Анотація до роботи:

Тимошенко С.Г. Патологоанатомічні зміни церебральних мікросудин в динамиці постреанімаційних енцефалопатій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 03.02. – патологічна анатомія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

В роботі на основі комплексного нейроморфологічного і морфометричного дослідження секційного та експериментального матеріалу вивчено морфогенез змін церебральних мікросудин у різні терміни постреанімаційного періоду. В основі несприятливого перебігу постреанімаційної енцефалопатії лежить поширене і стійке невідновлення мозкового кровотоку, яке призводить до дезінтеграції церебральних мікросудин і зменшенню їх кількості протягом перших 7 діб після реанімації. Особливості порушень мікроциркуляції обумовлюють форму та поширеність ушкоджень мозку. Репаративний ангіогенез після клінічної смерті характеризується утворенням в церебральних мікросудинах ендотеліальних проліфератів, бруньок росту, судинних відростків. Він розвивається пізніше загибелі нейронів і завершується запізнілим і надмірним формуванням мікросудин. Адаптивні зміни мікросудин характеризуються циркулярним стенозом та перекалібруванням артеріол і венул кори. При сприятливій постреанімаційній енцефалопатії у котів, відновивших сомато-неврологічний статус, загальна кількість мікросудин в корі півкуль головного мозку протягом 60 діб постреанімаційного періоду не змінюється, відмічається лише транзиторне зменшення кількості функціонуючих капілярів. Руйнування окремих церебральних капілярів після клінічної смерті у котів своєчасно компенсується репаративним капілярогенезом.

В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення морфогенезу деструктивних, репаративних та адаптивних змін церебральних мікросудин в динаміці постреанімаційної хвороби.

1. При постреанімаційній енцефалопатії в вогнищах невідновленого крово- току розвивається дезінтеграція церебральних мікросудин, яка стимулує

репаративний ангіогенез, а також перекалібрування артеріол і венул. Після відновлення кровотоку протягом багатьох тижнів після клінічної смерті в функціонуючих судинах мозку реєструється мозаїчно розповсюджений некроз окремих ендотеліальних клітин і водночас - регенерація інших клітин, яка забезпечує репаративну реендотелізацію судин. Адаптивний циркулярний стеноз, перекалібрування артеріол і венул відмічається в термін від 5-ї доби до 6 місяців після клінічної смерті.

2. Дезінтеграція мікросудин у вогнищах невідновлення мозкового кровотоку відрізняється такими особливостями. В першу добу в порожніх капілярах виникає некроз ендотелію і перицитів, капіляри спадаються і перетворюються в безклітинні тяжі базальних мембран, які протягом 3 діб елімінуються макрофагами без периваскулярної кумуляції клітин. Стінки порожніх венул протягом 5-7-ї доби після клінічної смерті інфільтруються моноцитарними та гліальними макрофагами, які фагоцитують мембранно-клітинні фрагменти судин і мігрують у оточуючу тканину. Порожні артеріоли протягом тижня облітеруються і формують міо-адвентиційні тяжі, які далі дезінтегруються макрофагами.

3. Репаративний ангіогенез після клінічної смерті здійснюється шляхом утворення вогнищевих проліфератів ендотелію, бруньок росту і судинних відростків; найбільш інтенсивно він розвивається на периферії повних некрозів і в зонах неповних пластинкових некрозів, завершуючись підвищенням кількості судин. На 30-ту добу після реанімації на периферії повних некрозів кори чисельність артеріол, капілярів і венул перевершує умовно контрольний рівень відповідно на 81,81%, 69,49% і 110%. На 60-ту добу після клінічної смерті в зонах пластинкових неповних некрозів кількість капілярів перевершує норму на 67,2%. Морфологічні прояви репаративного ангіогенезу максимально виражені на 7-14-18 добі після клінічної смерті, далі їх інтенсивність знижується, не припиняючись протягом 6 місяців. Репаративний ангіогенез при постреанімаційній хворобі розвивається пізніше та менш інтенсивно, в порівнянні з ангіогенезом навколо ішемічних інфарктів мозку, обумовлених цереброваскулярними хворобами.

4. Особливості порушень гемомікроциркуляції обумовлюють форму і поширеність постреанімаційних мозаїчно-вогнищевих ушкоджень ЦНС. Після стійкого невідновлення кровотоку в окремих капілярах виникає селективний некроз окремих нейронів і їх мозаїчне “випадіння”. Стійке невідновлення кровотоку в окремих артеріоло-капілярних басейнах завершується селективним некрозом периваскулярних нейронів з утворенням дрібних вогнищ замісного гліофіброзу.

5. У померлих реанімованих хворих з мозаїчно розповсюдженими селективно-нейронними і вогнищевими периваскулярними неповними некрозами ЦНС на першому тижні після клінічної смерті у зонах невідновлення гемоциркуляції відбувається дезінтеграція та зменшення кількості капілярів до 88,7% від умовно контрольної величини. На 30-у добу після клінічної смерті кількість капілярів нормалізується і далі, протягом багатьох місяців, на 5-9% перевершує умовно контрольну величину. Надмірний репаративний капілярогенез розвивається після загибелі нейронів переважно у вогнищах замісного гліофіброзу.

6. Прогностично несприятливий парціальний некроз мозку відмічає раннє, стійке і розповсюджене невідновлення мозкового кровотоку з утворенням поширених повних і неповних некрозів. Після невідновлення кровотоку в довгих горизонтальних гілках коркових артеріол і їх капілярах в ІІІ-VІ шарах кори формуються пластинкові, поширені по периметру звивин мозку, селективно-нейронні (неповні) некрози, які поступово трансформуються в пластинкові зони кортикального замісного гліофіброзу. Після стійкого невідновлення кровотоку в піальних артеріях, без тромбозу судин мозку або його оболонок, утворюються повні пластинкові некрози ІІІ-VІІ шарів кори, які поступово еволюціонують у пластинкові щілиноподібні кісти кори головного мозку.

