Анотація до роботи:

Барвінченко О.В. Оцінка та створення вихідного матеріалу бобів кормових (Vicia faba L.) для селекції на продуктивність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата с.-г. наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут землеробства УААН. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена визначенню модифікаційної мінливості абсолютних та відносних ознак рослин бобів кормових, встановленню їх кореляційних взаємозв’язків та впливу на формування насіннєвої продуктивності як в межах сорту, так і виду, визначенню екологічно-стабільних ознак, що тісно корелюють з “масою насіння з рослини”.

Встановлено ознаки, що можуть бути використані для ідентифікації генотипів бобів кормових, розроблені рекомендації для їх використання у селекційному процесі при проведенні відборів.

Проведено оцінку умов довкілля на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності бобів кормових.

Проведено оцінку 104 зразкам бобів кормових колекції Інституту кормів УААН за продуктивністю та елементами, що її формують, пластичністю і стабільністю, стійкістю проти хвороб, за хімічними показниками якості насіння та іншими господарсько цінними ознаками, що значно ефективніше дозволяє проводити підбір батьківських пар для схрещувань при створенні нових сортів із заданими параметрами.

Встановлено прояв комбінаційної здатності ряду сортів бобів кормових за господарсько цінними ознаками, проведено їх аналіз за коефіцієнтами успадкування та прояву ефекту гетерозису, встановлені генетичні донори.

Створено нові сорти бобів кормових – Білун та Візир.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в оцінці і створенні вихідного матеріалу при опрацюванні колекційних зразків бобів кормових для селекції на продуктивність.

2. Відмічено високе варіювання (V= 34,7–40,2 %) елементів структури продуктивності рослин, що значно ускладнює проведення добору продуктивних генотипів. Виділено ряд відносно стабільних морфологічних ознак (висота рослини, довжина та ширина бобу, кількість вузлів головного стебла, індекси бобу та насіння), де V= 9,3–14,0 %.

3. Потенційна можливість генотипу, за різних погодних умов, забезпечується різними елементами структури урожаю. Відмічена пряма залежність в межах виду насіннєвої продуктивності від маси надземної частини рослини (r= 0,906–0,961), кількості бобів (r= 0,702–0,830) та кількості насіння (r= 0,798–0,911).

4. Ознака „маса насіння з рослини” залежить, в межах сорту, від „кількості насінин” (r= 0,938±0,072) та „кількості бобів на рослині” (r= 0,872±0,102). Високий вплив проявився між „кількістю продуктивних вузлів” і „кількістю бобів” (r= 0,915±0,084), тому рослини з великою кількістю продуктивних вузлів є цінними у селекційному процесі.

5. Найбільший вплив (63,68 %) на величину врожаю має фактор „умови довкілля”, дольова участь чинника „сорт” становить 11,72 %, їх взаємодія знаходиться на рівні 10,21 %.

6. Найвищий прояв гетерозису за продуктивністю відмічено у гібридних комбінацій різного еколого-географічного походження: Оmаr х Pransnitzer Mechrachsige; Боніловські х D-Гортанс-6; Оmаr х Уладівські фіолетові; Cargo х Уладівські фіолетові; Оріон х D-Гортанс-6; Omar х D-Гортанс-6, де Г_іст. становив, відповідно, 1,08; 0,66; 0,32; 0,17; 0,14 та 0,12. Ефект гетерозису виник і за ознаками, що тісно пов’язані з насіннєвою продуктивністю, а саме: „кількість продуктивних вузлів”, „кількість бобів з рослини”, „кількість насінин з рослини”, „маса рослини”, „висота рослини”, у яких виявлено ефект позитивного наддомінування та домінування за переважною більшістю комбінацій.

7. Визначення коефіцієнтів успадкування кількісних ознак у гібридів F₁ показало, що добір продуктивних генотипів можливо проводити за фенотипічним проявом ознак: „висота рослини” (Н²= 0,97; h²= 0,88), „загальна кількість вузлів на рослині” (Н²= 0,88; h²=0,60), „товщина стебла” (Н²= 0,82; h²= 0,58), „маса рослини на один продуктивний вузол” (Н²= 0,88; h²= 0,61), „кількість насіння у продуктивному вузлі” (Н²= 0,75; h²= 0,54), „кількість насінин в одному бобі” (Н²= 0,99; h²= 0,67), та „маса насіння в одному продуктивному вузлі” (Н²= 0,94; h²=0,67), оскільки генотипічна мінливість значною мірою обумовлена адитивними ефектами генів.

