Анотація до роботи:

Зябліцев С.В. Патогенез порушень функціонування нейрогуморальних регуляторних систем у гострому періоді травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

В експерименті показано, що тяжкість перебігу і вихід травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі визначається реакцією нейрогуморальних систем, що є проявом індивідуальної резистентності організму. Найбільш значимими ланками патогенезу порушень нейрогормональної регуляції були: гіпокальціемія, надлишкова секреція вазопресину й адренокортикотропного гормону, а також посттравматичний гіпотиреоз. Первинно при черепно-мозковій травмі формується синдром посттравматичної ендогенної інтоксикації. Далі в каскад патохімічних реакцій вступають активація цГМФ-залежного шляху трансдукції клітинного сигналу поряд з превалюванням простагландинів з ушкоджувальним ефектом (тромбоксану і простагландину F_2a), що приводить до гіперактивації нейрогормональних систем із катаболічним ефектом і пригнічення активності систем, які стимулюють анаболізм і репарацію. Саногенетичним механізмом, що сприяв виходу з критичного стану, була циклічна зміна нейрохімічного балансу гіпоталамуса, яка приводила до фазної зміни активності систем нейрогуморальної регуляції.

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка визначається важливою роллю порушень функціонування нейрогуморальних регуляторних систем у гострому періоді ТХ при ЧМТ. У результаті проведеного комплексного дослідження доведено наявність системних відмінностей функціонування нейрогуморальних регуляторних систем при сприятливому і при несприятливому перебігу гострого періоду ТХ при ЧМТ. Підґрунтя цього явища становила відмінність типів реакції нейрохімічного балансу гіпоталамо-гіпофізарних структур, що доводило можливість (навіть в умовах стандартності зовнішнього впливу) реалізації різних компенсаторно-пристосувальних механізмів, які мали різну ефективність ліквідації наслідків ушкодження. Це дозволило вперше експериментально обґрунтувати теоретичну концепцію індивідуальної реактивності організму в умовах ТХ.

1. Розроблено адекватну модель для вивчення компенсаторно-пристосувальних і ушкоджувальних механізмів у гострому періоді ТХ. Один удар вільнопадаючим вантажем по фіксованій голові тварини з енергією 0,425 Дж викликав ЧМТ середньої тяжкості та загибель тварин (42,9 %). Модель відповідала вимогам щодо стандартизації експериментальної моделі і може бути використана в патофізіологічних, фармакологічних і токсикологічних дослідженнях.

2. Уперше встановлено, що при сприятливому і несприятливому перебігу гострого періоду ТХ формувалися принципово різні варіанти гормонального балансу, що було проявом індивідуальної резистентності організму і зумовлювало перебіг і вихід хвороби. Адаптивною (захисною) реакцією ГНГС, РААС, центральної і периферійної ланок ГКАС було посилення їхньої функціональної активності, що при гіперактивації переходило у реакцію ушкодження і зумовлювало наростання ступеня неврологічного дефіциту. Іншою загальною закономірністю було зниження функціональної активності ГТС і ГГС, ступінь якої чітко відповідав тяжкості перебігу гострого періоду ТХ. Діагностично значимими показниками (ознаками) несприятливого перебігу були: зниження вмісту у крові СТГ нижче ніж 0,9 мкг/л; ступінь зниження вмісту в крові FT₃, TT₃ і ТТГ; збільшення АРП вище за 4,3 пмоль ангіотензину І/л/годину; зниження вмісту Са в сироватці крові менше ніж 2,0 ммоль/л і через 24 години після травми – підвищення відношення АКТГ/ТТГ вище ніж 98,8 ум.од.; величини індексу Са/Р менше ніж 0,5 ум.од.

