У дисертаційному дослідженні проведено науково-теоретичний аналіз проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання й розроблено науково-методичні рекомендації щодо змісту та технології їх підготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета й завдання дають змогу зробити такі загальні висновки. 1. Теоретичний аналіз наукових праць дав можливість зробити висновки про актуальність та доцільність дослідження обраної проблеми, уточнити основні поняття та здійснити аналіз сучасного стану підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання. На основі теоретичного аналізу проблеми розкрито зміст базового поняття “підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання” в інститутах післядипломної педагогічної освіти (один із видів післядипломної педагогічної освіти), що розглядається в дослідженні як цілісна педагогічна система модульної диференціації змісту й технології підвищення кваліфікації, спрямована на розвиток їх професійних знань і вмінь з основ освітнього менеджменту та профільного навчання. Підготовка керівників ЗНЗ в ІІППО до впровадження профільного навчання характеризується як процес внесення нових елементів у традиційні курси підвищення кваліфікації, що ґрунтуються на засадах акмеології, андрагогіки, педагогічної інноватики, синергетики, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів, модульній організації навчання та модернізації його змісту, форм і методів. Теоретичний аналіз проблеми дослідження сприяв уточненню поняття “профільне навчання”, яке розглядається як складова навчально-виховного процесу, спрямована на розвиток особистісних якостей, здібностей і можливостей старшокласників щодо вибору ними профілю навчання в умовах реалізації сучасної законодавчої та нормативно-правової база системи загальної середньої освіти. Аналіз законодавчої та нормативно-правової бази із забезпечення профільного навчання свідчить, що вона потребує подальшого вдосконалення, зокрема: положення про профільну школу, інструкції щодо формування профільних класів, груп у ЗНЗ, концепції про підготовку педагогічних і керівних кадрів освіти до впровадження профільного навчання. Відсутність наукових розробок з підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання та недостатня реалізація її концептуальних положень спричинили ряд суперечностей щодо розвитку профільної школи на держаному, регіональному та місцевому рівнях. 2. Аналіз сучасного стану підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання сприяв обґрунтуванню структури організації профільного навчання, яка є модульною і складається з профільної інформованості учнів, їх профільної орієнтації, психолого-педагогічного діагностування, профільного консультування та координування. Її змістове наповнення включає розгляд основ освітнього менеджменту та профільного навчання. Зокрема, профільна інформованість учнів забезпечується вивченням керівниками ЗНЗ в ІППО основ інформаційного менеджменту; профільна орієнтація – інноваційного, стратегічного та фінансового менеджментів; профільне психолого-педагогічне діагностування – психології управління та моніторингу якості знань з профільних освітніх галузей; профільне консультування – основ маркетингу освіти та культури організації; профільне координування – управління персоналом. 3. Для визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за складовими його організації введено мотиваційно-цільовий, інформаційно-змістовий та операційно-діяльнісний компоненти, кожний з яких перевірено за допомогою відібраних методик (В.А. Семиченко, В.І. Андрєєв, А.Г. Шмельова, Л.І. Даниленко, Л.І. Карамушка), які покладено в основу статистичної (кількісно-якісної) технології вимірювання. Результати проведеного емпіричного дослідження на констатувальному етапі експерименту свідчать, що рівень підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за мотиваційно-цільовим компонентом виявився низьким (0,33); за інформаційно-змістовим – низьким (0,29); за операційно-діяльнісним – недостатнім. За кваліметричною технологією визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання (методика Г.В. Єльникової) визначено, що він є низьким (0,32). Контекстний аналіз навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО свідчить про відсутність інтеграції основ освітнього менеджменту з профільним навчанням; переважання вербальних методів навчання над інтерактивними і практичними; відсутність кореляції змісту підвищення кваліфікації слухачів відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі та сучасних стратегій вищої освіти; недостатність урахування компетентнісного, інтегративного, інформаційного та особистісно орієнтованого підходів. 4. У результаті формувального експерименту обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання, яка передбачає концептуальну, змістову, технологічну, результативно-оцінювальну складові, є схематичним способом відтворення розвитку професійної підготовки керівників до нових завдань в управлінській діяльності та інноваційною для вітчизняної системи підвищення кваліфікації. Концептуальна складова моделі включає наукові підходи й принципи, мету та завдання підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО; змістова – модульний навчально-тематичний план, що ґрунтується на засадах освітнього менеджменту та профільного навчання; технологічна – інтерактивні методи навчання, навчальні вправи й тренінги; результативно-оцінювальна – технології визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання та оцінювання якості виконання випускних робіт відповідно до вимог Болонського процесу за шкалою ECTS. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що в експериментальних групах ІППО, де проведено цілеспрямовану підготовку керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, показник рівня управлінської компетентності на основі статистичної технології визначення зріс на 0,42 (з 0,29 до 0,71) – з низького рівня до високого; у слухачів контрольних груп цей показник зріс на 0,08 (з 0,29 до 0,37) – з низького рівня до достатнього. За кваліметричною технологією показник управлінської компетентності керівників ЗНЗ зріс на 0,39. 5. Розроблено та впроваджено в навчальний процес: змістове наповнення підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання; навчально-тематичний план підготовки керівників ЗНЗ в ІППО з даної проблеми на засадах модульної системи навчання; методичні рекомендації щодо організації та проведення спецкурсу “Організація та функціонування центру профільного навчання у ЗНЗ” та семінару-практикуму для керівників відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій та міських рад “Законодавчі та нормативно-правові засади впровадження профільного навчання у ЗНЗ”; навчальні вправи для розвитку управлінської компетентності керівників ЗНЗ з визначеної проблеми. Розроблено методичні рекомендації для керівників системи підвищення кваліфікації державного, регіонального й інституційного рівнів управління, в яких запропоновано ряд організаційно-педагогічних, організаційно-правових та організаційно-методичних заходів. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання. До подальших напрямів дослідження слід віднести: розвиток управлінської компетентності керівників ЗНЗ з упровадження профільного навчання в системі підвищення кваліфікації; формування управлінських умінь керівників ЗНЗ з упровадження профільного навчання. | 