Анотація до роботи:

Калюжка О.О. Перинатальні та гемостазіологічні аспекти внутрішньошлуночкових крововиливів у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – Педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2006.

Робота присвячена підвищенню ефективності виходжування та лікування новонароджених з ВШК, визначенню факторів ризику та розробки методу прогнозування розвитку крововиливів, дослідженню функціонального стану згортуючої, антикоагулянтної та фібринолітичної систем у даної групи дітей.

Одержані нові дані про стан судинно-тромбоциторної, коагуляційної, фібинолітичної та антизгортуючої ланки системи гемостазу у дітей з ВШК. Доведений комплексний взаємозв’язок перебігу вагітності, пологів, вживанням жінкою медикаментів перед пологами з окремими складовими гемостазу у новонародженого.

Констатований взаємозв’язок між підвищеним рівнем АЧТЧ у крові в першу добу життя і підвищеними вмістом TNF- та IL-1 в сироватці пуповинної крові, між гіперагрегаційною направленістю гемостазу та збільшеним вмістом TNF- та IL-1 у новонароджених з ВШК.

Комплекс проведених заходів дозволив виявити найбільш суттєві перинатальні фактори розвитку ВШК у новонароджених та на цій основі створити алгоритм прогнозування ризику розвитку даної патології.

На основі вивчення перинатального онтогенезу, дослідження функціонального стану згортаючої, антикоагулянтної та фібіринолітичної систем у доношених дітей з ВШК вирішено актуальне наукове завдання, що полягало у розробці методу прогнозування розвитку даної патології та створення системи охоронно-лікувальних заходів у даного контингенту дітей.

1. Проведений клініко-статистичний аналіз виявив, що найбільш суттєвими перинатальними факторами ризику ВШК у доношених новонароджених є кольпіт у матері, загроза переривання вагітності, фето-плацентарна недостатність, тривалий безводний період, слабкість пологової діяльності та застосування під час вагітності окремих медикаментозних засобів (аскорбінова кислота, вітімін Е, Магне В₆).

2. Розроблений на основі виділених факторів ризику алгоритм прогнозування розвитку ВШК у доношених новонароджених, завдяки його високій точності, чутливості та специфічності дозволяє своєчасно розпочати адекватні охоронно-лікувально і профілактичні заходи.

3. Клінічний перебіг ВШК у доношених немовлят, які народилися без асфіксії, характеризується відсутністю або пізньою маніфестацією неврологічних симптомів з перевагою вегето-вісцеральних розладів у 24 % немовлят. У 90,9 % дітей, які народились в асфіксії, та у всіх передчасно народжених дітей неврологічні симптоми відмічаються з моменту народження.

4. Загальний нормокоагуляційний баланс у системі гемостазу доношених новонароджених з ВШК у першу добу характеризується гіперагрегаційною направленістю, низькою прокоагулянтною активністю, низьким вмістом АТ ІІІ, плазміногену, підвищеним вмістом ПДФ та вірогідно нижчим вмістом інгібіторів плазміногену. До 6–7 доби загальний коагуляційний потенціал знижується за рахунок збереження прокоагулянтної та підвищення гіперагрегаційної активності на тлі низької активності фібринолітичної системи, вірогідного збільшення інгібіторів плазміногену; у здорових новонароджених загальний коагуляційний потенціал залишається на тому ж рівні.

5. У дітей, інфікованих вірусоми простого герпесу (позитивна ПЛР крові), у першу добу життя спостерігається більш значна гіперагрегаційна направленість гемостазу на тлі активації зовнішнього шляху коагуляції АЧТЧ (57,14 с проти 68,31 с у немовлят з негативною ПЛР) та зниження активності АТ ІІІ (медіана 45% проти 50% у немовлят з негативною ПЛР). Ця направленість гемостазу спостерігається протягом усього раннього неонатального періоду.

