Мерцалова Ольга Владиславівна. Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи плода у вагітних високого ризику (діагностика, прогноз виходів, оптимізація ведення вагітності та пологів) : Дис... д-ра наук: 14.01.01 - 2002.
Анотація до роботи:
Мерцалова О.В. “Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи плода у вагітних високого ризику (діагностика, прогноз виходів, оптимізація ведення вагітності та пологів)”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
На основі комплексного обстеження 245 вагітних високого ризику з діагностовано гіпоксією плода отримали подальший розвиток уявлення про патогенез, діагностику і шляхи зниження частоти та наступних ускладнень перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода у вагітних високого ризику. Сформульовано нові оцінкові критерії для жінок, вагітність та пологи яких відносяться до категорії високого ризику стосовно розвитку у них перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода. Доведено, що гіпоксія є центральним патогенетичним синдромом, який призводить до уражень ЦНС плода. Використання МР томографії вперше дозволило з високою точністю анатомічної інтерпретації діагностувати антенатальні ураження ЦНС плода (функціональні, ішемічні, геморагічні, поєднані). Виділено варіанти поєднання метаболічних і гемодинамічних порушень, що визначають ступінь тяжкості гіпоксичних уражень ЦНС плода. Розроблено системи прогнозу гіпоксичних уражень ЦНС плода (низька, середня, висока). Запропоновано схеми профілактичного лікування вагітних високого ризику. Розроблено тактики ведення вагітності і пологів у вагітних високого ризику, що дозволило більш, ніж у 2 рази знизити частоту розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода і більш, ніж у 3 рази – частоту виникнення тяжких форм їх клінічного прояву у період новонародженості.
У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, суть якої міститься у встановленні основних патогенетичних ланок формування перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода у вагітних високого ризику, їх діагностиці, прогнозі розвитку і виходів у ранньому неонатальному періоді, а також у оптимізації ведення вагітності і пологів, що визначає шляхи зниження їх частоти і подальших ускладнень.
При вагітності високого ризику весь період внутрішньоутробного розвитку плода триває на тлі впливу на нього мультифакторних негативних чинників ризику, кожний з яких, окремо або у комплексі з іншими, здатний порушити фізіологічний або анатомічний зв’язок вагітної і плода. Найчастішим патологічним проявом при цьому є гіпоксія плода. Встановлено залежність розвитку гіпоксії плода від ступеня насиченості шкідливими впливами на плід в антенатальному періоді. Шість та більше негативних впливів на плід, що діють одночасно, можуть розцінюватися як маркер підвищеного ризику виникнення гіпоксії плода.
Найбільш чутливою до гіпоксії є ЦНС плода. Вивчення об’ємного траснпорта кисня показало, що гіпоксія – центральний патогенетичний синдром, який призводить до різних функціональних і структурних уражень ЦНС плода. Вивчення кислотно-основного стану, активності окислювально-відновлювальних ферментів, станів ліпідного обміну, вільнорадикального окислення показали, що невід’ємними супутниками гіпоксії плода є метаболічний ацидоз, коливання рівня окислювальних процесів, порушення ліпідного обміну, активація процесів вільнорадикального окислення, які і є безпосередніми пошкоджуючими чинниками ЦНС плода.
Проведені допплерометричні дослідження показали, що реалізація пошкоджуючого впливу гіпоксії на ЦНС плода не є специфічною, а пов’язана, передусім, з порушенням функції фетоплацентарної системи, яке розвивається за рахунок змін кровообігу у системі мати-плацента-плід, при цьому ускладнення для плода проявляються переважно у ІІІ триместрі вагітності. Первинне порушення кровообігу, як правило, виникає у системі матково-плацентарного кровоплину, потім, при прогресуванні патології, додаються гемодинамічні порушення у системах плодово-плацентарного і мозкового кровоплину плода.
Вперше для антенатальної діагностики гіпоксичних уражень ЦНС плода використаний метод магнітно-резонансної томографії. Показано, що МРТ діагностика стану ЦНС плода є можливою, починаючи з 28-32 тижня гестації. Визначено нормативні МРТ параметри стану ЦНС плода при вагітності, що триває фізіологічно. Виділено оптимальні проекції отримання зображення для вивчення стану ЦНС плода. Описана семіотика патологічних змін гіпоксичних уражень ЦНС плода, на основі чого розроблено робочу класифікацію гіпоксичних уражень ЦНС плода (функціональні, ішемічні, геморагічні, поєднані). Розроблено МРТ спосіб діагностики гідроцефалії плода, яка трапляється значно частіше, ніж це було визначено раніше. МРТ дослідження вагітних високого ризику дозволяє також виявити численні варіанти норми та патології плаценти і навколоплідних вод (передчасне достигання плаценти, відшарування плаценти, інфаркт плаценти, маловоддя, багатоводдя).
