Анотація до роботи:

Яковенко В.Г. Оцінка віддаленого прогнозу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця за допомогою стресової ехокардіографії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі поліпшення прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця за допомогою стресової ехокардіографії зі черезстравохідною стимуляцією передсердь. При проспективному спостереженні за 142 хворими на хронічну ішемічну хворобу серця, серед яких було 63 хворих на цукровий діабет 2 типу та 59 хворих на хронічні захворювання нирок, вперше встановлено можливості застосування тканинної допплерографії та М-режиму кольорового допплеру під час виконання стрeсової ехокардіографії для поліпшення виявлення змін регіональної систолічної, а також регіональної й глобальної діастолічної функції лівого шлуночка. Обґрунтовано високу значимість стресової ехокардіогафії з черезстравохідною стимуляцією передсердь щодо встановлення предикторів ризику розвитку серцево-судинних ускладнень – гострого коронарного синдрому, смерті від серцево-судинних причин, клінічних проявів хронічної серцевої недостатності de novo, суттєвого зменьшення рівнів фракції вигнання лівого шлуночка у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця, в тому числі при сполученні з цукровим діабетом 2 типу із хронічними захворюваннями нирок.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й отримано нове практичне рішення актуального питання поліпшення прогнозування перебігу ХІХС із використанням даних СЕхоКГ / ЧССП.

1. У ході виконання СЕхоКГ/ЧССП нові РДС ЛШ розвилися в 81,7% хворих, поява нових або збільшення вже існуючих змін глобальної систолічної функції ЛШ мала місце в 59,6 %, виникнення нових або збільшення порушень глобальної діастолічної функції ЛШ відзначено в 71,1% хворих. Переносимість СЕхоКГ/ЧССП була задовільною – побічні ефекти розвинулися лише в 3,5% хворих.

2. При проведенні ієрархічного множинного регресійного аналізу відзначений статистично значимий зв'язок: індексу РДС – з віком хворих, індексом маси міокарда ЛШ, рівнем ФВ ЛШ у спокої; значень ФВ ЛШ – з віком пацієнтів, ФВ ЛШ у спокої, індексом КСО ЛШ, індексом РДС у спокої; Е/А трансмітральтного кровотоку – з віком, індексом маси міокарда ЛШ, рівнем відношення Е/А в спокої, а також індексом РДС у спокої; хвилі S в окремих сегментах ЛШ (для осіб, яким виконувалася тканинна допплерографія) і віком, індексом маси міокарда ЛШ, ФВ ЛШ у спокої, індексом РДС.

3. Показано, що застосування тканинної допплерографії в ході проведення СЕхоКГ/ЧССП дозволяло виявляти наявність регіональних систолічних і діастолічних порушень ЛШ відповідно в 47,4%; і 75,0% сегментів, трактування особливостей функції яких представляла труднощі при використанні стандартного протоколу аналізу. Також продемонстровано, що застосування М-режиму кольорового допплера у хворих на ХІХС із ХЗН забезпечує виявлення глобальних діастолічних порушень ЛШ в 68,9%, а в осіб із ЦД 2 типу – в 67,7% випадків.

4. У хворих на ХІХС у сполученні з ЦД 2 типу та/або з ХЗН використання СЕхоКГ/ЧССП забезпечувало виявлення транзиторних регіональних і глобальних порушень систолічної та діастолічної функції ЛШ; переносимість методу в цих категоріях хворих була задовільною; тривалість проведення обстеження не відрізнялася від такої в осіб з ХІХС без перерахованих супутніх станів.

5. Критеріями прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на ХІХС у цілому з'явилися – вихідний рівень ФВ ЛШ <45%, наявність за даними СЕхоКГ/ЧССП транзиторної глобальної систолічної і/або діастолічної дисфункції ЛШ (включаючи дані тканинної допплерографії), вік хворих старше 55 років, а також наявність за даними СЕхоКГ/ЧССП нових РДС ЛШ (включаючи дані тканинної допплерографії щодо відсутності наростання швидкості хвилі S).

