Анотація до роботи:

Єльський К.В. „Патофізіологічна інтерпретація вмісту простагландину Е-2 і цитокінів у крові в хворих на запалення біляносових пазух різного ступеня важкості” - рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04. – патологічна фізіологія – Одеський державний медичний університет МЗ України Одеса, 2002.

Проведено клініко-лабораторне дослідження у 110 чоловік, з яких у 84 пацієнтів було гостре (42) або хронічне (42) запалення біляносових пазух, 26 чоловік – контроль. Методом радіоімунологічного і імуноферментного аналізу в залежності від важкості запального процесу встановлені наступні типи реакції прозапальних простагландинів і цитокінів, протизапальних інтерлейкінів.

Вміст ПГЕ-2 збільшений в залежності від важкості запального процесу. Лікування, що включає блокаду циклооксигенази і Н-1 гістамінових рецепторів,

значно знизило рівень ПГЕ-2.

Баланс прозапальних цитокінів (ІЛ-1б, ФНП-а ІЛ-6) і протизапальних інтерлейкінів (ІЛ-2, ІЛ-4) відображав стан загальбіологічних взаємовідносин між „пошкодженням” і «захистом». Установлені 4 загальнопатологічних типи цитокінових реакцій при запаленні біляносових пазух: гіперергічний, нормергічний, гіпергічний і гіпергічний, близький до анергічного.

Хірургічна і консервативна санація вогнища запалення, загальне лікування, що включало імуномодуляцію, сприяли нормалізації дисбалансу цитокінів. Індекс цитокінів був значно менше, ніж до лікування.

На основі інформативних імунологічних, біохімічних і фізико-хімічних показників крові хворих побудовані прогностичні уравніння як для оцінки важкості запального процесу біляносових пазух, так і встановлення слабких ланок патогенезу синуситу і вибору методу його патогенетичного лікування. Рішення цих уравнінь на практиці дозволить оптимізувати терапію хворих на запаленням біляносових пазух.

1. Вміст прозапального ПГЕ-2 був збільшений в крові пацієнтів з гострим запаленням біляносових пазух на 50%, а при хронічному запаленні на 30% у порівнянні з нормою, що викликало більш значні запальні прояви у вогнищі гострого запалення. Установлено пряму і зворотню форму залежності між зміною вмісту ПГЕ-2 і прозапальних цитокінів (ІЛ-1б і ФНП-а) при синуситах.

2. При гострому запаленні IV ступеня важкості в крові хворих, яким показано хірургічне лікування гострого синуситу, надмірно і багаторазово була збільшена в порівнянні з нормою, концентрація найбільш активних прозапальних цитокінів (ФНП-а в 100 разів, ІЛ-1 б у 50 разів). Вміст ІЛ-6, що є як прозапальним, так і протизапальним інтерлейкіном, був збільшений в 5 разів. Вміст самого активного протизапального інтерлейкіну - ІЛ-4 був збільшений в 30 разів, а ІЛ-2 у 8 разів, що забезпечувало достатню активацію клітинного і гуморального імунітету. Цитокінова регуляція гострого запалення IV ступеня важкості кваліфікується як гіперергічна реакція.

3. При гострому запаленні III ступеня важкості в крові хворих, яким показане консервативне лікування гострого синуситу, вміст прозапальних цитокінів також був значно збільшений: ФНП-а в 20 разів, ІЛ-1в у 10 разів. Однак це збільшення хоча і було в 5 разів менше, ніж при запаленні IV ступеня, але забезпечувало реалізацію їх медіаторної функції у вогнищі запалення. Вміст ІЛ-6 при цьому був збільшений, але всього лише в 2 рази, що в 2 рази менше ніж при запаленні IV ступеня. Усе це свідчило про меншу виразність запального процесу. Вміст протизапальних інтерлейкінів був збільшений (ІЛ-2 у 8 разів, ІЛ-4 у 3 рази в порівнянні з нормою). При зменшенні важкості запалення протизапальна інтерлейкінова реакція або не змінилася (ІЛ-2), або навіть зменшилася на порядок (ІЛ-4). Цитокінова регуляція гострого запалення ІІІ ступеня важкості кваліфікується як нормергічна, досить адекватна й ефективна.

