Анотація до роботи:

ГафтонюкН.М. Періоди обертання і подвійність обраних астероїдів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.03 Геліофізика і фізика Сонячної системи. Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена визначенню періодів обертання астероїдів і виявленню подвійних астероїдів за фотометричними даними. Робота базується на ПЗЗ-спостереженнях, які проведені на 1-м телескопі НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" в Сімеїзі. Фотометричні ПЗЗ-спостереження астероїдів у Сімеїзі були розпочаті в межах Європейської програми "Астероїдна небезпека". В зв’язку з цим спостерігалися переважно астероїди, що наближаються до Землі (АНЗ). Особлива увага приділялася щойно відкритим АНЗ. Для щойно відкритих АНЗ були визначені їх астрометричні положення і відправлені в Центр малих планет (МРС, США). Проводилися також спостереження астероїдів головного поясу (АГП) для вивчення опозиційного ефекту і для порівняльного аналізу характеристик АНЗ і малих (з розмірами менш 10 км) АГП. Усього було отримано 82 криві блиску 32 астероїдів (23 – АНЗ, 8 – АГП і 1 астероїд, що перетинає орбіту Марса) протягом 82 ночей.

Уперше були визначені періоди осьового обертання 12 АНЗ, з яких 6 були щойно відкритими, і 5 – АГП. Спостереження 4 АНЗ були проведені в рамках міжнародних спільних програм у широкому діапазоні зміни кутів фаз і аспекту, що дозволило побудувати моделі форм цих астероїдів.

Отримано фазові залежності астероїдів 5 Астрея і 444 Гіптіс.

Аналіз кривих блиску 4 АНЗ виявив у них наявність двох періодів обертання, було зроблене припущення, що ці астероїди можуть бути подвійними. Подвійність двох з них була підтверджена радарними спостереженнями.

Порівняльний аналіз наявних даних про подвійні та одиночні астероїди показав можливість утворення супутників у астероїдів, виходячи з мікрометеороїдної моделі.

Мета даної роботи полягала в дослідженні фізичних характеристик астероїдів. Основна увага приділялася визначенню періодів осьового обертання астероїдів і пошуку подвійних систем серед них. В 1996-2003 рр. в рамках дисертаційної роботи на 1-м телескопі були проведені фотометричні ПЗЗ-спостереження 32-х астероїдів протягом 82 ночей.

У роботі отримано наступні основні результати:

1. За проведеними фотометричними спостереженнями було отримано 82 криві блиску 32 астероїдів (23 АНЗ, з яких третину склали щойно відкриті астероїди, вісім АГП і один астероїд, що перетинає орбіту Марса Марс-кросер).

2. Були визначені періоди осьового обертання 22 АНЗ і астрометричні положення щойно відкритих АНЗ, які були відправлені в Центр малих планет (МРС,США), що важливо для вирішення питань, пов'язаних з астероїдною небезпекою. Вперше були визначені періоди обертання п'яти АГП.

3. Спостереження астероїдів 1627 Івар, 1980 Тезкатліпока, 3908 Нікс і 5587 1990 SB, які виконані в рамках міжнародних спільних програм, увійшли складовою частиною в роботу по створенню фізичних моделей цих астероїдів.

4. Проведені фотометричні спостереження дозволили знайти подвійність трьох астероїдів: 31345 1998 PG, 66391 1999 KW4 і 65803 Дідімос.

5. Досліджено фотометричні дані астероїда 4197 1982 ТА. Виявлено три періоди в змінах блиску. Є імовірність, що астероїд подвійний.

6. Проаналізовано наявні дані про подвійні астероїди з метою перевірки мікрометеороїдної моделі утворення супутників у астероїдів. Отримано наступні результати:

Є свідчення існування супутників саме з прямим обертанням відносно основного тіла, що і передбачає модель. Нахилення їх орбіт лежать у діапазоні від 0^о до 15.1^о, а самі орбіти майже кругові, їх ексцентриситети коливаються від 0 до 0.01. Тільки астероїд 283 Емма має ексцентриситет 0.11.

