Анотація до роботи:

Романюк В.Л. Патофізіологічні та екологічні аспекти уродженого ендемічного зоба у телят на Рівненщині. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню функціональних і екологічних аспектів ендемічного зоба у новонароджених телят на Рівненщині.

У більшості хворих на зоб новонароджених телят за вмістом Т₃ і Т₄, а також за результатами гістологічних досліджень встановлена гіперфункція щитовидної залози. Одержані результати дали змогу теоретично обгрунтувати механізм розвитку уродженого ендемічного зоба у телят і провести класифікацію зоба одночасно за абсолютною та відносною масою щитовидної залози. Результати досліджень увійшли до методичних рекомендацій “Диспансеризація великої рогатої худоби”, схвалених науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією МСГП України 19 грудня 1996 р. (протокол № 4а) та підручника “Внутрішні хвороби тварин” (Біла Церква, 2001; Ч. 2), затвердже-ного Міністерством аграрної політики України. Державний департамент інтелектуальної власності видав деклараційні патенти на винаходи: “Препарат для профілактики гіпотиреозу та ендемічного зоба у великої рогатої худоби” за № 28378 А та “Спосіб постмортальної діагностики уродженого ендемічного зоба у телят” за № 36448 А.

1. Рівненщина є небезпечною біогеохімічною провінцією щодо ендемічної гіперплазії щитовидної залози у новонароджених телят і козенят, а саме тому ендемічний зоб у жуйних на території Рівненщини є біологічним індикатором йодної недостатності в довкіллі.

2. Дефіцит у грунтах йоду та його синергістів – кобальту, цинку, міді, марганцю, а також знижений вміст цих мікроелементів у кормах при підвищеному гамма-фоні, висока забрудненість грунтів цезієм-137 і антаго-ністами йоду – стронцієм і свинцем – спричиняє розвиток ендемічного зоба у новонароджених телят.

3. Ендемічний зоб у новонароджених телят характеризується збільшенням розмірів щитовидної залози, зменшенням її рухливості та ущільненістю строми. При цьому спостерігаються тахікардія, ознаки рахіту, гіпотрофії, гіпо-пластичної анемії та порушення гуморальної і клітинної ланок неспецифічного захисту.

4. Визначення рівня концентрації Т₃ в крові є надійним тестом діагностики гіперфункції щитовидної залози у новонароджених як здорових, так і хворих на зоб телят. Гіперпродукція Т₃ у хворих на зоб телят є крайнім проявом напруження адаптивних можливостей організму.

5. Синтез тиреотропного гормону гіпофіза і його надходження в кров визначається концентрацією тиреоїдних гормонів у хворих на зоб телят. При цьому зворотний зв’язок між Т₃ і ТТГ більш виражений, ніж у системі Т₄ – ТТГ.

6. Встановлено, що окрім ймовірного дефіциту йоду в довкіллі, гіпер-плазію щитовидної залози спричиняють додаткові струмогенні чинники хімічної природи. Про це свідчить підвищений вміст тиреоїдних гормонів у клінічно здорових телят, що утримувалися в зоні хімічного виробництва.

7. В умовах Рівненщини у телят виявлено зоб дифузної, вузлової та змішаної форм. Ця класифікація може бути складовою частиною екологічного моніторингу довкілля.

8. У геохімічному регіоні Рівненщини патологія щитовидної залози у новонароджених телят перебігає переважно по типу паренхіматозного зоба. Інколи такий тип зоба поєднувався з колоїдним.

9. Функціональна активність щитовидної залози за вмістом тиреоїдних гормонів у крові матері не гарантує народження здорового потомства.

10. Зміни співвідношення мікроелементів – заліза, міді та цинку – в трофічних ланцюгах посилюють дисфункцію щитовидної залози у новонарод-жених телят.

11. Гіпертиреоз у телят характеризується підвищеним вмістом у сироватці крові макроелементів – загального кальцію і неорганічного фосфору при високому ступені прямого корелятивного зв’язку останнього з Т₄. Окрім того, простежується тенденція до збільшення в сироватці крові телят магнію і зменшення – хлору.

12. Для ендемічного зоба новонароджених телят характерним є зменшення вмісту калію в еритроцитах і підвищення вмісту натрію як в еритроцитах, так і в плазмі крові, що порушує функціонування калій-натрієвої помпи.

13. Ендемічний зоб у новонароджених телят є проявом йодної та іншої мікроелементної недостатності в раціонах матерів в умовах техногенного забруднення біогеоценозів.

