1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що удосконалення виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю відбувалося в контексті розвитку професійно-технічної освіти та динамічних техніко-технологічних змін у швейній галузі. Виявлено, що професійно-практична підготовка кваліфікованих робітників швейного профілю протягом ХХ століття набула масового характеру, вона чітко регламентувалася змістом, формами і термінами здійснення, конкретно визначеними обов’язками базових підприємств щодо надання допомоги ПТНЗ в організації виробничого навчання, виховання та розвитку учнівської молоді, зміцненні матеріально-технічної бази. Практика діяльності ПТНЗ швейного профілю свідчить, з одного боку, про зменшення динаміки підготовки кваліфікованих робітників через низький рівень мотивації молоді до оволодіння робітничими професіями, складні умови праці на підприємствах швейної галузі, низьку заробітну плату, з іншого боку, про зрослі потреби швейних підприємств у кваліфікованих робітниках, здатних виконувати найскладніші виробничі завдання. Аналіз навчальних планів і програм з виробничого навчання засвідчив, що протягом 1996 – 2004 рр. його зміст і структура майже не змінювалися, а починаючи з 1 вересня 2006 року, на основі впровадження у ПТНЗ швейного профілю державних стандартів ДСПТО 7433.2.D18028-2006 з професії „Кравець”, відбулося оновлення змісту і збільшення на 18 % кількості годин виробничого навчання, що сприяло підвищенню якості його здійснення. 2. Обґрунтовано структуру професійної діяльності кваліфікованого робітника з професії „Кравець”, що представлена такими основними компонентами: узагальнена мета і завдання професійної діяльності (соціальне замовлення суспільства); зміст професійної діяльності; предмети та засоби праці, професійно важливі та особистісні якості фахівця (професійні компетенції); умови діяльності; результати діяльності. Розроблена структура професійної діяльності кваліфікованого робітника швейного профілю враховує прогноз розвитку галузі швейного виробництва, є адекватною й динамічною. Вона ґрунтується на таких положеннях: універсальність змісту професійної діяльності для всіх професій швейного профілю; інваріантність змісту праці кваліфікованого робітника швейного профілю залежно від конкретної професії. 3. Теоретично обґрунтовано концептуальні засади організації виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю, що розкривають інноваційну сутність мети, принципів, змісту, організаційних форм і методів навчання, формування професійно важливих якостей особистості кваліфікованого робітника з урахуванням динамічних змін у швейній галузі. Доведено, що організація процесу виробничого навчання пов’язана з чітким визначенням його цілей – освітньої (навчальної), розвивальної, виховної, – а також усвідомленим прийняттям їх учнями на різних етапах професійного навчання й творчості та спрямовується на формування високого рівня професійної компетентності, стійкого інтересу до вивчення передового виробничого досвіду, розвиток умінь творчо використовувати цей досвід у своїй практичній діяльності. Ефективність виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю залежить від забезпечення таких педагогічних умов: оновлення змісту виробничого навчання з урахуванням динамічних техніко-технологічних змін у швейній галузі, в структурі професійної діяльності кваліфікованих робітників швейного профілю; впровадження сучасних форм і методів виробничого навчання, методики рейтингового оцінювання навчальних досягнень учнів; створення і використання комплексного навчально-методичного забезпечення професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників з професії „Кравець”; залучення учнів до участі в конкурсах фахової (професійної) майстерності; забезпечення стажування майстрів виробничого навчання на сучасних підприємствах швейної галузі; модернізації матеріально-технічної бази навчально-виробничих (швейних) майстерень. Експериментальна перевірка запропонованих нами педагогічних умов організації виробничого навчання підтвердила їх ефективність у забезпечені якості професійно-практичної підготовки учнів ПТНЗ швейного профілю. Так, узагальнені показники успішності учнів, які навчалися в експериментальних групах (2006 – 2007 рр.) є вищими порівняно з контрольними групами (2003 – 2004 рр.), в яких навчання здійснювалося за традиційними планами і програмами. Підвищенню показників успішності учнів на 25 % сприяло впровадження і використання державних стандартів ПТО. Доведено, що така тенденція є стійкою. 4. Теоретично обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю: гуманізації; науковості; фундаменталізації; індивідуалізації й диференціації змісту; наступності й неперервності виробничого навчання; гнучкості, розвивального характеру виробничого навчання; випереджального підходу до професійної підготовки; екологізації; єдності теорії і практики, професійного навчання і виховання; диверсифікації й прогностичності тощо. Доведено, що розробка і впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти ДСПТО 7433.2.D18028-2006 з професії „Кравець” сприяє якісній професійно-практичній підготовці учнів на основі поетапного оволодіння професійними компетенціями. Експериментально доведено, що запровадження державних стандартів зумовлює необхідність оновлення комплексного навчально-методичного забезпечення професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників з професії „Кравець”, основними елементами якого є: оптимальна система навчально-планувальної документації, навчальної та науково-методичної літератури, дидактичних і технічних засобів навчання, засобів контролю та критеріїв оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю. 5. Розроблено й експериментально перевірено методику рейтингового оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання, характерними ознаками якої є: гнучке керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів під час виробничого навчання. Її особливість полягає у тому, що спочатку майстер виробничого навчання розробляє відповідно до кваліфікаційної характеристики критерії шкали оцінювання і норми оцінок (високий, достатній, елементарний, низький рівень). Підсумкова оцінка складається за результатами навчально-пізнавальної, виробничої діяльності впродовж семестру. Рівень творчої активності визначається кількістю та змістом позитивної активності учнів за результатами поточного контролю (участь у вікторинах, написання рефератів, складання-розв’язання кросвордів, підготовка обґрунтованих пропозицій щодо розв’язання проблемних виробничих ситуацій тощо). 6. Здійснення комплексного аналізу дослідження дає змогу стверджувати, що запропоновані нами педагогічні умови організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю є ефективними. Їх доцільно впроваджувати у практичну діяльність ПТНЗ, які здійснюють підготовку кваліфікованих робітників швейного профілю і, зокрема, з професії „Кравець”. Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать, що поставлена мета досягнута, завдання дослідження розв’язані, а основні положення гіпотези підтверджені. Теоретичні та практичні результати експериментального дослідження використані під час розробки державних стандартів професійно-технічної освіти ДСПТО 7433.2.D18028-2006 з професії „Кравець”. Розроблені автором методичні рекомендації щодо організації виробничого навчання кваліфікованих робітників швейного профілю доцільно використовувати в науково-методичних і навчальних центрах професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, професійно-технічних навчальних закладах різних регіонів з метою організації виробничого навчання кваліфікованих робітників швейного профілю, а також педагогічним працівникам у розробці навчально-планувальної документації, засобів і методик виробничого навчання. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації виробничого навчання кваліфікованих робітників у ПТНЗ швейного профілю. Подальшого вивчення потребують: теоретико-методологічне обґрунтування виробничого навчання кваліфікованих робітників швейного профілю як педагогічна система, педагогічні умови адаптації випускників ПТНЗ швейного профілю на виробництві, науково-методичні засади стажування майстрів виробничого навчання на сучасних підприємствах швейної галузі, світові тенденції виробничого навчання кваліфікованих робітників швейного профілю тощо. |