Анотація до роботи:

Рачкаускас Г.С. Параноїдна шизофренія: клініко-патогенетична характеристика та лікування на сучасному етапі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005.

В дисертації проведено комплексне загально-клінічне, психопатологічне, патопсихологічне, клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 540 хворих на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним, нападоподібно-прогредієнтним перебігом, епізодичним перебігом та епізодичним перебігом зі стабільним дефектом. Виявлено найбільш значущі клінічні, психологічні, біохімічні та імунологічні фактори, яки свідчать про наявність зв'язку клініко-патогенетичних механізмів з особливостями клітинного імунітету й доцільність включення в терапевтичні схеми засобів, яки впливають на імунні механізми. Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих на шизофренію диференційованої імунокорекції й ентеросорбції забезпечує рівнобічне поліпшення як імунологічних, так і клінічних показників. Розроблено ряд методів сполучення ентеросорбції та імунокорекції у хворих на шизофренію для подолання терапевтичної резистентності. Клінічна ефективність застосування запропонованого лікувального комплексу виявляється формуванням більш високої якості ремісій у всіх групах скороченням термінів лікування значної частини хворих і зниженням загального-необхідної для досягнення позитивного ефекту кількості психотропних препаратів.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми оптимізації лікування хворих на параноїдну шизофренію із різними варіантами перебігу на підставі встановлення зв'язку клініко-патогенетичних механізмів, що визначають перебіг шизофренічного процесу, з особливостями біохімічного гомеостазу і клітинного імунітету при цьому захворюванні і визначення доцільності включення в терапевтичні схеми засобів, які впливають на ці ланки патогенезу.

2. Психопатологічна структура параноїдної шизофренії в сучасних умовах характеризується переважанням аутизму (89% при безперервно-прогредієнтному перебігу, 87% - при нападоподібно-прогредієнтному, 56% - при епізодичному перебігу зі стабільним дефектом). Емоційна дефіцітарність, явища дрейфу, астенічні синдроми, психопатоподібні та кататонічні є фоновими. Галюцинаторні, маячні та афективні синдроми істотно розподіляються у залежності від типу клінічного варіанту захворювання.

3. При безперервно-прогредієнтному типі перебігу частіше зустрічається „умовно-психотичний” тип профілю особистості (63%), інші - „умовно-гіпотимний”, „умовно-неврозоподібний”, „умовно-соматоформний”, „умовно-нормативний” - спостерігаються рідше (відповідно 12%, 9%, 9%, 7%). При нападоподібно-прогредієнтному перебігу також домінує „умовно-психотичний” тип профілю особистості (47%), решта розподіляється у такий послідовності – 14%, 18%, 9%, 12%. При епізодичному перебігу провідний є „умовно-неврозоподібний” тип профілю особистості (31%), „умовно-гіпотимний” посідає друге місце – 22%, відповідно „умовно-психотичний”, „умовно-нормативний” та „умовно-соматоформний” типи становлять 18%, 17% і 12%.

4. Дослідження показало, що перебіг хворобливого процесу в рамках різних варіантів перебігу шизофренії супроводжується порушенням як імунних, так і біохімічних показників, причому максимальні відхилення кількісних та функціональних показників клітинного імунітету мали місце при безперервно-прогредієнтному варіанті перебігу шизофренії (зміни у 2,7-3,3 рази відносно норми, з явищами значно вираженого вторинного імунодефіциту, переважно за відносним гіпосупресорним варіантом), мінімальні – при епізодичному типі зі стабільним дефектом (зміни у 1,5-1,7 рази відносно норми з явищами імунодефіциту, помірно вираженого за відносним супресорним варіантом). Відхилення показників при нападоподібно-прогредієнтному перебігу займають проміжне положення.