3. Синдром посттравматичної ендогенної інтоксикації формувався незалежно від тяжкості перебігу гострого періоду ТХ. Його основу становили запуск процесів ліпопероксидації з накопиченням продуктів ПОЛ і виснаження резервів АОС. Це спричиняло гіперферментемію (посилення активності КД, КФ-ази в тканинах головного мозку й у крові) і нагромадження токсичних речовин (молекул середньої маси) у крові (токсемію). Синдром виявлявся раніше і виражався у більшому ступені при несприятливому перебігу. Для його розвитку був характерний каскад патологічних реакцій із поступовим залученням систем гомеостазу і збільшенням тяжкості перебігу гострого періоду ТХ. Синтез прозапальних цитокінів (інтерлейкіну 1b і фактора некрозу пухлин) і метаболізм NO активувалися при несприятливому перебігу гострого періоду ТХ, що відповідало тяжкості його перебігу.

4. Співвідношення систем циклічних нуклеотидів у гіпоталамо-гіпофізарній системі визначало тип реакції нейрогормональних систем і перебіг гострого періоду ТХ. Циклічна зміна нейрохімічного балансу гіпоталамуса, яка спричиняла фазну зміну активності систем нейрогуморальної регуляції, характерна для сприятливого перебігу і була механізмом виходу з критичного стану. У цьому виявлялася пластичність нервової системи, що зумовлювало її високу здатність до пристосування в мінливих зовнішніх умовах. Для несприятливого перебігу характерне різко виражене превалювання цГМФ-залежної системи над цАМФ-залежною, що визначало гіперактивацію нейрогормональних систем із катаболічним ефектом і пригнічування активності систем, які стимулюють анаболізм і репарацію.

5. Установлено закономірності участі Пг у регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Баланс Пг мав патогенетичне значення для формування компенсаторно-пристосувальних реакцій системи нейрогормональної регуляції. Для сприятливого перебігу гострого періоду ТХ були характерні: менша амплітуда коливань тканинного вмісту Пг, синхронні й односпрямовані зрушення протилежно діючих Пг, циклічність і наступність у дії захисних Пг (ПЦ і ПгЕ₂). При несприятливому перебігу баланс зміщувався в бік ушкоджувальних Пг (ТК і ПгF_2a), що зумовлювало виявлені розлади нейрогормональної регуляції: гіперактивацію центральних ланок ГНГС і ГКАС, глибоке гальмування функціональної активності ГТС, ГГС і зниження секреції СТГ.

6. Замісна терапія гормонами щитоподібної залози і введення морфіну дозволили знизити летальність відповідно на 23 % і 33 % (p<0,05). Цей ефект визначала компенсація посттравматичного гіпотиреозу за рахунок насичення організму екзогенними тиреоїдними гормонами, а також модулювальний відновлювальний ефект морфіну на функціонування нейрогормональних систем. Модулювальний вплив морфіну на стан нейрогормональних систем мав адаптивний характер.

7. Методом нейромережного моделювання визначені основні найбільш значущі ланки патогенезу порушень нейрогормональної регуляції, якими виявилися ушкодження гормональної регуляції кальцієвого гомеостазу (гіпокальціемія і гіперфосфоремія), надлишкова секреція вазопресину і посттравматичний гіпотиреоз, який мав як центральний, так і периферійний характер. Уперше були побудовані математичні моделі залежності тяжкості перебігу гострого періоду ТХ від показників нейрогормональних систем і нейрохімічного балансу гіпоталамуса і гіпофіза, що мали високий ступінь точності.

Публікації автора:

1. Баринов Є.Ф., Зябліцев С.В. Взаємостосункі гіпоталамо-нейрогіпофізарної, ренін-ангіотензін-альдостеронової та простаноїдної систем у регуляції центральної гемодинаміки в гострому періоді травматичної хвороби // Фізіол. журн. – 1995. – Т. 41, № 1-2. – С. 86-91. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

2. Черний В.И., Зяблицев С.В., Городник Г.А., Воробьева Т.И. Тиреоидная недостаточность и ее коррекция опиоидными пептидами при черепно-мозговой травме // Архив клин. и эксперим. медицины. – 2000. – Т. 9, № 2. – С. 214-218. (Особисто здобувачем проведені лабораторні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

3. Зябліцев С.В., Піщуліна С.В., Кишеня М.С. Нова технологія оцінки балансу нейрогормональних систем і вторинних посередників у гострий період травматичної хвороби // Фізіол. журн. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 119-120. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

4. Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Морфо-функциональное состояние супраоптико-нейрогипофизарной системы при травматической болезни // Запорож. мед. журн. – 2002. – № 3 (13). – С. 49-50. (Особисто здобувачем проведено узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

5. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Нейрогуморальные механизмы патогенеза травматической болезни и пути их коррекции // Архив клин. и эксп. медицины. – 2002. – Т. 11, № 1. – С. 92-99. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

6. Уманский В.Я., Зяблицев С.В., Чернобривцев П.А., Пищулина С.В. Использование информационной системы “УРАН” для управления качеством лабораторных исследований // Вестн. гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 1. – С. 87-91. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

7. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Исследование состояния нейрогуморальных систем и баланса вторичных посредников при травматической болезни // Запорож. мед. журн. – 2002. – № 3. – С. 35-38. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

8. Зяблицев С.В. Роль нарушений нейроэндокринной системы в патогенезе траматической болезни головного мозга // Скорая мед. помощь. – 2003. – Т. 4, № 4. – С. 27-30. (Роботу виконано самостійно).

9. Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Роль оксида азота и цитокинов при травматической болезни // Буковин. мед. вісник. – 2003. – Т. 7, № 1-2. – С. 49-51. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

10. Ельский В.Н. Зяблицев С.В. Состояние стресс-индуцирующих систем при травматической болезни и шоке // Травма. – 2003. – Т. 4, № 3. – С. 254-260. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

11. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Посттравматические изменения системы простагландиновой регуляции // Буковин. мед. вісник. – 2003. – Т. 7, № 1-2. – С. 43-44. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

12. Зябліцев С.В. Состояние гормональной регуляции уровня кальция в крови при черепно-мозговой травме // Архив клин. и эксперим. медицины. – 2004. – Т. 13, № 1. – С. 34-36. (Роботу виконано самостійно).

13. Зябліцев С.В. Динаміка вмісту у крові гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи після черепно-мозкової травми // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. – № 2 (7). – С. 68-71. (Роботу виконано самостійно).

14. Зяблицев С.В. Патогенетическая роль нарушений нейрогуморальной регуляции при травматической болезни головного мозга // Клін. та експерим. патологія. – 2004. – Т. 3, № 2. – С. 315-317. (Роботу виконано самостійно).

15. Зябліцев С.В. Стан ренін-ангіотензін-альдостеронової системи в гострому періоді травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі // Укр. журн. екстрем. медицини. – 2004. – № 3. – С. 46-50. (Роботу виконано самостійно).

16. Зяблицев С.В. Нарушения простагландиновой регуляции при черепно-мозговой травме // Вестн. неотл. и восстановит. медицины. – 2004. – Т. 5, № 1. – С. 125-127. (Роботу виконано самостійно).

17. Зяблицев С.В. Состояние кальций-фосфорного обмена при черепно-мозговой травме // Вестн. неотложной и восстановит. медицины. – 2004. – Т. 5, № 2. – С. 346-348. (Роботу виконано самостійно).

18. Зябліцев С.В. Нарушение функционирования гипофизарно-тиреоидной системы при черепно-мозговой травме // Запорож. мед. журн. – 2004. – № 4. – С. 36-38. (Роботу виконано самостійно).

19. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Некоторые показатели нейро-гормональной регуляции при черепно-мозговой травме // Одес. мед. журн. – 2004. –№ 3 (83). – С. 80-82. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

20. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Патогенез и коррекция нарушений нейрогуморальной регуляции при травматической болезни и шоке // Клін. та експерим. патологія. – 2004. – Т 3, № 2. – С. 347-349. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

21. Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Взаимодействие оксида азота и цитокинов при травматической болезни // Травма. – 2004. – Т. 5, № 1. – С. 18-21. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

22. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Гемодинамические аспекты нарушений гомеостаза кальция в остром периоде травматической болезни // Клін. та експерим. патологія. – 2004. – Т 3, №2, Ч. 2. – С. 303-305. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

23. Зяблицев С.В. Состояние гипофизарно-гонадной системы в остром периоде травматической болезни при черепно-мозговой травме // Травма. – 2005. – Т. 6, № 1. – С. 31-36. (Роботу виконано самостійно).

