Анотація до роботи:

Огниста К.М. Педагогічні умови формування особистої фізичної культури першокласників. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2003 рік.

Дисертацію присвячено проблемі формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку. У ній розкривається поняття “особиста фізична культура”, компоненти та критерії її оцінки. Аналізуються форми, засоби, методи та методичні прийоми ефективного формування особистої фізичної культури. Висновки підтверджено даними тестових випробувань, результати впроваджено в практику фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Метою дослідження було розробити і науково обґрунтувати методику формування особистої фізичної культури першокласників та експериментально перевірити її ефективність. Об'єктом дослідження є процес фізичного виховання молодших школярів загальноосвітньої школи. Предмет дослідження - зміст, форми та методи формування особистої фізичної культури першокласників у процесі фізичного виховання. Наукова новизна дослідження: розкрито сутність і структуру поняття “фізична культура особистості”; вперше розроблено методику визначення, показники, критерії оцінки та рівні сформованості особистої фізичної культури учнів перших класів; визначено педагогічні умови організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування особистої фізичної культури першокласників; розроблено спосіб обчислення рівнів особистої фізичної культури; обґрунтовано використання коефіцієнта значимості при оцінці особистої фізичної культури.

1. Аналіз літератури з проблеми формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку виявив:

фізична культура є тією частиною загальної культури людини, яка виражається ступенем розвитку її фізичних і духовних сил, рухових навичок та станом здоров’я;

більшість теоретиків і практиків розуміють фізичну культуру особистості не як утілення в самій людині результатів використання матеріальних і духовних цінностей фізичної культури в широкому розумінні цього поняття, а лише як виконання нею фізичних вправ;

в опрацьованих нами науково-методичних джерелах описуються переважно елементи структури поняття “фізична культура”, однак мало уваги приділяється шляхам її формування. Особливо яскраво це проявляється при аналізі методологічних основ формування особистої фізичної культури учнів молодших класів;

у науково-методичній літературі широко представлені засоби та методи формування інтересу до занять фізичними вправами, відзначається провідна роль педагога та місце батьків у цьому процесі. Проте проблема формування особистої фізичної культури не знайшла комплексного вирішення.

2. Структура фізичної культури особистості включає мотиваційний, пізнавальний і поведінковий компоненти, кожен з яких складається з відповідних показників. Показники їхньої сформованості такі: пізнавального - знання та методичні уміння з фізичної культури; мотиваційного - рухові якості, функціональні можливості, рівень фізичного здоров’я, психологічні особливості учня та оцінка з фізичної культури; поведінкового - самостійні заняття фізичними вправами, заняття обраним видом спорту, участь у фізкультурно-оздоровчих, спортивно-масових заходах та спортивних змаганнях, відвідування уроків фізичної культури.

3. Особиста фізична культура має формуватися з урахуванням навчально-пізнавальних, процесуальних, результативних, оціночних, соціальнозначимих мотивів та мотивів благополуччя, психологічних і анатомо-фізіологічних особливостей дітей, що дасть змогу у процесі фізичного виховання поєднати тілесний та духовний розвиток дитини. Разом з тим оптимальний розвиток дитини вимагає стресоґенних впливів, методів стимуляції, які б забезпечували приріст здоров’я та позитивно впливали на процес формування особистої фізичної культури.

Визначальну роль у процесі формування особистої фізичної культури дітей молодшого шкільного віку мають батьки (52,6% опитаних), педагоги (23,6% опитаних), які скеровують цей процес.

Найефективніше процес формування фізичної культури молодших школярів, за оцінками респондентів (68,7%), може здійснюватися під час уроків. Поряд із цим важливого значення набувають позаурочні та самостійні форми занять.