Порівняльний аналіз швидкостей обертання одиночних і подвійних астероїдів показав, що величини різниць обчислених середніх швидкостей обертання одиночних астероїдів і головних тіл подвійних систем астероїдів значно відрізняються, що співпадає з передбаченнями мікрометеороїдної моделі.

Показано, що відносна маса супутника в подвійних системах астероїдів зростає при зменшенні абсолютної маси головного тіла згідно з висновками мікрометеороїдної моделі.

7. В рамках програми по вивченню опозиційного ефекту отримано фазові залежності астероїдів 5 Астрея і 444 Гіптіс до гранично малих фазових кутів (< 1).

Публікації автора:

1. Гафтонюк Н.М., Круглый Ю.Н. ПЗС-наблюдения астероидов, сближающихся с Землей, проведенные в Симеизе // Сб. трудов конференции "Околоземная астрономия ХХI века", Звенигород, 21-25 мая 2001 г. / Под ред. Л.В. Рыхловой, М.А. Смирнова, Е.С. Новиковой, Т.В. Касименко. – М.: ГЕОС, 2001. – С.258 – 261.

2. Гафтонюк Н.М., Круглый Ю.Н. Фотометрические наблюдения астероидов, проведенные в Симеизе в 2002 г. // Вісник астрономічної школи.– 2005. – т. 4, № 2. – С. 122-125.

3. Прокофьева В.В., Гафтонюк Н.М., Таращук В.П. Три периода в изменениях блеска астероида 4197 // Астрономический вестник. – 2001. – т. 35, № 5. – С. 1-7.

4. Gaftonyuk N.M., Gorkavyi N.N. The origin and rotation of binary asteroids // Kinematics and Physics of Celestial Bodies Suppl. – 2005. – № 5. – P. 483-486.

5. Kaasalainen M., Pravec P., Krugly Yu.N., arounov L., Torppa L., Virtanen J., Kaasalainen S., Erikson A, Nathues A., urechh J., Wolf M., Lagerros J. S. V., Lindgren M., Lagerkvist C.-I., Kof R., Davies J., Mann R., Kunirk P., Gaftonyuk N.M., Shevchenko V.G., Chiorny V.G., Belskaya I.N. Photometry and models of eight near-Earth asteroids // Icarus. – 2004. – Vol.167, №1. – P. 178-196.

6. Krugly Yu.N., Belskaya I.N., Chiorny V.G., Shevchenko V.G., Gaftonyuk N.M. CCD photometry of near-Earth asteroids in 2001 // Proc. of Conf. “Asteroids, Comets, Meteors 2002”, July 29-Aug. 2, 2002, Berlin, Germany. – 2002. – Р. 903-906.

7. Krugly Yu.N., Belskaya I.N., Shevchenko V.G., Chiorny V.G., Velichko F.P., Mottola S., Erikson A., Hahn G., Neukum G., Gaftonyuk N.M., Dotto E. The near-Earth objects follow-up program. IV. CCD photometry in 1996-1999 // Icarus. – 2002. – Vol.158, № 1. – P. 294–304.

8. Pravec P., Sarounova L., Rabinowitz D.L., Hicks M.D., Wolf M., Krugly Yu.N., Velichko F.P., Shevchenko V.G., Chiorny V.G., Gaftonyuk N.M., Genevier G. Two-period lightcurves of 1996 FG3, 1998 PG and (5407) 1992 AX: one probable and two possible binary asteroids // Icarus. – 2000. – Vol.146, № 1. – P. 190 – 203.

9. Shevchenko V.G., Belskaya I.N., Krugly Yu.N., Chiorny V.G., Gaftonyuk N.M. Asteroid observations at low phase angles. II. 5 Astraea, 75 Eurynome, 77 Frigga, 105 Artemis, 119 Althaea, 124 Alkeste and 201 Penelope // Icarus. – 2002. – Vol.155, № 2. – P. 365–374.

10. Shevchenko V.G., Krugly Yu.N., Chiorny V.G., Belskaya I.N., Gaftonyuk N.M. Rotation and photometric properties of E-type asteroids // Planetary and Space Science. – 2003. – Vol.51, № 9-10. – P. 525-532.