Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Урологія


Довбиш Михайло Афанасійович. Патогенетичне значення порушень лімфатичної системи при обструкції верхніх сечових шляхів і запальних захворюваннях нирок та їх лікування (клініко- експериментальне дослідження) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.06 / Інститут урології АМН України. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Довбиш М. А. Патогенетичне значення порушень лімфатичної системи при обструкції верхніх сечових шляхів і запальних захворюваннях нирок та їх лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.06 урологія. – Інститут урології АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню значення порушень лімфатичної системи в розвитку запальних захворювань нирок при гострій обструкції верхніх сечових шляхів, розробці методів лімфостимулюючої терапії та способів хірургічного лікування. Представлені результати лікування 232 хворих на гостру обструкцію верхніх сечових шляхів та 221 - на гострі пієлонефрити, експериментальні дані на 75 кролях. При гострій обструкції верхніх сечових шляхів та гострих пієлонефритах порушується загальна та регіонарна лімфодинаміка: зменшується швидкість резорбції та збільшується термін елімінації лімфотропних барвників. Внаслідок порушення відтоку лімфи від нирки виникає набряк фіброзної капсули, паренхіми нирки та клітковини, порушення гемомікроциркуляції та розширення лімфатичних судин, дистрофія епітелія та насичення інтерстиція білком. Через 30- 60 діб зростає кількість сполучної тканини навколо судин, клубочків та між канальцями. При внутрішньовенному введенні кроликам E. Coli на тлі порушеного відтоку лімфи виникають лейкоцито-лімфоцитарні інфільтрати паравазально та між канальцями. У 80% випадків виникає некропапіліт, а при одночасному лігуванні сечоводу розвивається гнійно-деструктив-ний процес в нирці – піонефроз. Розроблено спосіб хірургічного лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит шляхом капсулотомії та дренування підкапсульної щілини, що дозволяє зберегти анатомо-фізіологічну цілісність нирки та лімфатичне русло фіброзної капсули, зменшити кількість нефректомії до 5,9% і летальність у 3,5 рази. Запропоновано регіонарний спосіб лімфостимуляції у хворих на гострий серозний пієлонефрит при оперативному втручанні та спосіб лімфостимулюючої терапії у хворих на гостру обструкцію верхніх сечових шляхів і розроблені показання та протипоказання до їх використання.

В дисертації наведено науково-теоретичне узагальнення та вирішення актуальної науково-прикладної проблеми урології – встановлення ролі порушення лімфатичної системи та лімфодинаміки в патогенезі розвитку запальних захворювань нирок при обструкції верхніх сечових шляхів. Розроблено диференційований підхід до вирішення проблеми хірургічного лікування гострого гнійного пієлонефриту зі збереженням лімфатичної системи фіброзної капсули, спосіб регіонарної та загальної лімфостимулюючої терапії при гострому пієлонефриті та гострій обструкції верхніх сечових шляхів, що дозволило поліпшити ефективність лікування.

1. Гостре порушення лімфовідтоку є патогенетичним чинником розвитку запальних процесів нирки, на тлі якого після внутрішньовенного введення експериментальним кроликам культури бактерій в паренхімі нирки посилюються явища набряку, з’являються паратубулярні та паравазальні лейкоцито-лімфоцитарні інфільтрати на кортико-медулярній межі, в мозковій речовині, під базальною мембраною епітелію сосочків і миски при збереженому пасажу сечі. У 80% тварин до 14 доби запальні явища ускладнюються і призводять до некрозу ниркових сосочків.

2. Після лігування відвідних лімфатичних судин воріт нирки на 2 - 7 добу експеримента у кролів спостерігається порушення мікроциркуляції, розширення вен і стаз еритроцитів, дилатація періартеріальних та капсулярних лімфатичних судин, набряк паренхіми, дистрофічні зміни в клубочках, епітелію канальців та збиральних трубочках, насичення білком інтерстицію, порушується лімфодинаміка нирки: знижується швидкість резорбції лімфотропного барвника у три рази та час його елімінації у 3,6 разів; в сечі зростає концентрація маркерів деструкції епітелію канальців лейцинамінопептидази, g-глутамілтрансферази, N –а цетіл b - D -глюкозамінідази у 1,4 – 1,6 разів та у 3,3 рази - вміст глікозаміногліканів; порушується водно-електролітна та азотовидільна функція нирки – у 1,7 разів підвищуються рівень креатиніну сироватки крові та у 1,4 рази діурез, у 1,6 рази зменшується рівень калію сироватки крові.

