Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія і філософія культури. Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2004.
Досліджена в дисертації проблема персональності соматичного буття актуалізована тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку ХХІ століття. Сучасні природничо-антропологічні і соціокультурні зрушення, що відбуваються в навколишньому світі, несуть як конструктивні, так і деконструктивні можливості для людини.
Соматичне буття з погляду філософської антропології є основною константою по відношенню до інших форм буття, а зосередженість на діалектичній рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру дозволяє припустити тотожність буття і мислення, передусім тілесно-соматичного, чуттєво-переживаного людиною. Простежується метафізичне коріння відчуття і сприйняття людини з її схильністю до суб’єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб’єктивних переживаннях. Вперше обґрунтовується унікальна інакшість персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Соматичне буття розглядається як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною.
У дослідженні показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя і переживання почуттів, і проявляється в таких персонально-відчуваних екзистенціалах, як страх, сором, радість, які проявляються в задоволенні і стражданні. Соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізує себе через тіло, але не збігається з життям організму. Людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити і бути, а тому соматичність – це не натуральна речовинність, а феноменальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає і переживає життєві ситуації. В екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.
Досліджена в дисертації сома постає синтезом фізичного і душевного, організацією органів, знарядь і засобів прояву внутрішнього руху назовні у світ того, що робить із “в себе і для себе буття” – “буттям для інших”.
Сучасні філософсько-антропологічні пошуки дають велику можливість для персоналізації нормативів структурування культурно-антропологічного простору в ситуаціях взаємодії. Але, для того, щоб описати механізм цього процесу, який дозволив би розкрити природно-соціальний потенціал людини і намітити механізми його подальшого розвитку, необхідно було використати ідеї, які базуються на категоріях культурної антропологічної персональності екзистенціальних переживань, проживань чуттєвості, дієвості тіла і рефлексії тілесності.
Відзначається, що хвороба, здоров’я, біль, страждання, задоволення, радість – не стільки стани тіла як такі, скільки ментальні та культурно-антропологічні події, які переживаються і проживаються персонально. Виявлено, що витоки проблеми персонального соматичного буття починаються в одному із фундаментальних питань філософського пізнання – питанні про співвідношення між духом і тілом, та характером їх взаємозв’язку. Визначальними екзистенціальними категоріями онтологічної структури людського існування стали такі категорії як “смерть”, “страждання”, “відчай”, “біль”, “задоволення”, які мають великий евристичний філософський потенціал. Соматичне буття забезпечує внутрішню своєрідність, яка проявляється в здатності відчувати сором, страх і біль, вмінні сміятися, плакати і радіти, знати про свою смертність тощо.
Проблема інтерпретації персонального соматичного буття набуває актуальності як одна із ключових в тезаурусі філософської антропології і стосується міжособистісного сприйняття, пізнання однією людиною іншої, пошуку стійких взаємозв’язків між зовнішніми проявами і внутрішнім станом людини, що, власне, окреслює їх як персональність та інтерперсональність.
Філософсько-антропологічні розміркування про організмічні передумови людського світовідношення потребують звертання до екзистенціалів сорому, страху, які інтерпретуються як модуси соматичного буття, що переживаються і проживаються людиною.
Матеріальна людина позасвідомо боїться часу, боїться руйнування, знищення і зникнення в небутті. Відмова від духу і духовності, культ тіла і тілесного, речі і речового, які замістили колишнє соціокультурне, у якому майже не було страху часу, поставило на перший план страх, який став для багатьох визначальним у відчутті часу. Сучасна техногенна цивілізація порушила спокій людини, її часовий баланс, а почасти і просторовий в єдиному хронотопі: (просторово-часовому континуумі), що породило своєрідну вітальну темпо-фобію. Катастрофічно профанна споживацька цивілізація спокуси маніпулює тілом, нівелюючи персональні екзистенціальні відчуття і не звертає уваги на переживання.
