Батман Юрій Анастасович. Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених : Дис... д-ра наук: 14.01.10 - 2008.
Анотація до роботи:
Батман Ю.А. Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім..М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертаційна робота присвячена рішенню наукової проблеми – актуальної проблеми сучасної перинатології, неонатології і педіатрії – зниженню перинатальної захворюваності та смертності новонароджених шляхом впровадження методики перинатальної диспансеризації плода, що включає в себе проведення перинатального аудиту, вивчення впливу перинатального анамнезу і факторів ризику на плід, вибір тактики і термінів розродження, визначення стану плода в пологах і прогнозування критичних станів новонароджених в ранньому неонатальному періоді.
Проведено ретроспективний аналіз усіх випадків мертвонароджуваності і ранньої неонатальної смертності в ДРЦОМД за період 1999-2005 рр. за даними офіційної статистики і впровадженого перинатального аудиту (Балтійська класифікація перинатальної смертності). Запропонована технологія оцінки перинатальних втрат дозволила виділити ті категорії перинатальної смертності, які можуть бути керованими при сучасному рівні надання медичної допомоги: інтранатальна і рання неонатальна смертність у випадку народження дитини в стані асфіксії.
Впроваджений метод фетальної пульсоксиметрії дозволяє неінвазивно оцінити стан плода навіть тоді, коли електронний фетальний моніторинг не може дати остаточного висновку щодо стану плода. За даними впровадженого методу, граничним значенням, яке може свідчити про небезпеку для плода, є 30 % сатурація кисню протягом 3 хвилин і більше.
Підвищений рівень вмісту в пуповинній крові новонароджених основної групи стронцію в 2,1 рази, ванадію – в 1,7 рази, марганцю – в 2 рази, а селену нижче в 2,1 рази в порівнянні з контрольною групою, а також виявлений статистичний зв'язок між їх рівнем і станом при народженні, свідчать про істотну роль даних активних субстанцій у механізмах адаптації новонароджених до умов позаутробного розвитку.
На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода та анамнестичних даних (всього 23 ознаки) за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів була розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонароджених дизадаптаційного синдрому й асфіксії з точністю прогнозу 89,2%. Застосування нейромежевого моделювання (7 нейронів на вході і 11 нейронів у схованому модулі) на підставі семи ознак у 84% випадків дозволило прогнозувати народження немовлят з дизадаптаційним синдромом або з асфіксією.
Запропонована і впроваджена методика перинатальної диспансеризації плода і новонародженого дозволила знизити в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства захворюваність новонароджених на 25,8 % (270у 1999 р. до 214у 2005 р.), ранню неонатальну смертність на 30,8 % (5,2у 1999 р. до 3,6 у 2005р.).
У дисертації представлене нове рішення актуальної проблеми сучасної перинатології і неонатології – зниження перинатальної захворюваності і смертності новонароджених шляхом впровадження системи перинатальної диспансеризації плода, що включає проведення перинатального аудита, вивчення перинатального анамнезу і факторів ризику, визначення стану плода в пологах і прогнозування критичних станів новонародженого в ранньому неонатальному періоді та проведення відповідних організаційно-профілактичних заходів.
Доповнення офіційної статистики даними перинатального аудита на основі Балтійської класифікації перинатальної смертності дозволило виявити справжні причини і резерви зниження рівня перинатальних втрат. Найбільш вагомими категоріями в структурі перинатальної смертності були наступні: антенатальна смерть плода після 28 тижнів при одноплідній вагітності – 57,2; антенатальна смерть до 28 тижнів гестації – 38,8; рання неонатальна смерть до 28 тижнів – 47,7; рання неонатальна смерть у терміні 28-33 тижнів і оцінкою за шкалою Апгар менше 7 балів через 5 хвилин після народження – 11,2.
Змінами, характерними для первинної внутрішньоутробної гіпоксії за підставою імунно-гістохімічних досліджень, були різко виражені фіброзні зміни в інтерстиціальній тканині легень, стовщення, місцями – витончення міжальвеолярних перетинок, вогнища гострої і хронічної емфіземи чергувалися з ділянками ателектазу. Встановлені морфологічні зміни дозволили визначити нові ланки патогенезу гіпоксії плода і науково обгрунтувати цілеспрямовані профілактичні заходи.
Поліорганна недостатність на тлі перенесеної хронічної гіпоксії плода і тяжкої інтранатальної асфіксії, характер і тяжкість перинатальних факторів ризику обумовлюють клінічну характеристику дітей з гіпоксією. Перенесена гіпоксія й асфіксія обумовлюють недостатність дихальної і серцево-судинної системи, газового гомеостазу (pCO2 - 43,93 ± 2,62 мм. рт. ст.; p2 - 26,27 ± 1,83 мм. рт. ст.; BEect – 5,26 ± 0,56; О2 сатурація новонародженого <85%) і ушкодження ЦНС.
