Анотація до роботи:

Карапетрова Т.Д. Перинатальні наслідки розродження при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2005.

Наукова робота присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода, а також розробці на основі отриманих результатів комплексу прогностичних заходів та раціональній тактиці розродження. Науково обгрунтовано наявність плацентарної недостатності та виявлені сприятливі фактори до неї в залежності від катності обвиття пуповиною шиї плода. Показано, що найбільш значимими для плода є зниження плодово-плацентарного кровотоку, а також зменшення матково-плацентарного кровотоку та його функціональних резервів в міжворсинчастому просторі. Науково обгрунтована та впроваджена раціональна тактика ведення пологів з диференціованим підходом до планового та ургентного абдомінального розродження.

„Ключові слова”: обвиття пуповиною шиї плода, вагітність, ускладнення, прогнозування.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти перинатальних ускладнень при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу вагітності і пологів, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки алгоритму діагностичних заходів і раціональної тактики розродження.

1. Клінічний перебіг вагітності в жінок з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода характеризується високим рівнем ФПН, частота якої збільшувалася в міру наростання кратності обвиття: з 24,0 % - при дворазовому; до 32,0 % - при триразовому і до 52,0 % - при чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода з перевагою ЗВУР по асиметричному варіанту (90,0 %).

2. При розродженні жінок з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода частота ускладнень (передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності, дистрес плода і випадання петель пуповини) залежить від ступеня кратності обвиття, що приводить до високого рівня абдомінального розродження (33,6 %), що також залежить від кратності обвиття: при дворазовому – 24,0 %; при триразовому – 30,0 % і при чотириразовому – відповідно 60,0 %. У структурі показань частіше інших має місце поєднання обвиття пуповиною шиї плода з ФПН (при дворазовому - 25,0 %; при триразовому - 33,3 % і при чотириразовому - 46,7 %).

3. Перинатальні наслідки розродження жінок з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода характеризуються високим рівнем середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого (при дворазовому – 10,0 %; при триразовому – 14,0 % і при чотириразовому – 16,0 %); ЗВУР плода (22,0 %; 30,0 % і 48,0 %) і постгіпоксичної енцефалопатії (12,0 %; 16,0 % і 24,0 %). Сумарні перинатальні втрати склали при дворазовому обвитті - 20,0 ; при триразовому – 40,0 і при чотириразовому – 60,0 . Основною причиною перинатальних утрат у всіх випадках була гостра асфіксія новонародженого на фоні тяжкої форми ЗВУР плода.

4. При розродженні жінок з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода встановлена пряма кореляційна залежність між частотою обвиття і рівнем ЗВУР: дворазове обвиття – r= +0,71; триразове - r= +0,77 і чотириразове - r= +0,91; а також між частотою обвиття і рівнем середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого: дворазове обвитие - r=+0,74; триразове - r=+0,77 і чотириразове - r=+0,93. При вивченні взаємозв’язку основних показників стану плода і способу розродження показана пряма кореляційна залежність між способом розродження і рівнем ЗВУР: консервативний – r=+0,73 і оперативний - r=+0,79; а також між способом розродження і рівнем середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого: консервативний - r=+0,75 і оперативний - r=+0,93.

5. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода залежить від кратності обвиття і характеризується високою частотою ЗВУР плода на фоні порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, дисгормональних і дисметаболічних змін.

6. Морфологічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу в жінок із дворазовим обвиттям пуповиною шиї плода характеризуються різко вираженими компенсаторно-пристосувальними реакціями, що макроскопічно виявляються збільшенням маси, об’єму і товщини плаценти, а мікроскопічно – гіперплазією термінальних ворсин, капілярів, збільшенням синцитіокапілярних мембран, судинного індексу і площі капілярів. При три- і більш кратному обвитті наростають деструктивно некротичні зміни, що виявляються наявністю -функціональних зон і збільшенням розповсюдженості незрілих форм ворсин.

Публікації автора:

1. Карапетрова Т.Д. Клиническое значение комплексного ультразвукового исследования пуповины в норме и при ее патологии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – вип. 9. – Київ-Луганськ, 2003. – С. 37-41.

2. Баскаков П.М., Карапетрова Т.Д. Перинатальні аспекти ультразвукового дослідження пуповини у нормі та при її патології // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – вип. 12. кн. 3. – С. 215-220.

3. Баскаков П.Н., Карапетрова Т.Д. Перинатальные исходы родоразрешения при многократном обвитии пуповины шеи плода // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. - №3. – С.42-44.

4. Карапетрова Т.Д. Особенности перинатальной патологии при многократном обвитии пуповиной шеи плода // Тез. докл. научн.-практ. конф. «Актуальные аспекты перинатологии». – Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. - №1. – С.139.