Анотація до роботи:

Мазур Т.В. Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню питань поширення пастерельозу свиней в Україні, його етіологічної структури і створення засобів діагностики і специфічної профілактики хвороби з врахуванням типової різноманітності P.multocida.

Досліджене явище пастерелоносійства серед свиней, яке впливає на благополуччя господарств і залежить від їх регіонального розташування.

Визначено, що основними етіологічними факторами пастерельозу у свиней є штами P.multocida серологічного типу Д(42,9%) та А(31,02%), котрі зумовлюють здебільшого розвиток пневмоній. Найбільш поширеними за антигенною формулою є такі підтипи збудників: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А. З них високою вірулентністю характеризуються штами підтипів 3:А та 6:В, а низьковірулентними – 3:Д та 2:А.

Для виготовлення типоспецифічних діагностичних сироваток відібрані референтні культури штамів серотипу А та Д P.multocida. Застосування набору цих сироваток передбачає використання еритроцитарного діагностикуму, ефективність якого зросла внаслідок застосування кон'югуючих речовин (амідолу).

З врахуванням епізоотичних даних сконструйована “Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако”. Застосування її передбачено для порісних свиноматок та поросят-сисунів. У неблагополучних господарствах її ефективність становила 96,25% порівняно з комерційними препаратами.

1. У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні. Встановлено, що пастерелоносійство, як небезпечний стан імунологічної рівноваги, залежить не лише від благополуччя господарств, але і від їх регіонального розташування. Досліджено антигенний склад Pasteurella multocida А та D типів. З врахуванням цього виділені національні референс-зразки типових штамів пастерел. За їх участю розроблена промислова технологія виготовлення стандартного діагностичного набору сироваток з національних референс-культур та вакцини, які представлені у вигляді затверджених відповідних НТД. Отримані дані увійшли в розділи 1 та 2 оновлених “Рекомендацій з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу”.

2. Встановлено, що відсоток свиней-пастерелоносіїв у неблагополучних господарствах вищий (37,8%), ніж у благополучних (27,0%). В останніх виділено тільки 17,4% вірулентних для лабораторних тварин ізолятів, а в неблагополучних – 28,9%. При явищах гнійно-катаральної пневмонії LD₅₀ виділених штамів знаходилась у межах 0,2х10³ – 0,3х10⁴ мікробних клітин, а при серозно-катаральній LD₅₀ була втричі вищою. Тривалість пастерелоносійства у свиней-реконвалесцентів досягала 9-ти місяців. Пастерелоносійство серед поросят-сисунів складало 16,8%, а поросят-відлученців – 14,65%.

3. Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят шляхом їх інтраназального зараження збудниками серотипів А та Д Pasteurella multocida в дозі 1,0 см³ 18-ти годинною бульйонною культурою продемонструвало розвиток хвороби з ознаками бронхопневмонії на 5-ту добу. У кількох трупів тварин групи, зараженої інтраназально культурою серотипу Д, під час розтину, поряд з типовими для легеневої форми пастерельозу патологоанатомічними змінами, виявлені різного ступеню розвитку дистрофічні зміни кістково-хрящового комплексу носа.

4. Доведена небезпечна роль молока та відвійок, які містять пастерели серотипів А та Д як фактору передачі інфекції від великої рогатої худоби свиням. У середовищі молока при температурі (37±0,5)С концентрація похідної культури обох типів пастерел зростає в 4,3 – 5,8 разів протягом перших 6-ти годин культивування. Такі зміни значні в порівнянні з вихідними даними. Ступінь варіювання ЛД₅₀ цих мікроорганізмів протягом 40 діб (термін спостереження) при n=10 знаходиться в межах 0,8 – 3,4% (Р95%). Розрахунок достовірності різниці між середніми значеннями ЛД₅₀ культур, які зберігались в молоці та відвійках при температурі 37С протягом 60 діб, показав, що вона незначна (t_d=3,0 при Р<0,05). Різниця середніх показників концентрації та ЛД₅₀ Pasteurella multocida А і D типів, які зберігались у відвійках при температурі 37С та 20С, достатня. Значення критерію t_d для неї становило 1,8 (Р< 0,05).

1. Визначене співіснування пастерел при спалахах інфекцій у паразитоценозах, де P.multocida становить 55,48%; Haemophilus – 1,59%; E.coli – 32,1%; S.cholerae-suis – 7,85%; Streptococcus – 2,31%; Bordetella – 0,64%. При цьому пастерели були вірулентними для білих мишей у 73,3% випадків; сальмонели – у 97,4%; бордетели – 83,3%; ешерихії – 74,0% та кокова мікрофлора – в 69,6% випадків.

