Анотація до роботи:

Самойлов О.О. Патоморфоз фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва після аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Інститут екологічної патології людини, Київський міський центр хірургії та реабілітації хворих з патологією щитовидної залози МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація містить результати комплексного дослідження фолікулярних пухлин щитовидної залози (ЩЗ) у мешканців Києва впродовж “післячорнобильського” періоду. Виявлено медико-статистичні і структурні прояви індукованого патоморфозу фолікулярних новоутворень, документовані свідчення клінічного “відлуння” цього явища. Обговорюються імовірні чинники канцерогену в ЩЗ за умов інкорпорації радіойоду. Запропоновані гіпотетичні схеми індукованих інкорпоративними випромінювачами трансформацій фолікулярних клітин та розвитку патологічних процесів у судинно-стромальних компонентах ЩЗ. Оцінена інформативність інтраопераційної діагностики і методу тонкоголкової аспіраційної біопсії. Розроблено діагностичний алгоритм й обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики.

1. Робота скерована на заповнення інформаційної “прогалини” щодо невизначеності структурних еквівалентів впливу інкорпорованого у зв’язку з Чорнобильською катастрофою радіойоду на патологічні процеси в ЩЗ мешканців Києва та обґрунтування методичних засад діагностичної, лікувальної і профілактичної тактики, першочергово – стосовно фолікулярних пухлин.

2. Про індукований патоморфоз фолікулярних пухлин у мешканців Києва у вимірі віку хворих свідчать: своєрідний “зсув” патології у бік молодших вікових груп, поява ФР у пацієнтів, молодших 20 років; факт збільшення кількості пацієнтів молодого віку чоловічої статі з ФР переважно за рахунок осіб, молодших 30 років.

3. Фолікулярним ракам ЩЗ у недужих-киян властиве: а) поєднання з іншими патологічними процесами, зокрема – тиреоїдитами; б) досить високий біологічний потенціал агресивності пухлин: неправильна форма, нечіткі межі, що засвідчують інвазивний ріст; виразність критеріїв злоякісного росту щодо фенотипу пухлинних клітин ЩЗ (суттєве збільшення розмірів ядер, багатоядерні клітини, потворна форма ядер, звивисті контури каріотеки), висока проліферативна активність епітелію без ознак утворення колоїду у ділянках, прилеглих до ФР; демонстративні зміни капсул фолікулярних карцином у місцях інвазії (збільшення присутності ретикулярних і відсутність еластичних волокон, втрата конгофілії, базофільна реакція, накопичення глікозаміногліканів, переважання судин кавернозного і синусоїдного типів); в) відносно висока частота метастазування з наявністю віддалених метастазів у молодих жінок.

4. При фолікулярних аденомах ЩЗ у мешканців Києва верифікуються прогностично несприятливі ознаки, які можуть характеризувати пухлинну прогресію: мікролокуси багаторядного епітелію, епізодичне формування папілярних структур з фіброваскулярною ніжкою, однак без деревоподібного розгалуження; різна спорідненість ядер пухлинних клітин до барвників та їх атипія.

5. У фолікулярних новоутвореннях ЩЗ документовані невідповідності (дискоординованість) ознак зниження й підвищення функціональної активності (сплощена форма клітин за наявності великої кількості крапель колоїду і навпаки, призматична форма клітин без ознак активного переносу колоїду, наявність виражених апікальних мікроворсинок за відсутності активної резорбції внутрішньофолікулярного колоїду), а також особливості дисрегенераційних процесів: висока сукупна частота онкоцитарної та світлоклітинної метаплазії фолікулярного епітелію у фолікулярних раках порівняно з аденомами (1:25), виразність у пухлинах плоскоклітинної метаплазії. Разом все це засвідчує глибокі зміни у відтворенні клітинних популяцій з порушенням їх функції.

6. Ріст фолікулярних пухлин ЩЗ у мешканців Києва поєднаний з трансформацією клітинних реакцій: переважанням у клітинних інфільтратах лімфоцитів і лімфобластів за дуже низького вмісту макрофагів та плазматичних клітин, зменшенням кількості дендритних клітин. Імовірною постає також спричиненість імунної відповіді дифузією гормональних складових у строму із-за суттєвого порушення клітинних контактів.

7. Комплексне вивчення фолікулярних новоутворень у недужих-киян засвідчило глибоку патологію судинно-стромальних компонентів ЩЗ: виразні порушення фібрилогенезу; втрату судинами строми ФР будови, характерної для артерій чи вен; наочну гіперплазію гладком’язових клітин судин, псевдовключення в ядрах ендотеліоцитів, що, з одного боку, може документувати автономний розвиток індукованих інкорпорованими випромінювачами змін, а з іншого – не виключає виникнення пухлин мезенхімального чи змішаного генезу.

8. У пацієнтів – мешканців Києва верифіковані ознаки інтенсифікації інволюційних процесів у ЩЗ: втрата сферичної форми фолікулів, нерівність їх контурів; порушення міжклітинних контактів, поширеність мієліноїдів, наявність багатошарових базальних мембран гемомікросудин, поширений склероз, присутність “старих” аденом у молодих пацієнтів. Сукупно з даними про “помолодшання” фолікулярних раків ЩЗ у киян це робить правомірною тезу: в “постарілій” ЩЗ виникає пухлина, зазвичай властива похилому віку.

9. На сьогодні запити в інтраопераційній діагностиці захворювань ЩЗ об’єктивно зростають, проте щодо фолікулярних пухлин вона має певні обмеження, однак дозволяє з високим ступенем достовірності діагностувати найбільш прогностично несприятливі форми ФР, відіграючи тим самим роль у покращенні результатів лікування.

10. При наявності відповідного досвіду досить ефективною може бути й ТГАБ фолікулярних новоутворень, де орієнтирами слугують багатоклітинність та “збіднення” на колоїд аспірату; домінування агрегатів клітин у вигляді округлих мономорфних мікрофолікулів і невеликих за розмірами їх кластерів з рівними округлими контурами, відносна мономорфність епітелію, переважно кубічна форма клітин з чіткими контурами в кластерах, світла еозинофільна цитоплазма, помірно збільшені округлі ядра з відносно рівними та чіткими контурами, дрібно-глибчаста конденсація хроматину.

11. Наявні у киян особливості фолікулярних новоутворень ЩЗ необхідно враховувати у повсякденній діяльності профільних лікувально-діагностичних закладів. При цьому об’єктивно зростає роль сумісних зусиль патоморфологів та інших медичних фахівців, зокрема спеціалістів у галузі УЗ-діагностики, що передбачає ефективність скринінгу для подальших оптимальних хірургічних втручань.

Публікації автора:

1. Аветисьян И.Л., Гульчий Н.В., Яровой А.О., Самойлов А.А., Левитас А.А. Аспирационная биопсия щитовидной железы в хирургической практике: задачи и возможности метода // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика, випуск 10, книга 4. - Київ. -2001. - С. 929-934.

2. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. Интраоперационная диагностика патологии щитовидной железы: шестилетний опыт специализированной клиники // Український медичний часопис. - 2001. - №6 (26). - С. 125-131.

3. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований // Український медичний часопис. - 2002. - №3 (29). - С. 121-126.

4. Аветис’ян І.Л., Самойлов О.О., Біктіміров В.В. Особливості структури проміжних волокон клітин папілярного раку щитовидної залози: імуногістохімічні дослідження // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - Т. 6. - №2. - С. 388-389.

5. Самойлов О.О., Терещенко В.П., Сегеда Т.П., Гичка С.Г. Патоморфоз фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва після аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник морфології. - 2002.
- №8 (2). - С. 309-316.