8. Виділено генетичні донори ознак, що визначають рівень насіннєвої продуктивності культури сорти Omar (Чехословаччина) та Уладівські фіолетові (Україна). Оцінка ефектів ЗКЗ становить відповідно: за „масою насіння з рослини” – 3,69** і 3,37*, за „кількістю насінин з однієї рослини” – 5,92* і 6,55* та за „кількістю бобів на рослині” –1,75* і 1,71*.

9. Насіння продуктивних форм містить: сирого протеїну від 26,82 до 31,65 %, жиру –1,61-1,69 %, клітковини – 7,0-7,9 %, БЕР – 57,4-60,0 %, золи – 3,06-3,56 % в перерахунку на суху речовину.

10. Відмічено існування стабільного за роками зв’язку між вмістом сирого протеїну в насінні та масою і довжиною однієї насінини, де r= 0,481*±0,213 та 0,516*±0,208 відповідно, що дає можливість використання цих ознак для непрямої оцінки при веденні селекційного процесу на поліпшення якості насіння.

11. Найбільш стабільними показниками хімічного складу насіння за роками досліджень були: вміст сирого протеїну (V= 4,2 %), БЕР (V= 2,9 %) та золи (V= 3,6 %), які мають чітку міжсортову диференціацію. Вміст сирого протеїну в насінні можна використовувати як критерій ідентифікації генотипів.

12. Аналіз продуктивності у конкурсному сортовипробуванні та енергетичної оцінки вирощування створених нових сортів селекції Інституту кормів УААН показав, що найбільш продуктивним є сорт Візир, який забезпечує достовірне підвищення урожайності насіння, порівняно з стандартом (сорт Оріон), на 0,29 т/га, а також збільшення коефіцієнтів енергетичної та біоенергетичної ефективності (становили 4,6 і 5,6) та зниження енерговитрат на отримання одиниці урожаю – 4855 МДж, ці показники для стандарту складали – 4,3; 5,3 та 5196 МДж відповідно.

Публікації автора:

1. А.с. № 1005 Сорт рослин бобів Білун/ Барвінченко О.В., Іванюк С.В., Осадець Я.А., Бабич А.О., Вівчарик В.І., Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Темченко І.В.; Заявка № 98315001 від 19.11.98.; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2000 р.

2. А.с. № 0569 Сорт рослин боби кормові Візир/ Барвінченко О.В., Бабич А.О., Бабій С.І., Іванюк С.В., Колісник С.І., Петриченко В.Ф., Темченко І.В. Заявка № 03043001; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2005 р.

3. Бабич А.О., Іванюк С.В., Колісник С.І., Барвінченко О.В. Мінливість кількісних ознак кормових бобів// Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука, 2001. – Вип. 47. – С. 74–76.

4. Бабич А.О., Барвінченко О.В. Характеристика вихідного матеріалу кормових бобів за показниками якості насіння// Корми і кормовиробництво. –К.: Аграрна наука, 2002. – Вип. 48. – С. 160 – 163.

5. Бабич А.О., Барвінченко О.В. Оцінка гібридів F₁ кормових бобів// Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Тезис, 2004. – Вип. 52. – С. 77–82.

6. Барвінченко О.В. Характеристика сортозразків кормових бобів за параметрами стабільності// Вісник аграрної науки, 2004. – №6. – С. 76–78.

7. Барвінченко О.В. Оцінка продуктивності сортозразків кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України// Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених і спеціалістів „Вчимося господарювати”. – Київ: Нора-Прінт, 1999. – С. 196-197.

8. Барвінченко О.В. Оцінка сортозразків кормових бобів за господарсько-цінними ознаками в умовах центрального Лісостепу України// Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 96.

9. Барвінченко О.В. Вихідний матеріал кормових бобів для селекції на продуктивність// Збірник матеріалів Третьої міжвузівської науково – практичної конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи.” – Вінниця: ВДАУ, 2003. – С. 105–106.