24. Синяченко О.В., Звягина Т.В., Гринь В.К., Зяблицев С.В. Метаболизм, физиология и патофизиология оксида азота // Оксид азота в терапевтической практике. – Донецк: “Юго-Восток, Лтд”, 2001. – С. 9-17. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, а також сформульовано висновки).

25. Синяченко О.В., Звягина Т.В., Зяблицев С.В., Гринь В.К. Методы оценки метаболизма оксида азота // Оксид азота в терапевтической практике. – Донецк: “Юго-Восток, Лтд”, 2001. – С. 28-42. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

26. Патент 50345 А Україна, МПК 7 G01N33/48 Спосіб прогнозування завершення гострого періоду травматичної хвороби в експерименті / Зябліцев С.В., Піщуліна С.В. (Україна); Донецький державний медичний університет ім. М Горького (UA). – № 2001128988; Заявл. 25.12.2001; Опубл. 15.10.2002; Бюл. № 10, Книга 1. – С. 4.174. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульована новизна способу).

27. Патент 61560 А Україна, МПК 7 G01N33/49 Спосіб прогнозування перебігу раннього періоду травматичної хвороби / Піщуліна С.В., Зябліцев С.В. (Україна); Донецький державний медичний університет ім.. М Горького (UA). – № 2003031878; Заявл. 03.03.2003; Опубл. 17.11.2003; Бюл. № 11, Книга 1. – С. 4.161. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульована новизна способу).

28. Зяблицев С.В., Дегонский А.И., Зинкович И.И. Гормонодиагностика заболеваний щитовидной железы: Метод. рекомендации. – Донецк: ДонГМУ, 1994. – 16 с. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

29. Зяблицев С.В. Состояние тиреоидной и надпочечниковой эндокринных систем при тяжелой черепно-мозговой травме // Сб. научн. тр., посвящ. 65-летию Донецкого гос. мед. университета. – Донецк: ДонГМУ, 1996. – С. 76-78. (Роботу виконано самостійно).

30. Зяблицев С.В. Состояние системы простагландинов при черепно-мозговой травме // Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 1997. – Вып. 1, Т. 1. – С. 36-38. (Роботу виконано самостійно).

31. Городник Г.А., Зяблицев С.В., Каленик И.И., Косогова С.В. Показатели состояния кальций-фосфорного обмена как критерии прогноза при черепно-мозговой травме // Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 1997. – Вып. 1, Т. 1. – С. 21-22. (Особисто здобувачем проведено узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

32. Зяблицев С.В., Якубенко Е.Д. Взаимоотношения про- и антиоксидантной систем при черепно-мозговой травме // Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 1997. – Вып. 1, Т. 2. – С. 57-59. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

33. Зяблицев С.В. Некоторые показатели нейрогормональной регуляции при черепно-мозговой травме: (эксперим. исслед.) // Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 1998. – Вып. 2, Т. 2. – С. 54-56. (Роботу виконано самостійно).

34. Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Фосфорно-кальциевый обмен в остром периоде траматической болезни // Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 2000. – Вып. 4, Т. 1. – С. 33-36. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

35. Пищулина С.В., Зяблицев С.В. Летальность в остром периоде травматической болезни у крыс с различным типом реакции регуляторных систем кальциевого гомеостаза// Вопр. эксперим. и клин. медицины: Сб. ст. – 2001. – Вып. 5, Т. 1. – С. 78-81. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

36. Зяблицев С.В. Состояние гипоталамо-нейрогипофизарной системы при черепно-мозговой травме // Питання експерим. та клін. медицини: Сб. ст. – 2004. – Вип. 8, Т. 1. – С. 83-87. (Роботу виконано самостійно).

