У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми формування інтелектуальних умінь майбутніх інженерів у навчальному процесі вищого навчального закладу. 1. Проведене нами теоретичне дослідження проблеми формування інтелектуальних умінь студентів вищих технічних навчальних закладів показало, що дана проблема як предмет спеціальних досліджень ще не посіла одного з головних місць у загальному потоці поглядів і підходів до розв’язання глобальної проблеми розвитку особистості у процесі навчання. Теоретичними основами рішення досліджуваної наукової проблеми, виступають теорія діяльності, цілісний підхід до педагогічного процесу, закономірності розвитку особистості у процесі навчання, теорія поетапного формування розумових дій, сутність і класифікація умінь, взаємозв’язок мислення і мовлення людини та його вплив на формування інтелектуальних умінь. Формуючи понятійний апарат дослідження та підсумовуючи наявні у психолого-педагогічній літературі визначення здібностей, було створено узагальнене визначення цього поняття: здібності – це індивідуально-психологічні властивості особистості, необхідні і достатні для успішної цілеспрямованої діяльності, яка виявляється в самостійному, творчому використанні знань, умінь, навичок. Аналіз та узагальнення наукових поглядів на поняття “вміння” дають підстави визначити на їх основі вміння як самостійну, свідому дію для практичного чи теоретичного застосування набутих знань. Ми використовували підхід до інтелектуальних умінь, що розглядає їх як систему розумових дій, яка складається з логічних мисленнєвих операцій і сприяє міцному засвоєнню знань та розвитку інтелектуальних здібностей людини. Інтегративні інтелектуальні вміння являють собою складну, відкриту, динамічну систему розумових дій, здатну до саморозвитку та самовдосконалення, що базується на логічних мисленнєвих операціях. 2. Звернення до таких аспектів проблеми формування інтелектуальних умінь студентів на матеріалі іноземної мови, як психологічні засади розумового розвитку, взаємозв’язок мовлення і мислення, теорія діяльності, - дозволило нам створити свій підхід до вирішення проблеми, що концептуально може бути представлений таким чином: передумовами підходу до розв’язання проблеми формування інтелектуальних умінь у навчанні іноземної мови є засвоєння розумових дій в результаті їхньої поетапної інтеріоризації; розвиток мислення на основі виконання мисленнєвих операцій; основною умовою формування і розвитку інтелектуальних умінь студентів є врахування їх сензитивного періоду, для якого характерна активна інтелектуальна діяльність. При вивченні психолого-педагогічних особливостей процесу формування інтелектуальних умінь студентів у навчальному процесі вищого технічного навчального закладу було визначено один із головних чинників, що забезпечить цілісність та ефективність цього процесу на заняттях з іноземної мови: взаємозв’язок мотиваційної, інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Основним завданням для вирішення визначеної проблеми дослідження є створення проектної методики для навчання іноземної мови, спрямованої на формування інтелектуальних умінь студентів. Спеціальне вивчення можливостей іноземної мови як навчального предмета у формуванні інтелектуальних умінь на основі єдності мотиваційної, інтелектуальної та емоційної сфер дозволило встановити, що: навчальний предмет “Іноземна мова” у ВТНЗ інтегрує знання з фахових дисциплін студентів та власне мовний матеріал, а це дозволяє трактувати інтелектуальну діяльність студента на заняттях як особливо складну та інтегративну, що включає в себе дві сфери: сферу іноземної мови та сферу фахових знань, а інтелектуальні уміння, які формуються в такій діяльності, – інтегративними; можливість активізувати пізнавальні процеси існує за допомогою перцепції та апперцепції, що склалися у рідній мові; 3. При створенні методики формування інтелектуальних умінь у студентів технічних ВНЗ на заняттях з іноземної мови ми спиралися на такі теоретичні положення: формування інтелектуальних умінь у процесі навчання іноземної мови повинно стати одним з найголовніших, спеціальних завдань викладача; цілісність процесу навчання іноземної мови є однією з умов ефективності функціонування методики формування інтелектуальних умінь студентів; основою розвитку інтелектуальних умінь засобами іноземної мови, за нашою методикою, повинні стати взаємозв’язок і взаємообумовленість психічних сфер студента; формування інтелектуальних умінь повинно передбачати використання як загальнодидактичних підходів до цього процесу, таких як науковість, наочність, систематичність, послідовність та ін., так і специфічних, що обумовлені особливостями змісту іноземної мови як навчальної дисципліни у вищому технічному навчальному закладі. Спираючись на уявлення про цілісний педагогічний процес, в методику формування інтелектуальних умінь засобами іноземної мови було включено сукупність таких основних взаємообумовлених складових: знання вихідного рівня розвитку у студентів інтелектуальних умінь; мотивації учіння (мотивації вивчення іноземної мови); рівня розвитку емоційної сфери особистості; зміст і форми діяльності студента у процесі навчання іноземної мови за участю інтелектуальної, мотиваційної та емоційної сфер; діагностика рівнів розвитку інтелектуальних умінь. 