Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Патологічна фізіологія


Петелкакі Олександр Володимирович. Патогенетичні особливості експериментальної черепно-мозкової травми за умов модуляції системи цитокінів та дофамінергічної системи мозку : дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2007. — 164арк. — Бібліогр.: арк. 141-164.



Анотація до роботи:

Петелкакі О.В. Патогенетичні особливості експериментальної черепно-мозкової травми за умов модуляції системи цитокінів та дофамінергічної системи мозку.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія.- Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2007.

В дослідженнях на моделі черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості вивчено динаміку змін рухової активності, параметрів імунологічної реактивності: Т-ланки клітинного імунітету, рівня імуноглобулінів, фактору некрозу пухлин-альфа, реакції бласттрансформації, морфометричних параметрів стрес-компетентних органів: надниркових залоз, селезінки та тимусу, а також стан антиоксидантної системи в посттравматичному періоді. Доведено підвищення чутливості утворень гіпокампу до епілептогенного впливу агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот - каїнової кислоти та NMDA протягом посттравматичного періоду. Встановлено посилення поведінкових та імунологічних порушень за умов зниження функціонального стану дофамінергічної системи мозку шляхом пошкодження її середньомозкової ланки. Встановлено протективні ефекти пентоксифіліну у тварин з ЧМТ та потенціювання терапевтичного впливу препарату за умов застосування L-депренілу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні підходів до розробки методів запобігання тяжких наслідків черепно-мозкової травми. Встановлено ефективність комбінованого застосування пентоксифіліну та L-депренілу, а також імуноглобуліну G на підставі оцінки динаміки посттравматичних поведінкових, метаболічних, електрографічних та імунологічних порушень. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. У ранньому посттравматичному періоді (8 годин з моменту ЧМТ середнього ступеня тяжкості) в крові у щурів спостерігалося збільшення відносного вмісту Т-лімфоцитів і їх абсолютного числа відповідно на 13,2 % і 12,4 % , менш виражене збільшення В-лімфоцитів, зниження рівня G і М імуноглобулінів відповідно на 16,9 % і на 15,6 %, циркулюючих імунних комплексів - на 17,1 % на тлі збільшення вмісту ФНП-альфа, а також зниження функціональної активності нейтрофілів.

2. У ранньому періоді ЧМТ знижувалася активність лімфоцитів селезінки, що проявлялося гальмуванням реакції бласттрансформації лімфоцитів, яка стимулюється ліпополісахаридом у 3,8 рази і фітогемаглютиніном у 3,1 рази. Вказані порушення були більш виразними при тяжкому ступені травми. Зниження бласттрансформації попереджувалося використанням пентоксифіліну, ефект якого потенціювався L-депренілом.

3. ЧМТ середнього ступеня тяжкості викликала у експериментальних тварин редукцію дослідницької активності в тесті «відкрите поле», підвищення дофамінергічної активності введенням L-депренілу перешкоджало, а деструкція компактної частини чорної речовини, навпаки, сприяла розвитку відповідних рухових розладів. Пентоксифілін надавав доза-залежні коригуючі ефекти, які адитивно посилювалися L-депренілом.

4. У тварин з ЧМТ відмічалось посилення чутливості структур гіпокампу до дій агоністів збуджувальних амінокислот - каїнової кислоти і NMDA, прискорення формування пікротоксин-індукованих киндлінгових судом, що посилювалося під впливом пошкодження дофамінергічної системи середнього мозку. L-депреніл і пентоксифілін надавали доза-залежні протисудомні ефекти, а також потенційовану протисудомну дію при їх комбінованому застосуванні.

5. Застосування препарату імуноглобуліну G супроводжувалося зниженням нейротоксичної дії агоніста рецепторів збуджувальних амінокислот - NMDA. На тлі застосування імуноглобуліну G комплекс L-депреніл і пентоксифілін надавав потенційовану протисудомну дію як відносно клонічних, так і тонічних судом, викликаних внутрішньогіпокампальною мікроін'єкцією NMDA щурам з ЧМТ.

6. Відтворення ЧМТ середнього ступеня тяжкості супроводжувалося змінами спектральних характеристик ЕЕГ. Протягом найближчого посттравматичного періоду (1- 2 години) у тварин реєструвалось зростання десинхронізованої активності бета- і гамма-діапазонів на тлі редукції потужності альфа-ритму, помірного зниження активності дельта-діапазону, а також зниження тета-активності переважно в структурах фронтальної кори і вентрального гіпокампу. Протягом подальших 1-3 годин у тварин розвивалася виражена синхронізація ритмів ЕЕГ, що виявлялося в переважанні активності дельта-діапазону, помірному посиленні потужності альфа-ритму, редукції тета-, бета- і гамма-активності. Вказані зміни ЕЕГ доза-залежно усувалися пентоксифіліном і даний ефект препарату посилювався за умов застосування L-депренілу.

