Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія.
Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2005.
У дисертації представлено аналіз комплексного клініко-рентгенологічного, біохімічного, гістоморфологічного і електронномікроскопічного досліджень та лікування 130 хворих із дегенеративно-дистрофічними ураженнями крижово-куприкового сполучення та свіжою травмою куприкової ділянки.
Основним етіологічним фактором розвитку дегенеративно-дистрофічного ураження крижово-куприкового сполучення є його пошкодження, а також травма самих хребців та зв’язок куприка. Вторинна травматизація внаслідок підвищеної патологічної рухливості куприка веде до виникнення крижово-куприкового нейроплекситу та розладів кровопостачання, відбувається порушення метаболізму, розвиваються та поглиблюються дегенеративно-дистрофічні зміни у структурах куприка, переважно у хрящовій тканині.
При гістоморфологічному та електронномікроскопічному дослідженні в хрящовій тканині спостерігаються різного ступеня вираженості дистрофічні зміни хондроцитів аж до їхньої атрофії та некрозу, деструкція основної речовини із частковим заміщенням волокнистої хрящової тканини на фіброзну тканину, з розладами кровопостачання і ендохондрального окостеніння, що обумовлюють порушення росту та формування куприка. Біохімічні дослідження сполучної тканини куприка та крижово-куприкового сполучення виявили порушення обміну глікозаміногліканів – зниження їх концентрації в хрящовій тканині, яке свідчить про порушення метаболізму, що полягає в перевазі катаболічної фази з одночасним зниженням синтетичної. Ступінь вираженості дегенеративно-дистрофічних змін поглиблюється з терміном захворювання. Патологічні зміни в куприку та крижово-куприковому сполученні після травматичного ушкодження є причиною стійкого больового синдрому – кокцигодинії.
Показаннями до хірургічного лікування посттравматичної кокцигодинії є стійкий больовий синдром, обумовлений гіперрухливістю, деформацією куприка та дегенеративно-дистрофічними змінами в крижово-куприковому сполученні. Перегляд підходів до вибору методів та термінів оперативного лікування дозволив отримати стійке одужання у більшості хворих.
Основним етіологічним фактором розвитку дегенеративно-дистрофічного ураження крижово-куприкового сполучення є його ушкодження, а також травма самих хребців та зв’язок куприка.
Гістоморфологічні, електронномікроскопічні та біохімічні дослідження виявили структурно-функціональні відхилення у куприку, що проявляються порушенням метаболізму глікозаміногліканів з перевагою фази катаболізму, дистрофічними змінами хондроцитів до їх атрофії та некрозу, деструкцією основної речовини із заміщенням на хондроїдну та фіброзну тканину, розладами кровопостачання та ендохондрального окостеніння з порушенням росту та формування куприка.
Вторинна травматизація внаслідок підвищеної патологічної рухливості куприка веде до поглиблення порушень метаболізму та дегенеративно-дистрофічних змін у структурах куприка, переважно у хрящовій тканині та розладів кровопостачання, що веде до стійкого больового синдрому – кокцигодинії.
З терміном захворювання наростають явища дезорганізації та виникнення щілин у крижово-куприковому сполученні, наростають патологічні зміни у хондроцитах, що проявляється їх атрофією у вигляді різко сплощеної цитоплазми з каріорексизом, в якій практично відсутні органели, та некрозом хондроцитів. У основній речовині практично відсутні колагенові волокна і вона набуває характеру безструктурної, гомогенної маси.
Прогресування та незворотність дегенеративно-дистрофічного ураження обумовлює неефективність консервативного лікування захворювання.
Показаннями до хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічного ураження крижово-куприкового сполучення є стійкий больовий синдром, зумовлений гіперрухливістю, деформацією куприка та дегенеративно-дистрофічними змінами в крижово-куприковому сполученні.
Патогенетичний підхід до вибору методу та термінів оперативного лікування та аналіз помилок і ускладнень хірургічного лікування дозволив отримати стійке одужання у переважної більшості хворих.
