Автором даної дисертації вперше в українській історіографії проведено спеціальне комплексне дослідження фундаментальної праці Захарії Копистенського “Палінодія или Книга Обороны святой апостолской Всходней церкви”, що дає можливість вважати “Палінодію” вартісним історичним джерелом і пам’яткою української історіографії ХVII ст. та більш широко вводити її до наукового обігу при вивченні історії України від найдавніших часів до початку ХVII ст. Проведене дисертаційне дослідження дає підстави зробити такі висновки: По-перше, вивчення розрізної інформації з масиву літератури та джерел, що стосуються життя да діяльності З.Копистенського, підтверджують неординарність цієї особистості в історії України. Захарія Копистенський народився близько 1585 р. у с. Кописно на Перемишлянщині в родині, яка належала до шляхетського роду герба “Леліва”. Освіту здобув у Львівській братській школі та закордонному колегіуму. Чернечий сан, вірогідно, прийняв після 1611 р. у Путненському монастирі. До переїзду в Київ (1616) був виборним архімандритом Унівського монастиря. 1624 р. обраний архімандритом Києво-Печерської лаври. Помер у 1627 р. Його коротке життя було наповнене служінню Українській Православній Церкві та українському народу. По-друге, дослідження “Палінодії” підтверджує енциклопедичну освіченість З.Копистенського та глибоке знання ним історіографії України, Православної Церкви. Індекс використаних джерел переходить за 100. Це праці візантійських, грецьких богословів та істориків, польських хроністів тощо. Найбільше посилань на “Біблію”, хроніки М.Стрийковського та А.Гваньїні. Для розкриття історичних проблем використано літописи Київської Русі та більш пізніх часів, а також “Руський хронограф”. Однак всі сюжети, які вводив З.Копистенський до “Палінодії”, як правило, стосувалися утвердження на Русі православної віри, питань тогочасного церковного і світського життя. Вивчаючи джерела, автором дисертації піддано сумніву твердження окремих дослідників щодо авторства З.Копистенського Густинського літопису. Так, виявлені істотні розходження у датах, названих у “Палінодії” і в Густинському літописі, натомість була схожість у датах, названих Л.Кревзою і автором літопису. Це може свідчити про те, що літопис чи його частина були вже відомі дослідникам до З.Копистенського. Можливо, що З.Копистянський додав до нього сюжети близькі йому. На прикладі “Палінодії” вчились полемізувати Й.Борецький, П.Могила, І.Гізель, Д.Туптало. Як джерело, її використовували Ф.Софонович, І.Гізель та ін. По-третє, “Палінодія” вперше була видана у “Руській історичній бібліотеці” стараннями П.Гільтебрандта у 1878 р. Більше, ніж через двісті років текст “Палінодії” було видруковано церковнослов’янською та англійською мовами Бібліотекою Гарвардського університету (США) у 1987 та 1995 р. Про вагомість “Палінодії” в житті православного світу свідчать відомі сьогодні 14 повних чи скорочених списків рукопису ХVІІ – ХVІІІ ст. Відомі списки мають маргінальні коментарі та полемічні зауваження переписувачів. Часто вони мають доповнення більш пізнього часу. По-четверте, проведений аналіз тексту дає можливість встановити роки праці З.Копистенського над “Палінодією”. До книги введені історичні події та сюжети, що відносяться до 1617, 1619, 1620, 1621, 1622, 1623, 1624 рр. Отже, над “Палінодією” автор працював з 1617 – 1624 рр. По-п’яте, У “Палінодії” З.Копистенський зробив спробу в контексті становлення християнства та розвитку православ’я показати історію України, виробивши власну історичну періодизацію: Русь до прийняття християнства, Давньоруська держава, Галицько-Волинське князівство, українські землі в складі Великого князівства Литовського та українські землі в складі Речі Посполитої. З.Копистенський виступав поборником соборності України, вкладаючи її суть у поняття “Русь” та “руський народ”. При висвітленні історичних процесів ХIV-XVII ст. скористався сарматською теорією. Він дотримувався думки, що український народ є рівноправним партнером двох “офіційних народів” – польського та литовського; був виразником “руської ідеї”, яка зводилась до конфесійної свободи українського народу. Особливу роль він відвів запорізьким козакам, як захисникам Речі Посполитої. У “Палінодії” простежується намагання З.Копистенського підкреслити роль особистості в історії України. По-шосте, З.Копистенський один з перших серед письменників-полемістів зумів простежити взаємозв’язок між духовним і світським життям, що дає можливість простежити за “Палінодією” окремі сторони суспільного життя українського народу. Палінодія має багато оригінальних відомостей: про дату прийняття уставу Печерським монастирем (після 1054 ); про місце народження київського митрополита Петра (Ратенського); про Острозьку академію; про участь козаків у Хотинській війні 1621 р. тощо. Список опублікованих праць: Статті: 1. Архімандрит Захарія Копистенський // Вісник Черкаського університету. – 2000. – №21. – С.67-70. 2. Про Берестейський собор на сторінках “Палінодії” Захарії Копистенського // Український селянин. Збірник наукових праць. – 2003. – Випуск 7. – С.10-11. 3. Захарія Копистенський про запорізьке козацтво // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2003. – Т.21. – С16-18. 4.. Світське життя Захарії Копистенського // Борисфен. – 2005. – №1. – С.24-26. Матеріали наукових конференцій: 1. “Палінодія” Захарії Копистенського – важливе джерело з історії України //Яковлівські читання. Матеріали наукової конференції, присвячені пам’яті українського історика, правознавця, громадського і політичного діяча Андрія Яковліва (1872-1955). – Черкаси, 2000. – С.22-25. 2. Захарія Копистенський і його внесок у розвиток української історіографії //Свідок козацької слави: погляд крізь століття. До 350-річчя родового храму Б.Хмельницького в с. Суботові - церкви Святого Пророка Іллі. – Черкаси,2003. – С.46-51. . | 