерного спостереження.

1. У процесі одно- та багатофакторного аналізу визначені предиктори розвитку несприятливих подій у хворих, що перенесли прогресуючу стенокардію, оцінена їхня інформативність й створена модель індивідуального прогнозування на одно- та шестимісячний період.

2. За даними однофакторного аналізу, головною детермінантою ранньої повторної дестабілізації ІХС є низький коронарний резерв внаслідок значного ураження коронарного русла, що веде до вираженої залишкової міокардіальної ішемії, яка з'являється у спокої і часто має небольовий характер, а також такі фактори, як вік понад 60 років, цукровий діабет, серцева недостатність I-IIA ст., наявність аневризми лівого шлуночка, перенесений раніше інфаркт міокарда (особливо передній, трансмуральний), стенокардія спокою, нічна стенокардія, відчуття перебоїв у роботі серця, синкопальні стани в анамнезі, низькі значення тимчасових показників варіабельності серцевого ритму.

3. У результаті проведення багатофакторного аналізу, достовірними і незалежними факторами розвитку несприятливих подій протягом 1 місяця у хворих ІХС після дестабілізації стану, виявилися такі клініко-інструментальні показники: сумарна тривалість ішемії за добу 60 хвилин і більше за даними добового моніторингу ЕКГ; термін, необхідний для стабілізації стану 5 і більше діб; систолічний індекс більше 40 мл/м2 і фракція викиду лівого шлуночка 40% і менше; депресія сегмента ST 1 мм і більше при реєстрації ЕКГ спокою на момент надходження пацієнта в стаціонар; кількість одиничних шлуночкових екстрасистол за добу 10 і більше за годину за даними ЕКГ-моніторингу.

4. Виявлено достовірні і незалежні фактори розвитку несприятливих подій протягом 6 місяців у хворих, що перенесли прогресуючу стенокардію: стеноз коронарних артерій на 76-90%; сумарна тривалість ішемії за добу 30 хвилин і більше та наявність епізодів больової ішемії під час ЕКГ-моніторування електрокардіограми; наявність серцевої недостатності І-ІІА ст.; фракція викиду лівого шлуночка 45% і менше при ехокардіографії; гранична частота стимуляції 120 імп./хв. і менше при черезстравохідній електрокардіостимуляції; граничне навантаження при велоергометрії 50 Вт і менше.

5. Найбільш високоінформативним із застосовуваних методів у даній роботі для визначення несприятливого прогнозу протягом першого місяця виявилися Холтерівське моніторування ЕКГ (OR=28,5) та ехокардіографія (OR=25,6), а протягом перших 6 місяців у хворих, що перенесли прогресуючу стенокардію, - коронароангіографія (OR=32,5). Інші методи мали такі характеристики прогностичної цінності: Холтерівське моніторування ЕКГ (OR=30,0); ехокардіографія (OR=13,6); черезстравохідна електрокардіостимуляція передсердь (OR=12,5); велоергометрія (OR=12,0); клінічні дані (OR=10,3). Визначення рівня ліпідів крові практично не мало прогностичного значення, як протягом одного місяця (OR=3,0) , так і протягом 6 місяців (OR=4,0).

6. Предикторами несприятливого перебігу ІХС протягом 6 місяців у хворих, що перенесли прогресуючу стенокардію, у порядку убування інформативності виявилися: сумарна тривалість ішемії понад 30 хв., наявність епізодів больової і німої ішемії міокарда, дві й більше уражених коронарних артерії, поріг стимуляції при ЧСЕКС 120 імп./хв. і менше, наявність серцевої недостатності, обсяг фракції викиду 45% і менше, кінцево-систолічний розмір 45 мм і більше.

7. На основі розробленої моделі оцінки індивідуального прогнозування перебігу ІХС у хворих, що перенесли прогресуючу стенокардію, вірогідність прогнозу дорівнювала 84,3%, специфічність - 90%, прогностична цінність - 89,4%. Точність прогнозування із застосуванням ЕОМ для визначення імовірності виживання або несприятливого наслідку дорівнювала 88%, а із застосуванням таблиць - від 71,4 до 84,9% правильних відповідей.

Публікації автора:

1. Сычев О.С., Гетьман Т.В., Малидзе Д.Т., Бочкарева Е.Н., Епанчинцева О.А., Нагорная Е.А. Факторы, определяющие ближайший прогноз у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию // Український кардіологічний журнал.-2000.-№1-2.-с.21-27. (Особисто автором проведен підбір та обстеження більшості хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті).

