Анотація до роботи:

Воробйова І. І. Патогенез, профілактика та лікування невиношування вагітності з урахуванням особливостей центральних механізмів регуляції генеративної функції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Державна Установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України». – Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена зменшенню частоти невиношування у жінок високого ризику самовільного переривання вагітності шляхом уточнення особливостей патогенезу невиношування з урахуванням стану нейро-ендокринної адаптації, а також розробці системи заходів по прогнозуванню закінчення наступної вагітності; преконцептуальній підготовці та організації активного спостереження під час наступної вагітності.

Проведено вивчення особливостей центральних механізмів регуляції генеративної функції у жінок з невиношуванням вагітності в анамнезі, залежно від змін у системі гіпофіз-яєчники з подальшим співставленням виявлених гормональних змін з особливостями функціонування інших систем і факторів.

Результати проведених досліджень доводять, що в основі розвитку звичного невиношування суттєву роль відіграє хронічний емоційний стрес, який формується під впливом індивідуально значимих психогенних факторів у жінок з певними особливостями особистості і недостатністю механізмів психологічного захисту.

Запропоновано новий напрямок преконцептуальної підготовки для жінок з невиношуванням вагітності, заснований на результатах вивчення кореляційних відносин між компонентами центральних регуляторних систем, задіяних в регуляції репродуктивної функції, що дозволило зменшити кількість ускладнень під час вагітності і пологів та покращити наслідки наступної вагітності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо зменшення частоти невиношування вагітності у жінок високого ризику самовільного переривання вагітності шляхом уточнення особливостей патогенезу невиношування з урахуванням стану нейро-ендокринної адаптації, а також розробки системи заходів по прогнозуванню закінчення наступної вагітності; преконцептуальної підготовки та активного спостереження під час наступної вагітності.

1. Невиношування вагітності – серйозна патологія, яка призводить до порушень нейро-ендокринної регуляції і створює високий ризик переривання наступних вагітностей, формує симптомокомплекс нездійсненного материнства у жінки і загрожує здоров’ю дітей, що народилися.

На основі розрахункових формул, що використовуються доказовою медициною, визначено, що вірогідність передчасного переривання наступної вагітності має кожна 3-я жінка, у якої був самовільний аборт в ранньому терміні, кожна 4-а – після припинення розвитку ембріону/плода або пізній самовільний викидень, кожна 5-а – з хронічним аднекситом. За розрахунковими даними анамнезу у 92,4 % жінок має місце сполучення різних факторів, що можуть сприяти виникненню невиношування.

2. Для жінок з невиношуванням в анамнезі поза вагітністю притаманні зміни показників стероїдних гормонів у крові на тлі порушення вивільнення ФСГ та ЛГ, які можна розподілити на 3 типи: А – збільшений вміст ФСГ без зміни вмісту ЛГ, підвищена концентрація естрадіолу у І фазі менструального циклу зі зміщенням піку до 21 дня при зменшенні вмісту прогестерону у ІІ фазі; В – зменшення вмісту ФСГ, зменшення вмісту естрадіолу на 14-й день з нормалізацією на 21-й день, зменшення концентрації прогестерону у ІІ фазі; С – суттєве зменшення вмісту гонадотропних гормонів, особливо на 14 день циклу, вмісту естрадіолу у І фазі та прогестерону у ІІ фазі циклу.

Формування типу гіпофізарно-яєчникового циклу обумовлюють функціональний стан ЦНС, стресогенні навантаження та стресостійкість жінки, стан церебральної гемодинаміки, опіоїдергічної, симпато-адреналової та серотонінергічної систем, кортизолу, а також імунологічної реактивності, системи ПОЛ-АОСЗ та згортання крові.

3. У жінок з невиношуванням на тлі хронічного психо-емоційного стресу мають місце порушення стану центральної нервової системи та мозкової гемодинаміки. Більш, ніж у 85 % жінок наявні м’які чи помірні неспецифічні зміни біометричної активності мозку та порушення мозкової гемодинаміки з нестійкістю судинного тонусу і ознаками венозної дисциркуляції.

4. Передчасне переривання вагітності створює нейро-ендокринні передумови для розвитку психо-емоційної напруги. При цьому зрив адаптаційних механізмів призводить до порушення функціонування опіоїдної, симпато-адреналової та серотонінергічної систем. З іншого боку, хронічний психоемоційний стрес є тим несприятливим фоном, який підтримує та поглиблює наявні нейро-ендокринні порушення. Таким чином формується патологічне коло, що призводить до переривання вагітності.

