Анотація до роботи:

Дехтярьова О.О. Педофауна вищих комах парків м. Харкова. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2003.

Дисертація є першим комплексним дослідженням педофауни вищих комах парків м. Харкова, зокрема, видового складу, таксономії видів, ареалів, біотопічного розподілу, екологічних форм, біології, трофічних зв'язків і чинників, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів в умовах урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців ґрунту, що належать до 8 рядів, 24 родин, 76 родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4% від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, із яких 48 видів належать до родини турунів.

Вищі комахи-мешканці ґрунту парків м. Харкова належать до 12 зоогеографічних комплексів, з яких європейсько-сибірська представлена 28,6% від загальної кількості видів, транспалеарктична – 19,6%), європейська – 11,3%, голарктична – 9,8%, степова – 8,3%). Зазначені види належать до 11 трофічних груп та 11 – біотопічних. З останніх 57 видів (42,8%) становлять лісові, 48 (36,5%) – степові, а 13 (9,7%) – політопні. Серед лісових комах 94,7% видів – мезофіли, серед степових 54,1% – мезофіли і 43,7% – ксерофіли, а 84,8% політопічних видів – мезофіли.

Встановлено суттєвий вплив ступеню урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках із високим вмістом солей важких металів у ґрунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, та встановлено причини цього явища. Визначено господарське значення комах-мешканців ґрунту в умовах урбанізованого ландшафту і дано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкоджень комахами.

1. Вперше проведено комплексні дослідження видового складу, зоогеографічних, біотопічних, екологічних характеристик, особливостей біології та господарського значення вищих комах ґрунтів парків м. Харкова, що необхідно для оцінки впливу антропогенного навантаження різного рівня на урбоекосистеми та визначення можливостей їх ентомобіоіндикації.

2. Педофауна вищих комах парків м. Харкова нараховує 133 види, що належать до 8 рядів, які включають 24 родини, 76 родів. Найбільша кількість видів (107, або 80,4%) належить до ряду жуків, серед яких найбільш численною є родина турунів – 48 видів (36,1% від усіх видів і 44,8% – від жуків). Інші ряди представлені невеликою кількістю видів.

Виявлені у ґрунті парків м. Харкова комахи належать до 12 зоогеографічних комплексів і типів ареалів. Основу фауни складають європейсько-сибірські види – 28,6% від усіх видів, транспалеарктичні – 19,6%, європейські – 11,3%, голарктичні – 9,8%, степові – 8,3%, європейсько-малоазіатські – 7,5%, середземноморські –6,8%. Частка інших груп незначна.

3. Комахи-мешканці ґрунту парків м. Харкова належать до 11 біотопічних груп, більшість із них – до лісових (57 видів, або 42,8% від загальної кількості видів), степових (48, або 36%) та політопічних (13, або 9,7%). Інші біотопічні групи представлені поодинокими видами. За екологічними особливостями серед комах лісових екосистем 94,7% видів – мезофіли; серед степових 54,1% – мезофіли та 43,7% – ксерофіли; політопічні види на 84,8% представлені мезофілами.

4. З 11 трофічних груп хижаки становлять 41,3% від загальної кількості видів, а фітофаги – 30,1%. Групи хижаків-фітофагів та мертвоїдів-хижаків представлені кожна 7 видами (5,3%), мертвоїди – 5 (3,8%), міксофаги-хижаки – 3 (2,3%), а пантофаги, копрофаги та міксофаги – по 1 виду (0,7%).

5. Кореневі системи деревно-чагарникової рослинності парків м. Харкова пошкоджують представники рядів прямокрилих (капустянка), лускокрилих (підгризаючі совки), двокрилих (болотна довгоніжка), твердокрилих (хрущик металевий, східний та західний травневі хрущі). Основної шкоди вони завдвють самосіву та саджанцям до 2-х років. Для закладання насаджень або їх доповнення у парках м. Харкова рекомендується використовувати 2-річні саджанці.

6. У парках м. Харкова кількість видів вищих комах-мешканців ґрунту зменшується у напрямку від лісових масивів до індустріального центру міста: у насадженнях Бабаївського лісництва їх відмічено 116, у парку ім. Горького – 96, ім. Маяковського – 72, ім. Артема – 61. У парках, розташованих ближче до індустріального центру, зменшується частка лісових видів, збільшується частка мезофільних, синантропних та евритопних, а частка оліготопних та стенотопних зменшується.

7. Зі збільшенням антропогенного навантаження у парках м. Харкова суттєво зменшуються показники видового різноманіття вищих комах-мешканців ґрунту (r=-0,99; Р<0,05), збільшується індекс домінування, чисельність особин, зустрічання, частка хижаків та мертвоїдів.

8. Зі збільшенням рівня забруднення ґрунту солями важких металів достовірно знижується вміст мікроорганізмів у ґрунті та тканинах личинок вищих комах-мешканців ґрунту (Р<0,05). Встановлене зменшення частки комах із мішаним характером живлення у парках з високим антропогенним навантаженням дає змогу використовувати цей показник як індикатор забруднення ґрунту солями важких металів.

Публікації автора:

1. Дехтярева Е.А. Зоогеографический, биотопический и экологический анализ педофауны насекомых лесопарков г.Харькова // Известия Харьковского энтомологического общества. – Х., 2002. – Т.10, вып.1–2. – С.123–125.

2. Дехтярева Е.А. Почвенные насекомые лесопарков Харькова // Тези доповідей VI з'їзду Українського ентомологічного товариства. 2003. – С. 295.

3. Дехтярева Е.А. Почвообитающие виды насекомых лесопарков г. Харькова в условиях техногенного загрязнения // Экология. Человек. Общество: Тезисы докладов международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых. – Киев, 2002.– С.72.

4. Дехтярева Е.А. Почвообитающие виды насекомых лесопарков г. Харькова как компонент биоценотического комплекса // Вісник Харківського Національного Аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – 2002. – №3. – С.50–55.

5. Дехтярева Е.А. Почвообитающие виды насекомых урбанизованных ландшафтов г. Харькова. // Приспособление организмов к действию экстремальных экологических факторов: Материалы международной научно-практической экологической конференции. – Белгород, 2002. – С.4–9.

6. Дехтярьова О.О. Мікрофлора ґрунту та комах, що в ньому мешкають, залежно від вмісту солей важких металів // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2003. – Вип.104.– С. 194–196.

7. Дехтярьова О.О., Злотін О.З. Комахи – мешканці ґрунту лісопаркових насаджень м. Харкова // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 101. – С. 20–23. (Збирання, обробка та аналіз матеріалу).

8. Дехтярьова О.О., Злотін О.З. Трофічні зв'язки комах-мешканців ґрунту лісопаркових насаджень м. Харкова // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102. – С 140. (Збирання, обробка та аналіз матеріалу).