7. У реанімованих котів, які відновили неврологічні функції, відмічається лише транзиторне зменшення кількості функціонуючих судин у вогнищах локального невідновлення кровотоку і подальше формування нечисельних селективно-нейронних та дрібно-вогнищевих периваскулярних неповних некрозів ЦНС. Дезінтеграція окремих порожніх капілярів стимулює репаративний капілярогенез, тому чисельність мікросудин своєчасно відновлюється і протягом двох місяців після клінічної смерті не змінюється. В цей термін в функціонуючих судинах спостерігається мозаїчно розповсюджений некроз окремих ендотеліальних клітин, який компенсується репаративною регенерацією інших ендотеліальних клітин.

Публікації автора:

1. Тимошенко С.Г. Соотношение деструкции и репарации церебральных микрососудов в динамике постреанимационных некрозов и ишемических инфарктов головного мозга // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4, №3. – С.159-161.

2. Тимошенко С.Г. Соотношение величины мозгового кровотока и количества сохранившихся церебральных микрососудов в динамике постреанимационной энцефалопатии с неблагоприятным исходом // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя. - 2001. - Випуск VII. - С. 281-285.

3. Туманський В.О., Тимошенко С.Г. Структурні зміни церебральних мікросудин при прогностично різних постреанімаційних енцефалопатіях // Вісник морфології. - 2001. - №2, Т7. – С. 215-217. Дисертант провів експерименти, морфометричні та статистичні дослідження експериментального і секційного матеріалу.

4. Тимошенко С.Г. Ремоделирование структуры микрососудов головного мозга в динамике постреанимационных энцефалопатий // Запорожский медицинский журнал. – 2002. - № 3. – С.31-32.

5. Туманский В.А., Тертышный С.И., Гремицкий А.В., Алексеева А.Н., Тимошенко С.Г. Морфология адаптивных изменений в сосудисто-глио-нейрональном комплексе головного мозга при постреанимационной болезни // Медицинский журнал России. - 1998. - N 1-2. - С.105-108. Дисертант виконав гістологічні, морфометричні дослідження та статистичну обробку секційного матеріалу.

6. Тимошенко С.Г. Динамика структурных изменений микрососудов коры больших полушарий мозга при постреанимационной болезни с разным прогнозом // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України (30.09-02.10.1998). - Вінниця. - 1998. - С.88-92.

7. Тимошенко С.Г. Количественные изменения микроциркулятор- ного русла коры больших полушарий мозга при неблагоприятном течении постреанимационной энцефалопатии // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України (30.09-02.10.1998). - Вінниця. - 1998. - С.88.

8. Туманский В.А., Тертышный С.И., Тимошенко С. Г. Капиллярно-глио-нейрональные взаимоотношения и набухание - отёк головного мозга при постреанимационной болезни // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України (30.09-02.10.1998). - Вінниця. - 1998. - С.92-95. Дисертантом було проведено експерименти, гістологічні дослідження експериментального і секційного матеріалу, а також морфометрічні і статистичні дослідження.

9. Tumansky V., Tertyshny S., Alekseeva A., Timoshenko S. Postresuscitative Encephalopathy: Histopathologic Parameters of thе irreversib le Brain Damages // Pathology international. - 1996. - Vol.46, Suppl.1. – Р. 648. Дисертант провів збір і гістологічну обробку секційного матеріалу, статистичне дослідження.

10. Туманский В.А., Полковников Ю.Ф., Тертышный С.И., Васильева М.В., Тимошенко С.Г. Постреанимационные энцефалопатии: ультраструктурно-гистопатологические критерии восстановления неврологических функций // Реаниматология на рубеже XXI века: Материалы Международного симпозиума, посвящённого 60-летию НИИ общей реаниматологии РАМН (2-4.12.1996). - 1996. - С.174-176. Дисертант провів збір, гістологічну обробку секційного і експериментального матеріалу.

11. Туманский В.А., Полковников Ю.Ф., Тертышный С.И., Гремицкий А.В., Щербина А.Н, Тимошенко С.Г. Диагностические возможности гисторадиоавтографии "ин витро"// Актуальные вопросы дерматовенерологии. – Днепропетровск - Хмельницкий. - 1996. - С. 248. Дисертант провів експеримент, гісторадіоавтографічні дослідження, гістологічну обробку матеріалу.

12. Шаврін В.О., Тимошенко С.Г. Особливості ішемічних захворювань мозку в екологічних умовах Запоріжжя // Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти: Тези доповідей V конгресу патологоанатомів України (30.09-02.10.1993). – Чернігів. - 1993. - С. 57-58. Дисертантом проведено статистичне дослідження секційного

матеріалу, та підготовка матеріалу до друку.

13. Туманский В.А., Тертышный С.И., Алексеева А.Н., Тимошенко С.Г. Патоморфологические аспекты феномена отсроченного снижения мозгового кровотока у реанимированных больных // Актуальные вопросы ревматологии: Материалы республиканского симпозиума, посвящённого 95-летию со дня рождения акад. М.А. Ясиновского.– Одесса: "Хаджибей". - 1995. - С.126. Дисертантом самостійно проведено морфологічний аналіз отриманих даних та підготовка матеріалу до друку.

14. Туманский В.А., Тертышный С.И., Алексеева А.Н., Тимошенко С.Г. Постреанимационная энцефалопатия у детей // Актуальные проблемы детской патологии: Материалы 7 Пленума Координационного Совета Ассоциации патологов Украины.– Симферополь. - 1995. - С. 81-82. Дисертант провів збір та гістологічну обробку секційного матеріалу.