Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Білик Наталія Миколаївна. Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи) : Дис... д-ра наук: 14.01.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Білик Н.М. Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

Робота присвячена зниженню материнської та перинатальної захворюваності та смертності при передчасному відшаруванні плаценти шляхом розробки нових діагностичних критеріїв ризику виникнення і розвитку даної патології, створення на їх основі нових комплексів терапії і профілактики.

Виявлена висока діагностична чутливість активності фактора фон Віллебранда для діагностики передчасного відшарування плаценти і показані переваги її визначення в порівнянні з іншими показниками гемостазу. Вперше створена математична модель прогнозування величини крововтрати у жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами на ранніх термінах вагітності. Вперше обгрунтовано і впроваджено в практику схеми комбінування лікарських засобів з урахуванням етіологічних факторів при локальних формах передчасного відшарування плаценти. Доведено, що в патогенезі розвитку передчасного відшарування плаценти провідне значення відіграють група крові, комбінація змін активності фактора фон Віллебранда та антитромбіна ІІІ, наявність хламідійної, герпетичної, цитомегаловірусної, токсоплазменної інфекцій.

Проведене дослідження дало можливість встановити та науково обгрунтувати судинну, гемостатичну, інфекційну природу походження при різних формах та патогенетичних варіантах передчасного відшарування плаценти, підвищити ефективність діагностики, розробити нові шляхи лікування та профілактики, на основі проведених клініко-лабораторних та морфологічних досліджень зроблені таки висновки:

1. За даними ретроспективного аналізу в структурі материнської смертності кровотечі (в т.ч. передчасне відшарування плаценти) займають 2-3 місце, в 2006 р. складають 18,5%. ПВНРП супроводжується високими показниками перинатальної смертності 146-257. Внаслідок передчасного відшарування плаценти при оперативних пологах крововтрата зростає в 1,2-1,6 разів, у 10,4% випадків виконується гістеректомія.

2. Зниження активності фактора Віллебранда в плазмі крові вагітних нижче 60,0% дозволяє запідозрити передчасне відшарування плаценти. Зміни активності антитромбіна ІІІ та плазміногена відбуваються лише через добу після передчасного відшарування. Висока діагностична чутливість активності фактора Віллебранда (72,5-100,0%) порівняно з антитромбіном ІІІ (17,4-42,5%) та плазміногеном (21,7-42,5%) дозволяє здійснювати контроль за ефективністю фармакотерапії.

3. Визначення рівня антитіл до кардіоліпіну в сироватці крові вагітних дозволяє на ранньому етапі запідозрити патологію хоріона і плода: при збільшенні рівня антитіл до кардіоліпіну в 3-5 раз діагностують мимовільний викидень та передчасне відшарування плаценти, при збільшенні рівня антитіл до кардіоліпіну в 7-10 раз – завмерлу вагітність та антенатальну загибель плода.

4. Розроблена математична модель прогнозування величини крововтрати у жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами:

У= 502,72+403,93хХ1+229,17хХ2-195,98хХ3-340,56хХ4-525,89хХ5+374,42хХ6

У- об’єм крововтрати;

Х1 наявність хламідійної інфекції;

Х2 – група крові;

Х3 – комбінація змін активності фактора фон Віллебранда та антитромбіна ІІІ;

Х4 – наявність токсоплазменної інфекції;

Х5 – наявність герпетичної інфекції;

Х6 – наявність цитомегаловірусної інфекції.

5. У разі локального передчасного відшарування плаценти в 28-36 тиж. гестації в маткових артеріях, артерії пуповини спостерігається збільшення С/Д відношення, ІР, ПІ. Підвищення С/Д відношення відбувається за рахунок діастолічного компонента кровоплину. У середній мозковій артерії плода спостерігається зниження С/Д відношення, ІР на 13,0-38,0%, проте збільшується ПІ на 13,0%. Призначення терапії локальних форм передчасного відшарування плаценти вірогідно покращує показники плодово-матково-плацентарного кровоплину в маткових артеріях, артерії пуповини на 30,0-40,0%, в середній мозковій артерії плода – на 10,0-20,0%.