2. Вперше встановлена циркуляція таких антигенних груп пастерел:10:D; 3:D; 6:B; 3:A; 2:D; 5:A; 1:D та 7:А. Високовірулентними є ізоляти серотипу 3:А (0,5х10²-0,5х10³ мікробних клітин), які мали чітко виражену капсулу. Меншою на 1– 4 порядки вірулентністю відзначались типи 5:А, 7:А і 1:D з фрагментарною або нечітко окресленою капсулою (0,2х10³ – 0,4х10⁴ мікробних клітин). Найчисельніша група пастерел з антигенною формулою 10:Д мала LD₅₀ = 0,3х10⁵ мікробних клітин, з яких тільки 60,9% були капсульними. Як слабовірулентні класифікувались ізоляти типів 3:D та 2:А, які складали 20,22% від загальної кількості досліджуваних ізолятів ( LD₅₀ = 0,5х10⁹ мікробних клітин).

3. Доведено, що капсульний (К-, поверхневий антиген) Pasteurella multocida містить 0,63±0,03 мг/см³ білка та 0,03±0,01 мг/см³ моноцукрів. Застосування капсульної субстанції в дозі 2-100 мкг (в перерахунку на суху речовину) створює у білих мишей з різною протективною ефективністю індукцію імунної відповіді, а у кролів викликає синтез аглютинінів (1:138-1:256) та преципітинів (1:64-1:128). Капсульний антиген, відповідальний за типову специфічність штаму, поводить себе як гаптен, зумовлює уповільнений антитілогенез у порівнянні з соматичним антигеном.

4. Виявлено, що соматичний (О-) антиген містить 2,1±0,1 мг/см³ білка та 0,62±0,04 мг/см³ моноцукрів. У кролів синтез аглютинінів в титрі 1:512 забезпечує застосування 22-30 мг речовини, інактивованої 0,02%-ми формаліну. О-антиген являє собою токсичну субстанцію. Її ДЛМ для білих мишей становить 0,4 мг, а у кролів зміни клінічного стану організму відмічені після внутрішньовенного застосування 10 мг речовини.

5. Досягнуто підвищення активності еритроцитарного пастерельозного діагностикуму внаслідок застосування при сенсибілізації еритроцитів капсульного антигену, отриманого при тривалому (до 40 хвилин) терміну швидкісного центрифугування бактерійної маси пастерел, та 0,28%-го розчину амідолу, як кон’югуючої речовини.

6. Встановлено, що після гіперімунізації кролів капсульним антигеном вітчизняних референс-культур P.multocida типів А №7, Д №3 та В№9 контрольні титри антитіл для виготовлення сироваток повинні знаходитись на рівні – 2 lg 0,1018. Для попередження неспецифічних реакцій під час типування ізолятів P.multocida в РДП та РНГА можна застосовувати розчини натрію хлориду в наростаючих концентраціях: 2,92%; 5,84% та 11,68%.

7. Розроблено технологію виготовлення “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”, в якій передбачено використання вітчизняних референс-культур P.multocida типу А №7, типу Д №3 (патент №2003032465 та №2003032464) та типу В. Це дає можливість підвищити ймовірність діагностичних результатів до 96,9% (ТУУ 24.4.19024865.-676-2002). Встановлена тісна пряма корелятивна залежність між об’ємною кількістю діючої антисироватки та визначеного за допомогою РДП або РНГА титру антитіл (r=5,53±2,95 при Р<0,1).

8. Експериментально доведено низьку ефективність існуючих протипастерельозних вакцин відносно штамів типів А та Д P.multocida. КІЕ протипастерельозної емульсин-вакцини не перевищував 10% щодо цих типів, на відміну від ППД та преципітат-вакцини проти пастерельозу ВРХ, овець та свиней, в яких аналогічний КІЕ=0.

9. Сконструйовано вакцину “Пасако” проти досить поширених у господарствах хвороб поросят, зумовлених P.multocida типів А, В та Д, Salmonella cholerae- suis, Salmonella typhimurium, E.coli О9 та E.coli О157 (позитивне рішення на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003). Робоче співвідношення пастерельозного, сальмонельозного та ешерихіозного компонентів складало відповідно 5:2:1 (ТУУ 24.4.1902486. 677-2002). КІЕ препарату під час виробничих випробувань у свиногосподарствах, неблагополучних з цих інфекцій, досягав 96,25%, у порівнянні з комерційними зразками полівалентної вакцини проти пастерельозу, паратифу та диплококової септицемії 27,5% (Р<0,5).

