Сучасна ситуація у вищій аграрній освіті свідчить про крайню необхідність нових педагогічних технологій, орієнтованих на розвиток особистості студента. Насамперед, це детерміновано особливостями соціокультурної модернізації українського суспільства, які ставлять освіту в центр осмислення реалій і перспектив розвитку потенціалу нашого народу та суспільною вимогою гуманізації і демократизації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах.
Вивчення психолого-педагогічної літератури щодо професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах засобами проблемно-модельного навчання дало змогу стверджувати, що педагогічною наукою й практикою нагромаджено значний досвід. Проте констатовано, що проблема професійної підготовки майбутніх фельдшерів ветеринарної медицини засобами проблемно-модельного навчання в умовах аграрного коледжу розглянута недостатньо: відсутня термінологічна єдність стосовно засадових методологічних положень проблемно-модельного навчання як дидактичної технології; нечітко визначено критерії та показники ефективності реалізації зазначеної технології; тільки частково вивчено принципи та умови запровадження проблемного та імітаційно-ігрового навчання у підготовці майбутніх фахівців-аграрників. Тому пошуки організаційно-методичного забезпечення, де в діалектичному взаємозв`язку реалізовано провідні принципи, вимоги та умови системного використання ігрової діяльності, проблемного навчання та методів імітації професійної діяльності майбутніх фельдшерів ветеринарної медицини засобами конкретної дидактичної технології набувають особливої актуальності. 2. Виявлено і теоретично обґрунтовано умови та вимоги щодо ефективного використання проблемного навчання, ігрової діяльності та імітаційного моделювання при підготовці майбутніх фельдшерів ветеринарної медицини. Педагогічними умовами ефективного застосування проблемного навчання у підготовці майбутніх фельдшерів ветеринарної медицини є такі обставини: цілеспрямоване використання різних рівнів проблемності на занятті; застосування методів проблемного навчання (проблемний виклад, частково-пошуковий метод, дослідницький метод) відповідно певним етапам формування навчально-професійної діяльності студентів; попередня сформованість основ знань у результаті репродуктивної діяльності студентів. Встановлено, що ефективність педагогічної гримає має забезпечуватися такими вимогами: а) зміст ігрового заняття має розроблятися з використанням методів проблемного навчання; б) пізнавальні можливості студентів мають бути адекватними ступеню трудності проблемно-ігрового завдання; в) загальна мета педагогічної гри має бути такою, щоб для її учасників це не було розвагою (домінування ігрових цілей), але й не тільки навчанням (домінування дидактичних цілей): має реалізовуватися ”парітет” цілей. Визначено, що імітаційне моделювання професійної діяльності в навчальному процесі передбачає виявлення типових і нетипових виробничих задач, трансформацію їх у навчально-виробничі задачі, чітке визначення їхнього місця в навчанні, добір форм організації навчального процесу та методів навчання, які найбільшою мірою сприяють ефективному розв’язанню навчально-виробничих задач. У роботі виділено типи навчально-виробничих задач (організаційно-управлінські; технологічні; технічні; контрольні; прогностичні; дослідницькі) та обґрунтовано основні вимоги до їх розроблення. 3. У дослідженні проблемно-модельне навчання визначено як дидактичну технологію, яка забезпечує перманентне включення студентів у різновиди навчально-професійних форм діяльності системою методів (пояснювально-ілюстративних, проблемних, ігрових, імітаційних, практичних тощо) навчання і засобів планування і реалізації навчально-виховного процесу з метою всебічного оволодіння майбутніми аграрниками кваліфікаційними уміннями здійснення професійної діяльності. Обґрунтовано основні методологічні підходи (особистісно-розвивальний; системний; діяльнісний) до розробки та впровадження проблемно-модельної технології навчання, які в комплексі визначають методологію пропонованого дослідження. Зазначені методологічні підходи забезпечуються як загальнодидактичними, так і специфічними принципами, зокрема: перманентної трансформації навчальної діяльності у професійну діяльність; навчання на високому, але посильному рівні інтелектуальної трудності; домінуючої ролі спілкування; здійснення педагогічної діяльності на рівні майстерності; проблемності навчання; вмотивованості оволодіння студентами професійними знаннями. Реалізація принципів