Лам Марина Матвіївна. Патогенетичне обґрунтування корекції порушень метаболізму арахідонової кислоти при ренальних дисфункціях, що розвиваються після опіку шкіри у щурів з різною індивідуальною реактивністю : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2006.
Анотація до роботи:
Лам М.М. Патогенетичне обґрунтування корекції порушень метаболізму арахідонової кислоти при ренальних дисфункціях, що розвиваються після опіку шкіри у щурів з різною індивідуальною реактивністю.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія.– Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2006.
Дисертаційна робота присвячена встановленню ролі індивідуальних особливостей метаболізму арахідонової кислоти в патогенезі ренальних дисфункцій, що виникають після термічного ушкодження шкіри. У тварин із зміненою реактивністю, яка проявлялася дисбалансом резервної потужності ЦОГ і ЛОГ, порушення осморозводящої і осмоконцентруючої функцій нирок зберігались протягом 3-6 міс. Введення щурам інгібітору ЦОГ диклофенаку натрію (за умов високої резервної потужності ЦОГ моноцитів), інгібітору ЛОГ зілеутону і простенону (за умов високої резервної потужності ЛОГ і низької - ЦОГ моноцитів), та зілеутону (за умов високої резервної потужності ЛОГ моноцитів) сприяло відновленню ефективності функціонування механізмів волюмо- і осморегуляції, інтенсивності транспортних процесів в проксимальних канальцях нефронів і здатності нирок до максимального осмотичного концентрування сечі.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної і маловивченої наукової задачі, що полягає у встановленні ролі індивідуальних особливостей метаболізму арахідонової кислоти в патогенезі ренальних дисфункцій, які розвиваються після термічного ушкодження шкіри, що в перспективі дозволить індивідуалізувати тактику лікування хворих з важкими термічними травмами шкіри.
1. Через 1 місяць після опіку шкіри у нормоадренореактивних щурів сенситивність ФАТ-рецепторів не змінюється у порівнянні з контролем, зберігається баланс цикло- і ліпоксигеназного шляхів метаболізму арахідонової кислоти (резервна потужність ЦОГ і ЛОГ відповідно склала 33,5±1,3% і 34,2±1,4%), що визначає раннє ефективне відновлення осморозводящої і осмоконцентруючої функцій нирок.
2. У гіпоадренореактивних щурів з підвищеною сенситивністю ФАТ-рецепторів (ЕС50 ФАТ знижується на 15,4% у порівнянні з контролем, p<0,05), схожою резервною потужністю ЦОГ і ЛОГ моноцитів (30-32%) через 1 місяць після опіку при функціональних пробах виявлено зниження транспортних процесів в канальцях нефронів (TdNa на 7,2% при водному навантаженні, TCH2O на 15,7% при депривації і TmG на 13,1% при глюкозному навантаженні були менші за такі в контролі, p<0,05), що усувається протягом 3-х місяців.
3. Через 1 місяць після опіку у гіпоадренореактивних щурів зі зниженою сенситивністю ФАТ-рецепторів (ЕС50 ФАТ підвищується на 29,4% у порівнянні з контролем, p<0,01) резервна потужність ЦОГ переважає над такою ЛОГ (відповідно 16,7±0,6% і 1,5±0,05%), при цьому порушення адаптаційних механізмів осмодилюції (CNaH2O і Uosm/Рosm знижені на 31,1% і 38,7%; p<0,001) і концентрування (TCH2O і Uosm/Рosm були меншими на 30,6% і 38,1% у порівнянні з контролем, p<0,01) зберігаються протягом 6 міс внаслідок незавершеності запальнево-репаративного процесу в нирці. Введення після термічної травми інгібітору ЦОГ диклофенака натрію обмежує запалення в нирці і забезпечує до 3 міс відновлення ефективності адаптаційних механізмів нефронів.
4. У гіперадренореактивних щурів через 1 міс після термічної травми ЕС50 ФАТ збільшується в 2,27-2,64 рази у порівнянні з контролем (p<0,01), резервна потужність ЛОГ на 39-62% перевищує таку ЦОГ (p<0,05), що супроводжується лімфоїдною інфільтрацією строми, високою питомою вагою канальців з ознаками деструкції до 20-30,5%, як наслідок, протягом 6 міс мало місце обмеження компенсаторних функціональних можливостей нирки (фонові значення TdNa, Uosm/Рosm знижуються в 1,6-2,2 рази, а V, СNa й EFH2O зростають у 2,4-4,7 рази в порівнянні з контролем; p<0,001).