37. Зяблицев С.В. Моделирование черепно-мозговой травмы в эксперименте // Питання експерим. та клін. медицини: Сб. ст. – 2004. –Вип. 8, Т. 2. – С. 78-82. (Роботу виконано самостійно).

38. Elsky V., Zyablitsev S., Pishulina S., Kishenya M. Pathogenesis and correction of neurohormonal regulation disorders at traumatic disease and shock // Ann. Univ. Mariae Curie-Skladowska. – 2004. – Vol. XVII, № 2. – Р. 185-187. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження та сформульовані висновки).

39. Зяблицев С.В. Роль показателей нейрогормональной регуляции (по результатам регрессионного анализа) в формировании неврологических нарушений при черепно-мозговой травме // Питання експерим. та клін. медицини: Сб. ст. – 2005. – Вип. 9, Т. 1. – С. 157-162. (Роботу виконано самостійно).

40. Зяблицев С.В., Баринов Э.Ф. Влияние циркуляторной гипоксии на обмен вторичных посредников в гипоталамо-гипофизарной системе (ГГС) при травматическом шоке // Мат-лы II междунар. конф. "Гипоксия в медицине", 19-21 июня 1996 г., Москва. – Hypoxia Medical Journal. – 1996. – № 2. – С. 35. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження та сформульовані висновки).

41. Зяблицев С.В., Баринов Э.Ф., Черний В.И., Абрамец И.И. Состояние нейрогормональных систем при энцефалопатии различного генеза // Тез. докл. I Рос. конгр. по патофизиологии, Москва, 17-19 окт. 1996 г. – Москва, 1996. – С. 296. (Особисто здобувачем проведено узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

42. Черний В.И., Баринов Э.Ф., Зяблицев С.В. Роль гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системы (ГГТС) в формировании посттравматической энцефалопатии // Мат-лы междунар. симп. „Реаниматология на рубеже XXI века”, посвящ. 60-летию НИИ общей реаниматологии РАМН, 2-4 дек. 1996 г., Москва. – М., 1996. – С. 185-187. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

43. Зяблицев С.В., Черний В.И., Баринов Э.Ф. Показатели простаноидной регуляции как критерий течения травматической болезни головного мозга // Мат-лы Всерос. конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, 2-4 дек. 1997 г., Москва. – Бюл. эксперим. биологии и медицины. – 1997. – С. 45-46. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

44. Зяблицев С.В., Черний В.И., Баринов Э.Ф. Влияние постоянного введения морфина на состояние гипофизарно-тиреоидной системы (ГТС) при черепно-мозговой травме // Мат-лы III междунар. конф. "Гипоксия в медицине", 17-19 июня 1998 г., Москва. – Hypoxia Medical Journal. – 1998. – Vol. 6, № 2. – P. 43. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

45. Зяблицев С.В. Состояние нейрогормональной регуляции при травматической болезни и шоке // Мат-ли III Національного конг. патофізіологів України. – Фізіол. журн. – 2000. – Т. 46, № 2 (додаток). – С. 119. (Роботу виконано самостійно).

46. Зяблицев С.В., Якубенко Е.Д., Ковальчук Л.Н. Динамика изменений биоантиоксидантной системы при экспериментальной черепно-мозговой травме // Мат-лы междунар. научн. конф. „Биологически активные соединения в регуляции метаболического гомеостаза”, 28-29 сент. 2000 г., Гродно / Под ред. Л.И. Нефедова. – Гродно: ГрГУ, 2000. – Ч. 1. – С. 187–189. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

47. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Состояние гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системы (ГГТС) при черепно-мозговой травме // Тез. докл. V Всерос. конф. “Нейроэндокринология – 2000”, посвящ. 75-летию А.Л. Поленова, 18-20 апр. 2000 г., Санкт-Петербург. – СПб.: “Шатон”, 2000. – С. 52. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

48. Черний В.И., Зяблицев С.В., Городник Г.А. Некоторые аспекты диагностики тиреоидной недостаточности и методы ее коррекции при черепно-мозговой травме // Матер. III Національного конгр. анестезіологів України, 16-19 травня 2000 р., Одеса. – Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1 (додаток). – С. 151-153. (Особисто здобувачем проведені лабораторні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних).