проблемно-модельного навчання здійснюється через забезпечення відповідних умов, провідними з яких є: цілеспрямоване залучення студентів до діяльності, в якій навчальні її типи планомірно замінюються навчально-професійними; різноманітність та поступове ускладнення навчальних завдань, орієнтованих на ”зону найближчого розвитку особистості”; організація педагогічного спілкування на засадах гуманності, особистісно-орієнтованого стилю взаємодії зі студентами; володіння викладачами-аграрниками комплексом провідних умінь здійснення педагогічної взаємодії тощо. Для унаочнення процесу професійної підготовки майбутніх фельдшерів ветеринарної медицини розроблено модель реалізації проблемно-модельної технології навчання, яка відбиває послідовність кроків щодо оволодіння студентами уміннями здійснення професійної діяльності. 4. Методику реалізації проблемно-модельного навчання розроблено на прикладі оволодіння майбутніми фельдшерами ветеринарної медицини курсом ”Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин”. Методи, форми, зміст проблемно-модельного навчання детерміновані етапами реалізації пропонованої технології (підготовчий; робочий; заключний), що передбачає послідовне залучення студентів до різновидів навчально-професійної діяльності. Доведено, що методика реалізації принципів і умов проблемно-модельного навчання має враховувати такі рівні проблемності лекційних занять: а) лекція з окремими елементами продуктивних методів навчання; б) лекція проблемного викладу; в) лекція проблемного засвоєння; г) лекція з проблемним підходом. Обґрунтовані методологічні положення проблемно-модельного навчання реалізовано в методиці імітаційно-ігрових занять. Для оволодіння майбутніми фельдшерами ветеринарної медицини професійними уміннями і навичками запропоновано: методичну характеристику типів навчальних профілактично-лікувальних задач, які мають вирішуватися учасниками імітаційно-ігрових занять; методику підготовки та проведення заняття з розігрування ролей “Птахофабрика”; заняття із використанням мозкової атаки ”Допомога ветеринарного фельдшера”; заняття з розв’язання навчально-виробничих задач; заняття-КВК тощо; матеріали для перевірки та оцінювання навчальних досягнень студентів при оволодінні курсом ”Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин”. Зазначена експериментальна методика залучення студентів до різновидів навчально-професійної діяльності, де в системі поєднані пояснювально-ілюстративні (репродуктивні), проблемні, імітаційно-ігрові способи навчальної роботи дозволяє послідовно, цілеспрямовано формувати уміння реалізовувати профілактичну, лікувальну, технологічну та технічну функції фельдшера ветеринарної медицини. Закономірний характер впливу виявлених принципів, педагогічних умов та вимог щодо реалізації проблемно-модельного навчання підтверджено у педагогічному експерименті. Констатовано, що узвичаєні підходи до організації процесу навчання спеціальних дисциплін у ветеринарних технікумах і коледжах, здебільшого, спрямовані на виконання репродуктивних, відтворювальних дій студентами. Серед методів навчання домінують пояснювально-ілюстративні способи навчальної роботи, вправи за зразком, прийоми навчання на основі інструкцій та алгоритмів Формувальний експеримент засвідчив, що запропонована методика проблемно-модельного навчання на прикладі вивчення курсу ” ”Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” майбутніми фельдшерами ветеринарної медицини є ефективною і сприяє підвищенню якості їх професійної підготовки. 5. Теоретично і методично обгрунтовані положення щодо використання проблемно-модельного навчання у процесі оволодіння студентами ветеринарних технікумів і коледжів спеціальними дисциплінами покладено в основу методичних рекомендацій для викладачів та студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації. Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мету досягнено, завдання реалізовано. Виявлені методологічні підходи, принципи, педагогічні умови та вимоги щодо реалізації пропонованої технології навчання свідчать про необхідність суттєвої перебудови навчально-виховного процесу у ветеринарних технікумах і коледжах на засадах цілеспрямованого, послідовного оволодіння студентами майбутньою професійною діяльністю. Перспективи подальших наукових досліджень пов`язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки формування професійної компетентності майбутнього фельдшера ветеринарної медицини, пошуком адекватних технологій розвитку творчого потенціалу студентів. |