5. Результати дослідження встановили імунологічну неоднорідність шизофренії. Більш виражені зміни з боку як клітинних, так і гуморальних показників імунітету, відзначалися у хворих на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним перебігом та значною тривалістю захворювання (відмінності показників клітинного і гуморального імунітету від норми у 2-2,5 рази). У цих хворих погіршення стану супроводжувалося посиленням дисбалансу основних регуляторних субпопуляцій (CD4⁺ та CD8⁺) і подальшою активацією імунокомплексних реакцій. При нападоподібно-прогредієнтному та епізодичному перебігу активація імунокомплексних реакцій виражена істотно менше. Отримані дані констатують патогенетичну істотність ролі активації імунокомплексних реакцій у даного контингенту хворих та вимагають диференціації методів лікування з використанням імуноактивних засобів, у залежності від особливостей перебігу захворювання.

6. У обстежених хворих верифіковане підвищення концентрації ЦІК, особливо найбільш патогенних середньо-молекулярних (11S-19S), притаманне хворим на безперервно-прогредієнтну форму перебігу параноїдної шизофренії (підвищення до 4,8 рази відносно норми), на відміну від хворих з епізодичними типами перебігу (підвищення до 1,6 рази відносно норми). Виявлені зміни свідчать про наявність у хворих на параноїдну шизофренію синдрому імунотоксикозу різного ступеню вираженості.

7. Порівняльний аналіз біохімічних показників довів, що більш суттєве й стійке пригнічення активності ферментів системи АОЗ відзначалося у хворих при тривалому за часом перебігу хвороби (до 2,5 рази відносно норми). Аналіз значення коефіцієнту антиоксидантної активності (індексу Ф), який сумарно відбиває антиоксидантний потенціал крові, показує, що незважаючи на різний ступінь змін активності ферментів системи АОЗ, у всіх обстежених хворих з епізодичним типом перебігу захворювання цей показник мав чітко виражену тенденцію до зниження (не більш ніж 1,4 рази відносно норми). Це необхідно враховувати при розробці програм лікування й прогнозування перебігу шизофренії, призначаючи препарати антиоксидантної і мембраностабілізуючої дії.

8. Проведені дослідження дозволили розробити терапевтичний комплекс, до складу якого входять імуноактивні препарати, ентеросорбенти, адаптогени та антиоксиданти. Імуноактивна терапія за схемою проводиться на підставі встановлення максимальної чутливості мононуклеарів у тесті розеткоутворення in vitro. Ентеросорбція використовується поетапно кремнезьомними ентеросорбентами (силард-П, полісорб): інтенсивна короткострокова (протягом 5 – 7 днів в дозах 6 г на добу у виді 2 % водної суспензії) та середньої інтенсивності (в дозах по 4 г на добу у виді 1-2% суспензії протягом 10 днів, потім курс повторюється через 2 тижні). Компонентами розробленої системи є також адаптогени рослинного походження (екстракти родіоли рожевої, ехінацеї пурпурної і кореня солодцю) та антиоксиданти (токоферолу ацетат спочатку внутрім’язово, потім перорально по 200-300 мг на добу, аскорутин по 1 пігулці 3 рази на добу, або кверцетин по 0,02 г 3-5 разів у день). Розроблений комплекс застосовується в поєднанні з психотропними засобами.

9. Використання запропонованого в роботі методу ентеросорбції та диференційованої імунокорекції в поєднанні з адаптогенами та антиоксидантами супроводжується терапевтичним ефектом, який проявлявся редукцією психотичних розладів, вирівнюванням афекту, встановленням ремісії з тим чи іншим ступенем психосоціальної адаптації. Найбільш висока якість ремісії відзначалася у хворих при нападоподібно-прогредієнтному перебігу захворювання, найменш якісна ремісія формувалася при безперервно-прогредієнтному перебігу параноїдної шизофренії. Клінічні зміни спостерігалися на тлі зростання питомої ваги сприятливих варіантів профілю особистості (з 10-14 до 30-40%) та нормалізації показників клітинного імунітету і метаболічного гомеостазу.

10. Під впливом розробленого комплексу відзначалася позитивна динаміка імунних та метаболічних показників. Достовірне зниження рівня ЦІК в усіх групах обстежених свідчило про зворотний розвиток синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації. Зміни макроергічних сполук та енергетичного заряду еритрону на 12-30% відображують відновлення енергетичного метаболізму під впливом лікування.