2. Сычев О.С., Соколов Ю.Н., Костенко Л.Н., Соколов М.Ю., Гетьман Т.В., Малидзе Д.Т. Ближайший прогноз у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию (по данным коронарографии, мониторирования электрокардиограммы и нагрузочного тестирования) // Український кардіологічний журнал журнал.-2000.- N 5-6- С.26-29. (Автором був проведен підбір та обстеження більшості хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті).

3. Сычев О.С., Гетьман Т.В.,Чубучный В.Н., Малидзе Д.Т., Деяк С.И., Семененко О.И. Определение ближайшего прогноза у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию // Український кардіологічний журнал.-2001.- N 2- С.17-22. (Особисто автором проведене обстеження більшості хворих, статистичну обробку матеріалу, написання статті).

4. Малидзе Д.Т., Сычев О.С., Чубучный В.Н., Гетьман Т.В., Епанчинцева О.А. Риск внезапной кардиальной смерти у пациентов с различным течением ишемической болезни сердца // Український кардіологічний журнал.-2001.- N 3- С.11-15. (Самостійно проведений тест із навантаженням у 80 хворих, коректування статистичної обробки матеріалу).

5.Сычев О.С., Малидзе Д.Т., Чубучный В.Н., Гетьман Т.В., Епанчинцева О.А. Хроническая сердечная недостаточность как фактор риска внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших нестабильную стенокардию // Український кардіологічний журнал.-2001.- N 5- С.20-24. (Самостійно проведений тест із навантаженням у 120 хворих та Холтерівське моніторування у 50 хворих, коректування статистичної обробки матеріалу).

6. Гетьман Т.В., Сичов О.С., Епанчинцева О.А. Вплив клінічних характеристик хворих, які перенесли прогресуючу стенокардію, на найближчий прогноз ішемічної хвороби серця // Матеріали VI Конгресу кардіологів України (тези наукових доповідей).18-21 вересня 2000 р., Київ.-2000.-с.117-118. (Проведене обстеження 110 хворих, виконана статистична обробка отриманих результаті, написання тез українською мовою).

7. Гетьман Т.В., Е.Н. Романова, О.А. Епанчинцева. Роль Холтеровского мониторирования ЭКГ в определении ближайшего прогноза в больных, перенесших прогрессирующую стенокардию // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології -від гіпотез до фактів”, 14-16 березня 2001 р., Київ.- 2001.-с.17-18. (Проведення всіх аспектів роботи автором).

8. Сычев О.С., Гетьман Т.В., Епанчинцева О.А., Малидзе Д.Т. Влияние вариабельности сердечного ритма на ближайший прогноз у больных, перенесшихи прогрессирующую стенокардию // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.-2003.-№581.-с.86 (тези). (Автором було проведено обстеження та лікування 115 хворих, виконана статистична обробка отриманих результатів, написання тез).

9. Сычев О.С., Гетьман Т.В., Романова Е.Н., Чубучный В.Н., Епанчинцева О.А Ближайший прогноз у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию и аритмия // Материалы II Украинского симпозиума по клинической электрофизиологии сердца, 20-21 июня 2001 г., Киев.-2001.-с.14. (Автором було проведене обстеження більшості хворих, виконання статистичної обробки отриманих результатів, написання тез).

10. Чубучный В.Н., Сычев О.С., Гетьман Т.В., ЕпанчинцеваО.А., Малидзе Д.Т. Факторы, определяющие ближайший прогноз у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию (по данным 6-месячного наблюдения) // Тези наукових доповідей Української науково-практичної конференції кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань” , 26-28 травня 1999 р., Київ.-1999.-с.50-51. (Автором самостійно було проведене обстеження хворих, статистична обробка отриманих результатів, написання тез).

11. Гетьман Т.В., Сычев О.С., Чубучный В.Н., Малидзе Д.Т. Артериальная гипертензия и ближайший прогноз у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию // Материалы Всероссийской научно-практической конференции “Современные возможности эффективной профилактики, диагностики и лечения артериальной гипертензии”, Москва, 5-6 июня 2001 г.-Москва.-2001.-с.218. (Самостійно автором було проведене обстеження 140 хворих, виконана статистична обробка отриманих результатів, написання тез).

12. D. Malidze, O. Sychev, V. Chubuchny, T.Getman, O. Epanchintseva. Age specific predictors of sudden cardiac death in patients who had episode of unstable angina // XXIII Congress of the European Society of cardiology, September 1-5, 2001. Stockholm, Sweden. Abstract book. P.461. (Самостійно автором проведене обстеження та лікування 100 хворих, коректування статистичної обробки матеріалу).