Публікації автора:

1. Романюк В.Л. Геохімічні та екологічні аспекти уродженого ендеміч-ного зоба у телят на Рівненщині // Вісник Запорізького держ. ун-ту.– 2000. – № 2. – С.215–221.

2. Романюк В.Л. Вміст Fe, Cu та Zn у хворих на зоб телят з радіоактивно забрудненого господарства // Наукові записки НаУКМА: Біологія та екологія. –К., 2000. – Т. 18. – С.82–86.

3. Романюк В.Л. Вміст магнію і хлору у телят з уродженим зобом // Вісник Полтавського держ. с.-г. ін-ту. – 2001. – № 2–3. – С.106–107.

4. Романюк В.Л., Мандигра М.С., Симиренко Л.Л. Функціональний стан щитовидної залози у телят з уродженим зобом з радіоактивно забрудненого господарства // Науковий вісник НАУ. – К., 1998. – Вип. 11.– С.170–173.

5. Романюк В.Л., Левченко В.І., Луцик В.В. Гомеостаз макроелементів при ендемічному зобі у телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1999. – Вип. 8, ч.1.– С.195–200.

6. Романюк В.Л., Мандигра М.С., Левченко В.І., Луцик В.В., Симиренко Л.Л. Активність щитовидної залози у телят з уродженим зобом в зоні Полісся України // Вісник Запорізького держ. ун-ту. – 2000. – № 1. – С.240–245.

7. Романюк В.Л., Луцик В.В. Природжений зоб телят в умовах Західного Полісся України // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – Львів, 2000. – № 2. – С.63–68.

8. Мандигра М.С., Романюк В.Л., Воловик Г.П. Використання препарату Болюс-мікро для профілактики йодної недостатності у великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2000. – Вип. 13, ч. 2. – С.128–134.

9. Романюк В.Л., Горальський Л.П., Камінська Л.П. Гістоструктура щитовидної залози у телят, хворих на ендемічний зоб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1997. – Вип. 3, ч.1. – С.129–131.

10. Романюк В.Л., Мандигра М.С., Левченко В.І. Неспецифічна резистентність телят, хворих на ендемічний зоб // Проблеми неінфекційної патології тварин: Наукові статті ІІ міжнар. конф. (м. Біла Церква, 4–5 червня 1998 р.). – Біла Церква, 1998. – Вип. 5, ч.1. – С.115–117.

11. Левченко В., Романюк В., Симиренко Л. Функція щитовидної залози у телят з уродженим зобом // Ветеринарна медицина України. – 1999. – № 11. – С.8–10.

12. Романюк В., Камінська Л, Грицик О. Морфофункціональні зміни щитовидної залози у козенят з уродженим зобом // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 10. – С.16–17.

13. Романюк В.Л., Луцик В.В. Вроджений зоб телят як біоіндикатор йодної недостатності довкілля // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль, 2000. – № 3. – С.99–103.

14. Романюк В.Л., Мандыгра Н.С., Левченко В.И. Функциональные аспекты врожденного зоба у телят // Ветеринария. – 2001. – № 5. – С.40–44.

15. Бусол В.О., Левченко В.І., Мандигра М.С., Бялецький С.А., Романюк В.Л., Марциновська А.Я. Ендемічний зоб новонароджених телят // Неінфек-ційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 7–8 червня 1995 р.). – Біла Церква, 1995. – Ч.1. – С.32–34.

16. Романюк В.Л., Камінська Л.П. Морфологічна характеристика щитовидних залоз телят, хворих на ендемічний зоб / Актуальні питання морфології // Фахове видання наукових праць II національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м. Луганськ, 16–19 вересня, 1998 р.). – Луганськ, 1998. – С.208–209.

17. Деклараційний патент 28378 А Україна, МПК А61К31/00. Препарат для профілактики гіпотиреозу та ендемічного зоба у великої рогатої худоби / С.А.Бялецький, В.Л.Романюк, В.Р.Закусило (UA). – 96104113; Заявлено 30.10.1996; Опубліковано 16.10.2000, Бюл. № 5-II.

18. Деклараційний патент 36448 А Україна, МПК G01N33/483. Спосіб постмортальної діагностики уродженого ендемічного зоба у телят / В.І.Левченко, В.Л.Романюк, М.С.Мандигра (UA). – 99126919; Заявлено 20.12.1999; Опубліковано 16.04.2001, Бюл. № 3.