Публікації автора:
Шевчук А.В., Левицький А.Ф. Лікування травматичної кокцігодінії у дітей // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2002. – №3-4. – С. 28-30.
Особистий внесок автора полягає у вивченні та аналізі клінічного матеріалу з лікування травм куприкової ділянки та травматичної кокцигодинії у дітей.
Шевчук А.В. Хірургічне лікування при кокцигодинії // Український медичний часопис. – 2003. – №5-6. – С. 135-137.
Бруско А.Т., Носов А.Т., Шевчук А.В. Морфофункціональні зміни структур куприкової ділянки при посттравматичній кокцигодинії // Фізіологічний журнал. – 2004. – Т. 50, № 6. – С. 114-117.
Особистий внесок автора полягає у збиранні матеріалів досліджень, участі в проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.
Фіщенко В.Я., Шевчук А.В. Ефективність і доцільність хірургічного лікування кокцігодінії // Матеріали 3-го Міжнар. конгресу нейрохірургів країн Причорномор’я. – Український нейрохірургічний журнал. – 2001. – №2. – С. 120-121.
Особистий внесок автора полягає у обстеженні хворих, систематизації та участі у аналізі отриманих матеріалів, участі у підготовці статті.
Фищенко В.Я., Шевчук А.В. Хирургическое лечение деформирующего артроза крестцово-копчикового сочленения // Материалы научной конф. посвященной 75-летию проф. А.С.Имамалиева “Костная пластики в современной травматологии и ортопедии”. – М. – 2001. – С. 73.
Особистий внесок автора полягає в розробці диференційованої хірургічної тактики, її реалізації, отриманні результатів та їх аналізі.
Шевчук А.В. Оперативне лікування кокцигодинії // Збірник праць конф. молодих вчених Інституту травматології і ортопедії АМН України. – К. – 2002. – С. 16.
Шевчук А.В. Лечение последствий перенесенной травмы крестцово-копчиковой области // Сборник научных работ IV конгресса с международным участием ”Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении”: Паллиативная медицина и реабилитация. – Алания. – 2002. – №2-3. – С. 108.
Шевчук А.В. Хірургічне лікування кокцігодінії у людей похилого віку // Збірник праць IІІ Української конф. молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В.Фролькіса. – К. – 2002. – С. 224.
Фищенко В.Я., Шевчук А.В. Опыт хирургического лечения больных с дегенеративно-дистрофическим поражением крестцово-копчикового сочленения, проявляющимся длительной кокцигодинией // Сборник научных работ V конгресса с международным участием “Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении”: Паллиативная медицина и реабилитация. – Египет. – 2003. – №2. – С. 115.
Особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу історій хвороби, виявленні причин виникнення ускладнень та розробці заходів з їх попередження.
Шевчук А.В. Хірургічне лікування як ефективний метод лікування кокцігодінії викликаної дегенеративно-дістрофічними змінами у крижово-куприковому сполученні // Збірник праць IV Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В.Фролькіса. – К. – 2003. – С. 269-270.
Шевчук А.В., Еремик Н.Е. Рентгено-морфологические изменения копчика при посттравматической кокцигодинии // Сборник научных работ V конгресса с международным участием “Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении”: Паллиативная медицина и реабилитация. – Турция. – 2004. – №2. – С. 115.
Особистий внесок автора полягає у обстеженні хворих, систематизації та участі у аналізі отриманих матеріалів, участі у підготовці статті.
Бруско А.Т., Носов А.Т., Шевчук А.В. Рентгено-морфологічні зміни куприка при посттравматичній кокцигодинії // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. з міжнародною участю присвяченої 85-річчю ІТО АМН України “Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології”. – К. – 2004. – С. 366-370.
Особистий внесок автора полягає у обстеженні хворих, систематизації та участі у аналізі отриманих матеріалів, участі у підготовці статті.
Шевчук А.В. Нарушение метаболизма хрящевой ткани крестцово-копчикового сочленения при посттравматической кокцигодинии // Материалы І Междунар. научно-практической конф. молодых ученых по вертебрологии и смежным дисциплинам. – Новосибирск. – 2005. – С. 13-14.