11. Клінічна ефективність застосування запропонованого лікувального комплексу проявляється скороченням термінів лікування при епізодичному перебігу на 12,5 діб, та зниженням необхідної для досягнення ремісії загальної кількості призначених хворим нейролептиків, транквілізаторів та антидепресантів у середніх стандартних добових дозах: в 1,7 рази при безперервно-прогредієнтному перебігу, в 1,2 рази при нападоподібно-прогредієнтному та в 3,3 рази при епізодичному перебігу захворювання.

12. Проведені дослідження свідчать про доцільність широкого впровадження диференційованої імунокорекції та ентеросорбції у сполученні з адаптогенами та антиоксидантами, які впливають на імунологічну складову патогенезу шизофренії, створюють передумови формування якісної ремісії при різних варіантах перебігу.

Публікації автора:

1. Рачкаускас Г.С. Параноїдна шизофренія: клініко-патогенетична характеристика та лікування на сучасному етапі. – Харків; Луганськ: Елтон-2, 2004. – 432 с.

2. Рачкаускас Г.С., Погрібняк Л.Л., Могильний О.Й., Петруня A.M. Імунні та мікрогемодинамічні порушення у хворих на шизофренію та їх корекція // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т. 4, вип. 4(11). – С. 66-68. (Особистий внесок дисертанта – обстеження хворих на шизофренію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

3. Рачкаускас Г.С., Погребняк Л.Л, Пустовой Ю.Г. Детоксикационная терапия в общей программе лечебных мероприятий при злокачественном течении шизофрении // Архів психіатрії. – 1996. - №3. – С. 18-21. (Особистий внесок пошукувача – обстеження хворих на злоякісну шизофренію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

4. Кутько И.И., Фролов В.М., Пустовой Ю.Г., Рачкаускас Г.С. Влияние эндоваскулярной лазеротерапии и антиоксидантов на иммунный статус и энергетический обмен у больных с резистентными к лечению формами шизофрении // Журн. невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова – 1996. - №2. – С. 34-38. (Особистий внесок здобувача – обстеження резистентних хворих на шизофренію, аналіз та узагальнення отриманих результатів в галузі використання антиоксидантів).

5. Кутько И.И., Рачкаускас Г.С., Фролов В.М. Иммунные показатели, состояние перекисного окисления липидов и система антиоксидантной защиты при различных формах шизофрении // Сибирский вестник психиатрии и наркологии.- 1997.- №3.- С.32-33. (Особистий внесок здобувача – обстеження хворих на шизофренію).

6. Рачкаускас Г.С., Кутько И.И. Эффективность эндоваскулярной лазеротерапии и антиоксидантов в лечении больных с резистентными формами шизофрении // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. - 1997. - № 3. - С. 54-56 (Особистий внесок здобувача – обстеження хворих з різними варіантами перебігу резистентної шизофренії, аналіз та узагальнення отриманих результатів в галузі використання антиоксидантів)

7. Рачкаускас Г.С., Кутько И.И., Фролов В.М Состояние микрогемодинамики и энергетического обмена у больных шизофренией // Лікарська справа. - 1997. - №3.- С. 135-137. (Особистий внесок дисертанта – обстеження хворих на шизофренію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

8. Рачкаускас Г.С. Патогенетическое обоснование применения энтеросорбции при лечении шизофрении // Архив психиатрии. - 1998. - №1(16). - С. 172-175.

9. Рачкаускас Г.С. Взаимосвязь биохимических, микроциркуляторных и иммунологических показателей у больных шизофренией // Архів психіатрії.-1998.- №2(17)-С.75-81.

10. Рачкаускас Г.С. Патогенетическое обоснование применения адаптогенов растительного происхождения в комбинации с иммунокорректорами и антиоксидантами при лечении и реабилитации больных с резистентными формами шизофрении // Архив психиатрии. - 1998. №3(18).- С. 186-190.