Філософсько-антропологічний аспект соматичного буття постає світоглядно-екзистенціальною аналітикою життєвого простору і життєвих стратегій людини. Якщо за антропологічними і фізіологічними рисами люди надзвичайно подібні, то в екзистенціально-соматичному вимірі вони суттєво різняться, оскільки постійно перетворюють себе, як відкриті, незавершувані, і разом з тим цілісні істоти.
Таким чином, персональне соматичне буття людини існує як певна даність, розшифрувати яку досить складно, оскільки вона розкриває себе в різних соціокультурних феноменах. Людина – частина природи і в той же час її природні функції позбавлені суто органічних характеристик. А тому потрібен інший підхід до оцінки людини і принципово нове бачення проблеми цілісності людини в її персональному соматичному бутті, що дає екзистенціалізм. Екзистенціальні проблеми – проблеми самого факту людського існування і тих відчуттів і переживань, які вона змушена проживати в персональному соматичному бутті. Справді, будь-яка людина, перш за все, існує, тобто вона народжується і відразу займає якесь конкретне місце в неосмисленному, грубо речовинному світі, і лише потім визначається, входить у світ різних соціокультурних смислів.
Першопочатковим визначенням людини є те, що вона позбавлена будь-якої природи, яка б могла визначити її індивідуальне, персональне буття. І дійсно, людина стає людиною не відразу, іноді взагалі може не стати нею. Коли людина цілковито розчиняється у наявній соціальності, її власний, індивідуальний зміст дорівнює нулю, вона не може набути певної унікальності, живе без душевної напруги, залишаючись частиною природи, невідокремлюваної від неї. Коли ж вона розуміє, що “закинута” у світ у випадковому місці і часі, усвідомлює свою безпорадність, обмеженість свого існування, починає створюватись її індивідуальність, персональність. Йдеться про те, що людина ніколи не звільняється від власних думок і почуттів, які пронизують усю її істоту, наповнюючи відчуттями і переживаннями радості, задоволення, болю, страждання, страху, сорому. Відтак, людина принципово нецілісна, її буття розірване і сповнене колізій, але у неї є можливість набути повноти власного існування, розкрити безмежний потенціал своєї персони в соціокультурному середовищі, оцінюючи свою участь у світовому процесі, формуючи внутрішню самооцінку на основі персональних відчуттів і переживань соматичного буття.
Публікації автора:
Монографія: Газнюк Л.М. Соматичне буття персонального світу особистості. – Харків: ХНУ, 2003. - 356 с.
Статтів спеціалізованих виданнях з філософських наук, затверджених ВАК України:
Газнюк Л.М. Персональне, родове й універсумне в сомі людині. // Філософська думка №2, – Київ, 2004. – С.135-154.
Газнюк Л.М. Соматичне буття: інтерсуб’єктивність та ідентифікація особистості // Практична філософія №2. – Київ, 2003. – С. 82-93.
Газнюк Л.М. Самоактуалізація соматичного буття // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Теорія культури і філософія науки”. Випуск 562. Харків – Суми, 2002. – С. 38-42
Газнюк Л.М. Ідея „Гріхопадіння –спасіння” в християнській культурі // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Філософські перипетії”. №547’2002. Серія „Філософія”. – Харків, 2002. – С. 145-150.
Газнюк Л.М. Переконання особистості: універсальна цілісність і нормативна самість // Науковий вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Вип. 11. Харків: „ОВС”, 2002. – С. 81-86
Газнюк Л.М. Спілкування як взаєморозуміння між „Я” і „Ти” // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. Дрогобич НВЦ „Каменяр”, 2002. – С.74-83
Газнюк Л.М. Персональна ідентичність і соматичність людини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Філософські перипетії”. Випуск ХV. Серія „Філософія”. Харків, 2002. – С.126-129.
Газнюк Л.М. Соматичне буття: межи філософського розуміння // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 15. Харків: ХВУ, 2002. – С. 19-24
Газнюк Л.М. Персоналістичні реалії соматичного світу людини в соціумі // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – Дніпропетровськ, 2002. – № 2 (22) березень-квітень. – С. 85-88.
