У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нові розв’язування наукової проблеми, що виявляється у визначені особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та оцінка стану фетоплацентарного комплексу у жінок, хворих на пієлонефрит, на фоні дисмікроелементозу. Ця проблема вирішена за допомогою визначення вмісту важких металів (свинцю, кадмію) та есенціальних макро-, мікроелементов (кальцій, цинк, мідь), рівня металотіонеїнів в крові, сечі та тканинах плаценти жінок із пієлонефритом та зіставлення із клінічним перебігом вагітності та пієлонефриту. Враховуючи це, було удосконалено комплексну терапію за триместрами гестації із застосуванням природних нутрієнтів. Дані ретроспективного аналізу перебігу пологів у вагітних за останні 3 роки свідчать про зростання захворюваності на пієлонефрит більше ніж удвічі. Серед медико-екологічних та соціальних факторів ризику, які впливають на частоту та тяжкість перебігу пієлонефритів у вагітних, слід виділити: мешкання у промислових районах міста, близькість житла до заводів та транспортних магістралей, низький соціальний рівень життя, нерегулярне харчування, схильність до інфекційних та запальних процесів.
2. Вміст токсичних металів (кадмій, свинець), металотіонеїнів у крові, сечі вагітних за триместрами гестації і тканинах плацент вірогідно підвищений при зниженні макро, -мікроелементів (цинк, кальцій, мідь) у жінок, які мешкають у промислових та забруднених районах міста (Іллічівський, Ленінський), що супроводжується значним погіршанням клінічного перебігу пієлонефрітів у ІІ та ІІІ триместрах. Так, підвищення вмісту кадмію визначено у 55 (38,1%) і свинцю – у 66 (45,8%) вагітних. 3. Існує взаємозалежність між вмістом важких металів (кадмій, свинець), есенціальних макро-, мікроелементів (кальцій, цинк, мідь), металотіонеїнів у крові, сечі і тканинах плацент жінок та клінічним перебігом вагітності й ускладненням гестаційного пієлонефриту. 4. Спектр мікрофлори сечі вагітних з пієлонефритом при підвищеному рівні свинцю та кадмію в крові і сечі змінюється за рахунок збільшення як кількості форм патогенної та умовнопатогенної флори, так і КУО, що відображає стадію процесу в нирках. 5. У вагітних з пієлонефритом та підвищеним рівнем свинцю і кадмію в крові спостерігається зростання вмісту естрогенів (на 21,2%) при зниженні плацентарного лактогену (на 15,7%) та прогестерону (на 24,6%) у сироватці крові та підвищення рівня -амінолевулінової кислоти (вдвічі) і креатиніну (втричі) в сечі. 6. У жінок із пієлонефритом при підвищеному рівні в крові свинцю та кадмію в мезенхімі, судинах, цитотрофобласті плацент зростає активність ферментів, які характеризують енергійний обмін як при гострому, так і при хронічному перебігу процесу. У 2,5 разу підвищена кількість плацентитів, децидуїтів. При цьому в тканинах плацент 57,5% жінок із гострим пієлонефритом рівень металотіонеїну вище, ніж у контрольній групі на 26,6% (68,5±4,5 нмоль/л), при хронічному пієлонефриті – на 12,5% (35,2±3,6 нмоль/л). 7. Результати експериментального дослідження показали, що при навантаженні організму вагітних щурів солями важких металів спостерігається ушкодження сечовивідного щляху, що, можливо, додатково свідчить про патогенетичну роль мікроелементів як факторів, що ускладнюють перебіг захворювання. 8. У комплексній терапії гестаційного пієлонефриту доцільне застосування нутрієнта “Фіброфіт” у поєднанні із лактобактеріями та фітозборами інтравагінально. Цей засіб сприяє зниженню рівня важких металів у крові та сечі, підвищенню КУО лактофлори піхви, а також позитивно впливає на перебіг пієлонефриту. |