Діагностика гіпоксичних уражень ЦНС плода, окрім МРТ дослідження, повинна базуватися і на аналізі комплексу показників, які характеризують умови внутрішньоутробного розвитку (дані ультразвукової фетометрії, стану матково-плацентарного і фетоплацентарного кровоплину) і безпосередньо відбивають функціональний стан ЦНС плода (біофізичний профіль плода і плодова гемодинаміка). Ці ж параметри можуть успішно використовуватися і для поточного моніторинга стану плода.
Аналіз показників гемодинаміки у системі мати-плацента-плід при різних варіантах гіпоксичних уражень ЦНС плода за даними МРТ дозволив визначити їх ступінь тяжкості у такій послідовності: функціональні – легкий ступінь; ішемічні – середній ступінь; геморагічні та поєднані – тяжкий ступінь пошкодження ЦНС плода. При цьому при легкому ступені тяжкості порушення кровоплину у системі мати-плацента-плід ніколи не досягають критичних значень, БФП дорівнює 9,6±0,04 бала, при середньому ступені тяжкості порушення кровоплину мають також компенсований, хоча і більш виражений характер, БФП дорівнює 7,6±0,3 бала. При тяжкому ступені відмічаються порушення усіх видів кровоплину, причому вони нерідко досягають критичного рівня, БФП дорівнює 5,7±0,5 бала.
Оцінка новонароджених вагітних високого ризику з гіпоксичними ураженнями ЦНС плода показала, що вираженість неврологічної симптоматики залежить від характеру і ступеня вираженості уражень ЦНС плода. Найбільш несприятливими у цьому плані є геморагічні і поєднані варіанти гіпоксичних уражень ЦНС. Більш сприятливий вихід властивий функціональним та ішемічним гіпоксичним ушкодженням ЦНС плода.
У роботі вирішене одне з основних завдань акушерства – визначені величин (межі безпеки) різних перинатальних факторів, що обтяжують перебіг вагітності високого ризику, і ступінь їх насиченості, які визначають розвиток гіпоксичних уражень ЦНС плода. Виділення таких значень дозволило розробити систему найближчого і віддаленого прогнозу розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода і їх клінічних проявів у ранньому неонатальному періоді. Розроблена система дозволяє прогнозувати низький, середній і високий ризик розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода і їх клінічних проявів у ранньому неонатальному періоді.
Згідно отриманих даних розроблено тактику ведення вагітності і пологів вагітних високого ризику з гіпоксичними ураженнями ЦНС плода, яка спрямована як на зниження частоти їх виникнення, так і на запобігання розвитку тяжких форм клінічного прояву у ранньому неонатальному періоді. Вона передбачає профілактичне лікування вагітних високого ризику, яке включає терапію екстрагенітальних і акушерських ускладнень, нормалізацію метаболічних порушень, корекцію порушень кровообігу у системі мати-плацента-плід. Виявлені у цієї групи вагітних порушення ліпідного обміну (виражене зниження поліненасичених жирних кислот) і зміни реологічних властивостей крові дозволяють рекомендувати включення до профілактичного лікування препаратів -3-поліненасичених жирних кислот. При визначенні вибору тактики ведення пологів необхідно враховувати як акушерську ситуацію, так і, особливо, преморбідний стан плода. При гіпоксичних ураженнях легкого ступеня припускається проведення довільних пологів, при середньому і тяжкому ступені перевага надається плановому кесареву розтину, яке, суттєво не впливаючи на частоту перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода, у значній мірі запобігає розвитку тяжких форм їх клінічного прояву у новонароджених.
Впровадження у практику об’єктивних діагностичних критеріїв, оцінкових значень факторів ризику і їх поєднань для розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода, удосконалення методів лікування ускладнень вагітності, правильний вибір методів і термінів розродження, відповідне розширення показань до кесарева розтину дозволили знизити частоту розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода більш, ніж у 2 рази і більш, ніж у 3 рази – частоту виникнення тяжких форм їх клінічного прояву у період новонародженості.
Публікації автора:
Мерцалова О.В. Перинатальні ураження центральної нервової системи та шляхи їх профілактики // Врачебная практика. – 1998. - № 5-6. – С. 63-64.
Грищенко В.И., Грищенко О.В., Мерцалова О.В., Железняков А.Ю. Магнитно-резонансная томография и допплерометрия в акушерстве и гинекологии // Международный мед. журн. – 1998. – Т.4. - № 3. – С. 23-26. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Роль і значення електроенцефалографічних досліджень для діагностики та прогнозу перебігу уражень головного мозку у ранньому неонатальному періоді // Укр. вісник психоневрології. – Харків, 1998. – Т.6. – Вип. 3(18). – С. 110-111.