Газнюк Л.М. Герменевтичність соматософії // Вісник Дніпропетровського університету. „Соціологія. Філософія. Політологія”. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип.8. – С. 48-54
Газнюк Л.М. Гегель про природу людини: від антропології до феноменології (Філософія Гегеля і сучасність). Збірник наукових праць. – Львів: ЛНУ, 2002. – С. 131-133
Газнюк Л.М. Парадокси соматичного досвіду // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Выпуск 120 «Философия» ХГПУ. – Харьков, 2000. - С. 43-50
Газнюк Л.М. Соматичне буття в соціокультурних обрисах // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 9. Харків: ХВУ, 2001. – С. 10-15
Газнюк Л.М. Соматично-екзістенціальне самовідчуття людини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Теорія культури і філософія науки”. Випуск 501. Харків – Суми, 2001. – С. 70-72
Газнюк Л.М. Етнічний вияв соматичного буття // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 10. Харків: ХВУ, 2001. – С. 50-56
Газнюк Л.М. Буття людини в дзеркалі антропологічного відродження // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Філософськи перипетії”. Випуск 509. Серія “Філософія”. Харків , 2001. – С. 141-145
Газнюк Л.М. Соматичність в констатації інтерсуб’єктивного світу особистості // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 11. Харків: ХВУ, 2001. – С. 27-34
Газнюк Л.М., Дениско Л.Н.. И.Г. Фихте и И.Б. Шад о двух модусах бытия человека // Грані (Науково-теорет. і громад.-політ. альманах). Дніпропетровськ. - №1 (21) січень-лютий 2002 р. – С.122-126
Газнюк Л.М. Просторовість соматичного буття: від відчуттів до пізнання // Проблеми гуманітарних наук. – Дрогобич: “Вимір”, 2001. – С. 64-70
Газнюк Л.М. Соматичне буття як відображення соціального статусу особистості // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2001. - №24 (октябрь). – С. 202-204
Газнюк Л.М. Статевий диморфізм соматичного буття // Філософія. Культура. Життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип.13 “Наука і освіта”. – Дніпропетровськ, 2001. – С.81-88
Газнюк Л.М. Плоть і кров: релігійно-філософська інтерпретація // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 13. Харків: ХВУ, 2002. – С. 44-50
Газнюк Л.М. Життєві виміри людського буття // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 14. Харків: ХВУ, 2002. – С. 31-37
Газнюк Л.М. Соматична межа: персональне, родове та універсумне в людині // Вестник Харьковского государственного политехнического университета «ХПИ». Выпуск №5’2002. – Харьков, 2004. – С. 66-71
Газнюк Л.М., Рибалка В.Г. Менталітет та соціальний характер у контексті розбудови України та її Збройних Сил // Наукові записки Харківського військового університету. Серія „Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 1 (16). Харків: ХВУ, 2002. – С. 34-42
Дениско Л.Н., Газнюк Л.М. Постмодернистское видение телесного бытия // Философские перипетии. Вестник Харьковского государственного университета №409. – Харьков: ХГУ – 1998. – с.40-41.
Газнюк Л.М. Персональність “Я” суб’єкта та “Інший” // Вестник национального технического университета “ХПИ” 2’2003. – Харьков. – С.87-93.
Газнюк Л.М., Коньшина Г.Є. Соматична пам’ять як чуттєві спогади минулого. // Наукові записки Харківського військового університету. Серія „Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 12. Харків: ХВУ, 2001. – С. 87-90
Рибалка В.Г., Газнюк Л.М. Агресія як деструкція соціальних відносин. // Філософські обрії. Випуск 10, Київ-Полтава, 2003. – С.158-170
Інші публікації:
Газнюк Л.М. Дж. Локк про задоволення і страждання як модуси людського буття // Матеріали науково-теоретичної конференції “Філософія Дж. Локка і сучасність”. Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2001. - С. 119-125.
