1. Аналіз літературних джерел засвідчує, що одним із основних компонентів управління процесом фізичного виховання в школі є педагогічний контроль за розвитком рухових здібностей школярів. Проте вкрай мало наукових робіт, присвячених удосконаленню оцінювання розвитку різних видів координаційних здібностей дітей і підлітків, а ті, що виконані, не передбачали розробку порівняльних норм розвитку координаційних здібностей в досліджуваному віковому діапазоні, які б включали об’єктивні показники, що характеризують рівень різних видів розвитку координаційних здібностей. Зазначені положення вказують на актуальність теми й визначали мету дослідження. 2. Використання нових тестів з оціночними нормативами розширює можливості педагогічного контролю за розвитком координаційних здібностей дітей і підлітків. Було запропоновано 15 тестів для оцінки розвитку чотирьох видів координаційних здібностей: Контролю розвитку здібності до оцінки і регуляції просторово-часових і динамічних параметрів рухів: 1. Накидання кільця на стійку (1 варіант). 2. Накидання кільця на стійку (2 варіант). 3. Метання тенісного м’яча в ціль. 4. Стрибки на двох ногах руки за головою. 5. Стрибки на двох ногах руки за спиною. 6. Стрибки через бар’єри. Контролю розвитку здібності до пристосування і перебудови рухових дій: 1. Стрибок з місця вперед та назад. 2. Стрибок вперед, назад, вправо, вліво. 3. Біг на 15 м обличчям та спиною вперед. 4. Човниковий біг 3ґ10 м обличчям та спиною вперед. 5. Ведення баскетбольного м’яча правою і лівою рукою. Контролю розвитку здібності до погодження рухових дій: 1. Ведення одночасне двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції 30 м. 2. Ведення одночасне двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції човникового бігу 3х10 м. Контролю розвитку здібності до орієнтації в просторі: 1. Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 10 м. 2. Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 30 м. Ці тести можна включати до батарей, які дозволяють комплексно визначати розвиток різних видів координаційних здібностей. 3. Отримані результати свідчать про певну онтогенетичну змінюваність розвитку здібності до оцінки і регуляції просторово-часових параметрів рухів у дітей віком 7–17 років. Встановлено, що у хлопців з 7 до 8 років розвиток відбувся незначно – 3,4 %, найбільший приріст виявився у період з 8 до 9 років, який склав 13 %. Загалом, у хлопців в віці 7–17 років спостерігається рівномірний розвиток цієї здібності (ріст склав 55 %). У дівчат відмічено три періоди приросту даної здібності: 7–9 років – на 9 %, 11–12 років – на 11,2 % і 13–16 років – на 22,8 %. Найбільш інтенсивний розвиток здібності до пристосування і перебудови рухової діяльності дітей шкільного віку як у хлопців, так у дівчат спостерігається у віці 7–11 років (21 %). Критичні періоди з тенденцією зменшення результатів виявлено у дітей в 11–12 років. Потім у віці 12–13 років показники стабілізуються. А в 15–16 років також відмічено невисокий розвиток цього виду КЗ (10,2 %). 4. Аналізуючи розвиток здібності до погодження рухових дій у дітей 15–17 років, ми встановили, що у дівчат простежується зниження розвитку даної здібності (особливо у віці 16 – 17 років – 15,9 %), а у хлопців ця здібність майже не змінюється. Проведені нами експериментальні дослідження свідчать, що найбільший приріст розвитку здібності до орієнтації в просторі у підлітковому віці становив у дівчат 16 – 17 років (43,6 %). У хлопців незначний приріст відбувся з 15 до 16 років, а потім незначно погіршився з 16 до 17 років (на 1,6 %). 5. При аналізі запропоновані нами тести мають неоднакову, але достатню надійність (rtt = 0,78 – 0,97). Найбільш надійними виявилися тести: “Накидання кільця на стійку (1 варіант)” (rtt = 0,95), “Стрибки на двох ногах руки за спиною” (rtt = 0,97), “Стрибки через бар’єри (rtt = 0,95). Тести: “Метання тенісного м’яча в ціль” (rtt = 0,92), “Біг на 15 м обличчям вперед та спиною вперед” (rtt = 0,93), “Стрибок з місця вперед та назад” (rtt = 0,91), “Стрибки на двох ногах руки за головою” (rtt = 0,94) мали хороший рівень надійності. Припустимою надійністю характеризуються тести: “Накидання кільця на стійку (2 варіант)” (rtt = 0,89), “Човниковий біг 3ґ10 м обличчям та спиною вперед” (rtt = 0,88), “Ведення баскетбольного м’яча правою і лівою рукою” (rtt = 0,87), “Ведення одночасно двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції 30 м” (rtt = 0,87), “Ведення одночасно двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції човникового бігу 3х10 м” (rtt = 0,80), “Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 10 м” (rtt = 0,84), “Стрибок вперед, назад, вправо, вліво” (rtt = 0,87). Контрольна вправа “Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 30 м” встановила погану надійність (rtt = 0,79), але може використовуватися при вирішенні завдань масових досліджень. 6. Також, дослідження показали, що результати тестування різних КЗ в незначній мірі залежать від індивідуальних властивостей того, хто проводить вимір. При проведенні тестування школярів різними вчителями ми отримали високу і середню ступінь узгодженості запропонованих тестів: “Накидання кільця на стійку (1 варіант)” 0,95 – 0,94, “Накидання кільця на стійку (2 варіант)” 0,89 – 0,91, “Метання тенісного м’яча в ціль” 0,92 – 0,89, “Стрибки на двох ногах руки за головою 0,94 – 0,91”, “Стрибки на двох ногах руки за спиною” 0,97 – 0,93, “Стрибки через бар’єри” 0,95 – 0,94, “Стрибок з місця вперед та назад” 0,91 – 0,93, “Стрибок вперед, назад, вправо, вліво” 0,87 – 0,91, “Біг на 15 м обличчям вперед та спиною вперед” 0,93 – 0,90, “Човниковий біг 3ґ10 м обличчям вперед та спиною вперед” 0,88 – 0,91, “Ведення правою і лівою рукою баскетбольного м’яча на дистанції 30 м” 0,87 – 0,82, “Ведення одночасно двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції 30 м” 0,82 – 0,86, “Ведення одночасно двох баскетбольних м’ячів двома руками на дистанції човникового бігу 3х10 м” 0,80 – 0,81, “Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 10 м” 0,84 – 0,81, “Ведення баскетбольного м’яча без зорового контролю на дистанції 30 м” 0,79 – 0,78. 7. За результатами тестування розвитку різних видів КЗ були визначенні нормативні оцінки для дітей в віці 7–17 років. Було використано п’яти-, семи- і дев’ятибальну системи оцінювання. Вперше розраховано 12-бальну систему оцінювання результатів у запропонованих тестах. Найбільш інформативною для спортивного відбору виявилась дев’ятибальна шкала оцінювання. Дана шкала ділиться на інтервали, які містять 50 % всіх результатів від 4 до 6 балів. Використовуючи перцентильний метод ми розрахували 12 – бальну оцінку результатів по запропонованим тестам, які можуть використовуватися в загальноосвітніх школах півдня України. Визначені підходи до удосконалення контролю розвитку певних проявів координаційних здібностей дітей 7 – 17 років не претендують на вичерпність і потребують подальшої перевірки та доповнення із проведенням досліджень на інших вікових групах населення, подальшого дослідження потребує комплексний контроль координаційних здібностей людини. |