Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Паламарчук Володимир Іванович. “Патогенетичнеобгрунтування методів клітинної та еферентної терапії в комплексному лікуванні хворих з хірургічною патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони (клініко–експериментальне дослідження) : Дис... д-ра наук: 14.01.03 - 2005.



Анотація до роботи:

Паламарчук В.І. Патогенетичне обгрунтування методів клітинної та еферентної терапії в комплексному лікуванні хворих з хірургічною патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони. (клініко–експериментальне дослідження). Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням вибору оптимальної діагностично-лікувальної тактики для хворих з хірургічною патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони ускладненою гострою печінковою, поліорганною недостатністю і складається з двох частин: експериментальної та клінічної. Експеримент по створенню гострої печінкової, поліорганної недостатністї через жовтяницю проведено на 365 щурах. Вивчалися терміни розвитку гострої печінкової, поліорганної недостатністї, зміни біохімічних, імунологічних показників, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, перебудова гістоструктури печінки та можливості зворотнього розвитку при усунені перепони жовчетоку і застосуванні клітинно-тканинних препаратів різного рівня біоорганізації - кріоконсервовані ксеногепатоцити, ксеноселезінка, ліофілізована печінка, мозок з поодиноким та попарним викорисанням їх. Результати досліджень покладено в основу патогенетичного лікування 447 хворих, серед яких виділена група з поліорганною недостатністю - 86 хворих, у яких за шкалою APPACHE IІ було 8 - 22 бали і більше. Інфузійно - трансфузійна терапія, екстракорпоральна детоксикація, гемобіосорбція, ентеросорбція, антеградна біліостомія дозволили прооперувати 58 хворих. З 86 хворих помер 31-(36,04%) хворий. Декомпресія жовчовивідних шляхів у 427 хворих (352 - антеградна мікробіліостомія, 75 – ретроградна лапроскопічна папілосфінктеротомія), біогемосорбція-11, ентеросорбція-32 для 351 хворого закінчилася операцією з летальністю 16,86%, проти 18,3% та 17,8% у репрезентативних групах. Загальна летальність зменшилася від 42,4% до 15,66%. З первинним склерозуючим холангітом, сепсисом, лікувалося 6 хворих. Протягом 3 років стійка ремісія у 3 хворих. Летальність від панкреатиту, панкреонекрозу 21,1% хворих з іктерогеморагічним лептоспірозом змусив нас звернути на це увагу, провести аналіз перебігу хвороби у 140 хворих (1994-2002рр), з’ясувати патомеханізм виникнення ускладнення і розробити діагностично-лікувальний алгоритм, який ми використали у 90 хворих. З них з панкреатитом виділено 19 хворих, де 7 хворих оперували з гострим некротичним панкреатитом. Летальність-10,52%.

Дисертаційна клініко-експериментальна робота містить новий підхід до вирішення наукової проблеми-діагностики та лікування хворих з хірургічною патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони ускладненою гострою печінковою, поліорганною недостатністю, де ведучою ознакою і, нерідко, причиною є жовтяниця. Створення моделі гострої печінкової, поліорганної недостатності в експерименті та дослідження хворих з гострою печінковою, поліорганною недостатністю в клініці покладені в основу патогенезу поліорганної недостатності, її схему, а також в алгоритм діагностики. Виконані в експерименті дослідження по вивченню гепатопротекторної та органозамісної дії клітинно-тканинних препаратів різного рівня біологічної організації при ГПН, ПОН використані в біологічній детоксикації хворих з ПОН. Поєднання біогемосорбції, ентеросорбції і декомпресії біліарної системи при поліорганній недостатності в стадії субкомпенсації і декомпенсації стали основою передопераційної підготовки і дозволили виконати необхідне хірургічне втручання.

1.Експериментальну модель гострої печінкової та поліорганної недостатності, наближеної до клінічної можна створити шляхом перев’язки гепатодуоденальної зв’язки на 60 хвилин та 1-2-3 доби, або перев’язкою жовчної протоки та печінкової артерії на 5-9 діб. Морфофункціональні та лабораторні зміни залежать від тривалості жовтяниці, швидкості відновлення жовчевідтоку і майже ідентичні змінам при тривалісті жовтяниці у хворих від 28 до 140 діб.

2.Результатом проведених експериментальних досліджень є 100% виживаємість тварин з жовтяницею при гострій 30-и хвилинній та поступово наростаючій 3 добовій ішемії печінки, тоді як після зняття лігатури при 60-и хвилинній гострій та 5-и добовій поступовій ішемії виживаємість щурів – 71,4% а при 7-и добовій – 42,9%. Гостра 3 добова і пролонгована 10 добова жовтяниці дають летальність – 100%.