5. У жінок з невиношуванням вагітності має місце зменшення перфузії матки, що проявляється повною відсутністю кровоплину в діастолу, або відсутністю його кінцевого діастолічного компоненту. Звертає на себе увагу висока частота невідповідності ультразвукового ступеня «зрілості» ендометрія у секреторній фазі менструального циклу (68,4 %), що відіграє важливу роль в порушенні процесів імплантації і розвитку симптомів переривання вагітності.

По мірі зростання гормональної недостатності знижується кровоток у яєчникових артеріях за рахунок зниження кінцевої діастолічної швидкості. Порушення васкуляризації «активного яєчника» сприяє розвитку порушень секреції стероїдних гормонів.

6. У жінок зі звичним невиношуванням, за даними імунологічного дослідження, наявні комбіновані порушення імунітету у вигляді підвищення активності хелперної ланки, зниження супресорної активності, та підвищення вмісту активованих NK-клітин і концентрації ФНП-. Поряд з пригнобленням
Т-системи імунітету спостерігається порушення взаємовідносин між різними субпопуляціями імунокомпетентних клітин, про що свідчить певне розгальмування В-клітинного ланцюга імунітету. За цим виникає Th-1 тип імунної відповіді вже на етапі імплантації зі зміщенням балансу сироваткових факторів у бік цитокінів з прозапальною активністю. Вагітність у жінок з загрозою самовільного переривання асоційована з порушенням формування гестаційної імуносупресії, про що свідчить зниження суп ресорної активності, підсилення проліферації Т-клітин та підвищення долі активованих CD16+/56+. Виявлені зміни повязані з підсиленням продукції Th-1 цитокінів.

7. Проведений багатофакторний кореляційний аналіз вивчених показників свідчить, що хронічний психоемоційний стрес як наслідок невиношування призводить до психологічних, нейротрансміттерних, гормональних та імунологічних змін в організмі. Набуті порушення спричинюють несприятливий вплив на перебіг вагітності, пологів та наслідки для матері і новонародженого (висока частота плацентарної недостатності, дистресу плода, передчасного розвитку пологової діяльності, народження недоношених дітей), що зумовлює несприятливий вплив на їхнє здоров’я та подальший розвиток.

8. Існуюча загальноприйнята преконцептуальна підготовка, яка включає гормональні засоби, ефективна лише у 56 % випадків, через що після неї виникає необхідність проведення інтенсивної терапії під час вагітності.

9. Кореляційний зв’язок високої та середньої щільності опіоїдних пептидів з адреналіном, норадреналіном, серотоніном та з показниками психоемоційного стану жінки (тривожність, адаптивність, емоційність) є підґрунтям для застосування з нових позицій розробленої вдосконаленої преконцептуальної підготовки для лікування невиношування вагітності, яка включає препарати антистресової , імунологічної, протитромботичної і нейропротекторної дії.

10. Застосування розробленої схеми преконцептуальної підготовки чинить найбільш ефективний вплив на розвиток вагітності з малих термінів, незалежно від типу гіпофізірно-яєчникового циклу. Завдяки цьому вагітність в подальшому має менше ускладнень, зокрема зменшується частота плацентарної недостатності на 58 %, гіпоксії та дистресу плода – на 46 %, передчасного переривання вагітності – на 32 %.

Публікації автора:

1. Воробьева И. И. Невынашивание : роль гормональных факторов [Роз.1 «Акушерство»] / Воробьева И. И. // Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных : монография / под ред. Т. К. Знаменской, С. П. Писаревой. – К., 2005. – С. 18–25

2. Писарєва С. П. Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності / С. П. Писарєва, С. І. Могілевська, І. І. Воробйова, Н. В. Рудакова, Л. І. Воробєй // ПАГ. – 2000. – № 2. – С. 115–117. (Особистий внесок: збір матеріалу, формулювання висновків).

3. Комплексна негормональна терапія загрози переривання вагітності / С. П. Писарєва, А. Г. Коломійцева, Л. В. Діденко, І. І. Воробйова // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 3. – С. 65–67. (Особистий внесок: клінічне спостереження, підготовка до друку).

4. Писарєва С. П. Застосування препаратів прогестеронової дії у вагітних з галактореєю при невиношуванні / С. П. Писарєва, З. Б. Хомінська, І. І. Воробйова, М. Л. Заболотна // ПАГ. – 2001. – № 5. – С. 68–70. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних).

