Анотація до роботи:

Пьянкова О.В. Патогенетичне обгрунтування нових напрямків у лікуванні мікроекологічних порушень у дітей з хронічними гастродуоденітами.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за

спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2002.- Рукопис.

Дисертація присвячена питанням хронічного гастродуоденіту у дітей (ХГД), як найбільш часто зустрічаємої патології органів травлення.

Клінічними дослідженнями у дітей з ХГД доказано превалювання деструктивних ерозивних уражень слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки на тлі системних зрушень мікробної колонізації. У періоді загострення ХГД у хворих виявлена залежність ступеня вираженості порушень мікроекології різних локусів (носа, ротової порожнини, кишківника) від клініко-морфологічної форми захворювання. При деструктивних формах ХГД у 95,3% випадків встановлені генералізовані зміни мікрофлори з найбільш значимими порушеннями колонізаційної резистентності слизових за рахунок їх великої контамінації гемолітичними штамами та стафило-кандідозними асоціаціями.

Обгрунтована та розроблена етапна методика лікування хворих з хронічним гастродуоденітом. У базисній терапії дітей з загостренням захворювання апробовані і впроваджені різні види продуктів функціонального харчування – NAN с біфідумбактеріями, Nestle, Швейцарія та кисломолочний соєвий десерт, Україна.

У періоді реабілітації включення в базисну терапію бактеріального лізату Бронхомунал-П, Lek, Словенія, нормалізує стан слизової оболонки ротової порожнини, інгібує патогенну контамінацію верхніх і нижніх відділів травного каналу, попереджує рецидивування хронічного гастродуоденіту.

Комплексне етапне використання продуктів функціонального харчування та Бронхомуналу-П покращує клінічний перебіг захворювання, сприяє зменшенню проявів та розвитку синдромів хронічного гастродуоденіту, призводить до регресу імунологічних і дисбіотичних порушень мікробної колонізації слизових оболонок різних локусів. Ефективність розроблених комплексів, направлених на відновлення генералізованих мікроекологічних порушень у дітей з хронічним гастродуоденітом вище базисної терапії у 1,75 рази.

Катамнестично через 6 місяців після комплексу лікувально-реабілітаційних заходів виявлено подовження строків клінічної та ендоскопічної ремісії, відновлення мікрофлори носо-, ротоглотки, кишківника, підвищення антиінфекційної резистентності, що обумовлює доцільність застосування лікувально-реабілітаційного комплексу.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання сучасної дитячої гастроентерології – підвищення ефективності комплексного етапного лікування та реабілітації дітей, хворих на ХГД, шляхом застосування продуктів функціонального харчування та бактеріального імуномодулюючого лізату.

1. ХГД у дітей в 93% випадків перебігають на тлі стоматитів, що виникають внаслідок хронічного кандидозного (39,6%), рецидивуючого герпетичного (37,7%) та бактеріального (22,7%) інфікування. При деструктивних формах захворювання ураження СОРП спостерігаються майже в 1,6 рази частіше, ніж при недеструктивних.

2. Недеструктивні ХГД супроводжуються дефіцитом індигенної флори як верхніх, так і нижніх відділів травного шляху та підвищенням на один порядок контамінації слизових оболонок УП збудниками й у 60% хворих мають системний характер. Для деструктивних форм в 95,3% випадків притаманні генералізовані зміни мікрофлори з більш вагомими порушеннями колонізаційної резистентності за рахунок появи гемолітичних штамів та стафіло-кандидозних асоціацій на 2-4 порядки вище норми.

3. Частота НР-інфікованості дітей з ХГД становить 63,2% при наявності однотипової контамінації верхніх та нижніх відділів травного шляху патологічними штамами стафілококів та грибів роду Candida у 46,5% хворих. Хронічне ураження СОПР у 61% течуть с дисбіозом кишківника першого, у 24,5% - другого та 14,5% - третього ступеня.

4. Дисбіотичні зміни при ХГД у дітей призводять до порушень антиінфекційної резистентності слизових оболонок зі зниженням SIgA та загальної реактивності і супроводжуються зменшенням кількості Т-лімфоцитів, Т-хелперів, зростанням Тх/Тс, падінням концентрації IgG та IgA й усугублюється при деструктивних формах захворювання.

5. Оптимізована комплексна терапія хворих на ХГД в періоді загострення шляхом застосування різних видів ФХ (NAN з біфідобактеріями, Nestle, Швейцарія та кисломолочний соєвий десерт, Україна) зменшує патологічне обсіменіння верхніх та нижніх відділів травного каналу, викликаючи ефект пероральної імунізації, відновлює імунологічний статус та підвищує ефективність базового лікування відповідно в 1,43 та 1,32 рази.

6. Використання бактеріального лізату Бронхомунал-П в періоді реабілітації нормалізує стан СОПР, інгібує залишкову контамінацію верхніх та нижніх відділів травного каналу, запобігає рецидивуванню ХГД.

7. Загальна ефективність розроблених етапних лікувально-реабілітаційних комплексів, спрямованих на усунення генералізованих мікроекологічних порушень у дітей з ХГД ефективніше за базову терапію в 1,75 рази.