49. Ельский В.Н., Баринов Э.Ф., Зяблицев С.В. Реакция нейроэндокринной системы как фактор, определяющий течение травматической болезни и шока // Мат-ли VI з’їзду ендокринологів України, 23-25 травня 2001 р., Київ. – Ендокринологія. – 2001. – Т. 6 (додаток). – С. 96. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

50. Zyablitsev S.V., Elskyy V.N., Barinov E.F. Neurohormonal mechanisms of traumatic disease, pathogenesis and pathways of its correction // Abstr. IV Int. Cong. of Pathophysiology. – Acta Physiologica Hungarica. – 2002. – Vol. 89, № 1-3. – P. 115. (Особисто здобувачем проведено узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

51. Зяблицев С.В., Кишеня М.С., Пищулина С.В. Оценка структурных изменений в гипоталамо-нейрогипофизарной системе в раннем посттравматическом периоде // Тез. докл. II научн. конф. с междунар. участием, посвящ. 80-летию со дня рождения проф. Колпакова М.Г. „Эндокринная регуляция физиологических функций в норме и патологии”, 15-17 окт. 2002 г., Новосибирск, 2002. – С. 56. (Особисто здобувачем проведено узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).

52. Пищулина С.В, Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Коррекция кальциевого гомеостаза в раннем периоде травматической болезни // Матер. III Всерос. конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, 7-9 октября 2002 г., Москва. – М.: Изд-во РАМН, 2002. – С. 90-91. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

53. .Пищулина С.В., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Прогностические критерии исхода травматической болезни в эксперименте // Тез. докл. III междунар. мед. конф. “Медицина-здоровье-XXI век”, 26-28 сент. 2002 г., Днепропетровск: ДГМА, 2002. – С. 245. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

54. Пищулина С.В., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Гормональная регуляция гомеостаза кальция в остром посттравматическом периоде // Тез. докл. II научн. конф. с междунар. участием, посвящ. 80-летию со дня рождения проф. Колпакова М.Г. „Эндокринная регуляция физиологических функций в норме и патологии”, 15-17 окт. 2002 г., Новосибирск. – 2002. – С. 120. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

55. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Функциональные аспекты состояния нейрогормональных систем при травматической болезни // Тез. докл. Всерос. конф. с междунар. участием „Нейроэндокринология – 2003”, Санкт-Петербург, 23-25 сент. 2003 г. – СПб.: Ин-т физиологии им. И.П. Павлова РАН, 2003. – С. 182-183. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

56. Кишеня М.С., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Чернобривцев П.А. Метаболизм оксида азота при травматической болезни // Тез. докл. Всерос. конгр. „Нефрология и диализ сегодня”, 15-17 сент. 2003 г., Новосибирск. – Нефрология и диализ. – 2003. – Т. 5, № 3. – С. 314-315. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

57. Зяблицев С.В., Ельский В.Н. Дизрегуляция нейрогуморальных систем как один из факторов патогенеза травматической болезни // Тез. докл. III Рос. конгр. по патофизиологии “Дизрегуляционная патология органов и систем: (экспериментальная и клиническая патофизиология)”, 9-12 ноября 2004 г. – М.: НИИ ОПП РАМН, 2004. – С. 196. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

58. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Аспекты нейрогуморальной регуляции при травматической болезни и шоке // Матер. конф. “Реаниматология. Ее роль в современной медицине”, Москва, 13-15 мая 2004 г. / Под ред. В.В. Мороза – М., 2004. – С. 87-91. (Здобувачу належить визначення мети роботи, статистичний та науковий аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження).

59. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С., Пищулина С.В. Взаимодействие провоспалительных цитокинов и оксида азота при травматической болезни и шоке // Матер. конф. “Реаниматология. Ее роль в современной медицине”, Москва, 13-15 мая 2004 г. / Под ред. В.В. Мороза. – М., 2004. – С. 91-94. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження, а також сформульовано висновки).