Відповідно до теми й завдань дослідження, а також ґрунтуючись на обраній гіпотезі та відповідно до отриманих результатів, можна зробити такі висновки: 1. Комплекс аналітичних і дослідницьких дій щодо стану використання інноваційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі дозволив кваліфікувати рівень та якість їхнього застосування як недостатні. Система засобів навчання, яка реалізується за допомогою сучасних інноваційно-комунікаційних технологій, містить принципово нове навчальне обладнання, за своїм складом різноманітніше, ніж традиційні засоби навчання. Введення ІКТ у сферу освіти спрямоване на підвищення якісного рівня підготовки спеціалістів, спрощення самого процесу навчання, на розвиток інтелекту та формування високої інформаційної і духовної культури молоді. Застосування їх підвищує ефективність навчання через розширення обсягів інформації та вдосконалення методів її засвоєння, орієнтує на використання їх у професійній діяльності впродовж життя. 2. Інноваційно-комунікаційні технології створили базис для докорінних змін у педагогічних і освітніх методиках. Ідеться про нову філософію освіти — філософію індивідуального викладання, про нові відносини між викладачем і студентом, про новий характер навчального плану, орієнтованого на персоніфікацію, на навчання упродовж усього життя, на аудиторну культуру та подолання соціальних перешкод. 3. Скласифіковано інтелектуалізовані системи навчання за видом пред’явлення матеріалу (три основні типи: системи на основі лінійного тексту, мультимедійні навчальні системи, системи на основі гіпертексту). Особливий інтерес для викладачів мають системи мультимедіа та гіпертекст, які дозволяють вирішувати такі основні завдання: одержувати відомості про навчальну програму й тематичний план навчальної дисципліни; наочно подавати на дисплеї комп'ютера весь дидактичний матеріал і засоби унаочнення (схеми, рисунки, таблиці, графіки, текст тощо); одержувати інформацію про рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу; тиражувати роздавальні матеріали (плани, таблиці, завдання), необхідні для проведення занять зі слухачами та студентами (очно-заочна форма навчання); одержувати методичні рекомендації щодо проведення тих або тих форм навчальних занять (приватні методики) тощо. Мультимедійні системи розвантажують викладача від щоденних рутинних функцій, значно підвищують інтерес студентів до фахового предмета, прискорюють навчання і забезпечують краще засвоєння знань. 4. Інтелектуалізоване навчання надає додаткову цінність освіті, забезпечує швидку взаємодію і зворотній зв’язок, моделювання в реальному масштабі часу, пошук інформації та подає її у зручній для розуміння й опрацювання формі. Однією з найважливіших ознак майбутнього є створення єдиного світового та інформаційного простору на основі інноваційно-комунікаційних технологій в умовах дистанційного навчання, яке залежить від таких факторів, як: зусилля і мотивація студента; обраний ним напрям навчання; очікуваний ним кінцевий виграш і зиски; технічна та інші види допомоги з боку викладачів; допомога з боку організаторів і адміністраторів дистанційної форми навчання. Існує три можливі підходи до втілення відкритого дистанційного навчання: (WWW — реалізація) пов’язаний з використанням сучасних Web-технологій, коли навчальні матеріали презентуються у мультимедіа; (E-mail — реалізація) пов’язаний з використанням найпростішого комп’ютерного зв’язку у вигляді обміну текстами у формі електронних листів; (комбінований) пов’язаний з тим, що навчальний матеріал, з частковим використанням гіпертексту і зображення, передається слухачам, як і в другому підході, через електронну пошту, без прив’язки до конкретного програмного забезпечення. Сьогодні через Інтернет — як найбільш досконалий варіант дистанційного навчання — ми маємо справу з новим типом освіти. Використання Інтернету може зробити дистанційну освіту синхронічною і наблизити її до традиційного, класичного типу навчання завдяки таким дидактичним можливостям: взаємодія викладача і студентів у реальному часі; індивідуальна і групова робота; урізноманітнення подання матеріалу через виклад, через живу дискусію чи традиційну лекцію; ведення дискусій і консультацій у різних формах; надання студентам додаткових новітніх навчальних матеріалів; безпосередній моніторинг стану навчання студентів і оперативність допомоги за необхідністю. 5. Ефективність застосування інноваційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі за участю мотиваційної і емоційної сфер студентів у формуванні та розвитку мовленнєвих здібностей і вмінь спонукало до визначення поняття “педагогічні умови” як сукупність об'єктивних можливостей змісту освіти, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей їх здійснення. До традиційних педагогічних умов відносимо: дотримання принципу органічного поєднання різних видів мовленнєвої діяльності; створення ситуацій успіху на заняттях, проблемних ситуацій, що моделюють елементи майбутньої професійної діяльності; використання особистісного підходу у формулюванні завдань; складання диференційованих за рівнем складності завдань залежно від індивідуального рівня підготовки студентів тощо. Особливий інтерес представляють сучасні педагогічні умови: дотримання гуманістичної парадигми підготовки студентів; забезпечення єдності теоретичної і практичної підготовки студентів; підтримка між педагогом і студентом творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії; дотримання дидактичних та методичних принципів підготовки спеціалістів; застосування традиційних і сучасних інтерактивних методів навчання; творче залучення студентів до науково-дослідницької роботи; посилення міжпредметної координації між викладачами іноземної мови і профілюючих кафедр; призвичаєння студентів до роботи з новими засобами навчання та новітніми програмами. 6. Розроблені нами навчально-методичні матеріали (тексти, завдання і тести) під час апробації дали позитивні результати. Дидактичний матеріал забезпечує ефективніше засвоєння мовних явищ, наочно показує їхнє функціонування в мовному потоці. Системне використання текстового матеріалу знайомить студентів із характерними особливостями зв’язного висловлювання. Тексти професійного спрямування поглиблюють рівень гуманітарної освіти, стають чинником становлення професійних якостей майбутніх спеціалістів. 7. Ефективність навчання майбутніх економістів підвищується у тому разі, коли викладач-мовник координує свою роботу з викладачами профільних дисциплін. Міжпредметна координація дозволяє визначити найактуальніші теми з курсів економічних дисциплін, посилити роботу над фаховою термінологією, що значно полегшує процес оволодіння мовою спеціальності, допомагає залучати до навчального процесу інформацію з фахових іншомовних джерел. 8. Отримані в ході експерименту дані дозволяють зробити висновок про ефективність впровадження сучасної педагогічної системи мовної підготовки спеціалістів з використанням інноваційно-комунікаційних технологій та урахуванням педагогічних умов. Запропонована нами методика посилює роль проблемно-пошукового типу навчання, забезпечує процес співтворчості викладача і студента, створює сприятливі умови для професійної діяльності тих, хто навчається. Вважаємо, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів ефективного застосування ІКТ у процесі навчання іноземної мови студентів ВЕНЗ. Подальший науковий пошук з цієї проблеми доцільно спрямувати на дослідження дидактичних особливостей використання інноваційно-комунікаційних технологій та обґрунтування ефективності використання їх у процесі безперервної післядипломної освіти і підвищення кваліфікації. |