4. При хронічному запаленні II ступеня важкості в крові хворих, яким показане хірургічне лікування синуситу, вміст ФНП-а збільшений у 10 разів, ІЛ-1б у 4 рази, а ІЛ-6 усього лише в 1,5 рази в порівнянні з контролем. Імовірно, цього збільшення не досить повною мірою, щоб забезпечити прозапальні явища у вогнищі

цього виду запалення. Зниження приросту всіх прозапальних цитокінів у порівнянні з гострим запаленням на порядок створює відносний дефіцит прозапального впливу цих цитокінів у вогнищі запалення і є причиною переходу гострого процесу в хронічний. Абсолютний дефіцит ІЛ-4, що частково компенсований значним приростом ІЛ-2, послабляє регуляцію імунітету. Відносна недостатність прозапальних цитокінів поєднується з абсолютною недостатністю протизапальної інтерлейкінової регуляції імунітету. Цитокінова регуляція хронічного запалення II ступеня важкості визначена як гіпергічна.

5. При хронічному запаленні I ступеня важкості в крові хворих, яким показане консервативне лікування синуситу, збільшення вмісту ФНП-а було в 3 рази, ІЛ-1б усього лише на 14%, у порівнянні з нормою, кількість ІЛ-6 не змінилася. Це свідчило про вкрай недостатню функціональну реакцію прозапальних цитокінів на флогогенний агент. Інтерлейкінова протизапальна реакція різнопланова: хоча вміст ІЛ-2 був збільшений в 5 разів, але вміст більш активного ІЛ-4 - зменшений в 2 рази. І це вказувало на неспроможність регуляції імунітету. Ці дві особливості (недостатність як прозапальної, так і протизапальної реакції цитокінів) характеризували стан цитокінової регуляції хронічного запалення I ступеня важкості як крайню форму гіпергічної реакції, близької до анергічної.

6. Баланс цитокінів оцінювали за індексом відношення між сумою прозапальних цитокінів і протизапальних інтерлейкінів. Збільшення індексу цитокінів прямопропорційне ступеню важкості запалення і відповідало 4 загальнопатологічним типам цитокінових реакцій при запаленні. Кореляційний аналіз балансу цитокінів показав, що встановлено парні кореляції вмісту прозапальних цитокінів і протизапальних інтерлейкінів при запаленні біляносових пазух різного ступеня важкості: ФНП-а – при запаленні IV і III ступеня важкості; ФНП-а і ІЛ-1б – при запаленні I ступеня важкості (до і після лікування); ІЛ-2 при запаленні III ступеня важкості (до і після лікування), при запаленні II ступеня важкості й у контролі.

7. Кореляційно-регресійний аналіз установив, що показник ступеня важкості запального процесу біляносових пазух (від 0 до 4) у прогностичних уравніннях залежав від вмісту в крові хворих прозапальних цитокінів і протизапальних інтерлейкінів, а також від вмісту гаптоглобіну і фібриногену, гемоглобіну і ШОЕ. У патогенетичному плані визначені також уравніння регресії, у яких усі досліджувані цитокіни мали чіткий зв'язок з цими фізико-хімічними і біохімічними показниками.

8. Хірургічна санація вогнища запалення, що включає блокаду циклооксигенази і блокаду Н-1 рецепторів гістамина, і консервативна терапія, що включає додаткову імуномодуляцію, призвели до зменшення вмісту ПГЕ-2. Баланс цитокінів при цьому змінився у бік зниження прозапальних цитокінів і збільшення протизапальних інтерлейкінів. Після проведеного лікування у всіх формах запалення мало місце зниження індексу цитокінів, менш виражене при запаленні IV ступеня важкості.

Публікації автора:

1. Малеев О.В., Ельский К.В., Долженко С.А. Исследование содержания простогландина Е-2 в крови у больных синуситами // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2001. № 2 С. 63-64. Дисертантом представлені результати, які отримані особисто автором щодо вмісту простагландину Е-2 у крові хворих на синусит, проведено визначення вмісту простагландину Е-2 радіоімунологічним методом, проведена статистична обробка й аналіз отриманих результатів. Особистий внесок - 90%. Співавтори надали консультативну допомогу щодо інтерпретації результатів клінічних досліджень.

