Анотація до роботи:

Сибірцев В.В. Оцінка соціального стану виробничого колективу в умовах антикризового управління промисловими підприємствами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами.

Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2005.

У дисертації розглянуто соціально-економічні і соціально-психологічні аспекти антикризового управління виробничим колективом підприємства.

Розроблено моделі оцінки соціально-економічного та соціально-психологічного стану виробничого колективу та нову модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві.

Практично, шляхом апробації на трьох промислових підприємствах Кіровоградської області, доведено достатню універсальність і результативність застосування методів і моделей оцінки соціального стану виробничого колективу та ранньої діагностики передкризового стану в системі антикризового управління підприємствами.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання розробки моделей оцінки соціального стану виробничого колективу з метою раннього виявлення проявів кризи на промислових підприємствах.

Розгляд характеристик виробничого колективу як соціальної системи; соціально-економічних і соціально-психологічних аспектів антикризового управління виробничим колективом; процесів конфліктного розвитку виробничого колективу в кризових умовах, методів дослідження соціального стану виробничого колективу в антикризовому управлінні; моделей оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу промислового підприємства та соціальної діагностики кризи, а також впровадження методів і моделей оцінки соціального стану виробничого колективу і ранньої діагностики передкризового стану на промислових підприємствах Кіровоградської області, дозволяє зробити такі висновки:

1. Проаналізовано різні точки зору на визначення виробничого колективу як соціальної системи, що дало змогу обґрунтувати авторську позицію стосовно таких системних компонентів виробничого колективу як місія, цілі, принципи і норми; зміст і характер спільної виробничої діяльності; функції, склад, взаємозв’язки і структура.

2. Визначені загальні етапи життєвого циклу (ЖЦ) виробничого колективу як соціальної системи – проектування, формування, функціонування, кризові зміни (реформування або деградація), ліквідація. Це дозволило визначити і більш детально проаналізувати етап кризових змін в процесі розвитку виробничого колективу, який є самим відповідальним щодо збереження його цілісності.

3. Обґрунтовані особливості реалізації функцій управління (планування, організація, керівництво, контроль, мотивація) у передкризових і кризових умовах. При цьому, відповідно до авторської позиції щодо провідного місця виробничого колективу у антикризових заходах, більш детально проаналізовано функції антикризового управління виробничим колективом з урахуванням класифікації характеристик поведінки працівників на різних етапах розгортання кризи.

4. По своїй природі антикризове управління виробничим колективом є симбіозом інноваційних рішень та кадрових змін.

5. Криза на промисловому підприємстві починається з кризових явищ у виробничому колективі, тому для ранньої діагностики кризових змін поряд з традиційними фінансовими показниками пропонується використовувати інтегральну оцінку соціального (соціально-економічного і соціально-психологічного) стану виробничого колективу.

6. При оцінці соціального стану виробничого колективу потрібно враховувати рівень внутрішньоколективної конфліктності, а саме його конструктивні і деструктивні чинники.

7. Сучасні методи збору, реєстрації, аналізу і обробки інформації про соціальний стан виробничого колективу мають якісний, суб’єктивний характер і потребують кількісного довизначення з метою їх об’єктивізації і підвищення адекватності.

8. Розроблено модель оцінки соціально-економічного стану виробничого колективу підприємства у якій обґрунтовано систему кількісних критеріїв та інтегральний показник у вигляді адитивної згортки цих критеріїв. Це дозволило значно підвищити об’єктивність і адекватність оцінки.

9. Розроблено модель оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу підприємства, яка вперше дозволяє оцінити як внутрішньоколективні взаємовідносини (критерії згуртованості, взаємності, конфліктності, непорозуміння) так і відношення членів колективу до праці (критерії задоволеності). Обґрунтовано інтегральний показник оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу у вигляді адитивної згортки критеріїв, що дозволило значно підвищити повноту та достовірність оцінки.

10. Розроблено і адаптовано нову модель соціальної діагностики кризи на промисловому підприємстві, яка дозволяє використати результати оцінки соціального стану виробничого колективу в системі антикризового управління підприємством для ранньої діагностики передкризового стану. Для моделювання використано метод розпізнавання образів (дискримінантних функцій). Діагностика передкризового стану проводиться у просторі соціально-економічної і соціально-психологічної оцінок відповідно до сформульованої гіпотези щодо найбільшої чутливості до кризи саме соціальних (а серед них соціально-психологічних) індикаторів.

11. Технологія оцінки, аналізу і діагностики соціального стану виробничого колективу промислового підприємства представлена у вигляді відповідного алгоритму. Обґрунтована система типових заходів щодо підвищення стабільності і оптимальності соціального стану виробничого колективу.

12. Практично, шляхом апробації на трьох промислових підприємствах Кіровоградської області, які є представниками різних галузей (переробна, машинобудування, легка) промисловості і мають різний чисельний і структурний склад колективу, доведено достатню універсальність і результативність застосування методів і моделей оцінки соціального стану виробничого колективу та ранньої діагностики передкризового стану в системі антикризового управління промисловими підприємствами.

