У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні у дорослих і старих тварин особливостей патогенезу функціонально-структурних порушень в серці та змін імунологічної реактивності в динаміці розвитку адреналінової міокардіодистрофії, яке вирішене комплексом біохімічних, імунологічних, морфофункціональних і морфометричних досліджень і є теоретичною основою для розробки нових методів диференційованої патогенетичної профілактики і корекції експериментальних адренергічних уражень міокарда, та зроблено висновки: 1. З віком у здорових тварин активуються процеси пероксидного окиснення ліпідів та пригнічується активність антиоксидної системи. В умовах адреналінової міокардіодистрофії відбувається активація вільнорадикального окиснення ліпідів в серці та крові тварин, що виявляється у зростанні вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ТБК-активних продуктів, гідропероксидів ліпідів) та зміні активності антиоксидної системи (знижується активність супероксиддисмутази, каталази, вміст SH-груп в міокарді та підвищується вміст церулоплазміну з фазними змінами активності каталази і вмісту SH-груп в крові), причому більше у старих щурів і в перші доби експерименту. На 3-ю добу адреналінової міокардіодистрофії концентрація ТБК-активних продуктів у серцевому м’язі дорослих щурів підвищується в 1,5 раза, в старих – у 1,9 раза; активність каталази знижується у 1,2 і 1,4 раза, а вміст церулоплазміну плазми крові зростає в 1,4 і 1,2 раза відповідно. 2. У старих інтактних тварин, порівняно з дорослими, нижча активність ферментів енергозабезпечення в кардіоміоцитах та цитолітичних процесів. За дії кардіотоксичної дози адреналіну значно пригнічується активність сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази в серцевому м’язі та зростає активність трансаміназ (аспартат-, аланінамінотрансфераза) у сироватці крові дорослих і старих щурів. Максимальні зміни спостерігалися у старих тварин на 1-у добу досліджень: активність сукцинатдегідрогенази знижувалась до (2,95±0,14) (ммоль/(кгхв), цитохромоксидази – до (5,94±0,13) (ммоль/(кгхв); активність аспартат- та аланінамінотрансферази підвищувалась до (0,367±0,013) і (0,134±0,008) (мккат/л) відповідно (Р<0,001). 3. З віком за нормальних умов підвищується вміст циркулюючих імунних комплексів, концентрація імуноглобулінів класів А і G, знижується комплементарна активність сироватки крові та потужність фагоцитарної системи. Адреналінова міокардіодистрофія супроводжується суттєвими змінами імунного гомеостазу організму, диспропорційно зростає вміст основних класів імуноглобулінів, рівень циркулюючих імунних комплексів, активність комплементу та пригнічується фагоцитарна активність лейкоцитів. Ці порушення більш виражені у старих тварин, що підтверджується тривалою реституцією їх імунологічних параметрів до 14-ї доби експерименту (вміст циркулюючих імунних комплексів у старих тварин відносно дорослих був вищим на 42,0 %, концентрація Ig А – на 35,2 %, Ig М – на 21,3 %, Ig G – на 26,6 %, а фагоцитарне число було нижчим на 17,1 %). 4. В процесі старіння рівень маркерів ендогенної інтоксикації зростає. За дії кардіотоксичної дози адреналіну посилюється ендогенна інтоксикація, про що свідчить наростання молекул середньої маси при довжині хвилі 254 нм та 280 нм (максимальні зміни (3-я доба) у дорослих щурів складали відповідно 143,0 % та 157,1 %; у старих – 156,5 % та 171,4 % від рівня інтактних). Аналогічні особливості виявлені щодо сорбційної здатності еритроцитів. Маркери ендотоксемії у старих тварин не поверталися до норми до кінця періоду спостереження. 5. З віком у здорових тварин виникає гіпертрофія та розширення відділів міокарда з переважаючим збільшенням маси та дилятацією лівого шлуночка. Адреналінова міокардіодистрофія супроводжується збільшенням маси частин серця, розширенням його камер з переважаючою гіпертрофією і дилятацією лівого шлуночка та розвитком дилятаційних процесів у віддалені терміни патології і більшою мірою у старих піддослідних тварин (на 7-ю добу експерименту площа ендокардіальної поверхні лівого шлуночка у дорослих щурів відносно контролю була більшою в 1,2 раза, у старих – в 1,3 раза; питома маса лівого шлуночка зменшувалася в 1,1 та 1,2 раза відповідно). 6. Електрокардіографічні показники контрольних дорослих і старих тварин, за винятком систолічного показника, який зростає у старих щурів, істотно не відрізняються між собою. За адреналінової міокардіодистрофії відбувається значне порушення функціонального стану серця, причому більш суттєві зміни метаболізму та біоелектричної активності міокарда виявлено у старих тварин і в перші доби експерименту. На 1-у добу від введення адреналіну у старих щурів встановлено зниження вольтажу зубця R на 27,0 %, амплітуди зубця Т на 65,4 %, скорочення інтервалу R-R на 8,2 % та зниження величини показника R/T (3-я доба) на 48,2 %. 7. Морфологічно в старості за нормальних умов серцевий м’яз характеризується збільшеною кількістю потовщених колагенових волокон і незначними дефектами з боку білоксинтезуючого, енергетичного та скоротливого апаратів клітин. Одноразове введення кардіотоксичної дози адреналіну спричиняє появу в серці некротичних, дистрофічних, некробіотичних, інфільтративних процесів та гемодинамічних розладів із пошкодженням судин мікроциркуляторного русла. В термін до 14-ї доби експерименту не відбувається повного відновлення морфології міокарда на мікроскопічному і субмікроскопічному рівнях, особливо у старих піддослідних щурів. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 1. Виявлені закономірності морфофункціональних змін в серці та порушень імунологічної реактивності у дорослих і старих тварин за умов адренергічного пошкодження можуть бути теоретичною базою для розробки способів корекції, які дозволять попередити патологічну перебудову серцевого м’яза, а також напрацювати критерії прогнозу змін у міокарді залежно від віку. 2. Дослідження показників гуморального імунітету, фагоцитозу, ендогенної інтоксикації та вільнорадикального окиснення ліпідів можна вважати додатковими діагностичними критеріями для оцінки тяжкості перебігу адренергічних уражень міокарда. 3. При виборі адекватних методів корекції і оцінки адренергічних ушкоджень серця враховувати вікові особливості організму та перебігу патологічного процесу. 4. Для адекватного виявлення принципів структурно-функціональної організації відділів міокарда у тварин та їхніх змін за умов його адренергічного ураження доцільно використовувати морфометричні методи дослідження. 5. Основні положення дисертації використовувати у навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології, патологічної анатомії, медицини катастроф і військової медицини, кардіології, внутрішніх хвороб вищих навчальних закладів МОЗ і МОН України, а також у роботі профільних наукових лабораторій. |