2. Селезньов К.Г., Малєєв О.В., Єльський К.В. Вміст про-і анти запальних інтерлейкінів у крові як показник системної запальної відповіді при гострому та хронічному синуситі, хірургічному та консервативному лікуванні хворих // АСТА MEDIСA LEO POLINESIA Львівський медичний часопис.- 2001Т.VII №2 с. 59-61. Дисертантом представлені власні дані, отримані імуноферментативним методом щодо вмісту про- і протизапальних цитокінів у крові хворих на гострий і хронічний синусит і різних шляхах їхнього лікування (хірургічному і консервативному). Особистий внесок - 90%. Співавтори надали консультативну допомогу в оцінці вмісту цитокінів як показника системної запальної відповіді.

3. Селезнев К.Г., Баринов Э.Ф., Ельский К.В., Зяблицев С.В., Шульгина А.А. Влияние различных методов лечения острого синусита на изменение содержаний про- и противовоспалительных цитокинов в крови // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2001. - Т10, №3, с. 320-323. Дисертант самосійно провів клініколабораторне обстеження хворих з гострим синуситом, оцінив ефективність різних методів. Особистий внесок - 85%. Співавтори надали косультативну допомогу щодо інтепретації отриманих результатів.

4. Селезнев К.Г. Малеев О.В., Ельский К.В. Долженко С.А. Зяблицев С.В. Влияние различных методов лечения больных синуситом на изменение содержания цитокинов (ИЛ1-б и ФНО-а) в крови // Журнал вушних, носових, і горлових хвороб. 2001. - №4 с.52-54. Дисертант самостійно визначив і подав відомості про зміни вмісту прозапальних цитокінів. Особистий внесок - 85%. Соавтори надали консультативну допомогу в оцінці ефективності різних методів лікування.

5. Ельский К.В.Содержание интерлейкина-6 в крови при синусите // Буковинський медичний вісник 2001. - Т5 №4 с.55-57. Особистий внесок -100%.

6. Селезньов К.Г., Барінов Е.Ф., Єльський К.В, Зябліцев С.В. Вміст інтерлейкіну -2 і інтерлейкіну-4 у крові при синуситі // Фізіологічний журнал. – 2001, Т.47 №5 с.69-73. Дисертант самостійно досліджував вміст протизапальних інтерлейкінів. Особистий внесок - 85%. Соавтори надали консультативну допомогу в интепретації отриманих результатів.

7. Ельский К.В. Использование клинико-гематологических параллелей для прогнозирования течения и планирования лечения синуситов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. №1 с. 89-93.

8. Ельский В.Н., Прилуцкий А.С., Ельский К.В. Провоспалительные и противовоспалительные цитокины крови при синуситах до и после лечения // Аллергология и иммунология: Материалы IV съезда иммунологов и аллергологов СНГ (Москва, Россия 2001). – 2001, Т.2 №2 с.21.

9. Селезньов К.Г., Єльський К.В. Вміст у крові про-і анти запальних цитокінів при хронічному синуситі // Журнал вушних носових і горлових хвороб: Матеріали конференції Українського наук. тов. оториноларингологів (Вінниця, 2001р). -2001. - №5 с.93-94.

10. Селезньов К.Г. Малєєв О.В., Єльський К.В Долженко С.А. Зябліцев С.В. Вплив різних методів лікування синуситів на зміну вмісту цитокінів (ІЛ1б, ФНП-а) у крові // Український медичний вісник: Матеріали VI З”їзду Всеукр. лікарського товариства. (Чернівці, 2001).- Київ. – 2001., Т4. 1(62) с. 102.

11. Єльський К.В. Клініко- лабораторне прогнозування вагомості синуситів з урахуванням імунологічних (цитокіни), фізико-хімічних і біохімічних показників крові // Журнал вушних, носових і горлових хвороб: Матеріали конференції Українського наук. тов. оториноларингологів (Чернівці, 2002). - 2002. - №3с. – С.109

12. Бахтеева Т.Д., Малеев О.В., Волков О.Р., Зубов А.Д., Ельский К.В Лазерная деструкция нижних носовых пазух при хронических заболеваниях носа // Материалы IV международной конференции по квантовой медицине. - Донецк. 1999.- с. 171-173.