Анотація до роботи:

Кондрацька Г.Д. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2005.

Дисертація присвячена проблемі підготовки учителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі.

У дисертації розглядаються підходи у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі. Теоретично обґрунтовано зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання предмету “Основи безпеки життєдіяльності”, розроблено методику підготовки до викладання основи безпеки життєдіяльності. Подано результати формуючого експерименту щодо формування в майбутніх учителів фізичної культури уміння викладати основи безпеки життєдіяльності.

У дисертаційному дослідженні запропоновано модель підготовки вчителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності. У навчальний процес впроваджено спецкурс “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”, який спрямований на засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь і навичок до викладання безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі.

1. Дослідження, проведені у 90-х рр. ХХ ст., зумовили необхідність введення в шкільні навчальні плани предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. Одним із шляхів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання безпеки життєдіяльності є паралельна підготовка учителів окремих спеціальностей, зокрема трудового навчання, фізики, хімії, з наступним присвоєнням їм додаткової кваліфікації учитель з основ безпеки життєдіяльності. В процесі дослідження встановлено, що валеологічний напрямок виокремлює роль фізичного виховання у формуванні потреби здорового способу життя як одного з основних аспектів безпеки життєдіяльності; гігієнічний наголошує про необхідність використання у підготовці майбутніх учителів системи психотренінгових вправ; педагогічно-просвітницький пропонує просвіту учнів та їх батьків. Вивчення напрямків розвитку поставленої проблеми показало, що зміст, форми і методи підготовки учителів фізичної культури відповідають вимогам шкільної програми навчального предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. Встановлено, що корекційно-педагогічний та оздоровчо-пропагандистський підхіди дають змогу адекватно підготовти учителів фізичної культури до викладання основних аспектів безпеки життєдіяльності і забезпечуть формування високого рівня мотивації навчальної діяльності студентів.

2. Результати аналізу процесу підготовки учителів фізичної культури свідчать, що її специфіка полягає в: 1) грунтовному вивченнії анатомії, фізіології, валеології, теорії та методики фізичного виховання, що забезпечить усвідомлення потреби здорового способу життя; 2) міжпредметні зв’язки сприяють глибокому вивченню сутності потреби у школярів; 3) знання процесу виконання вправ у високоінтенсивних режимах допоможе підготувати учнів до стресових ситуацій; 4) вивчення фізіологічних механізмів забезпечує учителів високим рівнем знань по запобіганню різного роду залежностей у дітей. Встановлено, що студенти інших спеціальностей не мають можлтвостей глибоко вивчати такі важливі проблеми основ безпеки життєдіяльності людини як формування потреби здорового способу життя, навичок берегти і цінувати життя, захищати своє здоров’я і здоров’я людей. На основі констатуючого експерименту доведено, що переважна більшість учнів (29%), викладачів (47%), студентів (29% експериментальної і 26% контрольної групи) мають низький рівень знань про формування потреби здорового способу життя для безпеки життєдіяльності в суспільстві.

3. Ефективність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності забезпечується визначенням змісту, який структуровано на емпіричний, теоретичний, практичний компоненти. Проаналізовано навчальні плани, навчальні програми, методичні рекомендації, підручники з підготовки учителів до викладання безпеки життєдіяльності. Доведено, що медико-біологічні знання є основою глибокого розуміння основних положень викладання предмету “Основи безпеки життєдіяльності” в загальноосвітніх школах.

4. Розроблено модель, яка охоплює мету, принципи, види знань, зміст основою якого є програма спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”, форми, методи, умови підготовки (психолого-педагогічні та організаційно-методичні, критерії оцінювання готовності студентів (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісно-вольовий, рефлексивно-операційний). Реалізація моделі проходить у три етапи. Перший етап – загально-гуманітарний. Він передбачає формування видів знань, які об’єднують підготовку учителя фізичної культури і основ безпеки життєдіяльності. Другий етап – професійний, розкриває зміст і методику викладання основ безпеки життєдіяльності. Третій етап – практичний, спрямований на формування методичних уміннь студентів під час педагогічної практики, з використанням критеріїв оцінювання готовності до викладання безпеки життєдіяльності. Послідовність і взаємозв’язок основних етапів забезпечить підготовку конкурентноспроможність фахівця.

5. З’ясовано, що для формування мотивації навчальної діяльності студентів факультету фізичного виховання до викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності” необхідно використовувати індивідуальні і групові форми роботи, передбачати різні способи розв’язання ситуацій, надавати можливість для активного використання наявних знань і спонукати до творчого мислення, пошуку нових знань і способів дій, утворювати різні ситуації та залучати студентів до спільного пошуку розв’язку, надавати можливість використовувати життєвий досвід, інформацію, здобуту з різних джерел. Вагомий внесок зроблено при впровадженні в навчальний процес спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”. Для підвищення рівня підготовленості студентів до викладання безпеки життєдіяльності доцільно використовувати інтерактивні методики (диспути, дискусії, тренінги, засоби фізичної культури). Створене та апробоване навчально-методичне забезпечення сприяє успішному формуванню у студентів готовності до цієї діяльності і підвищує якість професійно-педагогічної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах.

