Анотація до роботи:

Дворецький Т.В. Оцінка змін екологічних умов лучних та болотних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю під впливом прямих антропогенних факторів. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

В дисертації представлені результати досліджень змін провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю. Розроблені та представлені підходи та методи формування експериментальних даних та методика оцінки змін екосистем під впливом прямого антропогенного впливу. Здійснений структурний і порівняльний аналіз провідних біотичних й абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем в природних умовах і під впливом антропогенних чинників – викошування, випасання та випалювання травостою. У роботі здійснено аналіз та встановлені критичні оцінки значень біотичних й абіотичних компонентів умовно непорушених лучних і болотних екосистем.

На основі теорії прийнятного ризику втрати екосистем визначені ймовірнісні оцінки можливих негативних наслідків антропогенного впливу на її компоненти. Виділено характерні рівні впливу різних антропогенних чинників. Встановлено, що для кожного із рівнів властивий свій діапазон значень комплексних оцінок, за яким проводиться моніторинг компонентів досліджуваних екосистем. Обґрунтовано застосування еталонних значень коефіцієнтів подібності біотичних й абіотичних компонентів для розрахунків припустимого господарського використання й визначення змін екологічних умов під дією антропопресії.

У дисертації здійснено комплексний підхід, з позицій якого проведений аналіз змін екологічних умов болотних і засолено-лучних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю та запропонована методика формування репрезентативних вибірок експериментальних даних і встановлення причинно-наслідкових зв'язків між змінами цих умов і ступенем прямого антропогенного впливу з урахуванням динаміки природних параметрів середовища. Також розроблено на основі теорії прийнятого ризику деградації екосистем та апробовано методику оцінки впливу прямих антропогенних чинників на болотні і засолено-лучні екосистеми. Запропоновано критерії оцінки їх біотичних і абіотичних компонентів.

2. Болотні екосистеми дельти Кілійського гирла Дунаю займають майже 70% її території і розвиваються у специфічних умовах, зокрема - впливу навколишнього засолення і опріснювальної дії водотоків Дунаю. Вони відзначаються синтаксономічним багатством рослинності, яка представлена 15 асоціаціями, що складає 60% їх загальної кількості у Північному Причорномор'ї.

3. Засолено-лучні екосистеми приурочені до приморських ділянок, займають близько 3% території дельти Кілійського гирла Дунаю, характеризуються мозаїчністю розподілу, синтаксономічним багатством (26 асоціацій, 47% їх загальної кількості у Північному Причорномор'ї), а також наявністю великої кількості перехідних засолено-лучно-солонцевих і засолено-лучно-солончакових угруповань.

4. Встановлено, що досліджувані параметри біотичного й абіотичного компонентів в умовно непорушених болотних і засолено-лучних екосистемах характеризуються стабільністю значень у перемінних умовах зволоження ґрунтів, температури і вологості повітря і підпорядковуються нормальному закону розподілу. Доведено, що основні статистичні показники параметрів біотичних і абіотичних компонентів екосистем можуть бути обрані в якості критеріальних оцінок для визначення ступеня антропогенного впливу.

5. Причинно-наслідкові зв'язки між змінами екологічних умов і ступенем дії прямих антропогенних факторів достовірно виявляються за результатами комплексного порівняльного аналізу стану компонентів: видового складу, проективного покриття, значень фітомаси і ґрунтових параметрів в умовно непорушених і після завданої антропопресії екосистемах.

6. Зміни екологічних умов болотних і засолено-лучних екосистем зростають із збільшенням ступеня антропогенного впливу і характеризуються загальними закономірностями — зниженням значень характеристик їх біотичних компонентів (чисельність видового складу і проективного покриття, морфометричних характеристик домінантів і фітомаси травостою).

7. Виявлено збільшення флористичного складу болотних угруповань (на 10-15%) на першій і другій стадіях пасовищної дигресії за рахунок видів більш широкої екологічної амплітуди класу Phragmiti-Magnocaricetea. На третій і четвертій стадіях відбувається зменшення їх кількості на 90-95% і значення фітомаси на 40-60%, а також формування монодомінантних болотних або нестійких засолених угруповань.

8. Встановлено 15-30% зменшення значень морфометричних параметрів (висота стебел і щільність травостою) домінанта болотних ценозів - Phragmites australis – на першій і другій стадіях пасовищної дигресії; 50% – на третій і четвертій. Найбільш варіабельними морфометричними параметрами є висота і щільність стебел з 1м², найменш – діаметр стебел і кількість листків.

9. Вилучення фітомаси протягом двох-трьох вегетаційних періодів зумовлює дво–п’ятиразове зменшення видового складу трав'янисто-болотних і засолено-лучних угруповань, загального проективного покриття на 20-60% і фітомаси травостою на 30-70% у порівнянні з контролем.

10. Показники досліджуваних едафічних параметрів (характер гідроморф (Hd), змінність зволоження (fH), кислотний режим (Rc), загальний сольовий режим (Tr), вміст карбонатів (Ca) і сполук азоту (Nt)) болотних і засолено-лучних екосистем під впливом випасання (третя і четверта стадія пасовищної дигресії) і дворічного викошування травостою характеризуються півтора – триразовою зміною їхніх значень. Найбільш непостійними виявилися показники значень загального сольового режиму і кислотності ґрунтів.