4. Теоретичне дослідження аспектів процесу формування інтелектуальних умінь студентів вищих технічних навчальних закладів на заняттях з іноземної мови та вивчення особливостей викладання цієї дисципліни в технічних ВНЗ дозволили сформулювати педагогічні умови, які забезпечать ефективне формування даних умінь (на матеріалі іноземної мови): створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху на заняттях, що моделюють елементи майбутньої професійної діяльності; використання особистісно-орієнтованого підходу. система спеціальних вправ для формування інтелектуальних умінь включає диференційовані завдання для самостійної роботи студентів з довідковою літературою (словники); завдання на побудову висловлювання та на оцінку власного висловлювання або відповіді товариша (знаходження помилок, їх виправлення і аналіз); завдання на аналіз термінів (знаходження однокореневих слів); завдання на реферування тексту, знаходження ключових словосполучень, речень, самостійне узагальнення відомостей в кінці вивчення теми у вигляді заключних доповідей чи повідомлень. Підвищенню ефективності формування інтелектуальних умінь сприяла чітка організація навчальної діяльності на заняттях з іноземної мови, що включала: створення навчальних ситуацій, спираючись на взаємозв’язок та взаємообумовленість функціонування таких психічних сфер особистості студента, як інтелектуальна, мотиваційна та емоційна; поступовий перехід від одних навчальних ситуацій до інших, що ставлять більш складні задачі; розкриття студентам сутності інтегративних інтелектуальних умінь на матеріалі іноземної мови, забезпечення рефлексивних процесів при виконанні мисленнєвих операцій. Важливою педагогічною умовою стало варіювання викладачем поєднань впливів на психічні сфери студента: якщо засіб формування інтелектуальних умінь (питання, завдання, вправа та ін.) включає мисленнєві операції, викладач спеціально передбачає паралельний вплив на мотиваційну та емоційну сфери студентів; якщо ж засіб формування є таким, що задіює емоційну, мотиваційну сфери (наприклад, гра, змагання), то викладач насичує зміст ігрової діяльності інтелектуальною. У ході експериментального навчання було виявлено також ще один аспект діяльності викладача, що істотно впливає на формування інтелектуальних умінь студентів на заняттях з іноземної мови, а саме, - активний прояв викладачем при виконанні студентами інтелектуальних завдань своєї мотиваційно та емоційно забарвленої позиції. Як показала експериментальна перевірка ефективності розробленого нами науково-обґрунтованого підходу до формування інтелектуальних умінь студентів технічних ВНЗ на заняттях з іноземної мови на основі взаємозв’язку інтелектуальної, мотиваційної та емоційної сфер особистості, створена методика формування інтелектуальних умінь на матеріалі іноземної мови виявилась доступною для викладачів і спроможною впливати на розвиток інтелектуальних умінь студентів. Список опублікованих праць за темою дисертації. Навчально-методичні посібники та методичні розробки: 1. Німецька мова. Методрозробка для студентів І курсу економічних спеціальностей. /Уклад. Г.І. Олешко, О.О. Крючкова, Р.О. Гільченко – К.: НАУ, 2002. – 80 с. Особистий внесок автора – 27 с. 2. Німецька мова. Методрозробка для студентів ІІ курсу економічних спеціальностей. /Уклад. Г.І. Олешко, О.О. Крючкова. – К.: НАУ, 2003. – 56 с. Особистий внесок автора – 28 с. 3. Німецька мова. Методрозробка для студентів І курсу аерокосмічних спеціальностей. /Уклад. Г.І. Олешко, О.О. Крючкова. – К.: НАУ, 2003. – 50 с. Особистий внесок автора – 25 с. 4. Німецька мова. Методрозробка для самостійної робити студентів І та ІІ курсу економічних спеціальностей. /Уклад. Г.І. Олешко, О.О. Крючкова. – К.: НАУ, 2004. – 56 с. Особистий внесок автора – 28 с. Наукові статті: 1. Крючкова О.О. Формування інтелектуальних умінь студентів немовних вищих закладів освіти // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип. 26. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2003. – С.111–114. 2. Крючкова О.О. Особливості викладання іноземної мови у немовному ВЗО // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб.наук.праць. Вип.24, част.2. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2003. – С.7–11. 3. Крючкова О.О. Взаємозв’язок інтелектуальної, мотиваційної та емоційної сфер людини як фактор розвитку інтелектуальних умінь // Наука і сучасність. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2003. – Том XLI. – С.124–134. 4. Крючкова О.О. Формування інтелектуальних умінь студентів немовних вищих закладів освіти на базі іноземної мови // Рідна школа. – 2004. – №4. – С.22–25. 5. Крючкова О.О. Методика формування інтелектуальних умінь студентів на заняттях з іноземної мови у нефілологічних вищих навчальних закладах” // Рідна школа. – 2004. – №10. – С.18–21. | 