7. У посттравматичному періоді патогенетичні зміни при ЧМТ обумовлені залученням стрес-компетентних органів, що проявляється в збільшенні маси надниркових залоз: лівої на 43,0 % і правої - на 38,1 %, а також зниження маси селезінки і тимусу: відповідно на 31,7 % і на 30,2 %. Застосування L-депренілу і пентоксифіліну викликало потенційовані коригуючі ефекти на морфометричні показники стану стрес-компетентних органів.

8. У посттравматичному періоді відзначалось зрушення функціонального стану тіолдисульфідної і аскорбатної окислювально- відновлювальних систем крові у бік переважання дисульфідних груп на 38,4 % і окислених форм аскорбінової кислоти в 2,2 рази . Пентоксифілін і L-депреніл викликають підвищення вмісту тіолових груп і відновлених форм аскорбінової кислоти. Дані ефекти посилювалися при поєднаному застосуванні препаратів.

Публікації автора:

  1. Результати хірургічного лікування в гострому періоді розривів артеріальних аневризм передніх відділів артеріального кола великого мозку у хворих з артеріальною гіпертензією/ Сон А.С., Хрущ О.В., Петелкакі О.В., Гуменюк В.Я. // Український нейрохірургічний журнал.- 2001.- Т. 1, № 13.- С.123-125. (внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу та підготовка статті до друку).

  2. Шандра О.А., Годлевський Л.С., Петелкакі О.В. Патогенетичне обґрунтування терапії експериментальної черепно-мозкової травми// Інтегративна антропологія.- 2005.- № 1-2.- С.18-24. (внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, виконання морфологичних досліджень).

  3. Петелкакі О.В., Шандра О.А. Зміни чутливості вентрального гіпокампу щурів, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ) по відношенню до впливу епілептогенів// Одеський медичний журнал.- 2006.- № 2.- С.22-24. (внесок дисертанта: аналіз експериментального матеріалу, підготовка статті до друку).

  4. Петелкакі О.В. Морфометричні порушення імунокомпетентних органів та надниркових залоз, викликаних черепно-мозковою травмою, та ефекти пентоксифіліну і L- депренілу// Одеський медичний журнал.- 2006.- № 3.- С.25-29.

  5. Петелкакі О.В. Зміни бластної трансформації лімфоцитів у щурів, які перенесли черепно-мозкову травму, та ефекти пентоксифіліну// Запорізький медичний журнал.- 2006.- №2.- С.114-116.

  6. Особливості перебігу гострого періоду розриву артеріальних аневризм каротидного басейну у хворих з артеріальною гіпертензією / Сон А.С., Хрущ О.В., Петелкакі О.В., Гуменюк В.Я. // мат. Х конгресу СФУЛТ.- Луганськ-Київ-Чікаго, 2002.- С. 328. (внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу та підготовка тез)

  7. Petelkaki A.V., Shandra A.A. Usage of immunoglobulines combined with suppression of proinflammatory cytokines in brain trauma treatment // Chinese Journal of Pathophysiology. – 2006, P.333 (Abstracts of V-th World Pathophysiology Congress) Pekin, 2006. (внесок дисертанта: аналіз експериментального матеріалу, написання тез)

  8. Petelkaki A. V., Shandra A.A. Immunological basic of the brain trauma treatment // In: 4th Internat. Congress on the improvement of quality of life on Dementia, Epilepsy, MS and Perihperal Neuropathies . – Odessa, 2006 – P. 48. (внесок дисертанта: аналіз експериментального матеріалу, написання тез).

  9. Петелкаки А.В. Изменения перекисного окисления липидов (ПОЛ) и уровня цитокинов в условиях экспериментальной черепно-мозговой травмы и резистентности к противосудорожному действию бензодиазепинов у крыс // Вісник епілептології. – 2006. – № 1 (15-16). – С.78.

  10. Петелкакі О. В. Особливості судом, що викликані агоністами рецепторів збуджуючих амінокислот у щурів з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього”.– Одеса, 2006 – C. 34-35.

  11. Петелкакі О.В. Ефективність використання фармакологічної блокади системи прозапальних цитокінів за умов експериментальної черепно-мозкової травми // Тези доповідей ІІІ національного з’їзду фармакологів України „Фармакологія 2006 – крок у майбутнє”. – Одеса, 2006. – С. 134.