3. Показники лімфодинаміки та відток лімфи через 60 діб після лігування відвідних лімфатичних судин воріт нирки експериментальних тварин не відновлюються, що є фактором склерозування органу: спостерігається активне розростання сполучної тканини навколо судин, особливо на кортико-медулярній межі, потовщення базальної мембрани судин і капсули клубочків, склерозування клітковини синуса, збільшення у 1,3 рази товщини фіброзної капсули нирки та підвищення в сечі у 2,4 – 4 рази вмісту маркерів деструкції епітелію канальців - лейцинамінопептидази, g-глутамілтрансферази, N-ацетіл b- D -глюкозамінідази та глікозаміногліканів.

4. Хронічне порушення лімфовідтоку від нирки є одним із головних чинників розвитку запальних процесів органу. У кролів на фоні хронічного 60-добового лімфостазу розвивається динамічна та обструктивна недостатність лімфатичного русла. Внутрішньовенне введення кроликам культури бактерій призводить до формування лейкоцито-лімфоцитарних інфільтратів в кірко - мозковій речовині нирки та сосочках. Посилюються явища дистрофії епітелію збиральних трубочок, канальців, з’являється кров в просвіті збиральних трубочок та гній в порожнині миски. При одночасному порушенні пасажу сечі – виникає піонефроз.

5. У хворих з гострою обструкцією верхніх сечових шляхів та гнійно-запальними захворюваннями порушується загальний та регіонарний стан лімфодинаміки нирки, у 1,9 – 2,3 рази зменшується швидкість резорбції лімфотропного барвника та у 1,6 – 2,5 разів збільшується час елімінації. Через 14 діб після лімфостимулюючої терапії та оперативного втручання швидкість резорбції та час елімінації лімфотропного барвника нормалізуються, після традиційної терапії показники загальної лімфодинаміки в цей термін не відновлюються. Регіонарна лімфостимуляція гепарином, лідазою та терилітином покращують показники лімфодинаміки, відповідно на 32,1%, 28,7% та 27,3%.

6. Розроблений спосіб оперативного втручання у хворих на гострий гнійний пієлонефрит зі збереженням лімфатичного русла фіброзної капсули нирки та дренуванням утвореної підкапсульної щілини дозволяє прискорити відновлення анатомо-фізіологічної цілісності нирки, покращити перебіг післяопераційного періоду, підвищити ефективність лікування та зменшити кількість нефректомій з 31% до 5,9% та летальність у 3,5 рази.

7. Застосування лімфостимулюючої терапії у хворих на гострі запальні захворювання нирок, порівняно з традиційним лікуванням, сприяло поліпшенню перебігу післяопераційного періоду та швидшому покращенню загального стану хворих, у 1,6 разів частішій нормалізації температури тіла та у 1,4 рази – аналізів сечі, на 7-м діб ранішому відновлюванні показників периферичної крові. При гострій обструкції верхніх сечових шляхів застосування лімфостимулюючої терапії зменшує частоту розвитку пієлонефриту на 24,4%.

8. Загальна та регіонарна лімфостимуляція при гострій обструкції верхніх сечових шляхів та запальних захворюваннях нирок через 14-30 діб вірогідно у 1,4 - 2 рази зменшує активність маркерів деструкції сечі порівняно з традиційною терапією, що відображає швидше відновлення структури епітелію канальців.

