У дисертації проаналізовано проблему підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України. Сформульовано визначення «методична майстерність», розроблено Комплексну програму підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки та обґрунтовано педагогічні умови її реалізації. 1. Методична майстерність притаманна кожному викладачу ВНЗ, але ступінь її сформованості є різним. Під методичною майстерністю ми розуміємо цілеспрямований процес оволодіння педагогічною діяльністю і формування професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного її здійснення. Особливостями методичної майстерності викладачів вогневої підготовки є: вміння чітко регламентувати службовий час, розподіляти додаткове навантаження через виконання обов’язків із служби військ (внутрішні наряди, виконання оперативно-службових завдань); уміння проводити заняття з використанням бойової зброї та підготовки курсантів до правильного володіння нею незалежно від погодних умов і часу (у зв’язку з чим зростає відповідальність за життя людей); володіння інформацією про морально-психологічний стан курсантів, особливо перед проведенням практичних занять із використанням зброї. Підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки – це організований цільовий педагогічний процес, спрямований на оволодіння науковими та фаховими знаннями, формування у них практичних навичок і умінь навчання правил та особливостей застосування стрілецької зброї, на розвиток професійно важливих особистісних якостей з метою здійснення успішної педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах правоохоронних органів України. Структура методичної майстерності базується на взаємодії компонентів (мотиваційний, змістовий, діяльнісний і результативний) та специфічних критеріях (чисельність, профіль і рівень її сформованості). Мотиваційний компонент характеризується певною структурою мотивів і ступенем їхньої виразності. Діяльнісний компонент є сукупністю навичок і умінь вирішення педагогічних завдань і професійно важливих якостей особистості викладача. Основу змістового компоненту становить сукупність психолого-педагогічних, предметних та інших наукових знань. Результативний компонент визначає ступінь досягнення цілей підвищення методичної майстерності, що проявляється в рівні методичної підготовленості викладачів. 2. Основу авторської Комплексної програми становить сукупність цільових настанов й організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України в підрозділах спеціальної та післядипломної освіти. Програму спроектовано на основі теорії педагогічної підготовки викладачів ВНЗ правоохоронних органів України з урахуванням сучасного стану цієї підготовки та особливостей методичної майстерності викладачів вогневої підготовки у зазначених ВНЗ. Комплексна програма складається з двох розділів: навчального плану професійно-педагогічної підготовки викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України в підрозділах післядипломної освіти та методики проектування й організації професійно-педагогічного самовдосконалення викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України. 3. Визначальними факторами підвищення методичної майстерності викладачів є Комплексна програма та педагогічні умови її реалізації. Першою умовою є структурно-функціональне вдосконалення системи підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки (для її забезпечення було використано три стратегії розвитку методичної підготовки викладачів: мінімальна, проміжна, максимальна). Мінімальна стратегія передбачає збереження й удосконалення існуючих компонентів методичної підготовки (реалізується на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації). Відмінними рисами проміжної стратегії є: підвищення методичної майстерності викладачів у ВНЗ правоохоронних органів за рахунок одержання базової професійно-педагогічної освіти, зокрема у педагогічних групах, освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», або отримання наукового ступеня кандидата наук. Сутність максимальної (перспективної) стратегії розвитку методичної підготовки викладачів полягає у створенні педагогічних факультетів при вищих навчальних закладах України, організація підготовки викладачів ВНЗ правоохоронних органів у ад’юнктурі і докторантурі. Другою педагогічною умовою є впровадження технології підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки, яка передбачає чотири етапи: початковий, самовдосконалення (самоаналіз, самооцінка), самопроектування та розробка програми підвищення професійно-педагогічного рівня викладачів. Третьою умовою зазначеного процесу є професійно-педагогічне самовдосконалення викладачів вогневої підготовки, що забезпечується формуванням стійкої мотивації до оволодіння педагогічною діяльністю, плануванням реальних цілей і завдань самовдосконалення та оволодінням методами самовдосконалення. 4. Формувальний експеримент підтвердив ефективність педагогічних умов та Комплексної програми підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України. Аналіз результатів дослідження за рівнями сформованості компонентів методичної майстерності, засвідчив, що найбільш суттєві зміни відбулись за діяльнісним компонентом. У КГ зменшився відсоток викладачів на низькому рівні в 1,25 рази, а в ЕГ – в 1,66 рази. Одночасно збільшилась кількість викладачів на високому рівні сформованості методичної майстерності для цього компоненту. В ЕГ їх кількість збільшилась в 4,5 разів, а в КГ – в 1,5 рази. При визначенні рівнів сформованості методичної майстерності було враховано шість видів спеціальних педагогічних умінь: діагностичні, прогностичні, проективні, виконавські, оцінні та регулятивні. Результати аналізу даних показали, що високого рівня методичної майстерності досягли: в ЕГ – 21,43% викладачів, а в КГ – 3,57%; середнього рівня методичної майстерності в ЕГ – 17,86% викладачів, а в КГ – 10,72%. Отже, динаміка поліпшення показників в експериментальній групі є вищою. Результати дослідження дали змогу проаналізувати й установити чисельне значення динамічних коефіцієнтів, що відображають інтенсивність оволодіння професійно-педагогічними вміннями. При цьому динамічний коефіцієнт Кд було визначено як приріст кількості викладачів, що досягли за певний час більш високого, порівняно з вихідним, рівня методичної майстерності (позитивне значення коефіцієнту свідчить про приріст кількості викладачів, які досягли більш високого рівня методичної майстерності порівняно з вихідним, негативне значення – про зниження кількості викладачів з необхідним рівнем методичної майстерності). Стосовно показників низького рівня, то зазначений процес розглядали як позитивний, оскільки відбулось збільшення числа викладачів, які підвищили рівень своєї підготовленості до педагогічної діяльності. Динаміка показників в ЕГ виявилась більш вагомою, ніж у КГ. Підтвердженням цьому є кількісне співвідношення динамічних коефіцієнтів Кд: середнє значення Кд в ЕГ – 26,19%, а в КГ – 9,52%. Подальші дослідження, що сприяли б підвищенню методичної майстерності викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України, доцільно зосередити на таких напрямках: розробка методик відбору офіцерів для проходження методичної підготовки; формування організаційно-методичних і змістовних основ методичної підготовки викладачів у магістратурі; удосконалення технологій методичної підготовки викладачів у різних освітніх установах (підрозділах); розробка професійно орієнтованих технологій підвищення методичної майстерності викладачів вогневої підготовки ВНЗ правоохоронних органів України. |
