Анотація до роботи:

Грігорян Х. Патогенез ренальних дисфункцій за умов алоксанового діабету у щурів з різною активністю eNOS і протеїнкінази С.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертаційна робота присвячена встановленню ролі внутрішньоклітинної сигнальної системи eNOS-протеїнкіназа G і протеїнкінази С у патогенезі ренальних дисфункцій за умов алоксанового діабету. У тварин з нормальною резервною потужністю eNOS протягом 1 місяця після ін’єкції алоксану зареєстровано активацію системи eNOS-ПкG, що супроводжувалося гіпертрофією нирок, неоангіогенезом, підвищенням ШКФ, реабсорбції глюкози та електролітів. Однак через 2 місяці відзначено пригнічення продукції NO на фоні зростання активності ПкC і ФДЕ, активація мезангіуму, порушення мікроциркуляції, альтерація канальців, інфільтрація лейкоцитами та ініціація фіброзу. У гіпореактивних щурів зниження активності eNOS-ПкG та ПкА на фоні гіперстимуляції ПкС і ФДЕ відбувалося вже через 1 місяць алоксанового діабету, і було асоційоване з швидким розвитком гломерулосклерозу та тубуло-інтерстиціального ушкодження. Інгібітор ПкС оптимізував роботу внутрішньоклітинного сигнального шляху eNOS-ПкG, обмежував ступінь гіпертрофії нирок, запобігав порушенню мікроциркуляції, зменшував мезангіальну експансію та протеїнурію, ушкодження канальців та запалення, що визначило покращення функціональних показників діяльності діабетичних нирок.

У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення й нове рішення актуальної та мало вивченої наукової задачі, що полягає в з’ясуванні ролі сигнальної системи eNOS-протеїнкіназа G і протеїнкінази С у патогенезі ренальних дисфункцій за умов цукрового діабету залежно від індивідуальних особливостей експресії eNOS.

1. На суспензії тромбоцитів у інтактних тварин зареєстровані індивідуальні особливості резервної потужності еNOS (в 1-й групі – 15-20% – нормореактивні щури; в 2-й групі – 4-9% – гіпореактивні тварини), що визначає реактивність організму на дію патогенетичних факторів ЦД.

2. У нормореактивних щурів протягом 1 місяця після моделювання алоксанового діабету стимуляція сигнальної системи eNOS-ПкG забезпечується Са²⁺-кальмодулін- і ПкА-залежними механізмами; при цьому формується гіпертрофія нирок, зростає ШКФ (на 35%; p<0,01) і реабсорбція глюкози (на 103%; p<0,001). Через 3 міс пригнічення системи eNOS-ПкG на фоні активації ПкС і ФДЕ супроводжувалося мезангіальною експансією, альтерацією канальців та інфільтрацією строми, розвитком протеїнурії (336,96±32,1 мг/добу) і підвищенням EF_H2O й EF_Na на 45,6% і 65,5% відносно контролю (p<0,01).

3. У гіпореактивних щурів через 14 діб виявлена компенсаторна активація eNOS і через 1 міс – зниження її активності (на 24,09% порівняно з контролем; p<0,01) внаслідок обмеження ПкА-залежного механізму та стимуляції ПкС. Прогресуюче пригнічення сигнальної системи eNOS-ПкG і ПкА до кінця 3 місяця було пов’язане з гіперактивністю ПкС і ФДЕ (на 103,6% і 54,19% більше, ніж у інтактних щурів; p<0,001).

4. У гіпореактивних тварин відзначено ранню (на 14 добу) гіпертрофію ниркових тілець і проксимальних канальців. Через 1 місяць мали місце проліферація мезангіальних клітин і розвиток протеїнурії (в 2,83 рази вище, ніж у нормореактивних щурів; p<0,001), інфільтрація строми та дистрофія тубулярного епітелію. Через 3 місяця відзначене зменшення ШКФ, зниження реабсорбції у ТВЧПГ і осмоконцентрування (С^Na_Н2O – на 29,17%; Т^С_Н2О/V – на 9,82% менше контрольних значень; р<0,05).

5. Інгібування ПкС у гіпореактивних щурів за умов алоксанового діабету запобігало ранньому порушенню функціонування внутрішньоклітинного сигнального шляху eNOS-ПкG. Цей ефект був пов’язаний з підтриманням активності ПкА і ГЦ, які наприкінці 3 місяця перевищували аналогічні значення у 2-й групі (відповідно на 84,4% і 11,18%; p<0,05), та запобіганням стимуляції ФДЕ (активність була на 11,38% нижчою за таку у 2-й групі; p<0,05).

6. Використання інгібітору ПкС у ранній термін діабету (через 1 міс) обмежувало протеїнурію (на 85,5%; p<0,001); гіпертрофію нирок і приріст реабсорбції глюкози у ПЗК. Через 2 міс відзначене зниження інфільтрації строми нирки (на 38,2% порівняно з 2-ю групою; p<0,01) і альтерації канальців (на 30% нижче, ніж в 2-й групі; p<0,01). Через 3 міс ефект інгібітору ПкС проявлявся зниженням гломерулосклерозу, протеїнурії (в 2,1 рази; p<0,001) і тубуло-інтерстиційного ушкодження.