11. Рачкаускас Г.С. Патогенетичне обґрунтування застосування ентеросорбції у поєднанні з адаптогенами, імунокоректорами та антиоксидантами у лікуванні та реабілітації хворих на шизофренію // Український вісник психоневрології. - 1998. - Т. 6, Вип. 2 (17).-С. 51-52

12. Рачкаускас Г.С. Уровень перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной системы при различных формах шизофрении // Лікарська справа. - 1998. - № 5. - С. 92-93.

13. Рачкаускас Г.С. Застосування імунокоректорів і антиоксидантів в лікуванні шизофренії // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наук.праць. – Київ; Луганськ, 1998.- Вип. 2 (16).- С.124-131.

14. Рачкаускас Г.С. Иммунные и метаболические нарушения у больных шизофренией // Таврический журнал психиатрии. - 1999. - Т. 3, № 1 (8). -С. 77-79.

15. Рачкаускас Г.С. Эффективность комплекса антиоксидантов и энтеросорбентов у больных шизофренией // Таврический журнал психиатрии. - 1999. - Т. 3, № 2 (9). -С. 152-154.

16. Рачкаускас Г.С. Імунологічні та метаболічні зсуви у хворих на шизофренію та їх корекція // Український медичний альманах.-2000.-Т.3, №2.-С.137-139.

17. Рачкаускас Г.С., Мишиев В.Д. Шизоаффективные психозы депрессивного типа: клиника, диагностика, прогноз // Український медичний альманах.-2000.-Т.3, №5.-С.153-156. (Особистий внесок здобувача – обстеження хворих на шизофренію з різними варіантами перебігу, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

18. Рачкаускас Г.С. Психометрична верифікація психопатологічних розладів у хворих на шизофренію // Український медичний альманах.-2002.-Т.5, №4.-С.103-106.

19. Рачкаускас Г.С. Особенности изменений клеточного иммунитета при различных клинико-патогенетических вариантах течения шизо-френии // Український медичний альманах.-2002.-Т.5, №5.-С.170-174.

20. Рачкаускас Г.С. Ефективність диференційованої імунокорекції та ентеросорбції в комплексному лікуванні хворих на параноїдну шизофренію // Український медичний альманах.-2004.-Т.7,№1.-С.146-148.

21. Рачкаускас Г.С. Психологічні особливості формування ремісії у хворих на параноїдну шизофренію з різними варіантами перебігу захворювання // Архів психіатрії. – 2004. - №2(37). – С.255-258.

22. Рачкаускас Г.С. Клітинні показники імунітету при різних клінічних варіантах перебігу шизофренії // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, медичної генетики та клінічної імунології: Зб. наук. праць.-вип.2. – Київ; Луганськ, 1998.- С.277-282.

23. Рачкаускас Г.С. Застосування імунокоректорів і антиоксидантів в лікуванні шизофренії // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць – Київ; Луганськ.-1998.-Вип. 2(16).- С.124-131.

24. Рачкаускас Г.С. Влияние внутрисосудистой лазеротерапии и антиоксидантов на иммунологические и метаболические показатели у больных с резистентними формами шизофрении // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць – Київ; Луганськ.-1998.- Вип. 3(17).- С.256-259.

25. Рачкаускас Г.С. Імунологічні та метаболічні порушення у хворих на різні форми шизофренії // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 1999. -Вип. 2(22).- С.105-110.

26. Рачкаускас Г.С. Патогенетичне обґрунтування використання ентеросорбентів з фітодобавками та ербісолу в комплексній терапії хворих на шизофренію // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, - 2000.-Вип. 4(30).- С.229-235.

27. Рачкаускас Г.С. Вплив ентеросорбентів та ербісолу на показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту при шизофренії // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 6(32).-С.120-127.

28. Рачкаускас Г.С.Особенности клинико-психопатологических проявлений современных форм шизофрении // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001.- Вип.6(38).- С.134-170.

29. Рачкаускас Г.С. Психопатологічні особливості та стан системи антиоксидантного захисту у хворих на шизофренію // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.-Вип. 1(40).- С.326-331.

