Бочарова Тетяна Вікторівна. Патологічна анатомія посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності: дисертація канд. мед. наук: 14.03.02 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Бочарова Т.В. Патологічна анатомія посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.
Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних змін у посліді при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності. Виявлені ознаки гіпофункції плаценти, що проявляються в посиленні інволютивних процесів, змінах судин усіх відділів посліду, а також наявністю структур, характерних для ранніх термінів вагітності.
Проведено дослідження концентрації гормонів у материнській і пуповинній крові, а також імуноморфологічне дослідження плаценти при слабкості пологової діяльності. Виявлено підвищення концентрації прогестерону і естріолу і зниження рівня естрадіолу й пролактіну в крові породіль із слабкістю пологової діяльності, що зв'язано з порушенням їх продукції у плаценті. Виявлені при слабкості пологової діяльності зміни у плаценті характеризують виражену плацентарну недостатність, що супроводжується зниженням продукції плацентарного лактогену й низкою концентрацією його в материнській крові.
Виявлені структурні зміни в посліді приводять до гормонального дисбалансу в біологічній системі “мати-плацента-плід”, що є найбільш вірогідною причиною розвитку слабкості пологової діяльності.
В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та вирішена актуальна наукова задача – визначені морфофункціональні особливості посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності, що може бути науковим обґрунтуванням комплексу засобів, спрямованих на покращення лікування й профілактики цієї акушерської патології.
У даний час у Харкові й області спостерігається підвищення кількості випадків слабкості пологової діяльності, відносні показники якої з 1997 по 2001 рік збільшилися з 3,5 % до 10,9 % від загальної кількості пологів. Слабкість пологової діяльності частіше розвивається в першовагітних із переношеною вагітністю на фоні екстрагенітальної та гінекологічної патології, а також ускладненого перебігу вагітності, і супроводжується розвитком станів, небезпечних як для матері, так і для новонародженого.
Для плацент від породіль зі слабкістю пологової діяльності характерне зменшення всіх органометричних показників і плацентарно-плодового коефіцієнта. Морфометрично визначається збільшення відносних обсягів строми ворсин, материнського й плодового фібриноїду, кальцифікатів та інфарктів, на фоні зменшення гормонпродукуючих компонентів плаценти (синцитіотрофобласту, синцитіальних «вузликів», периферичного цитотрофобласту та децидуальної тканини).
Мікроскопічні зміни в плаценті при первинній і вторинній слабкості пологової діяльності, які свідчать про зниження її функціональної активності, характеризуються посиленням дистрофічних і склеротичних процесів, змінами судин хоріальної й базальної пластинки, а також ворсинчастого хоріона (у формі гіпертрофії м'язового шару, проліферації й вакуолізації ендотелію), а також зниженням первинної й вторинної васкуляризації ворсин і наявністю ознак незрілості плаценти.
Імуноморфологічно встановлено підвищення продукції естрогенів у синцитіотрофобласті плацент, яке пов’язане зі зниженням вмісту естрадіола в крові породіль. Виявлено зниження синтезу децидуального пролактину, а також накопичення його в епітелії амніону, що безпосередньо пригнічує скоротність міометрія. Значне зменшення продукції плацентарного лактогену, що приводить до зниження його вмісту в материнській крові, є проявом вираженої плацентарної недостатності, яка підтверджена гістологічно.
Вірогідне зменшення інтенсивності реакції Браше та посилення інтенсивності реакції Фельгена-Россенбека в різних структурних компонентах плаценти та матки свідчить про зниження функціональної активності та порушення процесів біосинтезу білка.
Для плацент з вторинною слабкістю пологової діяльності характерними є більш виражені порушення кровообігу у вигляді нерівномірного кровонаповнення судин, осередкового тромбозу міжворсинчастого простору та судин хоріальної пластинки, а також різної давнини геморагічні інфаркти.
Створення гормонально-вітаміно-глюкозо-кальцієвого фона у жінок із підвищеним ризиком виникнення слабкості родових сил і ускладнень значно скорочує загальну тривалість пологів, а також збільшує кількість пологів, що відбуваються через природні пологові шляхи, однак не викликає істотних змін у плаценті, помітних на клітинному рівні.
Морфологічні зміни, що виявляються у матках при первинній і вторинній слабкості пологової діяльності та можуть служити причиною зниження її скоротності, характеризуються вираженими дистрофічними змінами у ендо- та міометрії, осередковим міжм’язовим склерозом, а також стовщенням стінок судин за рахунок гіпертрофії м’язового шару, периваскулярного склерозу та проліферації ендотелію.
Публікації автора:
Морфологические особенности плаценты при слабости родовой деятельности / А.Ф.Яковцова, И.В. Сорокина, Т.В. Бочарова, О.В. Наумова, В.В. Гаргин // Буковинський медичний вісник. – 2001. - Т. 5, № 2-3. – С.216-217. (Автором самостійно проведений морфологічний аналіз отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).
Бочарова Т.В. Структурные и иммуноморфологические особенности плаценты при первичной и вторичной слабости родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. - № 4. – 2001. – С.18-20.
Бочарова Т.В. Функциональная морфология плаценты и гормональные соотношения при слабости родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. - №1. – 2002. – С.16-18.
Яковцова А.Ф., Бочарова Т.В. Особенности гормональной функции плаценты рожениц со слабостью родовой деятельности // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2002. – Т.2, №1. – С.80-82.
Бочарова Т.В., Гаргин В.В. Особенности строения плаценты при первичной слабости родовой деятельности // Медицина третього тисячоліття: тези доп. конф. - Харків. – 2001. – С.4 - 5.
Бочарова Т.В., Гаргін В.В. Морфологічні особливості плаценти при слабкості пологової діяльності // Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини: тези доп. конф. - Дніпропетровськ. - 2001. – С.162.
Бочарова Т.В. Гормональные соотношения в системе «мать-плацента-плод» при слабости родовой деятельности // Медицина третього тисячоліття: тези доп. конф. - Харків. – 2002. – С.5.
Бочарова Т.В. Морфологические особенности плаценты при слабости родовой деятельности в различных возрастных группах // III Украинская конф. молодых ученых памяти В.В. Фролькиса: тезисы докладов. - Киев. – 2002. – С.27.
Сорокина И.В., Яковцова А.Ф., Бочарова Т.В. Морфофункциональное состояние сосудистого русла ворсинчатого хориона при слабости родовой деятельности // Микроциркуляция и ее возрастные изменения: тезисы докл. II Междунар. конф. – Киев. – 2002. – С.289-291.
Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Бочарова Т.В., Наумова О.В. Функциональная морфология плаценты при слабости родовой деятельности в сопоставлении с антропометрическими показателями новорожденных // IV Междунар. конгресс по интегративной антропологи: материалы конгресса. – Санкт-Петербург. – 2002. – С.435-436.
Бочарова Т.В. Концентрация окситоцина в крови рожениц при слабости родовой деятельности // Запорож. мед. журнал. - № 3. – 2002. – С.73.
Бочарова Т.В. Морфофункціональні особливості міометрія обумовлені слабкістю пологової діяльності // Актуальні питання клінічної медицини: тези доп. конф. – Полтава. – 2002. – С. 21.