11. Зміни екологічних умов болотної і засолено-лучної рослинності, зумовлені впливом прямих антропогенних факторів, репрезентативно відображаються динамікою значень коефіцієнтів подібності (D) за видовим складом (Dп/п) і едафічними параметрами (Dе/п).

12. Встановлені розходження в значеннях коефіцієнтів подібності Dп/п і Dе/п показали значущість змін екологічних умов, що відбуваються в умовно непорушених і під впливом антропопресії ценозах болотної рослинності (при р=0,95).

13. Для засолено-лучної рослинності виявлено збільшення значень коефіцієнтів подібності Dп/п і Dе/п під дією антропопресії, що пов'язано з тривалістю режиму підтоплення територій у регіоні. Найбільшим ступенем змін екологічних умов характеризуються екосистеми Bolboschoenetea maritimi (розходження значимі при р=0,95); найменшим – Molinio-Juncetea (розходження не значимі при р=0,95).

14. З метою збереження існуючого фіторізноманіття болотних і засолено- лучних екосистем рекомендовано помірний (до другої стадії пасовищної дигресії) випас травостою нормованим поголів'ям великої рогатої худоби. На територіях, де неможливе і нераціональне його використання, доцільне щорічне викошування або одноразове, протягом трьох-п'яти років, випалювання травостою.

15. В умовах сучасної трансформації рослинного покриву дельти Кілійского гирла Дунаю, в залежності від природного стану екосистем і передбачених витрат, спрямованих на їх відновлення після трансформації, викликаної господарським використанням, виділено чотири припустимих рівні антропогенного навантаження. Інтенсивність використання компонентів екосистем повинна базуватися на пріоритетності їх інтегральної цінності і обсягів витрат, які мають бути спрямовані на їх відновлення.

Публікації автора:

Монографії:

1. Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління / Гол. ред. Ю.Р.Шеляг-Сосонко. – К.: Наук. думка, 1999. – 702 с.

2. Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Жмуд О.І., Жмуд М.Є., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Тимошенко П.А. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. – Київ: Фітосоціоцентр, 2003. – 459с.

Статті у фахових виданнях:

3. Дворецький Т.В. Зміни ресурсних і морфометричних параметрів Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. болотних угруповань дельти Кілійського гирла Дунаю під впливом прямих антропогенних факторів // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, №5. – С. 547-553.

4. Дворецький Т.В. Оцінка впливу викошування на угруповання класу Juncetea maritimi Br. -Bl. et al. 1952 em Beeftink 1965 дельти Кілійського гирла Дунаю // Укр. ботан. журн. – 2004. – 61, №4. – С. 38-48.

5. Дворецький Т.В. Вплив викошування на рослинність засолених луків Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ) // Укр. фiтоцен. зб. – Київ, 1999. – Сер. С, вип. 1 (15). – С. 68-78.

6. Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І., Захарова Т.А., Тимошенко П.А. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. І. Водна рослинність. Клас Lemnetea // Укр. фітоцен. зб. - Київ, 2000.– Сер. А, вип. 1(16). – С. 28-38.

7. Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І., Захарова Т.А., Тимошенко П.А. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. ІІ. Водна рослинність. Класи Potametea, Ruppietea, Zosteretea // Укр. фітоцен. зб. - Київ, 2000. – Сер. А, вип. 1(16). – С. 38-53.

8. Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І., Тимошенко П.А. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. ІІІ. Водна рослинність. Класи Phragmiti-Magnocaricetea, Bolboschoenetea (повітряно-водні угруповання) // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 2001. – Сер. А, вип. 1(17). – С. 36-54.

9. Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І., Тимошенко П.А. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. IV. Болотна рослинність. Клас Phragmiti-Magnocaricetea // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 2001. – Сер. А, вип. 1(17). – С. 45-67.

10. Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І., Тимошенко П.А. Синантропна рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 2001. – Сер. А, вип. 2(18). – С. 110-123.

Тези і матеріали доповідей:

11. Dvoretsky T.V. Morphometric characteristic changes under the harvesting influence in the overground parts of Phragmites australis in the Kilian arm of the Danube delta // International Conference on Phragmites-dominated wetlands, their functions and sustainable use. April 18-23, 1999. – Trebon, Czech Republic, 1999. – P. 84-85.

12. Дворецкий Т.В. Изменение морфометрических прараметров Phragmites australis под влиянием прямых антропогенных факторов // Тез.докл. 5 Всерос. Конфер по водным растениям. Гидроботаника 2000. - Борок, 10-13 октября 2000 г. – Борок, 2000. – С. 132-133.

13. Дворецький Т.В, Дзюба Т.П., Тимошенко П.А. Синантропна фракція галофітної ценофлори України // Синантропізація рослинного покриву України. м. Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 61-63.

14. Дворецкий Т.В. Определение допустимой антропогенной нагрузки на фитосистемы дельт рек на основе теории приемлемого риска // Матеріали ХІІ з'їзду Українського ботанічного товариства. – Одеса, 2006. – С. 91.