Публікації автора:

1. Баринов Э.Ф. Адаптационные реакции почек в условиях функциональных нагрузок у крыс / Э.Ф. Баринов, В.В. Волошин, Х. Григорян // Вестн. неотл. и восстановит. мед. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 264-267 (дисертант особисто виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

2. Баринов Е.Ф. Морфогенез ниркових тілець у щурів з різною потужністю ендотеліальної NO-синтази за умов моделювання цукрового діабету / Е.Ф. Баринов, В.М. Гузенко, Х. Григорян // Здобутки клін. і експерим. мед. – 2007. – № 2. – С. 18-20 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував морфологію ниркових тілець за умов цукрового діабету, провів статистичну обробку та аналіз результатів).

3. Баринов Э.Ф. Роль NO в развитии тубуло-интерстициальных нарушений при диабетической нефропатии у крыс / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян, Б.П. Терещук // Акт. пробл. трансп. мед. – 2007. – Т. 9, № 3. – С.116-120 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував морфологію канальців та інтерстицію нирки за умов цукрового діабету, провів статистичну обробку та аналіз результатів).

4. Баринов Э.Ф. Состояние различных звеньев сигнального пути еNOS–протеинкиназа G при аллоксановом диабете / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян // Медицина сьогодні і завтра. – 2007, № 4. – С. 23-26 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку даних).

5. Баринов Э.Ф. Состояние систем внутриклеточной сигнализации в тромбоцитах крыс при моделировании сахарного диабета 1 типа: зависимость от индивидуальных особенностей резервной мощности eNOS / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян // Таврический мед.-биол. вестник. – 2007.– Т. 10, № 4. – С. 137-140 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку даних).

6. Баринов Э.Ф. Протеинкиназа С при сахарном диабете – роль в развитии эндотелиальной дисфункции у крыс с различной исходной активностью eNOS / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян, О.Н. Сулаева // Cвіт мед. та біол. – 2008. — № 1. — С.6-9 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку даних).

7. Баринов Э.Ф. Роль eNOS в патоморфозе сосудистых клубочков почек крыс при сахарном диабете / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян, О.Н. Сулаева // Морфология. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 29-32 (дисертант виконав експерименти, провів морфометричну оцінку ниркових тілець, статистичну обробку та аналіз результатів).

8. Баринова М.Э. Влияние ингибитора ПкС на состояние внутриклеточного сигнального пути eNOS-Протеинкиназа G тромбоцитов крыс при сахарном диабете / М.Э. Баринова, Х. Григорян, О.Н. Сулаева, Л.И. Хламанова // Акт. проблеми. сучасної медицини. – 2008. – Т. 8, № 3. – С. 197-200 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів аналіз та статистичну обробку даних).

9. Баринов Э.Ф. Влияние рубоксистаурина на морфогенез канальцев почки при сахарном диабете у крыс с низкой исходной экспрессией eNOS / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян // Укр. Мед. Альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 17-19 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів морфометричну оцінку ниркових канальців, статистичну обробку та аналіз результатів).

10. Григорян Х. Функциональное состояние почек крыс при сахарном диабете: зависимость от активности eNOS / Х. Григорян // Укр. Мед. Альманах. – 2008.– Т. 11, № 2. – С. 52-54.

11. Баринов Э.Ф. Модуляция тубуло-интерстициальных отношений при диабетической нефропатии путем ингибирования протеинкиназы С / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян, О.И. Николенко // Вісник морфол. – 2008. – Т. 14, № 1. – С. 55-58 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів морфометричну оцінку діабетичних нирок, статистичну обробку та аналіз результатів).

12. Григорян Х. Морфометрична характеристика ниркових тілець щурів в динаміці розвитку діабетичної нефропатії / Х. Григорян // Питання експерим. та клін мед. — 2007. —Т. 1, Вип. 11. — С. 132-137.

13. Григорян Х. Снижение мезангиальной экспансии при диабетической нефропатии: эффекты ингибитора протеинкиназы С / Х. Григорян // Питання експерим. та клін мед. — 2008. Т. 1, Випуск 12. – С. 111-116.

14. Гузенко В.Н. Структурно-функциональное состояние сосудистых клубочков почки при диабетической нефропатии у крыс с различной активностью eNOS / В.Н. Гузенко, Х. Григорян, Э.Ф. Баринов // Бюл. V читань ім. В.В. Підвисоцького. – Одеса. — 2007. — С.61-62 (дисертант виконав експерименти, провів морфометричне дослідження нирок, статистичну обробку та аналіз результатів).

15. Баринов Э.Ф. Состояние канальцевого аппарата почки при диабетической нефропатии у крыс с индивидуальными особенностями экспрессии eNOS / Э.Ф. Баринов, Х. Григорян // Патогенез. – 2007.– Прил. – С. 6 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів структурно-функціональну оцінку ренальних канальців за умов діабетичної нефропатії, статистичну обробку та аналіз результатів).