Анотація до роботи:

Фастовець М.М. Патогенетичні аспекти лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забрудненій території і вживають воду з підвищеним рівнем нітратів. На підставі визначених патогенетичних аспектів розвитку залізодефіцитної анемії в умовах нітратного навантаження організму розроблений метод лікування даної патології у дітей раннього віку шляхом призначення поетапної терапії із застосуванням антиоксидантного препарату кверцетину і залізовмісного засобу актиферину.

Виявлено, що вживання дітьми раннього віку води з підвищеною кількістю нітратів призводить до розвитку у них стану нітратного навантаження організму. Залізодефіцитні анемії у дітей раннього віку на фоні нітратного навантаження організму протікають з глибокими порушеннями балансу заліза в організмі, пригніченням системи його антиоксидантного захисту та явищами нітратної інтоксикації організму.

В роботі визначено високу чутливість, специфічність, прогностичність скринінгового визначення нітритів в сечі, як маркеру наявності нітратного навантаження на дитячий організм.

Доведено, що застосування поетапної комбінованої терапії з використанням антиоксидантного препарату кверцетину і залізовмісного препарату актиферину в лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, призводить до зменшення у них ознак нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму, покращення стану оксидантно-прооксидантної системи за рахунок зменшення визвільнення вільних радикалів та активації факторів антиоксидантного захисту, усунення залізодефіциту, позитивної динаміки клінічних ознак, що виявляє її клінічну ефективність при лікуванні наведеної патології і перевагу над класичною моноферотерапією.

У дисертації вирішено актуальну задачу сучасної педіатрії – підвищення ефективності лікування та профілактики ЗДА у дітей раннього віку шляхом впливу на основний механізм розвитку захворювання в умовах нітратного навантаження організму.

1. У дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів спостерігається прямий сильний кореляційний зв’язок між поширеністю ЗДА та нітратною забрудненістю питної води (r=0,96).

2. Зростання рівня нітратів і нітритів та зниження активності інтоксикаційного фермента-індикатора – сироваткової псевдохолінестерази в крові дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, являються критеріями наявності у них станів нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму.

3. Чутливим (1,0), спеціфічним (0,88) та прогностичним (0,9) методом виявлення нітратного навантаження на дитячий організм являється скринінгове визначення нітритів в сечі, результати якого корелюють з показниками крові: при рівні нітратів в крові, більшим 9,4 млг/л, тест сечі на вміст нітритів стає позитивним.

4. ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму на відміну від ЗДА без нітратного навантаження супроводжується розвитком метгемоглобінемії, протікає в умовах гіпорегенераторного кровотворення з більш вираженим дефіцитом заліза і залізотранспортних білків в організмі, значно нижчими коєфіціентом кількісного співвідношення транспортних фракцій трансферину і церулоплазміну та коефіцієнтом насичення трансферину, значно збільшеними загальною і латентною залізозв’язуючими здатностями сироватки.

5. У дітей раннього віку з ЗДА на фоні нітратного навантаження організму спостерігається підвищена продукція вільних радикалів з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту організму, що підтверджується зменшенням рівня білкової фракції церулоплазміну і маркера антиоксидантної спроможності організму – білкових вільних SH-груп.

6. Поетапне застосування кверцетину і актиферину при ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму призводить до зменшення ознак нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму, покращення стану оксидантно-прооксидантної системи шляхом пригнічення визвільнення вільних радикалів та активації факторів антиоксидантного захисту організму, усунення залізодефіциту в організмі та покращення балансу залізотранспортних білків.

7. Ефективним методом лікування ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму являється поетапне застосування природного сорбенту-антиоксиданту кверцетину і залізовмісного препарату актиферину.

8. Профілактичне застосування кверцетину у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забрудненій території і вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів за своїм постійним місцем проживання, запобігає розвитку у них стану нітратного навантаження організму і виникненню ЗДА.

Публікації автора:

1. Фастовець М.М., Траверсе Г.М., Зюзіна Л.С. Особливості гемопоезу у дітей, що мешкають на територіях з підвищеною концентрацією нітратів у питній воді // Актуальні проблеми сучасної медицини – 2001. – Том № 1. – випуск 1-2. – С. 58-59. (Особистий внесок – 50 %. Проведений підбір тематичних хворих та літературне оформлення роботи. Співавтори надали консультативну допомогу у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів).

2. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особливості діагностики дефіцитних анемій у дітей раннього віку // Вісник проблем біології і медицини. – 2001. – № 5. – С. 76-80. (Особистий внесок – 75 %. Проведений підбір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка та літературне оформлення роботи. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи).

3. Фастовець М.М. Лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму // ПАГ. – 2003. – № 3. – С. 4-9. (Особистий внесок – 100 %).

4. Фастовець М.М. Нітратне навантаження організму як один із патогенетичних ланцюгів розвитку залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку // Медицина сегодня і завтра. – 2003. – № 3. – C. 57-61. (Особистий внесок – 100 %).

5. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму. Деклараційний патент на винахід 59021 А від 15.08.2003 р. // Промислова власність. – 2003. – Бюлетень № 8. (Особистий внесок – 75 %. Проведені дослідження, складено текст роботи. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи).

6. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С., Абдель Карим Дерар. Распространенность преданемических состояний у детей дошкольного возраста с хроническим гастритом // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей”. – Полтава, 2000. – С. 51. (Особистий внесок – 50 %. Проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавторами надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів та організації проведеного дослідження).

7. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С. Функціональна активність кровотворної системи у дітей першого року життя, що проживають на нітратно забрудненій території // Матеріали V міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2001. – С. 112. (Особистий внесок – 75 %. Проаналізовані показники функціональної активністі кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів.)

8. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С. Патогенетичні особливості анемій у дітей раннього віку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Особливості перебігу, діагностика, лікування та профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у дітей різного віку”. – Полтава, 2002. – Проблеми екології та медицини. – том 6. – № 3-4. – С. 37. (Особистий внесок – 75 %. Проведений аналіз патогенетичних особливостей анемій у дітей раннього віку, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів.)

9. Фастовець М.М. Патогенетичні аспекти розвитку дефіцитних анемій у дітей раннього віку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. – Чернівці, 2002. – С. 96-97. (Особистий внесок – 100 %).

10. Фастовець М.М., Мітіч Н.О. Стан кровотворної системи у дітей першого року життя, які проживають на нітратно забруднених територіях // Тези 57-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Київ, 2002. – С. 93. (Особистий внесок – 75 %. Проаналізовані показники функціональної активністі кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана допомога щодо організації проведеного дослідження).

11. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особенности течения железодефицитной анемии у детей раннего возраста, которые длительно употребляют нитратно загрязненную воду // Тезисы докладов X российского национального конгресса “Человек и лекарство”. – Москва, 2003. – С. 468. (Особистий внесок – 75 %. Проаналізовані особливості перебігу залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму, показники функціональної активністі кровотворної системи, проведене літературне оформлення роботи. Співавтором надано консультативну допомогу у написанні роботи).

12. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особливості лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму // Матеріали 4-ої науково-практичної конференції “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії”. – Харків, 2003. – ПАГ. – 2003. – № 3. – С. 46-47. (Особистий внесок – 75 %. Виявлені особливості лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму особисто кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надано консультативну допомогу у написанні роботи).

13. Фастовець М.М. Застосування кверцетину в комплексній терапії залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, Київ, 2003. – С. 112. (Особистий внесок – 100 %).

14. Фастовець М.М. Застосування природнього антиоксиданту в комплексній терапії залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. – Полтава, 2003. – С. 73-74. (Особистий внесок – 100 %).