5. Ткаченко В. Б. Нова технологія лікування вагітних з прееклампсією в залежності від характеру стресостійкості / В. Б. Ткаченко, С. П. Писарєва, Р. О. Ткаченко, І. І. Воробйова // Буковинський мед. вісник. – 2001. – Т. 5. – № 2–3. – С. 189–190. (Особистий внесок: збір клінічного матеріалу, аналіз результатів).

6. Писарева С. П. Клиническое течение беременности и последствие родов у женщин с невынашиванием при наличии галактореии. / С. П. Писарева, М. Л. Заболотная, И. И. Воробьева // Здоровье женщины, 2002. – № 3 (11). –
   С. 7–9. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних).

7. Писарева С. П. Эндогенный опиоидный пептид бета-эндорфин при неосложнённом течении беременности и при угрозе её прерывания. / С. П. Писарева, З. Б. Хоминская, И. И. Воробьева // Здоровье женщины. – 2002. – № 4 (12). – С. 7–8. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку).

8. Воробйова І. І. Особливості гормональних взаємовідношень при загрозі передчасного переривання вагітності / І. І. Воробйова, С. Н. Толкач, Н. В. Рудакова // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2. – С. 279–280. (Особистий внесок: аналіз даних, формулювання висновків).

9. Воробйова І. І. Ендрогенний опіоїдний пептид мет-енкефалін при неускладненій вагітності і загрозі її переривання / І. І. Воробйова // Вісник Вінницького державного медичного університету, 2003. – № 1–2. – С. 233–234.

10. Воробйова І.І. Роль порушень функції симпато-адреналової системи в патогенезі невиношування вагітності / І.І.Воробйова, С. П. Писарєва // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 1. – С.34-35. (Особистий внесок: збір матеріалу, обробка даних, набір матеріалу, підготовка до друку)

11. Воробйова І. І. Особливості нейроендокринного статусу у жінок з невиношуванням вагітності / І. І. Воробйова, З. Б. Хомінська, С. П. Писарєва // Клінічна фармація, 2003. – Т. 7, № 3. – С. 18–20. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних, стат. обробка даних, підготовка до друку).

12. Писарева С. П. Дидрогестерон в поддержании успешной беременности / С. П. Писарева, Н. В. Рудакова, В. П. Чернышов, І. І. Воробйова // Здоровье женщины. – 2003. – № 2 (14). – С. 15–17. (Особистий внесок: обробка даних, підготовка до друку).

13. Воробйова І. І. Особенности кровотока сосудов матки и яичников у женщин с невынашиванием беременности / І. І. Воробйова, Я. О. Сопко, С. П. Писарева // Здоровье женщины. – 2004. – № 1. – С. 24–27. (Особистий внесок: збір та обробка даних, аналіз результатів, підготовка до друку).

14. Писарєва С. П. Особливості функціонального стану жовтого тіла при загрозі переривання вагітності / С. П. Писарева, І. С. Лукьянова, І. І. Воробйова, Я. О. Сопко, Н. В. Рудакова // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2. –
    С. 223–225. (Особистий внесок: узагальнення результатів, стат. обробка матеріалу,підготовка до друку).

15. Воробйова І. І. Стан системи L-аргінін/оксид азоту та її роль у патогенезі невиношування вагітності / І. І. Воробйова, С. П. Писарева, Н. В. Рудакова, Т. С. Черненко) // Вісник наукових досліджень. – № 2. – 2006. – С. 53–55. (Особистий внесок: збір даних, статистична обробка даних та аналіз результатів).

16. Писарєва С. П. Рівень простагландину Е₂ та гормонів фето-плацентарного комплексу в сироватці крові вагітних з невиношуванням, сполученим з герпесвірусним інфікуванням / С. П. Писарева, І. І. Воробйова, С. Н. Толкач // Репродуктивное здоровье женщины. – № 5. – 2007. – С. 113–115. (Особистий внесок: статистична обробка даних та аналіз результатів).

17. Воробйова І. І. Особливості функціонального стану ендометрія і кровотоку в судинах матки у жінок з невиношуванням вагітності / І. І. Воробйова, Я. О. Сопко, С. П. Писарева // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. –
    № 4. – С. 88–90. (Особистий внесок: статистична обробка даних, аналіз результатів, підготовка до друку).

