Анотація до роботи:

Рубцова Є.І. Патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих на гастродуоденальні та екстрагастроінтестинальні гелікобактерасоційовані захворювання.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; Київ, 2005.

Дорослий хворий на гастродуоденальну патологію, асоційовану з H.pylori, є важливим фактором ризику інфікування гелікобактеріозом та розвитку хронічного гастриту В і дуоденальної виразки серед дітей своєї родини. Вказано на гелікобактеріоз як на коригований фактор ризику розвитку ІХС. Методами рН-моніторингу шлунка та стравоходу встановлено, що вікові особливості процесів кислотопродукції та кислотонейтралізації є важливими чинниками високої частоти дуоденальних виразок в осіб працездатного віку, не виявлено залежності між гелікобактеріозом та розвитком ГЕРХ. У частини уражених гелікобактеріозом виявлено гіпоацидний стан шлунка, що обумовлює диференційований підхід до підбору антисекреторного компоненту схеми ерадикації Нр.

У роботі дістало подальший розвиток питання патогенетичного обгрунтування диференційованого лікування хворих на гелікобактерасоційовані захворювання у взаємозв’язку з особливостями поширення гелікобактеріозу в сім’ях, віковими показниками кислотопродукції та кислотонейтралізації шлунка, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та такими екстрагастроінтестинальними захворюваннями, як ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма та хронічний бронхіт.

1. Доведено, що дорослі хворі на гастродуоденальну патологію, асоційовану з H.pylori, є важливими чинниками вищого ступеня інфікованості гелікобактеріозом та більшої частоти органічних уражень гастродуоденальної зони, виникнення їх у більш ранні терміни серед дітей своєї родини, порівняно з дітьми, які не мають такого сімейного контакту. Діти шкільного віку та підлітки мають більше шансів інфікуватися Нр від батька, ніж від інших членів родини.

2. У групі хворих на гострі форми ІХС, на відміну від хворих на БА та ХБ, виявлено вірогідно вищий (70%) рівень інфікованості гелікобактеріозом та вищу напруженість імунної відповіді на інфекцію (титр IgG становив 97,1±9,4 од./мл), порівняно зі здоровими особами (відповідно 42% та 53,3±8,9 од./мл), що, дозволяє розглядати Нр як один із коригованих факторів ризику розвитку ІХС.

3. Показано, що при ВДПК та ХГВ, асоційованих з Нр, посилюється кислотоутворююча та зменшується кислотонейтралізуюча функції шлунка, зменшуються показники рН тіла шлунка протягом ночі. Не встановлено вірогідних відмінностей в показниках нічного рН шлунка між різними віковими групами хворих на ВДПК та ХГВ, не виявлено у них феномену тривалого полужнення рН шлунка після півночі (рН>3), які відмічалися у здорових осіб. Показники нічної кислотопродукції у здорових дорослих 20–59 років (сер. рН 1,8187 од. рН) вірогідно вищі від показників дітей та осіб похилого і старечого віку (2,881 та 2,826 од. рН відповідно), що сприяє більш частому звиразненню гастродуоденальної зони в осіб працездатного віку.

4. Не встановлено залежності між гелікобактеріозом та ГЕРХ. Відмінності між показниками добового рН-моніторингу стравоходу згідно з критеріями ГЕРХ за DeMeester (час стравохідної експозиції кислоти; кількість епізодів з рН<4; тривалість найдовшого епізоду рефлюксу; кількість епізодів, тривалістю >5 хв.; тотальний показник DeMeester) залежно від інфікованості гелікобактеріозом хворих на ГЕРХ виявилися недостовірними, окрім відносного часу стравохідної експозиції кислоти у горизонтальному положенні тіла (у Нр-інфікованих він становив 0,066%, у неінфікованих – 4,85%, p<0,05).

5. Ерадикаційна терапія гелікобактеріозу за 7-денною схемою у складі амоксициліну, фуразолідону та омепразолу привела до високого відсотку ерадикації Нр – 93,8%. При повторному проведенні лікування достатньо високого ступеня ерадикації Нр, 85,7%, було досягнуто при застосуванні 7-денної квадротерапії, яка включала амоксицилін, метронідазол, вісмуту субцитрат та ранітидин.

6. У частини Нр-інфікованих хворих на гастродуоденальні захворювання встановлено гіпоацидний стан шлунка: від 7% – у дітей та підлітків до 50% – в осіб похилого та старечого віку, з них у 12% – виражену гіпоацидність (рН шлунка в межах 3,6-6,9 од. рН). Визначення рН шлунка методом інтрагастральної рН-метрії та рН-моніторингу дозволяє реалізувати диференційований підхід до лікування гелікобактерасоційованих захворювань. Ерадикаційна терапія у хворих з вираженим гіпоацидним станом шлунка проводилася без антисекреторного препарату, ефективність ерадикації становила 80%. Лікування таких хворих залишається дискутабельним.