6. Гістологічні зміни в плаценті, матці, спіральних артеріях в зоні відшарування відрізняються специфікою тих захворювань, на тлі яких розвинулось це ускладнення (прееклампсія, травма, запальний процес).

У матці внаслідок передчасного відшарування на тлі прееклампсії – зміни судин у вигляді склерозу, фіброзу, набряк сполучної клітковини та мязового шару. На тлі запального процесу - атероз та тромботичний процес у судинах, накопичення нейтрофілів, плазмоцитів та лімфоцитів у мязовому шарі, децидуальній пластині.

У плаценті внаслідок передчасного відшарування на тлі прееклампсії виникають всі ознаки плацентарної недостатності (склероз строми ворсин усіх порядків, гіповаскуляризація ворсин, зміни судинної стінки у вигляді склерозу, гіалінозу та відкладення фібриноїду у міжворсинчатому просторі). На тлі запального процесу - гострий атероз та тромботичний процес в спіральних артеріях і міжворсинчатому просторі, накопичення нейтрофілів, плазмоцитів та лімфоцитів на будь-якому рівні плаценти. На тлі травми - багато судин різного діаметру, частина яких паралітично розширена та переповнена кровю, а частина звужена і оптично порожня.

У судинах внаслідок відшарування плаценти на тлі прееклампсії відбуваються склероз, фібриноз, каріорексис, каріолізис, “балонна” дистрофія; при запальному процесі – атероз, тромботичний процес, накопичення сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та плазмоцитів.

7. Діти, народжені від матерів з передчасним відшарування плаценти, у 41,7% випадків мають недоношеність І, ІІ, ІІІ ступенів, патологію ЦНС (дитячий церебральний параліч, енцефалопатія, гідроцефальний синдром, набяк головного мозку), частіше хворіють захворюваннями дихальної системи: пневмонією та бронхітом – на 41,6%, відстають від здорових однолітків в фізичному та нервово-психічному розвитку, у 25,0% випадків мають ознаки майбутньої інвалідності.

8. У разі передчасного відшарування плаценти ускладнений кесарів розтин є фактором ризику патології репродуктивної системи: порушення менструального циклу – у 18,1%, хронічні запальні процеси геніталій – у 15,1%, аденоміозу – у 9,1%, гіперпластичні процеси ендометрію – у 4,5%. Операція гістеректомії у 95,5% пацієнток впливає на стан сексуального здоров'я. Використання лікувально-профілактичних заходів (КОК, аспекард, геникохель, овариум-композитум) у жінок з оперованою маткою в звязку з передчасним відшаруванням плаценти знижує частоту порушень менструального циклу в 1,8 разів, хронічних запальних процесів геніталій – в 2 рази, а також попереджує розвиток гіперпластичних процесів ендометрію, аденоміозу.

9. Використання комплексу лікувально-профілактичних заходів, що складають алгоритм ведення жінок з локальним передчасним відшаруванням плаценти та вагітних групи ризику його виникнення в 1,7 разів зменшує відсоток передчасних пологів, запобігає материнській смертності, на 40% зменшує перинатальні втрати, сприяє народженню здорових дітей.

Публікації автора:

1. Білик Н.М. Вплив передчасного відшарування плаценти на перинатальні втрати // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2004.- №1.- С.262-264.

2. Білик Н.М. Фактори ризику та деякі моменти етіопатогенезу передчасного відшарування плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2004.- №2.- С.502-504.

3. Білик Н.М. Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток малюків 1 року життя, народжених від жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2005.- №1.- С.65-68.

4. Білик Н.М. Діагностика та лікування ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом у жінок з антифосфоліпідним синдромом та вірусною інфекією // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №2.- С.91-94.