13. Для підприємств з великою кількістю працівників, немає сенсу постійно проводити оцінку соціально-психологічного стану всіх виробничих колективів. Потрібно визначити репрезентативну сукупність ланок, бригад і підрозділів, які повинні ставати об’єктами соціального моніторингу. Це дозволяє знизити витрати на збір, реєстрацію і обробку експертної інформації практично без втрати вірогідності групових соціально-психологічних оцінок.

14. Якщо інтегральні оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу є незадовільними, тобто потребують покращення, то керівники підприємств для формування програм покращення соціального статусу кожного працівника повинні застосовувати індивідуальні індекси (соціометричного статусу, емоційної експансивності тощо) і методи їх аналізу (концентричні соціограми, соціометричні матриці, рангові місця працівників тощо).

15. Запропонована методика оцінки соціально-економічного і соціально-психологічного стану виробничого колективу та рання діагностика передкризового стану, які були впровадженні на трьох промислових підприємствах на протязі 1998 – 2003 років дозволила:

15.1. Для ВАТ „Кіровоградолія” і ВАТ „КШФ „Зорянка” діагностувати передкризовий стан у 2002 році і своєчасно попередити ці негативні тенденції впровадженням програм соціального оздоровлення.

15.2. Для ВАТ „Червона зірка” – підтримати поступовий вихід з кризи (1998 – 2000 рр.) і стабілізувати нормальний стан підприємства у 2002 – 2003 роках.

Публікації автора:

1. Сибірцев В.В. Оцінка соціального стану виробничого колективу в умовах антикризового управління промисловими підприємствами: Монографія – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. – 184с.

у наукових фахових виданнях:

1. Сибирцев В.В., Невалов А.Г. Факторы эффективного использования трудового потенциала специалистов на предприятии // Соціально-економічні питання праці, демографії та зайнятості (збірник наукових статей). – Кіровоград, 1997. – С. 50-53. [Особистий внесок здобувача: обґрунтовано вплив соціальних факторів на ефективність використання трудового потенціалу спеціалістів на підприємствах].

2. Нєвалов А.Г., Сибірцев В.В. Контрактна оцінка діяльності працівників управління // Демографія, економіка праці та соціальна політика. – Фаховий збірник наукових статей. – Вип. 4. – Кіровоград, КІСМ, 1997. – С. 90-91. [Особистий внесок здобувача: узагальнено показники оцінки діяльності працівників управління].

3. Сибірцев В.В. Трудова поведінка як соціально-психологічна проблема виробничої діяльності // Демографія, економіка праці та соціальна політика. – Фаховий збірник наукових праць. – Вип. 5. – В двох частинах. – Ч.1. – Кіровоград: КІСМ, 1998. – С. 203-204.

4. Сибірцев В.В. Соціально-психологічні процеси у виробничих колективах // Демографія, економіка праці та соціальна політика. – Збірник наукових праць. – Вип. 6 – Кіровоград: КДТУ, 1999. – С. 62-65.

5. Сибірцев В.В. Соціально-психологічні засади формування колективної відповідальності // Економіка: проблеми теорії та практики. – Міжвузівський збірник наукових праць. – Випуск 25. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 28-31.

6. Сибірцев В.В. Життєвий цикл виробничого колективу як соціотехнічної системи // Регіональні перспективи. – Науково-практичний журнал. – №1 (20). – Лютий 2002 р. – Кременчук: Асоціація “Перспектива”. – С.138-139.

7. Сибірцев В.В. Управління соціальним розвитком виробничого колективу // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. – Економічні науки. – Вип. 3. – Кіровоград: КДТУ, 2002. – С. 103-106.

8. Сибірцев В.В. Функціональний підхід до вирішення соціально-психологічних проблем управління колективом // Соціально-економічні аспекти промислової політики: Економіка і соціологія праці, менеджмент персоналу. – Збірник наукових праць. – Том 4. – Частина 2. – НАН України. – Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2003. – С. 26-31.

9. Сибірцев В.В. Критерії оцінки соціально-психологічного стану виробничого колективу // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. – Економічні науки. – Вип. 6. – Кіровоград: КНТУ, 2004. – С. 115-118.

тези доповідей на конференціях:

10. Сибірцев В.В. Трудова поведінка як соціально-психологічна проблема виробничої діяльності // Повідомлення на Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економіки та удосконалення економічної освіти у вищій школі” – Кіровоград, КІСМ: 21-22 травня 1998р.

11. Сибірцев В.В. Соціально-психологічні резерви підвищення ефективності праці // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Соціально-економічні аспекти збалансування потреб у трудових ресурсах”. – Кіровоград: КДТУ, 2000. – С. 12-15.

12. Сибірцев В.В. Соціально-психологічний аспект колективної адаптації працівників // Тези доповідей четвертої міжнародної конференції „Наука і освіта ’ 2001”. – Том 5. – Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 19-20.

13. Сибірцев В.В. Оцінка соціально-психологічного стану трудового колективу // Матеріали республіканської науково-практичної конференції „Розширення ринку праці в центральному економічному регіоні України”. – 11-12 листопада 2002 року. – Кіровоград. – С. 25-27.

14. Сибірцев В.В. Функціональний підхід до вирішення соціально-психологічних проблем управління колективом // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції „Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах”. – Донецьк – Слов’янськ, 2003.