9. Диференційований підхід до застосування лімфостимулюючої терапії при лікуванні хворих на гостру обструкцію верхніх сечових шляхів та гнійно-запальні ускладнення позитивно впливає на відновлення клубочкової фільтрації, секреторно-екскреторних процесів та азотовидільної функції нирки: термін секреторно-екскреторних процесів - через 14 діб у хворих з гострою обструкцією верхніх сечових шляхів у 1,3 – 1,4 рази, при гострому серозному пієлонефриті на 60 добу у 1,2 – 1,5 рази та при гнійній формі – у 1,3 – 1,6 разів менші, ніж при традиційному лікуванні; клубочкова фільтрація - через 14 діб нормалізується у пацієнтів з гострою обструкцією, при гострому серозному пієлонефриті вона у 1,3 рази, а при гострому гнійному пієлонефриті у 2 рази більша, ніж після загальноприйнятої терапії.

10. При застосуванні лімфостимулюючої терапії, порівняно з традиційною, у хворих на гострий серозний та гострий гнійний пієлонефрит через 14 діб вірогідно зменшується високий рівень НСТ-теста та збільшується рівень всіх класів імуноглобулінів. При гострій обструкції верхніх сечових шляхів та запальних ускладненнях внаслідок лімфостимулюючої терапії, у пацієнтів зберігається тенденція до нормалізації імунорегуляторного індекса та високий рівень субпопуляцій лімфоцитів CD8+ і натуральних кілерів (CD16+).

Публікації автора:

1. Довбиш М. А. Хірургічне лікування гострого гнійного пієлонефриту // Урологія. - 2003. – № 4. - С. 24 – 29.

2. Довбиш М. А. Рівень глікозаміногліканів в сечі при порушеннях уро-та лімфодинаміки // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т.7, № 1. - С.55 – 57.

3. Довбиш М. А. Хірургічне лікування гнійних захворювань нирок з врахуванням топографо - анатомічних особливостей лімфатичних судин // Вісн. морфології.– 2003 – Т.9, № 2. – С. 399 – 401.

4. Довбиш М. А. Топографоанатомічне обгрунтування способу лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит із збереженням лімфатичних судин капсули // Вісн. пробл. біології і медицини. – 2003. – № 1. - С. 25 – 26.

5. Довбиш М. А. Метод дослідження стану лімфодинаміки нирки в експерименті та клініці//Вісн. пробл. біології і медицини.–2003.–№ 2 - С. 25–26.

6. Довбиш М. А. Концентрація антибіотиків в сироватці крові, сечі та паренхімі нирки в залежності від методу їх введення // Запорож. мед. журн. - 2002. - № 6. - С. 18 - 20.

7. Довбиш М. А. Застосування Фуромага для лікування та профілактики інфекцій верхніх сечових шляхів // Дерматологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2002. - № 1-2. - С.220 - 223.

8. Довбиш М. А. Функціональний стан нирки після лігування лімфатичних судин та внутрішньовенного введення культури бактерій в експерименті // Запорож. мед. журн. - 2002. - № 5. - С. 25 - 27.

9. Довбиш М. А. Динамика показателей иммунитета при острых обструкциях верхних мочевых путей // Запорож. мед. журн. - 2002. - № 1-2. - С. 28 - 30.

10. Довбиш М. А., Карзов М. В. Патоморфологічні зміни нирки при перев’язці відвідних лімфатичних судин//Укр.мед. альманах.-2000.–Т.3,№ 1.-С. 19.

11. Довбиш М. А., Волошин М. А., Карзов М. В. Патогенетическое значение нарушений лимфообращения для развития патологических процессов в почек // Вісн. морфології. – 2002. – Т.8, № 2. - С. 266 – 270.

12. Довбиш М. А., Волошин Н. А. Значение хронического нарушения оттока лимфы для развития воспалительного процесса в почке // Вісн. морфології. – 2003. – Т.9, № 1. - С. 13 – 16.

13. Довбиш М. А., Бачурін В. І., Волошин М. А. Визначити особливості змін активності ферментів сечі у хворих на гострий пієлонефрит при застосуванні лімфостимулюючої терапії // Запорож. мед. журн. -2005. - № 6. – С. 24 - 28.

14. Роль экстракорпоральной ударно - волновой литотрипсии (ЭУВЛ) в лечении уролитиаза/ Бачурін В. І., Черкасов В. М., Довбыш М. А., Кирьяков Е. В. // Запорож. мед. журн. - 2001. - № 5-6. - С. 17 - 18.

