У дисертаційній роботі узагальнена і систематизована інформація про берегові антропогенні джерела забруднення морського середовища Одеського району ПЗЧМ, а також визначена їх роль у формуванні якості вод досліджуваної акваторії. Робота виконана на основі аналізу даних багаторічного екологічного моніторингу та результатів числового математичного моделювання. В результаті виконаної роботи можна зробити такі висновки: 1. Визначена кількість ЗР, які надходять до акваторії Одеського району ПЗЧМ від ідентифікованих берегових антропогенних джерел, а також їх відносний внесок у забруднення морського середовища. Встановлено, що СБО «Південна» і «Північна» постачають 39 % нітратів, 80 % нітритів, 93 % амонійного азоту, 92 % фосфатів та 59 % органічних речовин від загальної їх кількості, що надходить від берегових антропогенних джерел. Разом із зливовими стоками надходить близько 31 % від загального скиду органічної речовини і 93 % від загального скиду нафтопродуктів. Стік дренажних вод – істотне джерело нітратного азоту (біля 22 %). Стічні води Одеського припортового заводу, порту і міста Южний постачають 18 % від загальної кількості нітратів та більше ніж 5 % фосфатів. 2. На основі аналізу даних багаторічного екологічного моніторингу вод акваторії показано, що в прибережній зоні моря концентрації біогенних та ЗР, як правило, вищі, аніж у відкритій ділянці акваторії. Їх максимальні концентрації спостерігаються у районах розташування основних берегових джерел забруднення, що свідчить про істотний вплив цих джерел на якість вод Одеського району. Отримані інтегральні оцінки: - ступеня евтрофування вод із застосуванням індексу евтрофікації E-TRIX. Характерне для району середньорічне значення індексу складає 6 і змінюється посезонно у межах від 5,8 (навесні) до 6,18 (восени), що дає можливість класифікувати рівень трофності вод як перехідний між високим та дуже високим, а якість вод щодо показників трофності – як погану. Максимальні значення індексу спостерігаються протягом літньо-осіннього періоду року у прибережній зоні; - якості вод в цілому, із застосуванням комплексних екологічних показників. Встановлено, що екологічний стан акваторії, яка досліджувалась в період моніторингу, класифікується як нестійкий, екологічна надійність дорівнює нулю. Найбільший внесок у забруднення морських вод дають БСК5, нафтопродукти, мідь і цинк. Концентрація нафтопродуктів, БСК, патогенної мікрофлори може перевищувати ГДК. Максимальна екологічна нестійкість характерна для прибережних вод влітку. 3. Встановлені особливості розповсюдження ЗР вздовж узбережжя району, які визначаються вітровими умовами. За сумісного функціонування СБО «Північна» та «Південна» найбільш несприятливі для якості прибережних вод західної межі району вітри півд.сх, півн.сх., сх. та півн. напрямків, а для північної межі – півн.зах., зах., півд.зах. та півд. напрямків. Півд.сх. та півд. вітри сприяють накопиченню ЗР в Одеській затоці. Вплив СБО «Південна» на якість вод прибережної зони найбільш несприятливий при зах., півд.зах. та півд. вітрах, під час яких упродовж весняно-літнього періоду року розвивається апвелінг. 4. Функціонування берегових антропогенних джерел значною мірою впливає на рівень трофності вод Одеського району лише у межах двомильної природоохоронної прибережної зони. Рівень трофності вод у відкритій морській ділянці акваторії формується за домінуючого впливу річкового стоку Дніпра та Південного Бугу. 5. Визначені можливі границі зменшення існуючого рівня трофності вод акваторії шляхом реалізації регіональних природоохоронних заходів, які визначаються внеском антропогенних джерел у формування рівня трофності екосистеми в порівнянні з річковим стоком Дніпра та Південного Бугу, інтенсивністю внутрішніх екосистемних продукційно-деструктивних процесів. Показано, що у межах двомильної прибережної природоохоронної зони шляхом нормування скидів берегових антропогенних джерел забруднення існує можливість зменшити: - у весняний період – біомасу фітопланктону на 10 %, концентрації азоту амонійного – на 5 % та фосфору фосфатів – на 20 %; - в літній період, за відсутності скиду стічних вод СБО «Північна», біомасу фітопланктону – на 3 %, концентрації азоту амонійного – на 5 %, азоту нітратного – на 40 %, фосфору фосфатів – на 3 %; - в літній період, за наявності скиду стічних вод з СБО «Північна», біомасу фітопланктону – на 10 %, концентрації азоту нітратного – на 50 %, фосфору фосфатів – на 20 %. 6. Найбільш негативний вплив на екологічний стан вод акваторії справляють скиди стічних вод з СБО «Північна» упродовж весняно-літнього періоду року. Винесення її скидів з відстані 300 м до 2000 м дозволить істотно покращити екологічну ситуацію лише в межах Одеської затоки. 7. Нормування скидів біогенних речовин береговими джерелами найбільш ефективне у весняний період, оскільки влітку високий рівень трофності вод і первинного продукування органічної речовини підтримується за рахунок високої швидкості регенерації мінеральних форм біогенних елементів. Для обмеження первинного продукування органічної речовини рекомендовано в першу чергу знижувати кількість викидів фосфоромістких біогенних речовин. 8. Визначені просторово-часові масштаби та ступінь забруднення вод акваторії зливовими стоками, одержані оцінки еколого-економічного збитку, який завдається скидом неочищених зливових стоків у море. Показано, що вплив зливових стоків на якість прибережних морських вод може залишатися на одному рівні протягом 6 – 7 діб після інтенсивних опадів, просторово-часові масштаби забруднення морської акваторії визначаються інтенсивністю зливи та умовами вітру. Валова первинна продукція фітопланктону у першу добу після припинення дощу підвищується на 5 – 45 %. |