5. Білик Н.М. Роль фактора фон Віллебранда в діагностиці передчасного відшарування плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №5.- С.75-77.

6. Білик Н.М. Антропометричні показники у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник антропології.- 2005.- №5.- С.22-23.

7. Білик Н.М. Стан тромбоцитарної та плазмово-судинної ланок системи гемостазу при гострому, підгострому та резидуальному періодах передчасного відшарування плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №6.- С.65-67.

8. Білик Н.М. Порівняльна оцінка показників гемостазу при лікуванні ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом в І-ІІ триместрах вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2006.- №1.- С.89-91.

9. Білик Н.М. Перинатальні аспекти передчасного відшарування плаценти у жінок з вірусною інфекцією та антитфосфоліпідним синдромом // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2006.- №1.- С.30-33.

10. Білик Н.М. Перебіг пологів та післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 2006.- №2.- С.91-95.

11. Білик Н.М. Визначення кореляційних зв’язків між показниками гемостазу з метою діагностики коагулопатій у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины.- 2006.- №2.- С.73-75.

12. Білик Н.М. Ультразвукове дослідження та кардіотокографія при оцінці стану внутрішньоутробного плода у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины.- 2006.- №3.- С.240-242.

13. Білик Н.М. Профілактичне лікування вагітних групи ризику, що загрозливі по виникненню передчасного відшарування плаценти // Здоровье женщины.- 2006. - №4.- С.62-64.

14. Зелінський О.О., Білик Н.М. Морфологічні зміни гемомікроциркуляторного русла в плаценті в зоні відшарування при формуванні ретроплацентарних гематом // Вісник морфології.- 2007.- №1.- С.138-141.

15. Білик Н.М. Стан сексуального здоров’я у жінок після гістеректомії з приводу маткових кровотеч в зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2007.- №1/2.- С.404-405.

16. Білик Н.М. Перебіг вагітності у жінок групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти при профілактичному лікуванні // Здоровье женщины.- 2007.- №1.- С.94-96.

17. Білик Н.М. Стан репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою в зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2007.- №2.- С.68-70.

18. Зелінський О.О., Білик Н.М. Морфологічні зміни гемомікроциркуляторного русла в плаценті поза зоною відшарування при формуванні ретроплацентарних гематом. Морфологія матки Кувелера // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2007.- №3.- С.100-102.

19. Білик Н.М. Вплив профілактичної терапії на перебіг пологів та стан новонароджених у вагітних групи ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти // Здоровье женщины.- 2007.- №3.- С.171-173.

20. Білик Н.М. Регресійний аналіз та прогнозування об’єму крововтрати у вагітних з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины.- 2007.- №4.- С.75-77.

21. Патент на винахід “Спосіб ранньої діагностики патології хоріону та плоду у жінок” №77997 A UA G01N 33/535 C12Q 1\28.- №20040705230; Заявл. 01.07.04; Опубл. 15.02.07, Бюл. №2, 2007.- 3с.

22. Патент на винахід “Спосіб лікування ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом у вагітних жінок з вірусною інфекцією” №78907 A UA А61К31/00, А61К45/06, А61Р15/06.- №200500527; Заявл. 29.07.05; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5, 2007.- 3с.

23. Патент на винахід “Спосіб ранньої діагностики передчасного відшарування плаценти” №78907 A UA А61В 10/00, G01N 33/535 C07К 14/745.- №200507573; Заявл. 29.07.05; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5, 2007.- 3с.

24. Білик Н.М. Передчасне відшарування плаценти у жінок з TORCH-інфекцією // Ювілейна науково-практична конференція “Актуальні питання сучасного акушерства”.- Вінниця, 2004.- С.9-11.

25. Білик Н.М. Обсяг додаткових оперативних втручань, величина крововтрати, особливості перебігу післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник наукових досліджень. – 2004.- №2.- С.288.