4. Критеріями оцінки особистої фізичної культури є визначення психологічних особливостей учня (прояв сили, урівноваженості, рухливості нервових процесів), його рухових умінь і навичок (виконання вправ, передбачених шкільною програмою з фізичної культури), фізичних якостей (оцінка за методикою Державних тестів), рівня здоров’я (визначення за експрес-оцінкою рівня здоров’я (Апанасенко Г.Л, 1992)), рівня знань та методичних умінь з фізичної культури, аналіз результатів діяльності (оцінка з фізичної культури, відвідування уроків, занять, спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів, участь у змаганнях). Оцінювати особисту фізичну культуру варто на основі розрахунку, що дасть змогу порівнювати рівень сформованості окремих компонентів незалежно від кількості показників, а використання коефіцієнта значимості дозволить відокремити вагомі показники від малозначимих.

5. Констатуючий експеримент виявив нерівномірність розвитку показників особистої фізичної культури у міських та сільських учнів. Певні відмінності спостерігаються і між дівчатками та хлопчиками.

Найнижчий рівень сформованості особистої фізичної культури виявлений за показниками знань і методичних умінь з фізичної культури (7-28,1%). Поряд із цим учні виявили низький рівень показників, що характеризують їхню участь у змаганнях (0-28,8%) та заняттях у спортивних секціях (0-26,7%).

6. Загальний рівень сформованості особистої фізичної культури першокласників знаходиться на нижчому за середній рівні як у міських (55 балів – хлопці, 56 балів – дівчата), так і у сільських (55 балів – хлопці, 53 бали – дівчата) школярів, що пояснюється відсутністю науковообґрунтованої системи формування особистої фізичної культури школярів; низьким рівнем фахової підготовки вчителів щодо забезпечення належних педагогічних умов формування особистої фізичної культури.

7. Зміст програми формування особистої фізичної культури першокласників передбачає:

а) форми – інтеґровані заняття з фізичної культури, що включають ознайомлення з довкіллям, розвиток мовлення, музичних здібностей; спостереження батьками уроків фізичної культури в школі; сюжетні заняття; ранкова гімнастика з використанням танцювальних рухів, імітаційних вправ, художнього слова; заняття “Турбуюся про своє здоров’я”; фізкультурні розваги, спортивні вікторини; дидактичні ігри на спортивну тематику; віршовані фізкультхвилинки на предметних уроках; рухова діяльність дітей у позаурочний час; індивідуальні заняття з малорухливими та ослабленими дітьми; екскурсії до спортзалів, стадіонів зі спостереженням тренувань і змагань;

б) засоби – сучасні та народні рухливі ігри; використання художнього слова (віршів, оповідань, казок) та фольклорних матеріалів (загадок, прислів’їв, лічилок, скоромовок, пісень) на фізкультурно-спортивну тематику; розгадування спортивних кросвордів; збагачення вправ новими руховими завданнями; оформлення альбомів на спортивну тематику та розгляд ілюстрацій, картин; використання на заняттях вправ, ігор, психогімнастики; елементи змагань; естафети, спортивні вправи та ігри з елементами футболу, баскетболу;

в) методи та методичні прийоми навчання – переконання, заохочення, оцінка; бесіди; запитання, нагадування, зауваження, уточнення, ігровий метод; пошукові ситуації; евристичні запитання, логічні завдання; урізноманітнення фізкультурного обладнання та його раціональне використання; використання природного середовища для проведення різних вправ на вдосконалення основних рухів; музичний супровід.

8. Педагогічні умови формування особистої фізичної культури учнів перших класів такі: творче використання національних традицій фізичного виховання, урахування їхніх регіональних особливостей; урахування інтересів, потреб і мотивів школярів – основних рушіїв їхньої активності; детальна розробка програм покращення рівня сформованості компонентів особистої фізичної культури; активна участь у процесі формування особистої фізичної культури кожного школяра; урахування індивідуальних типологічних особливостей розвитку учнів і рівнів їхньої підготовленості; структурна довершеність процесу формування особистої фізичної культури шляхом моделювання його складових фрагментів, що зумовлює доступність їх використання в урочній та позаурочній роботі з фізичного виховання; оцінювання педагогічної ефективності процесу формування особистої фізичної культури учнів молодших класів з метою вдосконалення його змісту та форм.

