1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні патоморфологічних, імунорморфологічних та мікробіологічних змін при фонових захворюваннях шийки матки та їх взаємозалежності із проявами порушень загального імунітету. Встановлено особливості морфогенезу фонових захворювань шийки матки в залежності від стану мікробіоценозу та місцевого імунітету, спрямовані на покращення діагностики зазначеної патології. 2. Провідними структурними еквівалентами прогресування фонових захворювань шийки матки та розвитку на їхньому тлі цервікальної інтраепітеліальної неоплазії є: активація проліферації резервних клітин, зміна складових клітинного інфільтрату слизової оболонки та строми шийки матки, мікробіоценозу органу. 3. Морфо-функціональна перебудова слизової оболонки шийки матки при ендоцервікозі полягає у спотвореній регенерації епітелію і проявляється такими його видами: стаціонарний, прогресуючий і ендоцервікоз, що загоюється. 4. Особливості імуноморфологічного зсуву при різних видах ендоцервікозу полягають у: а) найбільшій щільності клітинного інфільтрату, в тому числі Т-лімфоцитів, в стромі шийки матки при прогресуючому ендоцервікозі в порівнянні із стаціонарним ендоцервікозом та ендоцервікозом, що загоюється; б) переважанні вмісту функціонально-активних лімфоцитів в стромі шийки матки, а також серед епітеліоцитів базального шару ектоцервікса при всіх морфологічних типах даного захворювання; в) відсутності суттєвої різниці щільності розташування клітинного інфільтрату як при ендоцервікозі з лейкоплакією, так і без неї. 5. При фонових захворюваннях шийки матки зміни імунологічного гомеостазу проявлялися Т-лімфопенією (46,0±0,7)% проти (64,5±2,8)% у контрольній групі (р<0,05), яка в пацієнток з ендоцервікозом корелювала із ступенем розвитку хвороби (r = - 0,94) та дизбалансом субпопуляційного складу Т-клітин, здебільшого за рахунок зниження циркулюючих Т-хелперів/індукторів. Це приводило до зниження коефіцієнту CD4/CD8 (2,0±0,1 проти 2,3±0,1 у жінок контрольної групи, р<0,05). 6. Одним із провідних патогенетичних чинників фонових процесів є зміна мікробіоценозу шийки матки. Бактеріоскопічно та бактеріологічно встановлено, що в переважної більшості (70,3%) обстежених жінок з фоновими процесами шийки матки спостерігався кандидоз. Найчастіше ця інфекція зустрічалась при різних видах ендоцервікозу (74,2%). Основна частка серед мікроорганізмів, які виділялись при прогресуючому ендоцервікозі, належала грибкам роду Candida та асоціації збудників (кандидоз і епідермальний стафілокок). 7. Для верифікації особливостей розвитку і прогнозу прогресування непухлинних захворювань шийки матки доцільно застосувати комплексне дослідження морфо-функціональних змін органу із співставленням їх з результатами імунологічного, бактеріологічного дослідження та клінічними даними відповідно до нозологічних форм. |