3.Імплантовані кріоконсервовані чи ліофілізовані біопрепарати, особливо в попарному поєднанні, виконують детоксикаційну, імуностимулюючу, імуномодулюючу, органозамісну, антиоксидантну дії, наділені антицитолітичним, мембраностабілізуючим ефектом, корегують пігментсинтезуючу, ліпідообмінну білоксинтезуючу, функції, але тільки КККГп властива органозамісна функція, про що свідчать наростання показників антиоксидантного захисту у 1,5 рази, зниження показників перекисного окислення ліпідів у 2 рази, білірубіну, трансаміназ-у 1,5 рази.

4.Введення щурам ліофілізованого мозку, печінки, кріоконсервованих ксеногепатоцитів при експериментальній жовтяниці зі зняттям лігатури на 3 добу сприяє збереженню функціонального резерву печінки з 100% виживаємістю їх. При поліорганній недостатності (9 добова жовтяниця) введення попарно поєднаних біопрепаратів, де базовим є КККГп, відновило функцію печінки та інших органів і дало можливість вижити при комбінуванні КККГп з ЛФМ–77,8%, КККГп з ЛФП–83,4%, КККГп з СКФС–88,9% експериментальних тварин.

5.Важливим моментом аналогії відновлення жовчетоку в експерименті–це зняття лігатури з гепатодуоденальної зв’язки, а в клініці–декомпресія жовчовивідних шляхів по найбільш раціональній методиці та використання клітинно-тканинної терапії в лікуванні гострої печінкової, поліорганної недостатності.

6.Клініко-морфологічно доведено, що обтураційна жовтяниця при іктерогеморагічному лептоспірозі зумовлена масивним поступленням некротканин, крові, жовчі в протоки з розвитком поліорганної недостатності і тромбгеморагічних ускладнень на 16-19 доби хвороби, де в 7,8% досліджуваних хворих розвився гострий некротичний панкреатит.

7.Поєднання екстракорпоральної детоксикації, ентеросорбції з декомпресією жовчовивідних шляхів у хворих з іктерогеморагічним лептоспірозом і поліорганною недостатністю дозволило упередити таке тяжке ускладнення як гострий некротичний панкреатит і знизити загальну летальність до 10,66% проти 58% у контрольній групі, а післяопераційна летальність складала 10,52%, тоді як за даними літератури при поліорганній недостатності - 49-92%, а при панкреонекрозі-

100%

8.Клініко-лабораторні дослідження та обчислювання показали, що серед методів екстракорпоральної детоксикації ефективні гемодіаліз з HF-мембраною, тривалість якого 5,6 години та гемодіафільтрація-4,1 години, тоді як лімфосорбція, плазмоферез ефективні при проведені протягом 56, 96 годин, відповідно. Найбільше ефективна гемоперфузія через КККГп з СКФС, тривалість якої-3,7 години. Ефективність її без декомпресії жовчовивідних шляхів до 3 діб.

9.Декомпресія жовчовивідних шляхів як в експерименті, так і в клініці зумовлює зворотність морфофункціональних змін печінки, а проведення додекомпресійної і післядекомпресійної біогемосорбції чи діафільтрації покращує результати лікування у 1,5-2 рази.

10.Блокада системної запальної відповіді, шляхом активної тактики, яка полягає у декомпресії жовчовивідних шляхів з деконтамінацією їх на фоні детоксикаційної терапії і використання гепатопротекторів, сприяє підвищеню імунного статусу і місцевого, і загального, а цим самим дає стійку ремісію у хворих з первинним склерозуючим холангітом, сепсисом.

11.При субкомпенсованій поліорганній недостатності, де за шкалою АРАСНЕ ІІ 8-15 балів, МШК 6-10, показано виконання екстракорпоральної детоксикації, ентеросорбції з антеградною чи ретроградною декомпресією біліарної системи. Цей етап передопераційної підготовки триває 6-8 діб.

12.При поліорганній недостатності, в фазі декомпенсації, де за шкалою АРАСНЕ ІІ 16-22 бали, а МШК 11-15 обов’язковими є екстракорпоральна детоксикація з антеградною мікробіліостомією. Тривалість передопераційної підготовки 14-16 діб.

13.Запровадження розробленої нами діагностично-лікувальної тактики, забезпечило достовірне зменшення тривалості передопераційної підготовки та зниження післяопераційної летальності до 16,86%, а у хворих з поліорганною недостатністю -до 34,5%, тоді як в контрольній групі-47,6% та 65,8% при розрізненому використанні екстракорпоральної детоксикації і декомпресії біліарної системи на фоні інтенсивної терапії.