5. Призначення через 1 місяць після термічної травми простенону та інгібітора ЛОГ зілеутона у гіперадренореактивних щурів з низькою резервною потужністю ЦОГ (1,90±0,11%) і високою – ЛОГ (63,7±2,7%) супроводжується підвищенням ефективності механізмів волюморегуляції (при водному навантаженні CNaH2O і Uosm/Рosm зростають в 2-2,1 рази у порівнянні з такими у щурів без корекції) і осмоконцентрування сечі (при водній депривації TCH2O і Uosm/Рosm зростають в 2-2,2 рази), але до 3 міс адаптаційні механізми не досягають рівня інтактних тварин.
6. Введення через 1 місяць після опіку шкіри інгібітору ЛОГ зілеутону гіперадренореактивним тваринам з переважанням резервної потужності ЛОГ над такою ЦОГ (відповідно 61,9±2,5% і 23,0±0,8%) забезпечує через 3 міс після термічної травми відновлення структурного гомеостазу органа, а також показників компенсаторних і адаптаційних резервів нефронів до таких у інтактних щурів.
Публікації автора:
1. Лам М.М. Морфо-функциональное состояние почек в отдаленные сроки после термической травмы кожи // Експериментальна та клінічна медицина.- 2006.- №1.- С. 3-7.
2. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Роль метаболитов арахидоновой кислоты в нарушении осмотического концентрирования у крыс после термической травмы кожи // Таврический медико-биологический вестник.- 2006.- Т.9, № 1.- С. 122-126 (автором особисто виконані експерименти, біохімічні й функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функціональних порушень нефронів).
3. Лам М.М. Резервная мощность адаптационных механизмов в канальцах нефронов после термической травмы кожи // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005.- Т.6, № 2.- С. 375-378.
4. Лам М.М. Состояние механизмов волюморегуляции в отдаленные сроки после термической травмы кожи // Український медичний альманах.- 2005.- Т.8, № 3.- С.108-111.
5. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Содержание эйкозаноидов в почке после термической травмы кожи // Запорожский мед. журнал. - 2005.- № 3 (30).- С. 38-39 (автором особисто виконані експерименти, зібраний матеріал для імуноферментного дослідження, проведені статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати роботи).
6. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Фармакологическая коррекция ренальных дисфункций в отдаленные сроки после термической травмы кожи // Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- Вип. 4.- С. 64-69 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функції нефронів).
7. Барінов Е.Ф., Лам М.М. Обгрунтування й ефективність застосування НСПЗП у віддалений термін постопікової нефропатії // Галицький лікарський вісник.- 2005.- Т.12, № 3.- С. 12-14 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функціональних порушень нефронів).
8. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Функциональная полноценность почек в отдаленные сроки после тяжелой термической травмы кожи // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005.- Т.6, № 1.- С. 130-134 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функціональних порушень нефронів).
9. Барінов Е.Ф., Лам М.М. Роль метаболітів арахідонової кислоти в патогенезі нефропатії після термчіної травми шкіри // Буковинський медичний вісник.- 2005.- Т.9, № 4.- С. 77-80 (автором особисто виконані експерименти, підготовлено матеріал для імуноферментного дослідження, виконані функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функціональних порушень нефронів).
10. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Взаимосвязь морфологии почек и метаболизма арахидоновой кислоты моноцитов в отдаленные сроки после термической травмы кожи // Світ медицини та біології. - 2005.- № 3.- С. 17-20 (автором особисто виконані експерименти, підготовлено матеріал для імуноферментного дослідження, виконані морфологічні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати з вивчення функціональних порушень нефронів).
11. Лам. М.М. Патогенетическое обоснование коррекции ренальных дисфункций при нарушении метаболизма арахидоновой кислоты после ожога кожи // Питання експериментальної та клінічної медицини.– 2006.– Вип. 10, Т.1.– С. 138-141.
12. Баринов Э.Ф., Лам М.М. Поддержание водно-электролитного гомеостаза в отдаленные сроки после тяжелой термической травмы кожи // Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка: ІІ Міжнародна наукова конференція.- Одеса, 2005.- С.100-103 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження нирок, статистична обробка та аналіз отриманих даних).
13. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Черешнева Е.В., Лам М.М. Адаптационные реакции нефронов после ожога кожи // Карповські читання: Друга Всеукраїнська морфологічна наукова конференція.- Дніпропетровськ, 2005.- С. 9 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження нирок, аналіз отриманих даних).
14. Баринов Э.Ф., Лам М.М., Черешнева Е.В. Патогенез ренальной гипоксии в отдаленные сроки после термической травмы кожи // Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция.- М., 2005.- С. 9-10 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження нирок, статистична обробка та аналіз отриманих даних).