6. У хворих на ХІХС із супутніми ХЗН факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень з'явилися: перенесений ІМ, вихідний індекс КСО ЛШ >30 мл/м², наявність за даними СЕхоКГ/ЧССП нових РДС ЛШ (включаючи дані тканинної допплерографії); наявність за даними СЕхоКГ/ЧССП транзиторної глобальної систолічної та/або діастолічної дисфункції ЛШ (включаючи дані тканинної допплерографії й М-режиму кольорового допплеру); вік хворих старше 55 років; швидкість клубочкової фільтрації <60 мл/хв; відсутність у ході СЕхоКГ/ЧССП зменшення індексу КСО ЛШ.

7. У пацієнтів із ХІХС за наявності ЦД факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень були – перенесений ІМ, вихідний рівень ФВ ЛШ <45 %, наростання, за даними СЕхоКГ/ЧССП, індексу РДС ЛШ більше 1,4, вік хворих старше 55 років; відсутність у ході СЕхоКГ/ЧССП зменшення індексу КСО ЛШ.

Публікації автора:

1. Оценка влияния верошпирона на ремоделирование левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда / [Е.В. Щукина, Л.В. Лукашенко, В.Г. Яковенко, Е.А. Багрий] // Ліки України. – 2007. – № 109. – С. 64-66 (автором виконано ехокардіографічне обстеження хворих, проспективне спостереження, статистична обробка матеріалу).

2. Яковенко В. Г. Использование стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий для оценки сердечно-сосудистого риска у больных хронической ишемической болезнью сердца с хроническими заболеваниями почек / В. Г. Яковенко // Університетська клініка. – 2008. –Т.4, №1. – С.39-42 (роботу виконано самостійно).

3. Яковенко В. Г. Применение стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий для оценки сердечно-сосудистого риска у больных хронической ишемической болезнью сердца с сахарным диабетом 2 типа / В. Г. Яковенко // Вісник невідкладної та відновної медицини. – 2008. – Т. 9, № 4. – С. 509-512 (роботу виконано самостійно).

4. Яковенко В. Г. Роль стрессовой эхокардиографии в прогнозировании течения ишемической болезни сердца / В.Г.Яковенко, Е.В.Гайдуков // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Донецьк, 2006. – Вип.10, Т. 2. – С.82-87 (автором виконано відбір хворих на ХІХС для проведення СЕхоКГ/ЧССП, трактування результатів дослідження, проспективне спостереження за хворими, статистична обробка матеріалу).

5. Багрий А.Э. Варианты стрессовой эхокардиографии: возможности ее использования для оценки сердечно-сосудистого риска у больных хронической ишемической болезнью сердца / А.Э.Багрий, В.Г. Яковенко // Міжнародний вісник медицини. – 2008. – Т.1, № 3-4. – С.188-191 (автором виконано аналіз літератури, проспективне спостереження за хворими на ХІХС, літературне оформлення статті).

6. ХСН у больных с ИБС / [А.И.Дядык, А.Э.Багрий, Л.В.Лукашенко, А.С.Воробьев, С.В.Мальцев, В.Г.Яковенко, Т.В.Бабанина] // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике; под ред. А.И.Дядыка, А.Э.Багрия. – Львів: Медицина світу, 2009. – Разд.III. – Гл.21. – С.267-282 (автором виконано аналіз літературних джерел, допомога у літературному оформленні глави).

7. Яковенко В. Г. Оценка глобальной диастолической функции ЛЖ у больных хронической ИБС при проведении стрессовой эхокардиографии // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи». – Донецьк, 2005. – С. 76 (роботу виконано самостійно).

8. Яковенко В. Г. Выявление транзиторных региональных нарушений движения стенок левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца с помощью стрессовой эхокардиографии / В.Г.Яковенко // Матеріали виїзної школи-семінара «Атеротромбоз та артеріальні гіпертензії в сучасній клінічній практиці». – Слов’янськ, 2006. – С.31 (роботу виконано самостійно).

9. Яковенко В. Г. Оценка сердечно-сосудистого риска у больных хронической ишемической болезнью сердца с хроническими заболеваниями почек / В.Г. Яковенко // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання ревматології». – Донецьк, 2008. – С.64-68 (роботу виконано самостійно).