Найбільш частішими причинами ризику асфіксії новонароджених є наявність екстрагенітальної патології (61,5 %), тяжкої прееклампсії (12,3 %), оперативне розродження (78,1 %) і дострокове розродження (47,1 %).
Використання фетальної пульсоксиметрії плода в пологах, з урахуванням величини і тривалості граничного значення дозволяє поліпшити діагностику внутрішньоутробної гіпоксії плода, підтвердити або виключити тяжкість метаболічного ацидозу, зменшує кількість необґрунтованих оперативних розроджень. Пороговим значенням сатурації, за даними фетальної пульсоксиметрії в пологах, що може свідчити про небезпеку для плода, є 30% сатурації кисню у плода в пологах протягом 3 хвилин і більше. Зниження частоти серцевого ритму плода менше 100 уд/хв протягом 3 хвилин і кислотно-лужного стану пуповинної крові новонародженого (рН 7,03 ± 0,08) вірогідно (р<0,05) підтверджує тяжку перинатальну асфіксію.
Підвищений рівень вмісту в пуповинній крові новонароджених стронцію в 2,1 рази, ванадію – в 1,7 рази, марганцю – в 2 рази, а селену – нижче в 2,1 рази в порівнянні з здоровими дітьми, а також виявлений статистичний зв'язок між їх рівнем, свідчать про істотну роль даних активних субстанцій у порушенні механізмів адаптації новонароджених до умов позаутробного розвитку.
На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода і анамнестичних даних (всього 23 ознаки) за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонародженого дизадаптаційних синдромів і асфіксії з точністю прогнозу 89,2 %. Застосування нейромежевого моделювання на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність за паритетом, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії і цитомегаловірусної інфекції) з вірогідністю 84%, дозволяє прогнозувати народження дітей з асфіксією або з дизадаптаційним синдромом.
Розроблена система перинатальної диспансеризації плода, яка включала проведення перинатального аудита, фетальної пульсоксіметрії, вмісту макро- і мікроелементів в пуповиній крові в залежності від стану плода, морфо-гістологічного аналізу причин перинатальних втрат, прогнозування асфіксії та порушень стану ранньої неонатальної адаптації була впроваджена в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства в 2002 року, яка дозволила знизити перинатальну захворюваність с236 до 175 і ранню неонатальну смертність с 5,2 до 3,6.
.
Публікації автора:
Анастасов А.Г., Батман Ю.А. Особенности ранней постнатальной адаптации иммунной системы у здоровых новорожденных детей // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 38 – 41. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А. Вплив видiв знеболювання на адаптацiю немовлят, народжених за допомогою кесарського розтину // Матеріали науково-практичної конференції неонатологів України «Сучаснi досягнення в дихальнiй пiдтримцi новонародженних i спорiдненi проблеми неонатологii». – Львiв, 2003. – С. 91 – 94. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А. Клинико-физиологические особенности ранней экстренной адаптации у новорожденных различных групп // Матеріали II Конгресу неонатологів України «Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених». – Харків, 2002. – С. 69 – 71. ( Клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А. Особенности адаптации недоношенных детей, родившихся от матерей с преэклампсией // Клінічні лекції та матеріали 1-ої науково-практичної школи-семінару «Актуальні питання неонатології». – К., 2003. – С. 186 – 189. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А. Особенности адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения, в зависимости от разных видов обезболивания // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. – 2002. – Т. 3, № 3. – С. 48 – 51. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А. Особенности нарушений сердечного ритма у новорожденных с перинатальной гипоксией // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – 2006. – № 720. – С. 17 – 20. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, функціональні дослідження, узагальнення).
Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Медико-социальные проблемы семьи. – 2005. – Т. 10, № 1. – С. 112 – 117. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).
Батман Ю.А. Перинатальные факторы риска и прогнозирование неотложных состояний у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2006. – С. 28 – 31. (Розробка архівного матеріалу, аналіз літератури, узагальнення).
Батман Ю.А. Перинатальный аудит как один из путей внедрения доказательной медицины // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2005. - С. 27 - 30. (Розробка архівного матеріалу, узагальнення).
Батман Ю.А. Прогнозирование особенностей адаптации новорожденных детей различных групп перинатального риска // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003. – Т. 8, № 4. – С. 34 – 37. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).
Батман Ю.А. Прогнозирование развития асфиксии и дизадаптационного синдрома у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2007. - С. 26 - 31. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).
Батман Ю.А. Содержание макро- и микроэлементов в пуповинной крови у новорожденных различных клинических групп // Здоровье женщины. – 2007. - № 2 (30). – С. 242 - 246. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).
