Анотація до роботи:

Бондарчук Б.Г. Патогенетичні аспекти гнійних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту та обґрунтування раціонального методу їх профілактики і хірургічного лікування (експериментально-клiнiчне дослiдження). Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.03 - Хiрургiя, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2008р.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних аспектів гнійно-некротичних ускладнень при гострому деструктивному панкреатиті та можливості їх профілактики i корекцiї.

Досліджено фактори ризику розвитку гнійних ускладнень деструктивного панкреатиту та їх прогноз при гнійних ускладненнях гострого деструктивного панкреатиту. Доведено діагностичне та прогностичне та прогностичне значення змін цитохімічних показників нейтрофільних гранулоцитів крові.

Експериментальними дослiдженнями доведено антибактеріальну дію озонованого фізіологічного розчину на музейні штами мікроорганізмів. Впроваджено в практику методики комплексного застосування озону при гострому панкреатиті та його гнійних ускладненнях. Розроблена методика поєднаного застосування ентеросорбентів «Мікотон» та «Карбовіт» з ентеральним введенням озонованого фізіологічного розчину в комплексі селективної деконтамінації кишківника.

Дисертаційна робота містить теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукової задачі, що передбачає зниження летальності та кількості гнійно-некротичних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом розробки та удосконалення методів профілактики і лікування гнійних ускладнень гострих деструктивних панкреатитів.

1. Визначено, що до факторів ризику розвитку гнійних ускладнень некротичного панкреатиту належать грамнегативна кишкова колонізація, синдром кишкової недостатності II – III стадії.

2. Розроблений алгоритм лікування синдрому кишкової недостатності в залежності від стадії процесу, дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень гострого некротичного панкреатиту з 12,1% до 6,8%.

3. З’ясовано, що в якості ранніх прогностичних чинників, які здатні відображати розвиток та прогресування гнійно-некротичного процесу в підшлунковій залозі та заочеревинній клітковині можна використати показники ферментів нейтрофільних гранулоцитів: хлорацетатестерази, лужної фосфатази, фосфоліпіди, мієлопероксидази, зміни яких відбуваються раніше, ніж інших лабораторних показників.

4. Визначено в експерименті високі антибактеріальні властивості озонованих розчинів при концентрації озону 20мкг/мл. і більше у відношенні до найбільш поширених у вогнищах некрозу мікроорганізмів з бактеріальним титром 10⁸м.т./мл.

5. Застосований нами в клініці озонований фізіологічний розчин в концентрації 4-6г/л та більше проявив бактерицидну дію у гнійно-некротичних вогнищах після їх санації та використання лізуючих ферментних препаратів.

6. Використання в комплесній терапії озонованого фізіологічного розчину та ентеросорбентів “Карбовіт” і “Мікотон” при синдромі кишкової недостатності привело до зменшення кількості гнійних ускладнень, летальності.

7. Використання нами хірургічної тактики «по потребі» в лікуванні хворих з гострим інфікованим деструктивним панкреатитом із запропонованими методами комплексної озонотерапії, а також активного аспіраційного дренажу дозволило зменшити кількість оперативних втручань до 4 при 6-7 в групі контролю і знизити летальність до 9,96% проти 22,4% в групі контролю.