У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу, що відображено в розробці й обґрунтуванні педагогічних засад особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому навчальному закладі. Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність провідних положень загальної та часткових гіпотез, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків: Аналіз ступеню дослідженості проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів показав, що вивченню методологічних, теоретичних, методичних аспектів професійної підготовки майбутнього соціального педагога приділяється значна увага. Водночас, світовий досвід підготовки фахівців соціальної сфери, здобутки в розв’язанні завдань їхнього професійного та особистісного становлення актуалізують проблему особистісного розвитку майбутнього соціального педагога, потребують її комплексного, системного висвітлення. Актуальність і перспективність дослідження обраної проблеми зумовлюється: цілісністю та неперервністю процесу професійної підготовки, стандартизацією і ступневістю вищої освіти, наявністю суперечностей, які гальмують реалізацію завдань особистісного розвитку студента в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, неоднорідністю вітчизняних моделей фахової підготовки спеціалістів соціальної сфери. Особистісний підхід у професійній підготовці педагога визначено як систему педагогічних впливів, зорієнтованих на розвиток не окремих якостей особистості, а структури особистості в цілому; як інтеграцію зовнішніх педагогічних факторів впливу з внутрішньою структурою особистості, яка призводить до особистісного розвитку. Особистісно орієнтований підхід подано як процес виявлення і формування професійно-важливих якостей, усвідомлення індивідуально-значущої діяльності окремого суб’єкта, у якій реалізується його особистий досвід. Визначено, що особистісно соціальний підхід у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів полягає у включенні особистості в систему соціальних зв’язків, набутті досвіду не лише персоніфікованих ставлень, а й досвіду взаємодії у соціумі, що засвоюється в найбільш сприятливому соціально-виховному середовищі вищого навчального закладу. Особистісний підхід до процесу професійної підготовки виступає як основне концептуальне положення дослідження, а особистісно орієнтований та особистісно соціальний підходи як його похідні, відцентровані до рівня сукупності технологій, форм та методів суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії. Розроблено структуру професійно-значущих особистісних якостей соціального педагога, які визначено як інструментарій професійного самовдосконалення. Професійно-значущі особистісні якості майбутнього соціального педагога в дослідженні визначено як якості, що забезпечують ефективність професійної соціально-педагогічної діяльності. Професійно-значущі особистісні якості структуровано в блоки: гуманістичний; деонтологічний; комунікативний; компетентісний; емоційно-вольовий; організаційний.
Педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки розглядаються як сукупність фундаментальних наукових положень: педагогіки та психології щодо розвитку особистості (поняття, концепції, моделі, педагогічні закономірності); теорії та методики професійної освіти й соціальної педагогіки, що спрямовані на забезпечення досягнення мети та завдань професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів. Педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в умовах вищого навчального закладу містять: концепцію, технологічну модель, критерії ефективності особистісного розвитку майбутнього соціального педагога, організаційно-методичні умови та педагогічні закономірності особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу. Концепція особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки ґрунтується на положенні про те, що особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі його професійної підготовки повинен здійснюватися відповідно до науково обґрунтованих та розроблених педагогічних засад розвитку особистості майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу. Розвиток особистості майбутнього соціального педагога розглянуто як розвиток професійно-значущих особистісних якостей студента, що забезпечуватимуть ефективність майбутньої професійної діяльності. Технології особистісного розвитку майбутнього соціального педагога визначено як способи професійного впливу на об’єкт (студент) із метою його покращення, забезпечення ефективного функціонування за рахунок оптимального добору змісту, методів, організаційних форм навчально-виховного процесу. Зміст професійної підготовки майбутнього соціального педагога подано як основний компонент його особистісного розвитку. Методи навчально-виховної діяльності розглянуто як спосіб реалізації завдань навчально-виховного процесу, засіб впливу на особистісну сферу майбутнього соціального педагога. Особистісний розвиток студентів – майбутніх соціальних педагогів відбувається в процесі проектування, розробки та проведення організаційних форм роботи. У процесі особистісного розвитку майбутнього соціального педагога значної уваги потребують удосконалення та модернізація форм самостійної роботи студентів. Визначено, що створення передумов особистісного розвитку майбутнього фахівця забезпечить включення майбутнього соціального педагога в неперервний процес професійно-орієнтованої практики. Технологічна модель забезпечення особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому навчальному закладі відображає необхідність реалізації мети особистісного розвитку майбутнього соціального педагога, урахування принципів та закономірностей особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому навчальному закладі. Технологічна модель містить змістовий, технологічно-процесуальний компоненти та компонент впливу освітнього середовища. Змістовий компонент відображає зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики (функції, сфери зайнятості, посади) та зміст освітньо-професійної програми підготовки соціального педагога (навчальний план, навчальні дисципліни; зміст практичної та самостійної роботи студентів). Технологічно-процесуальний