10. Застосування вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” для свиноматок двічі в дозах 5 та 10 см³, а для поросят тричі в дозах 2, 3 та 3см³ створює достатній протективний захист і може бути використано в системі заходів профілактики цєї хвороби. Вакцина викликає синтез колостральних антитіл на штами ешерихій – 1024±37,1 log₂, пастерел – 188±10,2 log₂ та сальмонел – 284±42,7 log₂. LD₅₀ сироваток щеплених поросят були меншими в 5,7 рази (пастерельозний компонент); 4,1 рази (сальмонельозний компонент) та 4,9 рази (ешерихіозний компонент) в порівнянні з контролем, що являє собою досить значну різницю.

11. Гематологічні показники свиней, щеплених вакциною “Пасако”, характеризуються серед лімфоцитів регенеративним зсувом ядра вліво до юних з незначною лейкопенією та лімфоцитопенією, інтенсивною диференціацією з кількісним збільшенням Т- та В-лімфоцитів відповідно на 30,2% та 70%; позитивними змінами в бік збільшення рівня -глобулінів у 1,6 рази при незначному збільшенні -глобулінів (у 1,01 рази) та стабільності вмісту -глобулінів, що свідчить про доброякісний поствакцинальний процес.

Публікації автора:

1. Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від

пастерельозу/ Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Яненко В.М., Прокоп'юк О.Г., Авраменко Н.О., Міланко Г.О., Мазур Т.В., Томко Ю.М. – Суми: Вид. СДАУ.– 2000. – 10 с.

Дисертантом були написані розділи 1,2.

2. Мазур Т.В. Превентивна ефективність протипастерельозних комерційних вакцин відносно збудників серотипів А та Д P.multocida // Ветеринарна медицина України. – 2004. – №4. – С.22-23.

3. Мазур Т.В. Використання “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів P.multocida” в умовах виробництва // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2004. – Вип.72. – С.209–212.

4. Мазур Т.В. Діагностичні сироватки для типування штамів P.multocida, отриманих на кролях // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Вип. 26. – Б.Церква, 2004. – С. 149 - 153.

5. Москалюк В.І., Мазур Т.В., Волинець Л.К., Яненко У.М. Виробниче застосування “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Р.multocida” // Ветеринарна біотехнологія. – Бюл. № 4. – Київ, 2004.– С.135 - 138.

Дисертант здійснила селекцію штамів, їх типування в умовах лабораторії.

6. Мазур Т.В. Ефективність протипастерельозних комерційних вакцин в різних по благополуччю з цієї хвороби осередках // Вісник аграрної науки. – Вип. 5. – Київ,2004. – С.40 - 41.

7. Мазур Т.В. Бактерійні паразитоценози при легеневому пастерельозі свиней в господарствах України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. – Вип. 84. – Харків, 2004. – С. 442 - 445.

8. Мазур Т.В. Випадки пастерельозної пневмонії свиней в господарствах Поліської зони України //Ветеринарна медицина України. – 1998. – №10. – С.28 - 31.

9. Мазур Т.В. Характеристика антигенних компонентів збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. – 2000. – №3. – С.21.

10. Мазур Т.В. Асоційоване щеплення свиней проти кількох інфекцій // Ветеринарна біотехнологія. Збірн. наук. праць. – Київ, 2003 .– Бюл. №3. – С.92 - 97.

11. Мазур Т.В. Константні методи математичної обробки кількісних показників// Ветеринарна медицина України. – 1997. – №9. – С.35 - 37.

12. Мазур Т.В. Вплив різних умов культивування на ріст вірулентних пастерел// Науковий вісник НАУ. – Київ, 2001. – Вип.42. – С.175 - 177.

13. Мазур Т.В. Молоко та продукти його переробки – ймовірні фактори розповсюдження збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. – 1999. – №7. – С.19–20.

14. Мазур Т.В. Експериментальне відтворення пастерельозу у поросят // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Суми, 1999. – Вип.4. – С.130 – 131.

15. Мазур Т.В. Вплив компонентів захисного середовища на життєздатність ліофільно висушених пастерел // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. – Харків, 1998. – Вип. 74. – С.323 – 326.

16. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Поширення, економічні збитки та питання профілактики пастерельозів свиней // Ветеринарна медицина України. – 1997. -№8. – С.16 – 17.

Дисертантом зроблений аналіз епізоотичних даних звітності Державного департаменту ветеринарної медицини з кількості неблагополучних пунктів, захворюваності та смертності від пастерельозу свиней.

17. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І., Яненко У.М. Характеристика властивостей епізоотичних штамів пастерел, виділених від свиней // Аграрний вісник Причорномор'я. – Одеса, 1999. – Вип. 2(7). – С.45 – 47.