30. Рачкаускас Г.С. Состояние перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты у больных параноидной шизофренией // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.- Вип. 2(41).- С.151-155.

31. Рачкаускас Г.С. Психометрическая оценка терапевтической динамики психопатологических расстройств у больных приступообразно – прогредиентной шизофренией // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.- Вип. 3(42).- С.272-284.

32. Рачкаускас Г.С. Влияние иммунноактивных препаратов и энтеросорбентов на психопатологические характеристики у больных шизофренией // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.- Вип.4 (43).- С.169-175.

33. Рачкаускас Г.С. Вплив імуноактивних препаратів на динамику психометричних корелятів у хворих на шизофренію // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.- Вип. 5 (44).- С.133-142.

34. Рачкаускас Г.С. Особенности изменений клеточного иммунитета при различных клинико–патогенетических вариантах течения шизофрении // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: 3б. наук.праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002.- Вип. 6 (45).- С.95-108.

35. Рачкаускас Г.С. Вплив диференційованої імунокорекції та ентеросорбції на особливості психопатологічної динаміки процесу в хворих на шизофренію // Материалы ІІІ научно-практической конференции „Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информа-ционные технологи”: Зб. наук. праць. – Київ, 2004. – С.363-373.

36. Рачкаускас Г.С., Чуприков А.П., Скалыга И.М., Фролов В.М. Энтеросорбция в наркологии и психиатрии: Метод. рекомендации. - Киев; Луганск, 1997. - 20 с. (Особистий внесок пошукувача – обстеження та лікування хворих на шизофренію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

37. Пат. України №54159, МПК⁷ А61К35/26 Спосіб лікування рецидивів шизофренії / Рачкаускас Г.С., Фролов В.М., Козідубова В.М. (Україна). - № 2002054329. Заявл. 27.05.02. Опубл. 17.02.03. – Бюл.№2. 6 с.

38. Пат. України №54160, МПК⁷ А61К35/26 Спосіб лікування хворих на шизофренію, які резистентні до психотропних препаратів / Рачкаускас Г.С., Фролов В.М., Козідубова В.М. (Україна). - №2002054330. Заявл. 27.05.02 Опубл. 17.02.03. – Бюл.№2. 4 с.

39. Пат. України №54162, МПК⁷ А61К31/78 Спосіб лікування нападоподібної шизофренії / Рачкаускас Г.С., Фролов В.М., Козідубова В.М. (Україна). - № 2002054332. Заявл. 27.05.02 Опубл. 17.02.03. – Бюл.№2. 4 с.

40. Рачкаускас Г.С., Влияние иммуномодулирующих препаратов и их комбинаций на иммунный статус и состояние микрогемодинамики у больных шизофренией //Шизофрения: новые подходы к терапии: Сб. науч. работ. - Т. 2. Харьков, 1995. - С.58-59.

41. Рачкаускас Г.С. Аутоиммунные нарушения у больных шизофренией и подходы к их коррекции // История Сабуровой Дачи: успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сб. научных работ УНИИ-КЭНП и ХГКПБ. - Харьков, 1996.-Т.З,№ 15.-С. 320-321.

42. Рачкаускас Г.С. Розлади системного імунітету та мікроциркуляції у хворих на безперервно-прогредієнтну форму шизофренії та їх корекція // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології: Матер. наук.-практ. конф.- Вінниця, 1997.-С. 229-230.

43. Рачкаускас Г.С. Патогенетическое обоснование применения энтеросорбентов и антиоксидантов у больных шизофренией // Актуальные вопросы наркологии. - Харьков, 1998. - С. 48-51.

44. Рачкаускас Г.С. Иммунные и метаболические показатели у больных шизофренией // І національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез. - Київ, 1998.- С.124-125.

45. Рачкаускас Г.С. Иммунокорректоры, антиоксиданты и энтеросорбенты в комплексной терапии шизофрении : І національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез. - Київ, 1998.- С. 125-126.