Анотація до роботи:

Куля О.О. Перинатальні чинники ризику розвитку алергії у немовлят. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України. - Львів, 2003.

Дисертація присвячена розробці ефективних заходів профілактики та лікування алергії у новонароджених на підставі вивчення перинатальних чинників її розвитку. Обстежено 168 немовлят. Поряд із вивченням алергологічного і акушерського анамнезів проводили загальноклінічні обстеження, визначали рівень еозинофілів крові, імунологічні дослідження (загальний Ig E пуповинної та периферичної венозної крові, Ig A), специфічну алергодіагностику in vitro, досліджували копрограму, біоценоз кишечника.

Вперше проведено комплексне вивчення особливостей виникнення та розвитку алергії у новонароджених. Доведено значення у виникненні алергії у новонароджених обтяжених алергологічного і акушерського анамнезів, поліпрагмазії, комплексу несприятливих антенатальних факторів, порушень мікроекології кишечника. Продемонстровано, що зловживання жінкою облігатними алергенами під час вагітності та годування грудьми підвищувало ризик розвитку алергії у її дитини. Раннє прикладання до грудей та виключно грудне вигодовування знижували ризик розвитку алергії у новонароджених. Запропоновано спосіб індивідуального прогнозування розвитку алергії у новонароджених у вигляді математичної моделі, результати застосування якої можуть служити показом для проведення профілактичних заходів.

До можливих причинних факторів, що сенсибілізують організм і викликають клінічні прояви алергії у немовлят віднесені харчові (яйця, цитрусові, яблука, мед) і медикаментозні (антибіотики, вітаміни) алергени.

Описані особливості клінічної картини алергії у новонароджених (токсична еритема, попрілості, кропив’янка, алергічна ентеропатія, дитяча екзема, геморагічний васкуліт) та приведені результати специфічної алергодіагностики in vitro у немовлят.

Доведено, що підвищений рівень Ig E в пуповинній та периферичній венозній крові, зниження сироваткового Ig А корелюють з атопічними захворюваннями в неонатальному періоді.

Запропоновані методи лікування алергії у новонароджених та первинної, вторинної і третинної профілактики алергічних захворювань.

Вивчення катамнезу показало, що у дітей основної групи порівняно з дітьми контрольної групи частіше розвивались алергічний конституційний дерматит (42,9 % і 11,4 % відповідно) та дитяча екзема (11,4 % і 1,4 % відповідно). У дітей 1 групи, яким проводили третинну профілактику в порівнянні з пацієнтами 1 групи, по відношенні до яких не проводилися названі заходи, рідше розвивались алергічний конституційний дерматит (10 % і 18,6 % відповідно) і дитяча екзема (1,4 % і 7,1 % відповідно).

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в удосконаленні заходів профілактики алергії на підставі комплексного вивчення перинатальних чинників її розвитку у немовлят.

1. Прояви алергії реєструються вже в періоді новонародженості у 13,2 % новонароджених. Її клінічними формами бувають токсична еритема (48,6 %), попрілості (34,2 %), кропив’янка (21,4 %), алергічна ентеропатія (1,4 %), алергічний васкуліт (1,4 %), дитяча екзема (1,4 %).

2. Алергія в переважній більшості випадків спостерігається у новонароджених із родин з обтяженим алергологічним анамнезом (80 %). Дитина частіше схильна до алергії за наявності атопії у матері (22,9 %), рідше – за наявності атопії у батька (14,3 %). Якщо хворіють і батько, і мати, то вірогідність виникнення клінічних проявів алергії зростає (31,4 %).

На формування алергії у новонароджених дітей впливають акушерська патологія матері (пізні гестози (24,3 %), затяжні пологи та пологи шляхом кесаревого розтину (11,4 %)), зловживання облігатними алергенами (41,4 %) та поліпрагмазія під час вагітності (55 %); перевантаження облігатними харчовими алергенами матерів–годувальниць (28,5 %), поліпрагмазія у них (70 %), шкідливі звички батьків (5,7 %), поліпрагмазія у новонароджених (18,7 %), пізнє прикладання до грудей (64,3 %), ранній перехід на штучне вигодовування (15,7 %), змішане та штучне вигодовування (40 %).

3. Особливостями імунного статусу новонароджених дітей з проявами алергії є підвищений рівень загального Іg Е в пуповинній (0,541±0,194 МОД/мл) та периферичній (0,758±0,227 МОД/мл) венозній крові, що свідчить про атопічний характер клінічних змін; незначне зниження рівня сироваткового Іg A (0,0021±0,0016 г/л).

4. У немовлят з проявами алергії досить часто (55,2 %) спостерігаються порушення мікроекології кишок, для яких характерні: наявність дефіциту основної мікрофлори (рівень висіву біфідумбактерій – lg 7 КУО/г у 55,2 % дітей, лактобактерій – lg 6 КУО/г у 53,4 % дітей, повноцінної кишкової палички - < lg 6 КУО/г у 20,7 %), інтенсивне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів (вміст кишкової палички зі зміненими ферментативними властивостями становить lg 6 КУО/г у 3,4 %; епідермального стафілокока - < lg 3 КУО/г у 6,8 % дітей, грибів роду Кандида - lg 4 КУО/г у 3,4 % немовлят).

Зміни копрограми не є характерними для дітей з проявами алергії.

5. Найчастіше, за даними специфічної алергодіагностики in vitro, медикаментозну сенсибілізацію у новонароджених спричиняють антибіотики (14,3 % - за даними реакції ШОЕ з медикаментами і 15,7 % - за експрес-методом відповідно), дещо рідше – вітаміни групи В (10,7 % і 12,7 %), інколи – глюкоза (2,8 % і 3,6 %), а харчову (за СЛ) - коров’яче молоко (50 %), мандарини (21,4 %), риба (17,9 %), куряче яйце (10,7 %), гречана (7,1 %) та рисова (7,1 %) крупи, апельсини (7,1 %).

6. Розроблений алгоритм лікування алергії у новонароджених дозволяє усунути зміни з боку шкіри у 60 % новонароджених до 3 доби, у 32 % - до 5 доби, у 8 % - до 7 доби.

7. Використання розроблених третинних заходів профілактики алергії у немовлят дозволяє знизити розвиток дитячої екземи (з 7,1 % до 1,4 %), алергічного конституційного дерматиту (з 18,6 % до 10 %) в майбутньому.

Публікації автора:

1. Куля О.О. Особливості перебігу кропив’янки у новонароджених // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2000. - № 3. – С. 103 – 105.

2. Куля О.О., Беш Л.В., Ткаченко С.К. Алергія у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. -№ 3.- С. 8-14.

3. Куля О.О., Беш Л.В. Аналіз причин розвитку і виникнення алергозів у новонароджених // Галицький лікарський вісник. – 2002. –Т. 9, № 4. – С. 44 – 46.

4. Беш Л.В., Куля О.О. Оптимальний вибір сумішей для харчування дітей грудного віку з проявами алергії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002.- № 6.- С. 35-38.

5. Куля О.О., Беш Л.В. Деякі аспекти діагностики алергії у новонароджених// Тези VІІІ конгресу СФУЛТ. – Львів, Трускавець, 2000. – С. 163.

6. Куля О.О., Беш Л.В. Особливості перебігу алергії у новонароджених // Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань: Тези науково-практичної конференції. - Вінниця, 2003.-С. 30.

7. Ткаченко С.К., Беш Л.В., Куля О.О. Алергія у новонароджених // Алергологія дитячого віку: проблеми і перспективи: Матеріали Львівської обласної науково-практичної конференції. – Львів, 2003. – С. 3-10.