Газнюк Л.М. Соборність як ідейне кредо державотворення української інтелігенції // Інтелігенція і влада. Збірник наукових праць. Одеса: “Астропринт”. – 2002. – Вип. 1(2). – Т. 1. – С. 80-86
Газнюк Л.М. Фізична культура як різновид соматичної субкультури // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Вип. 3. – Харків: ХаДІФК, 2001. – С.93-96.
Газнюк Л.М., Дениско Л.М. Біологічне в соціальному: безперервність і взаємопроникнення // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків, 2000. - С. 12-18.
Газнюк Л.М. Буття людини в соціально-екологічному вимірі // Матеріали науково-методичної конференції “Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть”. – Харків, 2001. – С.244-247.
Газнюк Л.М. Наратив як спосіб самопояснення особистості // Філософська спадщина Г.С. Сковороди і сучасність. Матеріали ІХ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (до 280-річчя Г.С.Сковороди). Харків, 2002. - С. 61-63.
Газнюк Л.М. Соціальна адаптація організму людини в контексті глобалізації суспільства // Творча спадщина В.І. Вернадського і сучасність. (Вернадські читання). – Донецьк: ДонНТУ, 2003. – С.200-203.
Газнюк Л.М., Дениско Л.Н. Телесность в философии постмодернизма // Матеріали Ш Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: “Філософія: класика і сучасність”.- Харків, 1996. – с. 53-54.
Газнюк Л.М., Дениско Л.Н. Тело в социокультурном универсуме // Матеріали IV Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: Культура у філософії ХХ століття. – Харків, 1997. – с. 343-345.
Газнюк Л.М. Коллективистские ориентации и проблема ответственности// Проблема ответственности на рубеже ХХ и ХХІ веков. (Материалы мемориальных чтений, посвященных 60-летию А.Ф. Плахотного). – Харьков: ХГУ.- 1996. – с. 30-31.
Газнюк Л.М. Екологічна криза і колективна свідомість // Матеріали міжвузівської конференції “Філософія у системі загальнолюдських цінностей”. Харків, 1996. – с. 52-53.
Газнюк Л.М. Соматично-прегнантна обумовленість соціального порядку // Матеріали VIІ Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: Практична філософія і правовий порядок. – Харків, 2000. – С.9-11.
Газнюк Л.М., Дениско Л.М. Національні особливості української філософії // Матеріали IІ Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: “Національна філософія: минуле, сучасне та перспективи”. – Харків, 1994. – С. 78 – 80.
Газнюк Л.М. Тело и сознание: психофизическое взаимодействие// Материалы межрегиональной научной конференции “Проблема сознания в отечественной и зарубежной философии ХХ века”. – Иваново, 1994. – С. 52-53.
Газнюк Л.М. Соматично-екзистенціальне самовідчуття людини в повсякденному бутті // Людина, дух, душа, тіло. Матеріали IV Міжнародної науково-теоретичної конференції. – Суми, 2000. – С.31-33.
Газнюк Л.М. Страх як «Непритомність свободи» // Проблеми свободи у теоретичній та практичній філософії. Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 2003. – С.136-139.
Газнюк Л.М. Комунікативні ситуації наявного буття // Обрії комунікації та інтерпретації. Матеріали VІІІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 2001. – С.16-18.
Газнюк Л.М. Військовий інтелігент: образ життя і спосіб мислення // Основні напрямки виховання української військової інтелігенції у сучасних умовах. Матеріали науково-практичної конференції вищих навчальних закладів м. Харкова 22-23 листопада 2001 р. – Харків: ХВУ, 2002. – С.90-93.
Газнюк Л.М. Біоетика: соціокультурне і біотичне в життєдіяльності людини. // Доклады Международной научной конференции «Творческое наследие В.И. Вернадского и современность» (10-12 апреля 2001 г.). Донецк, 2001. – С.142-146.