компонент відображає технологічне забезпечення процесу особистісного розвитку майбутнього соціального педагога (сукупність організаційних форм та методів навчально-виховного процесу). Компонент впливу освітнього середовища містить фактори впливу освітнього середовища вищого навчального закладу на особистісний розвиток майбутнього соціального педагога: створення еталонного освітнього середовища; забезпечення конструктивності соціокультурного оточення; відповідність змісту навчально-виховного процесу новітнім культурним, духовним, матеріальним запитам сучасного студентства; спрямованість навчально-виховного процесу на формування особистості майбутнього педагога. Складові технологічної моделі спрямовано на забезпечення ефективності показників особистісного розвитку майбутнього соціального педагога. Визначено критерії ефективності особистісного розвитку майбутнього соціального педагога: об’єктивні, суб’єктивні та процесуальні. Для оцінки прояву показників особистісного розвитку майбутнього соціального педагога введено поняття рівня сформованості показників особистісного розвитку в навчально-виховній діяльності студента. Визначено п’ять рівнів особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому навчальному закладі (елементарний; інтуїтивний; ситуативний; оптимальний; еталонний) та запропоновано змістові характеристики кожного з рівнів, що визначають специфіку їхніх проявів і взаємозв’язків. У ході експериментальної роботи доведено, що існує істотна відмінність рівнів сформованості показників особистісного розвитку студентів контрольних та експериментальних груп, абсолютний приріст на кінець експерименту має істотну відмінність. Найбільш помітним виявився відрив на інтуїтивному рівні сформованості показників особистісного розвитку майбутнього соціального педагога. Організаційно-методичними умовами забезпечення особистісного розвитку майбутнього соціального педагога є: створення позитивного емоційно-сприятливого освітнього середовища; спрямування змістового забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів на формування та розвиток професійно-значущих особистісних якостей студента; застосування комплексу методів та організаційних форм навчально-виховного процесу, що ґрунтуються на принципах доцільності, послідовності, неперервності, функціональності та інтегративності; спрямування методів і форм соціально-педагогічної роботи на розвиток показників особистісного розвитку студентів у навчально-виховному процесі; орієнтація змісту та форм самостійної роботи на залучення студентів до самостійної пізнавальної діяльності, самокорекції та самоконтролю; упровадження педагогічних технологій самоактуалізації студентів у процесі професійної практики. Розроблено навчально-методичний комплекс для забезпечення особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі його професійної підготовки у вищому навчальному закладі. До нього ввійшли: навчально-методичний комплекс до курсу „Технології соціально-педагогічної роботи” (навчально-методична програма курсу, навчально-методична картка дисципліни, навчальний посібник „Технології соціально-педагогічної роботи”, курс лекцій „Технології соціально-педагогічної роботи”, програма підготовки до літньої соціально-виховної практики); умови творчого конкурсу для абітурієнтів спеціальності „Соціальна педагогіка”; рекомендації по організації та проведенню асистентської (викладацької) практики для науково-методичного забезпечення професійної підготовки студентів спеціальності „Соціальна педагогіка”. Педагогічні закономірності особистісного розвитку майбутнього соціального педагога розглядаються як сукупність об’єктивних, стійких і суттєвих зв’язків у процесі професійної підготовки, що зумовлюють його ефективність щодо розв’язання завдання особистісного розвитку майбутнього соціального педагога. Теоретико-методичний аналіз проблеми дослідження й аналіз експериментальних даних дозволили сформулювати такі педагогічні закономірності особистісного розвитку майбутнього соціального педагога: гуманізація професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів; залучення студентів до узагальнення та використання інновацій соціально-педагогічної роботи в організаційних формах навчально-виховного процесу; пріоритет творчого розвитку майбутніх соціальних педагогів. Процес гуманізації професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів розглянуто як створення сприятливих можливостей для саморозвитку та самовиявлення особистості (як студента, так і викладача); узагальнення та використання інновацій соціально-педагогічної роботи подано як алгоритм впровадження нетрадиційних організаційних форм та методів роботи з подальшим узагальненням досвіду роботи відомих авторів передових ідей соціально-педагогічної практики; творчий розвиток визначено як пріоритетний показник особистісного розвитку майбутнього соціального педагога.
Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне доповнення існуючої педагогічної практики професійної підготовки майбутнього соціального педагога, а також на подальше вдосконалення педагогічних засад особистісного розвитку майбутніх фахівців умовах інтеграції вищої освіти України в світовий і європейський освітній простори. На основі узагальнення результатів дослідження визначено прогностичні напрями особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки: використання змістових та технологічних ресурсів четвертого року навчання освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”; створення системи наскрізного педагогічного керівництва творчою діяльністю студентів; визначення перспектив проведення творчого конкурсу для абітурієнтів для особистісного розвитку майбутнього соціального педагога; використання асистентської практики як умови особистісного розвитку студента-магістра. Подальшого дослідження потребують: проблеми управління якістю професійної підготовки магістрів соціальної педагогіки; теоретичні та методичні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога засобами позанавчальної виховної роботи; розробка технологій особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки засобами дистанційної освіти. |