6. У дітей з ВШК в сироватці крові виявлено вірогідно більш низький рівень прозапального цитокіну IL-1 та констатовано наявність взаємозв’язку між підвищеним рівнем АЧТЧ в крові в першу добу життя та вмістом TNF-a (r=0,45, р<0,05), АЧТЧ та вмістом IL-1 (r=0,36, р<0,05) у сироватці пуповинної крові, між часом зсідання крові та TNF-a (r=-0,33, р<0,05) та IL-1 (r=-0,32, р<0,05).

7. Розроблений комплекс заходів, який включає прогнозування, ранню діагностику, профілактику та лікування ускладнень при ВШК у доношених новонароджених забезпечує зменшення тяжкості клінічних проявів крововиливів, вираженості неврологічних порушень та нормалізації гемостазіологічних показників крові.

Публікації автора:

1. Прогнозування ризику розвитку нетравматичних внутрішньочерепних крововиливів у доношених новонароджених без ознак асфіксії // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2003. – Т.3, вип. 2 (6). – С. 75-77.

2. Сучасні погляди на розвиток та ранню діагностику перинатальних внутрішньокраніальних геморагічних пошкоджень у новонароджених // Медицина сегодня и завтра. – 2005.– №3 – С. 95 - 99.

3. Особливості стану гемостазу у доношених новонароджених дітей з перинатальними геморагічними ураженнями мозку нетравматичного генезу // Педіатрія, акушерство, гінекологія. – 2005.– №2. – С. 5-8. (співав. Траверсе Г.М.) Автор проводив клінічне обстеження, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел, підготовку до друку.

4. Состояние здоровья и особенности развития на первом году жизни доношенных детей, которые родились с кровоизлияниями в мозг без асфиксии // Світ медицини та біології. – 2005. – №1. – С. 87-90.

5. Прозапальні цитокіни пуповинної крові у новонароджених дітей з перинатальними геморагічними ураженнями мозку // Перинатологія та педіатрія. – 2006. – №1 (25). – С. 31-33.

6. Групи ризику доношених новонароджених дітей по нетравматичних внутрішньочерепних крововиливах // тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів ”Актуальні питання клінічної медицини”. – Полтава 2002. – С. 29.

7. Клініко-математичне прогнозування розвитку внутрішньо-краніальних крововиливів у доношених новонароджених, які народилися без ознак асфіксії // Матеріали ІІ Конгресу неонатологів України „Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених. – Харків, 2002. – С. 22-24. (співавт. Траверсе Г.М.). Автор збирав фактичний матеріал, проводив узагальнення даних, підготовку до друку.

8. Вивчення груп ризику доношених новонароджених дітей по нетравматичних внутрішньочерепних крововиливах. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”. – Донецьк 2002. – С. 156-157.

9. Клінічні особливості та математичне прогнозування розвитку нетравматичних внутрішньочерепних крововиливів у доношених новонароджених // Міжнародна науково-практична конференція “Україна наукова – 2003”. – Дніпропетровськ 2003. – С. 50-52.

10. Клінічні особливості та прогнозування розвитку церебральних крововиливів у доношених новонароджених без ознак асфіксії // 58 науково-практична конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – К., 2003 – С. 107 .

11. Прогнозування та клінічний перебіг церебральних крововиливів у новонароджених, які народились без ознак асфіксії – // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”. –К., 2003. – С. 105-106.

12. Прогнозування розвитку нетравматичних інтракраніальних крововиливів у доношених новонароджених без ознак асфіксії // Всеукраїнська науково-практична конференція з неонатології „Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. – Полтава, 2003.

13. Застосування антигомотоксичних препаратів в комплексній реабілітації доношених новонароджених дітей без ознак асфіксії з перинатальними внутрішньошлуночковими крововиливами // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків”. – Одеса, 2005.– С. 42. (співавт. Траверсе Г.М.). Автор проводив обстеження немовлят, аналіз клінічних даних, підготовку до друку).