Дисертантом проведені дослідження культурально-морфологічних та вірулентних властивостей P.multocida, виділених при хронічному та гострому пастерельозі свиней.

18. Прокоп'юк О.Г., Яненко У.М., Мазур Т.В. Пастерельозна пневмонія свиней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Б.Церква, 2000.– Вип.11. – С.97 – 100.

Дисертантом проведена ізоляція пастерел під час спалахів пастерельозу в свинарських господарствах з різною технологією утримання свиней областей Поліського регіону України.

19. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. та ін. Ефективність щеплення свиней вакциною «Пасако» // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2001. – Вип.36. – С.111 – 114.

Дисертантом проведені дослідження титрів протипастерельозних антитіл сироваток крові свиноматок та поросят, щеплених у господарствах вакциною «Пасако».

20. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу А. Пат. 2003032465 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.–№60867А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. – 3с.

21. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу Д. Пат. 2003032464 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.–№60866А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. – 3с.

22. Мазур Т.В., Волинець Л.К., Олійник Л.В., Зоценко Л.В., Тарасюк Т.І., Поперечна С.Г. Штам Escherichia coli O157, продукуючий шиготоксин другого типу (Stx2). Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на винахід (заявка №2003077181, заявлена 30.07.03).

Дисертантом проведені дослідження імунологічних властивостей штаму.

23. Мазур Т.В., Душук Р.В. Дрібні домашні тварини – ймовірне джерело захворювання людини на пастерельози // Збірн. наук. праць.: Ветеринарна біотехнологія. – Київ, 2002. – Бюл.№1. – С.57 – 59.

24. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. Вітчизняна високоефективна вакцина “Пасако” //Аграрна наука – виробництву. - Київ, 2003. – Бюл.№3. – С.26.

25. Мазур Т.В. Типирование культур P.multocida методом капсульной деполимеризации мукополисахаридов // Материалы научн. конф.: Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации ветеринарных препаратов. – М., 2001. – С.55–56.

26. Мазур Т.В. Изучение влияния аутоагглютинации на диагностические показатели РНГА при пастереллезе свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных.– Минск, 2000. – С.300 – 301.

27. Мазур Т.В. Вивчення динаміки гуморальної відповіді на щеплення розчинним пастерельозним антигеном // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф.: Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва. – Львів,1997. – С.203 – 204.

28. Мазур Т.В. Вплив типу ад'юванту на ефективність протипастерельозних вакцин // Матеріали наук.-метод. семін.: Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень – Рівне,1998. – С.168 – 170.

29. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Деякі епізоотологічні показники пастерельозу свиней та їх значення в проведенні оздоровчих заходів // Матеріали наук.- практ. конф.: Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми. – Харків, 1997. – С.125.

Дисертант провела розрахунки показників захворюваності при пастерельозі свиней та виявила її залежність від профілактично-оздоровчих заходів.

30. Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Эпизоотические показатели пастереллезов свиней в Украине // Simpozionului international al sefilor catedrelor de epizootologie si bolilor infectioase ale animalelor cu privire la problema.: Perspectivele ameliorariiprocesului didactic al cursului de epizootologie, conceptia actuala despre etiologia si profilaxia bolilor infectioase ale animalelor. - Chisinau, 1998. – Р.18 – 20.

Дисертант розрахувала основні епізоотичні показники при пастерельозі свиней з 1982 по 1997 рік.

31. Волынец Л.К., Мазур Т.В., Прокопюк О.Г., Яненко У.М. Сравнительная оценка эффективности вакцин против пастереллеза свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве. – Минск, 1998. – С.82 – 83.

Дисертант провела дослідження ефективності вакцини ППД відносно штамів P.multocida серотипів А та Д.

32. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. та ін. Пастерелоносійство у свиней // Матеріали конф.: Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера). Рівне, 1998. – С.25 – 26.

Дисертантом виконані дослідження проб носового слизу, проб легеневої тканини, відібраних від тварин та туш великих спеціалізованих та приватних господарств.

33. Мазур Т.В Чутливість до антибіотиків штамів пастерел як потенційних збудників, виділених від свиней // Матеріали Першої Всеукр. наук.-метод. конф. ветер. фармакол. і токсикол.: Актуальні проблеми ветеринарної фармакології та токсикології. – Київ,1998 . – С.28–29.

34. Мазур Т.В. Эффективность противопастереллезной сыворотки при разных формах пастереллеза //Материалы междунар. научн. конф.: Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы. – Харьков,1995. – С.464 – 465.