Публікації автора:

1. Рубцова Є.І. Вивчення процесів кислотопродукції та кислотонейтралізаціїї і їх порушень у дітей та підлітків з гастродуоденальними захворюваннями методом інтрагастральної рН-метрії // Сучасна гастроентерологія.– 2004.– № 3(17).– С. 52–55. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження, інтрагастральну рН-метрію, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

2. Рубцова Є.І. Вивчення кислотоутворюючої функції шлунка у дітей та підлітків методом комп’ютерного інтрагастрального рН-моніторингу // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2004.– № 23.– С. 99–103. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження, інтрагастральний рН-моніторинг тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

3. Чопей І.В., Рубцова Є.І., Колесник П.О., Ігнатко Л.В., Боркач Є.І. Вивчення ураженості гелікобактеріозом дітей та роль сімейного фактора у розповсюдженості інфекції. // Науковий вісник Ужгородського університету. Ужгород.– 2001.– № 16.– С. 158–162. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних та підготовку матеріалів до друку.

4. Колесник П.О., Чопей І.В., Рубцова Є.І., Долгош М.Ю., Рішко В.В., Дрозд С.І., Книшев В.І., Харитонова З.Б., Кузьмик В.М. Вивчення та можливості лікування гелікобактеріозу в родинах хворих з ураженням гастродуоденальної зони // Науковий вісник Ужгородського університету.- Ужгород.–2002.– № 18.– С. 56–59. Здобувач самостійно проводила клініко-лабораторне обстеження, лікування тематичних хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

5. Рубцова Є.І., Герасимюк С І, Потокі А.Л., Боркач Є.І. Вивчення можливостей лікування інфекції Helicobacter pylori і контролю за ерадикацією у дітей i підлітків // Науковий вісник Ужгородського університету.– Ужгород.–2003.– № 21.– С. 151–155. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження, лікування тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

6. Rubtsova E., Kolesznyik P., Barkбts J. Helicobacter pylori fertхzйs a gyermekkorban йs a csalбdban perzisztбlу Hp fertхzйs szerepe annak terjedйsйben Kбrpбtaljбn (Ukrajna) // Gyermekgyуgyбszat.– 2002.– №1.– Р. 43-48. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних та підготовку матеріалів до друку.

7. Рубцова Є.І., Сас Н.І., Шелепець К.П., Оберемок А.Ф Інфекція Helicobacter pylori у дітей та підлітків: роль сімейного фактора у її розповсюдженні та виникненні уражень гастродуоденальної зони // Медицина залізничного транспорту.– 2005.– № 1(13). – С. 9–15. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих та членів їх родин, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

8. Колесник П.О., Рубцова Є.І., Ігнатко Л.В., Язикова Л.В., Хомяк О.М. Вивчення інфікованості гелікобактеріозом членів родин хворих на виразку і хронічний гастрит типу В // Тези 69-ї підсумкової наукової конференції студентів і молодих вчених, присвяченої 100-річчю ОДМУ.– Одеса, 2000.– С. 142. Здобувач самостійно проводила клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих, статистичну обробку результатів.

9. Рубцова Є.І., Колесник П.О., Роль сімейного фактору в ураженні дітей гелікобактеріозом // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми післядипломної освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної медицини”(Тези доповідей). – Ужгород: УжНУ, 2001.– С. 36. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних та підготовку матеріалів до друку.

10. Рубцова Є.І., Герасимюк С І, Потокі А.Л., Боркач Є.І. Вивчення можливостей лікування інфекції Helicobacter pylori і контролю за ерадикацією у дітей та підлітків // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Управління і первинна медико-санітарна допомога”.– Ужгород: УжНУ, 2003.– С. 75. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження, лікування тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

11. Rubtsova E. Komputeres intragastrбlis pH-monitoring szerepe a gyermekkori savfьggх megbetegedйsek diagnostikбjбban // Fiatal magyar kutatуk termйszettudomбnyi konferencібjбnak anyagai.– Beregszбsz, 2003. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.

12. Rubtsova E. A Helicobacter pylori fertхzйs kezelйsйnek йs az eradikбciу utбni idхszak kцvetйsйnek tanulmбnyozбsa gyermekkorban Kбrpбtaljбn // Fiatal magyar kutatуk termйszettudomбnyi konferencбjбnak anyagai.- Науковий вісник Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці.– Берегово.– 2004.– Р. 15–20. Здобувач самостійно проводила підбір, клініко-лабораторне обстеження, лікування тематичних хворих, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і підготовку матеріалів до друку.