Мерцалова О.В. Діагностика перинатальних уражень ЦНС плода методом магнітно-резонансної томографії // Укр. радіологічний журн. – 1998. - № 4. – С. 409-411.
Мерцалова О.В. Предиктори гіпоксичних уражень центральної нервової системи плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. - № 6. – С. 74-78.
Грищенко В.І., Щербина М.О., Мерцалова О.В. Фармакологічна корекція перинатальних уражень центральної нервової системи плоду і новонароджених // Клінічна фармація. – Харків, 1999. – Т. 3. - № 1. – С. 68-71. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Характер метаболічних порушень при гіпоксичних ураженнях центральної нервової системи плоду у вагітних високого ризику і методи їх корекції // Галицький лікарський вісник. – 1999. – Т. 6. - № 4. – С. 79-81.
Мерцалова О.В. Імунохімічні аспекти вивчення резистентності гематоенцефалічного бар’єру при перинатальних ураженнях ЦНС у новонароджених у ранньому неонатальному періоді // Укр. вісник психоневрології. – Харків, 1999. – Т. 7. – Вип. 1 (19). – С. 84-85.
Мерцалова О.В. Кислотно-лужний стан крові та об’ємний транспорт кисню при гіпоксичних ураженнях ЦНС плоду у вагітних високого ризику // Укр. вісник психоневрології. – Харків, 1999. – Т. 7. – Вип. 2 (20). – С. 33-35.
Мерцалова О.В. Фактори ризику перинатальних уражень ЦНС // Укр. вісник психоневрології. – Харків, 1999. – Т. 7. – Вип. 3 (21). – С. 55-58.
Мерцалова О.В. Клініко-магнітнорезонансно-томографічне дослідження впливу несприятливих факторів антенатального періоду на стан лікворовміщуючих просторів головного мозку плода // Укр. радіологічний журн. – 1999. – Т. 7. - №3. – С. 241-243.
Мерцалова О.В. Магнітнорезонансна томографічна діагностика патології плаценти у вагітних високого ризику // Укр. радіологічний журн. – 1999. – Т. 7. - № 4. – С. 368-370.
Мерцалова О.В. Пологова діяльність і перинатальні ураження ЦНС // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 3. – С. 87-90.
Мерцалова О.В. Показники біофізичного профілю плода при різних варіантах перинатальної патології ЦНС гіпоксичного генезу у вагітних високого ризику // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 4. – С. 194-196.
Мерцалова О.В. Акушерські фактори ризику перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи плода та оптимізація способів розродження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 5. – С. 75-78.
Мерцалова О.В. Діагноз та прогноз віддалених клінічних проявів перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи плода та новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 6. – С. 83-85.
Мерцалова О.В. Допплерометричні та ехокардіографічні дослідження у ком-плексній оцінці ступеня тяжкості гіпоксичних уражень ЦНС плода // Укр. радіологічний журн. – 2000. – Т. 8. - № 1. – С. 42-44.
Мерцалова О.В. Допплерометрична оцінка кровообігу у системі мати-плацента-плід у діагностиці гіпоксичних уражень ЦНС плода у вагітних високого ризику // Укр. радіологічний журн. – 2000. – Т. 8. – №2. – С. 142-145.
Грищенко В.І., Мерцалова О.В., Божко Г.Х. Перерозподіл фракцій ліпопротеїнів сироватки крові у жінок з фізіологічною вагітністю та з вагітністю високого ризику // Укр. мед. часопис. – 2000. - № 3 (17). – С. 114-117. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Корекція процесів вільнорадикального окислення ліпідів у комплексному лікуванні та профілактиці гіпоксичних уражень ЦНС плоду у вагітних високого ризику // Клінічна фармація. – Харків, 2000. – Т. 4. - № 1. – С. 11-14.
Грищенко В.И., Мерцалова О.В. Современные диагностические технологии в акушерстве (опыт использования магнитно-резонансной томографии для оценки состояния центральной нервной системы плода) // Акушерство и гинекология. – Москва, 2001. - № 3. – С. 17-22. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Особливості неврологічних виходів перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода у період ранньої новонародженості // Укр. вісник психоневрології. – Харків, 2002. – Т. 10. – Вип. 1 (30). – С. 159-161.
Мерцалова О.В. Діагностика перинатальних уражень ЦНС плода і новонароджених (порівняння ефективності методів нейросонографії та магнітно-резонансної томографії) // Укр. радіологічний журн. – 2002. – Т. 10. - № 1. – С. 74-76.
Мерцалова О.В. Перинатальні гіпоксичні ураження ЦНС плода у вагітних високого ризику // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - № 2. – С. 88-91.
Мерцалова О.В. Магнітно-резонансна томографія плоду (розрізнювання анатомії, діагностика патології плаценти, визначення аномалій ЦНС плоду) / У кн.: Лучевая диагностика, лучевая терапия. Сб. науч. работ Ассоциации радиологов Украины. – Киев, 1999. – Вып. 7. – С. 107-109.