15. Диагностика гнойных заболеваний почек и околопочечной клетчатки с использованием УЗИ / Бачурин В. И., Черкасов В. М., Довбиш М. А., Кирьяков Е. В.// Запорож. мед. журн. - 2002. - № 4. - С. 46 - 47.

16. Волошин Н. А., Григорьева Е .А., Довбыш М. А. Использование методов лектиновой гистохимии в морфологи // Таврический медикобиол. вестн. - 2004. – Т. 7, № 4. – С. 40 - 41.

17. Довбиш М. А. Острые обструкции верхних мочевых путей в аспекте неотложной помощи // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. - Запоріжжя, 1998. - Вип.2,Т.2. - С. 116 - 118.

18. Довбиш М. А. Острые обструкции верхних мочевых путей // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. – Запоріжжя, 1999. - Вип.3, Т.2. - С. 182 - 186.

19. Довбиш М. А. Моделювання гострого пієлонефрита при порушенні лімфовідтоку від нирки // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского.-Симферополь, 1999.–Т.135, Ч.1.-С. 221– 224.

20. Довбыш М. А. Застосування тіотриазоліну при гострих обструкціях верхніх сечових шляхів // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. – Запоріжжя, 2002. – Вип.8. - С. 154 - 158.

21. Довбиш М. А. Морфологічні зміни лімфатичного русла при патології нирки // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. – Запоріжжя, 2003. – Вип.11. - С. 47 – 51.

22. Довбиш М. А., Волошин Н. А. Діагностичне значення ензимурії при порушенні лімфовідтоку і пасажу сечі від нирки // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. – Сімферополь, 2003. - Т. 139. – С. 38 – 40.

23. Патент України 31042 А, МПК 6 09В 23/28. Спосіб моделювання пієлонефриту / Довбиш М.А., Карзов М.В., Волошин М.А., Бачурін В. І. – Заявлено 12. 03. 1999; Опубл. 11. 02. 2000 // Промислова власність.- 2000.- № 7-11. – С. 1. 209.

24. Патент України 55080 А, МПК G09 В 23/28. Спосіб моделювання піонефрозу / Довбиш М. А., Волошин М. А., Карзов М. В. та ін. – Заявлено 25. 06. 2002; Опубл. 17. 03. 2003 // Промислова власність.- 2003.- № 3. – С. 4. 183

25. Патент України 57376 А, МПК А61 В 17/00. Спосіб хірургічного лікування гострого пієлонефриту /Довбиш М .А. – Заявлено 10. 09. 2002; Опубл. 16. 06. 2003 // Промислова власність. - 2003. - № 6. – С. 4. 24.

26. Патент України 60636 А, МПК А61 В 17/00. Спосіб лікування гострого пієлонефриту / Довбиш М. А. – Заявлено 13. 04. 2002; Опубл. 5. 09. 2003 // Промислова власність. - 2003.- № 10. – С. 4. 25.

27. Патент України 60635 А, МПК А61 К 35/00, А61 К 38/00. Спосіб лікування ниркової коліки / Довбиш М. А., Волошин М. А., Довбиш І. М., Губарь А. О. – Заявлено 20. 01. 2003; Опубл. 15. 10. 2003 // Промислова власність. - 2003.- № 10. – С.4. 42.

28. Довбиш М. А. Лікування гострих обструкцій верхніх сечових шляхів // Актуальні питання урології: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф., Чернівці, 16 - 17 жовт. 2003 р. – Чернівці, 2003. - С. 52 – 55.

29. Довбыш М. А. Клинико-экспериментальное исследование патогенетических механизмов перехода острого пиелонефрита в хронический // Актуальные проблемы педиатрии: Юбилейный сб. научн. тр. посвященный 10-летию кафедры детских болезней педиатрического фак. ЗГМУ/ Под ред. д-ра мед. наук Ю.П. Ткаченко. - Запорожье, 1995. - С. 196.

30. Мерзляк С. В., Довбиш М. А., Волошин М. А. Зміни показників імунітету у хворих на гострий калькульозний пієлонефрит у ранньому післяопераційному періоді // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали V1 Нац. з’їзду фармацевтів України, Харків, 28 - 30 верес. 2005 р. – Харків, 2005. - С. 445.