6. Ефективність запропонованої методики перевірено експериментально шляхом її апробації у вищих навчальних закладах України. Дослідження ефективності запропонованої методики здійснено методом вибіркового спостереження за допомогою параметричних методів перевірки статистичних гіпотез. Ефективність експериментальної методики підтверджена достовірно вищим рівнем сформованості знань, умінь та навичок студентів експериментальних груп. Зокрема на третьому узагальнюючому етапі різниця у якості знань студентів контрольних та експериментальних груп у перших парах досягає до 8, 12, 16%, у других парах 12, 8, 8 % і у третій експериментальній парі переважає на 12% у користь експериментальних груп.

7. Формуючий експеримент підтвердив ефективність розробленої методики підготовки вчителів фізичної культури до викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності” в загальноосвітній школі. Про доцільність підготовки студентів на факультетах фізичного виховання до викладання „Основ безпеки життєдіяльності” свідчать показники якості знань, які на початковому рівні є кращими у студентів КГ і становлять 44, 48, 52%, ЕГ 40, 48, 52% , на ІІ етапі опитування якість знань суттєво покращилась – 72, 76, 80% у студентів експериментальних груп, а у контрольних тільки 56, 60, 72% і на ІІІ етапі в експериментальних групах зросла до 80-84%, а у контрольних – до 64, 68, 72%. Дослідження підтверджує, що використання інтерактивних методик та нетрадиційних форм роботи (імітаційно-рольова гра) мають позитивний вплив на формування професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання підготовки вчителів до організації здорового способу життя як одного з основних аспектів безпеки життєдіяльності учнів у громадах, групах продовженого дня та родинах.

Публікації автора:

1. Кондрацька Г.Д. Здоровий спосіб життя школярів як педагогічна проблема Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 2001. – Вип. 15,42. – С. 143-147.

2. Кондрацька Г.Д. Формування потреби здорового способу життя учнів на уроках основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх закладах. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 2002. Вип. 16. – Ч.1. – С. 186-292.

3. Кондрацька Г. Д. Підготовка вчителів фізичної культури до формування потреби здорового способу життя учнів протягом викладання основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх закладах /Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова //Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. – К.: НПУ, 2002. – Випуск 47. – С. 94-99.

4. Кондрацька Г.Д. Модель підготовки вчителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Ярмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - №2. – С. 32-37.

5. Кондрацька Г.Д. Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі //Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 7: У 3-х т. – Львів: „Українські технології”, 2004. т 1. - C. 148-150.

6. Кондрацька Г.Д. Про підготовку вчителя фізичної культури до викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності” //Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук. – метод. зб. /Кол. авт. – Слов’янськ: СДПУ, 2002. – Вип. 7. – С. 95-97.

7. Кондрацька Г.Д. Рівень ставлень підлітків до здорового способу життя //Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей в галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2001. – Випуск 6. – У 2-х.т.– Л.: Вид.дім “Панорама”, 2002. - Том 1. - С. 283-285.

8. Кондрацька Г.Д. Основні умови формування професійної готовності вчителя фізичної культури до викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності” Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика: Матеріали другої науково-методичної конференції. – К.: НАУ, 2003. – С. 94-95.

9. Кондрацька Г.Д. Закони фізіології і фізична культура //Матеріали у Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України”. – Кіровоград, КДПУ ім. В.Виннеченко. – 1999. – С. 110 –111.

10. Кондрацька Г.Д. Здоровий спосіб життя: Збірник матеріалів ІІІ міжрегіональної науково-практичної конференції. – Львів, 2004. – с. 40.

11. Кондрацька Г.Д. Нові технології до процесу викладання основ безпеки життєдіяльності //Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді на Львівщині. Матеріали ІІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 2003 - С. 57-58.

12. Кондрацька Г.Д. Системний підхід до процесу формування у студентів готовності викладати основи безпеки життєдіяльності //Тези доповідей звітньо науково конференції кафедри педагогіки (18 лютого 2003). – Львів: Видавничий центр. ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 53-55.

13. Кондрацька Г.Д. Спорт проти шкідливих звичок школяра //Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту”. – Івано-Франківськ: 8 червня. – 2000. – C. 50-52.

14. Кондрацька Г.Д. Формування здорового способу життя підлітків як педагогічно-філософська проблема //Тези доповідей ІІІ Міжрегіональної науково-практичної конференції “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення”. – Львів, 2002. – С. 14.

15. Кондрацька Г.Д. Формування здорового способу життя у підлітків //Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка //Ред. кол. Лук’янченко М.І., Шологон Р.П. та інші. – Дрогобич: Відродження, 2001. – Випуск 1. – С. 219-223.