Мерцалова О.В. Медикаментозне лікування і профілактика вагітних високого ризику як складова частина заходів, спрямованих на зниження частоти розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода та їх подальших ускладнень / У кн.: Збір. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2001. – Вип. 10. – Кн. 3. – С. 778-779.
Грищенко В.І., Щербина М.О., Мерцалова О.В. Актуальні проблеми сучасної перинатології // Матеріали. – Чернівці, 2001. – Буковинський мед. вісник. – 2001. - № 2-3. – С. 3-7. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Патент на винахід №26887 Україна. – Мерцалова О.В. Спосіб діагностики гідроцефалії плода у вагітних високого ризику. Заяв. 28.08.1998. Опубл. 29.12.1999. – Бюл. № 8. – 3 с.
Патент на винахід №27095 Україна. – Мерцалова О.В. Спосіб диференційної діагностики анте- і інтранатального церебральних ушкоджень у плода і новонародженого. – Заяв. 25.02.1999. Опубл. 28.02.2000. – Бюл. № 1 – 3 с.
Патент на винахід №27160 Україна. – Мерцалова О.В. Спосіб діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду. – Заяв. 28.08.1998. Опубл. 28.02.2000. – Бюл. № 1. – 3 с.
Грищенко В.І., Щербина М.О., Мерцалова О.В. Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи плода у вагітних високого ризику. – Методичні рекомендації для студентів та лікарів-інтернів. – Харків, 2002. – 24 с. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Грищенко В.І., Мерцалова О.В. Лікування і профілактика розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода у вагітних високого ризику. – Методічні рекомендації для студентів та лікарів-інтернів. – Харків, 2002. – 13 с. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Merzalova O.V. KMR Untersuchung in der Diagnostik der Organisches Stцrungen der YNS der Yeibesfrucht // 4. Bayerisches-Ukrainisches Symposium fьr Kinderдrzte, Kinderneurologen, Neonatologen. – Kiew. – 1998. – S. 18.
Mertsalova O.V. Clinical manifestation of CNS hypoxic lesions in early neonatal period and pregnancy risk factors // J. Neurootology Newsletters. – 1999. – Suppl. 2. – P. 75-77.
Грищенко В.І., Мерцалова О.В. Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи плода. Порівняльний аналіз стану новонародженого у ранній неонатальний період залежно від методу розродження // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. – 1999. - № 2. – С. 29-32. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Межі безпеки перинатальних чинників гіпоксії у вагітних з високим ризиком стосовно розвитку уражень ЦНС плода. Оптимізація ведення вагітності та пологів // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. – 1999. - № 5-6. – С. 28-33.
Мерцалова О.В. Аналіз клінічних проявів перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи плода на ранніх етапах періоду новонародженості // Матеріали 10-го з’їзду педіатрів України. – Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 4. – С. 21.
Мерцалова О.В. Пренатальная ЯМР-диагностика состояния ЦНС плода у женщин с беременностью высокого риска // Материалы научно-практической конф. «Современные возможности магнитно-резонансной томографии». – Москва, 1998. – С. 92.
Грищенко В.І., Грищенко О.В., Мерцалова О.В., Грищенко М.Г. Новітні діагностичні технології перинатальних уражень центральної нервової системи / У кн.: Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины. – Харьков, 1998. – С. 10-14. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).
Мерцалова О.В. Характеристика реологічних властивостей крові у вагітних з високим ризиком перинатальних уражень центральної нервової системи плоду // Матеріали Української наукової конференції з міжнародною участю «Мікроциркуляція та її вікові зміни». – Київ, 1999. – С.81.
Мерцалова О.В. Клініко-порівняльний аналіз перебігу вагітності і пологів у діагностиці гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду / У кн.: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 1999. – С. 348-350.
Мерцалова О.В. Реологічні властивості крові у вагітних з пізнім гестозом та їх новонароджених і значення цих показників для диференційної діагностики анте- та інтранатальної гіпоксії плоду і новонароджених / У кн.: Збір. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: Абрис, 2000. – С. 49-51.
Мерцалова О.В. Гіпоксичні ураження ЦНС плода в структурі порушень репродуктивної функції у вагітних високого ризику (діагностика, прогноз виходів, шляхи зниження частоти розвитку і подальших ускладнень) / У кн.: Збір. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. –Київ: Фенікс, 2001. – С. 431-434.
Мерцалова О.В. Антенатальні гіпоксичні ураження ЦНС плода і принципи їх реабілітаційної терапії у ранньому періоді новонародженості / У кн.: Соціальна педіатрія. Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. – Вип. 1. – Київ, 2001. – С. 82-85.
