У дисертації узагальнено результати дослідження наукової проблеми, що полягає у виявленні й розробці педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі, змісту та методів формування їх самостійної пізнавальної діяльності на міжпредметній основі, дидактичних засобів підвищення педагогічної майстерності викладачів у процесі післядипломної підготовки. Проведене дослідження підтверджує гіпотезу, покладену в його основу, і дозволяє зробити узагальнення. Аналіз стану розробленості проблеми інтенсифікації професійної підготовки фахівців у вищій школі показав, що її розв’язання активізувалося наприкінці XX століття у зв’язку із загальним підвищенням інтересу до освітніх, науково-технічних і соціально-економічних питань. Проте, як у науковій літературі минулого, так і в працях сучасних учених достатньо обґрунтованого, всебічного дослідження шляхів і засобів підвищення якості підготовки фахівців в економіко-правовому коледжі на засадах інтенсифікації поки що немає. У ході дослідження з’ясовано, що в навчально-виховній діяльності освітніх закладів України протягом попередніх десятиріч основна увага зосереджувалася на оволодінні студентами якомога більшою сумою знань шляхом організації екстенсивної професійної підготовки. За таких умов було досить складно забезпечити належний рівень інтелектуального розвитку особистості, підготувати її до самостійної пізнавальної діяльності впродовж життя. Тому на сьогодні можливості організації екстенсивної освітньої діяльності вищих навчальних закладів значною мірою вичерпали себе. Виходячи з вимог розвитку інформаційно-технологічного суспільства, необхідно розробляти нові підходи до навчально-виховної роботи, які спрямовувалися б, насамперед, на забезпечення інтелектуального розвитку особистості. Такі можливості відкриває організація інтенсивного навчання у вищій школі на засадах особистісної зорієнтованості. У педагогічній науці й практиці проблема інтенсифікації професійної підготовки студентів розглядається як така, що підвищує продуктивність навчальної праці, сприяє впровадженню інноваційних технологій, досягнень сучасної науки. Теоретичне студіювання та експериментальне дослідження проблеми дозволяє визначити інтенсифікацію навчання як досягнення бажаних результатів завдяки якісним чинникам, зокрема напруженню внутрішніх інтелектуальних сил особистості. Звідси завдання викладачів полягає в забезпеченні якісного засвоєння студентами знань та формування професійних умінь, а також у створенні оптимальних педагогічних умов для всебічного, передусім інтелектуального розвитку особистості. Ознайомлення із психолого-педагогічною літературою, вивчення досвіду викладачів засвідчують, що основними чинниками, які впливають на ефективність інтенсифікації професійної підготовки фахівців в економіко-правовому коледжі, є модернізація освіти та використання інноваційних педагогічних технологій (проблемних, комп’ютерних, ігрових, формування творчої особистості), спрямованих на якісну перебудову навчально-виховного процесу, організаційно-методичного забезпечення інтелектуального розвитку студентів, рівня їх самостійної пізнавальної діяльності. З огляду на сказане, у роботі окреслено педагогічні умови ефективності навчального процесу на засадах інтенсифікації. Такими умовами виступають підготовка студентів до оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності та рівень педагогічної майстерності викладачів. Застосування інноваційних технологій, нових типів організації навчання в освітніх закладах змінює функції педагога з викладача – ретранслятора інформації на технолога – організатора навчально-виховного процесу. Інтенсифікація професійної підготовки передбачає сформованість у студентів професійних навчальних закладів двох груп пізнавальних умінь – інформаційних та інтелектуальних, розвиток яких забезпечується: діагностикою розвитку самостійної пізнавальної діяльності студентів; розробленістю змісту й методів формування пізнавальних умінь студентів як у процесі оволодіння конкретними навчальними дисциплінами, так і на міжпредметній основі; реалізацією особистісно зорієнтованого підходу, що ґрунтується на врахуванні рівня навченості та розвитку студентів. Результати констатуючого експерименту виявили низький рівень сформованості самостійної пізнавальної діяльності студентів, що зумовлює необхідність цілеспрямованого формування вмінь та навичок роботи з науковою літературою, слухати лекцію, готуватися до практичних занять. Констатуючий експеримент показав, що переважна більшість викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації при належній фаховій підготовці мають недостатній рівень психолого-педагогічних знань і вмінь. Отже, виникає потреба підвищення рівня та збільшення питомої ваги самостійної пізнавальної діяльності студентів і вдосконалення змісту й методів післядипломної підготовки викладачів. Результати формуючого експерименту свідчать, що одним із оптимальних засобів підвищення рівня самостійної пізнавальної діяльності студентів є запровадження на першому році навчання пропедевтичного курсу „Самостійна навчальна робота студентів”, побудованого на міжпредметній основі. Навчальна програма цієї дисципліни включає зміст і шляхи оволодіння студентами раціональними методами та прийомами самостійної пізнавальної діяльності. У ході експерименту визначено три рівні сформованості самостійної пізнавальної діяльності студентів: високий, середній та низький. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що всі показники рівнів оволодіння студентами в економіко-правовому коледжі методами самостійної пізнавальної діяльності в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Однією з важливих педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів є високий рівень педагогічної майстерності викладачів спеціальних дисциплін. Практика формування психолого-педагогічної майстерності викладачів підтверджує доцільність оволодіння ними структурою педагогічної діяльності, основами наукової організації педагогічної праці на засадах модернізації навчального процесу. Слухачі курсу „Педагогіка вищої школи” визнали найбільш продуктивними такі напрями діяльності, як робота в інноваційному режимі, використання форм і методів активного навчання. Результати дослідження вказують на ефективність розроблених педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів в економіко-правовому коледжі. Формуючий експеримент дає підстави для висновку, що інтенсифікація навчальної діяльності студентів на засадах модернізації навчального процесу та застосуванні доцільних педагогічних технологій сприяє розв’язанню завдань професійної освіти й інтелектуального розвитку особистості, формує самостійність і озброює їх методами пізнавальної діяльності, значно поліпшує якість підготовки. Матеріали дослідження покладено в основу методичних рекомендацій щодо впровадження ідеї інтенсифікації у практику професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. В їх основі – концепція системності, зокрема: моделювання напрямів, форм, засобів і методів підготовки педагогів та студентів до участі у навчально-виховному процесі, побудованому на засадах інтенсифікації. Проведене дослідження не охоплює всі аспекти професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Складність і багатовимірність досліджуваної проблеми передбачає комплексний підхід до професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації на засадах інтенсифікації й удосконалення системи формування пізнавальних умінь, їх взаємозв’язку та наступності, вивчення шляхів застосування особистісно зорієнтованого навчання студентів, що зумовлює необхідність подальшої наукової розробки педагогічних умов інтенсифікації підготовки фахівців у вищій школі. | 