9. Педагогічний експеримент виявив ефективність експериментальної методики. Так, знання з фізичної культури в експериментальній групі зросли майже утричі (з 16-25% до 58-100%) після експерименту (P 0,001). У КГ ці показники зросли лише до 28-55% (Р 0,05). Уміння першокласників з фізичної культури в експериментальній групі покращилися до 44,4-66,7% проти 6,7-34,1% у контрольній (P 0,05); до експерименту самостійно фізичними вправами займалися максимум 36,1% школярів, після експерименту цей показник зріс до 66,7% (P 0,01); після експерименту кількість дітей, залучених до роботи секцій збільшилася майже на третину (від 0-53,4% до 55,6-100%) (P 0,01).

10. Загальний рівень особистої фізичної культури після експерименту покращився в експериментальній групі до високого рівня (з 55-56 до 77-78 балів у міських школярів та з 53-55 до 73-76 балів у сільських учнів) (P 0,001). У контрольних групах як до, так і після експерименту він був нижчий за середній у міських і сільських школярів і знаходився в межах 53-61 бала.

Ця праця є однією з перших спроб комплексного дослідження проблеми формування особистої фізичної культури першокласників. Подальші дослідження проблеми можуть бути спрямовані на пошук методик і нових об’єктивних критеріїв оцінки особистої фізичної культури учня молодшого шкільного віку; розробку компонентів особистої фізичної культури та методики їх формування в учнів середніх та старших класів, студентів вищих закладів освіти різних рівнів акредитації; підготовку майбутніх учителів до роботи з формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку.

Публікації автора:

1. Огниста К.М. Методика формування фізичної культури учнів початкових класів (форми, засоби, методи). – Т.: ТДПУ, 2003. - 164 с.

2. Огниста К.М. Основи знань з фізичної культури для учнів 1-4 класів: Методичний посібник. – Т.: Мальва-ОСО, 2001. - 72 с.

3. Огниста К.М. Стройові вправи у фізичному вихованні школярів Навчальний посібник. – Т.: Астон, 2001. – 58 с.

4. Огниста К.М. До питання про сутність поняття “фізична культура” // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. – Х., 1999. – №3. – С. 11-13.

5. Огниста К.М. Фахівці фізичного виховання та майбутні педагоги про компоненти особистої фізичної культури учнів молодших класів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. – Х., 2001. – №14. – С. 30-34.

6. Огниста К.М. До питання про формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2000. – Вип. 4. – С. 23-25.

7. Огниста К.М. Оцінка рівня сформованості компонентів особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку // Молода спортивна наука України : Зб. наук. статей. – Львів, 2001. – Вип. 5. – Т.2. – С. 150-154.

8. Огниста К.М. Дослідження ефективності використання форм, засобів, методів фізичного виховання у процесі формування особистої фізичної культури першокласників // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. – Х., 2003. – №1. – С. 11-13.

9. Огниста К.М. Передумови формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Т., 2002. - №3. – С. 121-125.

10. Огниста К.М. Особливості формування особистої фізичної культури першокласників // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Т., 2002. - №11. – С. 46-51.

11. Огниста К.М. Гімнастика як один із засобів формування фізичної культури молодших школярів // “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: Зб. наук. статей ЛДІФК. – Л., 1999. – С. 37-39.

12. Огниста К.М. Проблеми формування фізичної культури у школярів // Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, спорту дітей інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України: Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. – Кіровоград, 1998. – С. 93-93.

13. Огниста К.М. Рухлива гра як один із засобів формування основ фізичної культури учнів молодших класів //. Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних і рухливих ігор: Тези ІІІ Всеукр. наук-практ. конф. Л., 1999. – С. 28-30.

14. Огниста К.М. Фізична підготовленість хлопчиків молодшого шкільного віку // Зб. наук. праць Міжнародного університету “РЕГІ” ім. Степана Дем’янчука. – Рівне, 2001. – Вип. 2. – 2001. – С. 245-247.

15. Огниста К.М. Чинники формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку // Кінезіологія в системі культури: Матеріали конф. - Івано-Франківськ, 2001. – С. 26-27.