Дисертаційне дослідження з питань формування та нарощення виробничого потенціалу регіону дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні системи управління регіональним розвитком. 1. Спроби перейти від командно-адміністративної до ринкової економіки та намагання подолати економічну кризу без врахування специфічних особливостей кожного регіону країни призвели до значних територіальних диспропорцій у формуванні та нарощенні їх виробничого потенціалу, поставили в залежність розвиток виробничого потенціалу одного регіону від інших, що вимагає пошуку нових підходів до формування та нарощення виробничих потенціалів регіонів держави. 2. У роботі запропоноване власне визначення категорії “виробничий потенціал регіону”, під яким розуміється можливість забезпечення якісних та кількісних характеристик розвитку виробництва в регіоні шляхом найбільш раціонального використання всіх видів ресурсів для задоволення потреб споживачів та при найменшій шкоді навколишньому середовищу. 3. Регіональні диспропорції розвитку країни обумовлюють необхідність пошуку шляхів формування та шляхів нарощення виробничого потенціалу кожним регіоном держави відповідно до його потреб та можливостей. При цьому процес формування виробничого потенціалу автор пропонує розглядати як сукупність заходів щодо трансформації виробничо-господарської діяльності в регіоні, спрямованих на стабілізацію стану економіки регіону, а процес нарощення виробничого потенціалу - як сукупність заходів, спрямованих на активізацію діяльності для підвищення конкурентоспроможності регіону. 4. У роботі обґрунтовано, що процес формування та нарощення виробничого потенціалу значною мірою визначається складовими його елементами. Автор пропонує виробничий потенціал регіону розглядати як сукупність локальних потенціалів: природного, трудового, науково-технічного, інформаційного, управлінського, інвестиційного та матеріально-технічного. 5. Застосовано багатофакторну лінійну модель для оцінки сили впливу факторів на формування та нарощення виробничого потенціалу регіону з метою передбачення та запобігання негативному їх впливу. 6. Автором запропонована класифікація методів управління формуванням та нарощенням виробничого потенціалу регіону, яка дозволяє визначити доцільність та підвищити ефективність застосування кожного із них та більш комплексно підійти до прогнозування процесів формування та нарощення виробничого потенціалу регіону в конкретних умовах господарювання. Не зважаючи на те, що в економічній теорії існують різні підходи до класифікації методів управління, у роботі виділено ті методи формування та нарощення виробничого потенціалу регіону, які в найбільшій мірі потребують удосконалення в умовах переходу до ринку. Умовно методи формування та нарощення виробничого потенціалу регіону розділено на дві групи: організаційні та економічні. До організаційних віднесено роздержавлення та приватизацію державної власності, реструктуризацію виробничо-господарської діяльності регіону, створення спеціальних економічних зон, вдосконалення регіональної організаційної структури управління виробничим потенціалом. Економічними методами формування та нарощення виробничого потенціалу регіону є зниження податку на прибуток підприємств, пільгове кредитування пріоритетних галузей економіки, фінансово-бюджетне регулювання розвитку галузей економіки, стимулювання інвестиційної діяльності та розвиток виробничо-господарської діяльності регіону. 7. На основі розробленого підходу до комплексної оцінки виробничих потенціалів регіонів за допомогою дискримінантного методу запропонований підхід до типології регіонів за наступними ознаками: рівнем ресурсної забезпеченості, рівнем використання виробничої потужності, рівнем виробничого потенціалу регіону, що дозволяє виділити регіони із різним рівнем їх розвитку. 8. Запропонована у роботі типологія дозволяє визначити стратегічні напрямки формування та нарощення виробничого потенціалу для кожної із підгруп регіонів. Під стратегією формування виробничого потенціалу регіону автор розуміє сукупність спланованих дій, спрямованих на забезпечення стабілізаційних економічних процесів у регіоні, на основі структурних перетворень, задоволення потреб населення та раціонального використання ресурсів; стратегію нарощення виробничого потенціалу регіону пропонується розглядати як сукупність спланованих дій, спрямованих на активізацію комплексного ефективного розвитку території, задоволення потреб її населення та збереження і раціонального використання ресурсів. 9. Реалізація стратегій формування та нарощення виробничого потенціалу регіону вимагає здійснення певних структурних перетворень економіки регіону. Автором розроблено механізм реструктуризації виробничо-господарської діяльності регіону, який передбачає визначення мети, завдань, об’єкта, цілей, напрямків структурної перебудови, розробку комплексної програми досягнення поставлених цілей та контроль за їх реалізацією. 10. У роботі розроблено механізм фінансового забезпечення, який передбачає пошук та методи раціонального використання фінансових ресурсів регіону. Автор вважає, що формування та нарощення виробничого потенціалу регіону вимагає залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел. У роботі запропоновано методику розподілу бюджетних ресурсів регіону яка б враховувала рівень його виробничого потенціалу. Автор пропонує вдосконалити амортизаційну політику шляхом диференціації норм амортизаційних відрахувань на обладнання підприємств галузі пріоритетного розвитку в регіоні. У дисертації обґрунтовано необхідність удосконалення механізму протікання приватизаційних процесів в напрямку збільшення доходів від приватизації стратегічно важливих об’єктів. 11. На основі проведеного дослідження пропонується запровадити у практику управління використання відпрацьованих у дисертації наступних розробок: методики визначення рівня виробничого потенціалу за допомогою методів дискримінантного аналізу; методики проведення групування регіонів за трьома критеріями: рівнем ресурсного забезпечення, рівнем використання виробничої потужності та рівнем виробничого потенціалу; методики визначення ресурсної забезпеченості регіону на основі розрахунку індексу ресурсної забезпеченості регіону; методики визначення виробничої потужності регіону на основі розрахунку індексу використання виробничої потужності регіону; методики вибору стратегії формування та нарощення виробничого потенціалу регіону відповідно до специфічних особливостей кожного із них; механізму формування “дерева цілей” реструктуризації виробничо-господарської діяльності регіону, який передбачає ранжування цілей відносно їх важливості, пріоритетності досягнення; механізм фінансового забезпечення нарощення виробничого потенціалу регіону. | 