Батман Ю.А., Алексеева Е.А., Дутов Е.М. Опыт применения препарата «Сукрим» в комплексном лечении респираторного дистресс-синдрома у новорожденных // Медико-социальные проблемы семьи. – 2004. – Т. 9, № 3. – С. 140 – 143. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).
Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Белоусов О.Г. Прогнозирование и профилактика перинатальной заболеваемости и смертности новорожденных, родившихся от матерей с преэклампсией // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – № 3. – С. 24 – 27. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А., Пилипенко О.Н., Джоджуа Т.В. Роль перинатальных факторов риска в адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения // Сб. научн. работ Ассоциации акушеров-гинекологов Украины. – Киев, 2004. – С. 22 – 26. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).
Батман Ю.А. Роль медикаментозної терапії в проведенні АВС-реанімаціїї немовлят // Клінічна фармація. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 130 – 132. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).
Лихачева А.С., Батман Ю.А. Прогнозирование функционального состояния новорожденных у беременных высокого риска // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 35 – 38. ( Розробка архівного матеріалу, аналіз, формування бази даних, узагальнення).
Обмен макро- и микроэлементов у новорожденных детей в Донецком регионе / Чайка В.К., Батман Ю.А., Козинский А.В., Алферов В.В. // Медико-социальные проблемы семьи. – 2006. – Т. 11, № 3. – С. 68 – 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, узагальнення).
Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Зинкович И.И., Межова О.К./ Перинатальные факторы риска и особенности ранней адаптации различных групп новорожденных // Матерiали науково-практичної конференцiї «Здорова мати – здорова дитина». – Донецьк, 2002. – С. 110 – 117. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Поляков К.В., Батман Ю.А. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (синдром Хаммена-Річа) як причина пульмональної гіпертензії // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т.7, № 2. – С. 240 – 243. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Чайка В.К., Батман Ю.А., Пиклун В.Л. Роль микроэлементов в становлении иммунокомпетентности новорожденных // Здоровье ребенка. – 2007. – № 1. – С. 85 – 89. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).
Состояние здоровья детей, рожденных от многоплодной беременности / Батман Ю.А., Михно Н.Г., Говоруха И.Т., Мещеринова Г.В. // Зб. наукових праць «Стан репродуктивного здоров`я в Україні та шляхи його покращення». – Київ, 2002. – С. 104 – 106. (Клінічні спостереження, аналіз, узагальнення).
Чайка В.К., Могилевкина И.А., Батман Ю.А. Внедрение фетальной пульсоксиметрии – один из путей внедрения доказательной медицины в перинатологии // Матеріали науково-практичної школи-семінару «Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджних». - Судак, 2005. – С. 24 – 28. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).
Батман Ю.А. Перинатальная патология и новорожденные высокого риска // Медицинские аспекты квалитологии - Выпуск 1 - Львов-Тула-Донецк, 2003. – С. 62 – 67. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).
Способ профилактики и лечения перинатальной гипоксии у беременных с фетоплацентарной недостаточностью / Чайка В.К., Квашенко В.И., Шпатусько И.И., Мещеринова Г.В., Шаталова М.В., Батман Ю.А. // Информационное письмо № 149. – Киев, 2004. – 3 с. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).
Пат. 22043 Україна, МПК (2006) А61В 5/0205. Спосіб діагностики функціонального стану плода в пологах / Ю.А. Батман (Україна); Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № 2006 12141; Заявл. 20.11.1006; Опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4. – 12 с. (Аналіз літератури, проведення методики, аналіз, узагальнення).
Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Физиология и патология новорожденных” – Киев, 2007. – С. 14 – 17. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).
Батман Ю.А., Волос Л.І. Морфологічні особливості легеневих судин при гіпоксії, обумовленою первинною пульмональною гіпертензією // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т.8 , №3. – С. 402 – 405. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Батман Ю.А., Шлопов В.Г. / Стан судинного русла легенів при вроджених вадах серця у немовлят // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2007. – Вып. 11, Т.2. – С. 107 – 112. (Клінічні спостереження, узагальнення).
Чайка В.К., Батман Ю.А., Могилевкина И.А. Опыт внедрения аудита в перинатальном центре // Здоровье женщины. – 2007. - № 3. – С. 155 – 159. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).
Батман Ю.А. Прогнозирование развития дезадаптационного синдрома и асфиксии у новорожденных // Здоровье ребенка. – 2007. - № 4. – С. 51 – 57. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).
Чайка В.К., Батман Ю.А., Алферов В.В. Роль микроэлементов в становлении иммунной адаптации новорожденных // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 67 – 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).
Чайка В.К., Демина Т.Н., Долгошапко О.Н., Батман Ю.А., Мещерякова А.В. Диагностика, лечение и профилактика нарушений минерального обмена у женщин // Методические рекомендации, Киев, 2007. (Аналіз літератури, узагальнення).