18. Подольський В. В. Невиношування вагітності. Роздуми про вирішення проблеми / В. В. Подольський, С. П. Писарєва, І. І. Воробйова // Здоровье женщины. – 2009. – № 2 (38). – С. 97–102. (Особистий внесок: огляд літератури, підготовка до друку).

19. Писарєва С. П. Невиношування вагітності / С. П. Писарєва, І. І. Воробьева // Журнал практичного лікаря. – 2005. – № 1. – С. 6–11. (Особистий внесок: огляд літератури, підготовка до друку).

20. Коломійцева А. Г. Прогнозування і профілактика ускладнень вагітності / А. Г. Коломійцева, Л. В. Діденко, Т. С. Черненко, І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко // ПАГ. – 1990. – № 1. – С. 52–53. (Особистий внесок: збір даних, статистична обробка, підготовка до друку).

21. Воробйова І. І. Особливості імунного статусу жінок із звичним невиношуванням / І. І. Воробйова, С. П. Писарєва, Н. В. Рудакова // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». – 2005. – Т. 141, ч. ІІ. – С. 7–8. (Особистий внесок: збір клінічного матеріалу та його обробка).

22. Воробйова І. І. Вплив аспірину на показники згортання крові та об’єм крововтрати під час пологів у жінок з невиношуванням вагітності / І. І. Воробйова, С. П. Писарєва // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 1999. – С. 32–34. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку).

23. Писарєва С. П. Особливості обміну катехоламінів при невиношуванні вагітності. / С. П. Писарєва, І. І. Воробйова // Зб. наук. праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Абрис, 2000. – С. 433–434. (Особистий внесок: збір матеріалу, обробка даних, підготовка до друку).

24. Писарєва С. П. Нові аспекти діагностики та терапії невиношування вагітності / С. П. Писарєва, І. І. Воробйова // Зб. наук. праць асоціації акушерів гінекологів України. – К. : Фенікс, 2001. – С. 506–508. (Особистий внесок: обробка та аналіз матеріалу, підготовка до друку).

25. Писарєва С. П. Негормональне лікування загрози переривання вагітності / С. П. Писарєва, Т. Д. Травянко, І. І. Воробйова // Невиношування вагітності : зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 345–346. (Особистий внесок: збір матеріалу, підготовка до друку).

26. Ткаченко В. Б. Роль інтегральної оцінки ендотеліального фактору релаксації – оксиду азоту та рівня деяких гормонів крові в першому триместрі вагітності для формування груп ризику розвитку прееклампсії / В. Б. Ткаченко, І. І. Воробйова, С. П. Писарєва, Р. О. Ткаченко // Зб. наук. праць ассоціації акуш.-гінек. України. – К. : Інтермед, 2003. – С. 287–290. (Особистий внесок: збір матеріалу, аналіз даних).

27. Писарєва С. П. Взаємозв’язок енергопродукуючої та прооксидантної системи у жінок з загрозою переривання вагітності / С. П. Писарєва, І. І. Воробйова, Л. І. Працюк // Зб. наук. праць акуш.-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2005. – С. 340–343. (Особистий внесок: інтерпретація отриманих результатів та їх аналіз, стат. обробка даних, підготовка до друку).

28. Патент № 22880 А Україна, МПК А61В17/00 Спосіб лікування невиношування вагітності / Писарєва С. П., Травянко Т. Д., Воробйова І. І., Ткаченко В. Б., Шамаєва О. В. ; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ. – № 9603010 ; заявл. 11.03.96 ; опубл. 05.05.98, Бюл. № 2. (Особистий внесок: патентний пошук аналіз даних).

29. Патент № 23986 А Україна, МПК А61В17/42 Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності та гіпотрофії плода /Писарева С. П., Товкач С. М., Ткаченко В. Б., Воробйова І. І., Сопко Н. І., Хомінська З. Б. ; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ. – № 96124722 ; заявл. 18.12.96 ; опубл. 31.08.98, Бюл. № 4. (Особистий внесок: огляд літератури).

30. Патент № 54083 А Україна, МПК А61К31/04, А61К31/06, А61К31/21 Спосіб профілактики прееклампсії при невиношуванні вагітності / Писарєва С. П., Могілевська С. І., Воробйова І. І., Толкач С. М., Шамаєва О. В., Живецька-Денисова А. А., Ткаченко В. Б. ; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ. – № 2002053737 ; заявл. 07.05.2002 ; опубл. 17.02.2003, Бюл. № 2. (Особистий внесок: патентний пошук, аналіз даних).